Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 липня 2025 року Справа№200/8259/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), відповідно до якої просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 29.10.2024 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року, виплаченої 29.10.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 200/7393/23;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 29.10.2024 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року, виплаченої 29.10.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 200/7393/23.
Ухвалою суду від 17.12.2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в зв'язку з невизнанням поважними вказаних у ньому причин пропуску строку, позовну заяву в частині вимог про визнання бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22, - протиправною, та про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22, повернуто позивачу без розгляду.
Ухвалою суду від 17.12.2024 року було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та про зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження у справі № 200/8259/24 в частині позовних вимог, які стосуються нарахування і виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року, виплаченої 29.10.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 200/7393/23, розгляд цієї справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року (щодо повернення позовної заяви в частині позовних вимог), вказану ухвалу суду скасовано, справу № 200/8259/24 повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та про зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22, та про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22, продовжено розгляд даної справи з урахуванням цих позовних вимог.
З 18.04.2025 року по 14.07.2025 року суддя Бабіч С.І. перебував на лікарняному та у щорічній відпустці.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22 та від 26.02.2024 року у справі № 200/7393/23 відповідачем 16.11.2023 року (на виконання рішення суду у справі № 200/3953/22) та 29.10.2024 року на виконання рішення суду у справі № 200/7393/23) було здійснено виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року (рішення суду у справі № 200/3953/22) та з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року (рішення суду у справі № 200/7393/23), але при виплаті зазначеної індексації не було застосовано положення Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
У зв'язку з цим позивачу не була нарахована та виплачена компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Наведені обставини стали приводом для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законом.
Зокрема, як вказує відповідач, індексація грошового забезпечення не має постійного характеру та, відповідно, не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, тобто позивач фактично просить суд зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів на ті доходи, які носять одноразовий характер, і які відповідно до чинного законодавства не повинні включатися до доходу, з якого здійснюється компенсація втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач у цій справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 08.05.2015 року, позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, що встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
У період з 29.09.1995 року по 01.08.2019 року позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем і підтверджується відповідними записами, які містяться у військовому квитку позивача.
Вважаючи, що під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 сума індексації грошового забезпечення виплачувалась у неналежному розмірі, позивач протягом 2022-2023 років неодноразово звертався до суду з позовами до відповідача.
Так, за рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22 та від 26.02.2024 року у справі № 200/7393/23 відповідача, зокрема, було зобов'язано виплатити на користь позивача суми індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року (згідно з рішенням у справі № 200/3953/22) та з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року (згідно з рішенням у справі № 200/7393/23).
На виконання рішення суду у справі № 200/3953/22 відповідачем 16.11.2023 року було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення:
- за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - в загальній сумі 55842,11 грн;
- за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року - в загальній сумі 17520,26 грн.
На виконання рішення суду у справі № 200/7393/23 відповідачем 29.10.2024 року було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення:
- за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року - в загальній сумі 57109,48 грн.
Зазначені обставини підтверджуються наданими до справи випискою по банківському рахунку, повідомленням про надходження коштів та платіжними інструкціями.
Проте, як вказується позивачем та не заперечується відповідачем, при виплаті вказаних сум індексації грошового забезпечення не була нарахована і виплачена компенсація втрати частини доходів відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Відповідно до положень статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково чи повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII установлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення прожиткового мінімуму.
Відповідно до частин 1, 6 статті 5 Закону № 1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Судовими рішеннями у справах № 200/3953/22 та № 200/7393/23 було встановлено, що виплата індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року та з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року проводилась відповідачем неналежним чином.
Наявними в матеріалах цієї справи документами підтверджено, що виплата позивачу індексації грошового забезпечення за вказані періоди у належному розмірі була здійснена відповідачем лише 16.11.2023 року (за рішенням у справі № 200/3953/22) та 29.10.2024 року (за рішенням у справі № 200/7393/23).
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону № 2050-III визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші грошові доходи.
За статтею 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого і невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Положеннями статті 4 Закону № 2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 159 установлено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у випадку затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Аналіз наведених норм приводить до висновку, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується в усіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, тощо).
Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати грошових доходів і виплата нарахованих доходів.
При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічну за змістом правову позицію було висловлено у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 року у справі № 134/87/16-а та від 05.03.2020 року у справі № 140/1547/19.
Отримання позивачем індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року та з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року із порушенням встановлених законом строків виплати, внаслідок її несвоєчасного нарахування та виплати, свідчить про наявність підстав для нарахування та виплати відповідних сум компенсації втрати доходів, пов'язаної з несвоєчасною виплатою позивачеві індексації, яка мала бути виплачена у місяці сплати відповідачем заборгованості з індексації.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду України (постанова від 19.12.2011 року у справі № 6-58цс11) та Верховного Суду (постанова від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, постанова від 15.08.2019 року у справі № 674/24/17, тощо) нормативне регулювання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває в незалежності від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 08.06.2022 року у справі № 200/5213/20-а, від 05.07.2022 року у справі № 420/7633/20 та інших.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, судові витрати ним понесено не було, отже, відшкодуванню вони не підлягають.
Керуючись положеннями Конституції України, Законами України "Про індексацію грошових доходів населення", "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, а також Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; фактична адреса: АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 16.11.2023 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.08.2019 року, виплаченої 16.11.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 200/3953/22.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 29.10.2024 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року, виплаченої 29.10.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 200/7393/23.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; фактична адреса: АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 29.10.2024 року в зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року, виплаченої 29.10.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 200/7393/23.
Повне судове рішення складене 24 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.І. Бабіч