Справа № 299/282/25
Закарпатський апеляційний суд
29.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/206/25 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.03.2025.
Цим вироком з урахуванням ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24.03.2025 про виправлення описки:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, несудимий, засуджений:
- за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 01 (один) місяць;
- за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому ВАШШУ Золтану визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 01 (один) місяць.
Початок строку відбуття покарання ВАШШУ Золтану ухвалено рахувати з 25.10.2024.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_6 у виді тримання під вартою - залишено без змін до набрання вироком законної сили.
У разі необхідності дозволено медичній службі кримінально-виконавчої установи за місцем відбування покарання застосовувати до ОСОБА_6 в примусовому порядку амбулаторну психіатричну допомогу.
Речові докази: пістолет з маркуванням РМ-Х калібру 4,5 мм, з номерком НОМЕР_1 ; пластикову каністру об'ємом 10 літрів червоного кольору; пластикову кришку чорного кольору; пожежне сміття; дерев'яний стілець з ознаками горіння - знищено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 3183,60 грн.
Згідно вироку ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
ВАШШ Золтан 25.10.2024 близько 13 год, діючи умисно, з метою пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та суспільну небезпечність, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити його протиправні дії, шляхом вільного доступу, через незачинену
-2-
хвіртку воріт, проник на територію домогосподарства АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , де на виконання свого злочинного наміру щодо підпалу будинку, облив дерев'яні садові меблі, які знаходились на терасі будинку, легкозаймистою речовиною. У подальшому ВАШШ Золтан, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді загоряння садових меблів та бажаючи їх настання, усвідомлюючи небезпеку поширення пожежі на весь будинок, за допомогою стороннього джерела запалювання здійснив підпал даної легкозаймистої речовини, якою були облиті ним садові меблі, чим самим частково пошкодив та знищив майно потерпілого.
В цей момент, ОСОБА_9 був помічений потерпілою ОСОБА_11 , яка перебувала в будинку в момент здійснення ним підпалу. Розуміючи, що його злочинні дії викрито, ОСОБА_9 пішов з території дворогосподарства. Після чого, потерпіла ОСОБА_11 вибігла з будинку та самостійно почала вживати заходи до ліквідації підпалу.
В результаті протиправних дій, ОСОБА_12 згідно висновку е5ксперта було заподіяно потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 16300 грн.
25.10.2024 близько 12 год 30 хв ОСОБА_9 , перебуваючи на території домогосподарства по АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, почав спостерігати за територією домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 , де перед тим здійснив підпал меблів на терасі будинку. У процесі спостереження, ВАШШ Золтан побачив на вулиці групу дітей, які між собою гучно розмовляли та обговорювали пожежу та у цей час у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю, направлений на безпричинне заподіяння тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, за допомогою спеціального заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, а саме пневматичного пістолету з маркуванням РМ-Х калібру 4,4 мм, серійний номер № НОМЕР_1 , який знаходився при ВАШШУ Золтану в його штанях, який знаходився там ще до вчинення ним підпалу, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи встановлені у суспільстві правила поведінки, проявляючи нахабне та зневажливе ставлення до громадського порядку, ігноруючи присутність громадян та порушуючи їх спокій, стоячи поряд з будинком АДРЕСА_1 , тримаючи у руці пневматичний пістолет, здійснив два постріли в напрямку дітей, які перебували поблизу будинку № 12 на вул. Миру в с. Чорний потік Берегівського району, внаслідок чого влучив у сідниці учня 9 класу Вербовецької ЗОШ ОСОБА_13 . Внаслідок пострілу, неповнолітній потерпілий ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців, тобто ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6 днів, і за цією ознакою згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень» затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичного експерта № 134 від 04.11.2024.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, застосувавши при призначенні покарання вимоги ст. 75 КК України. В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що судом не враховано те, що ВАШШ Золтан вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся. Крім того, ОСОБА_9 раніше не судимий, неодружений, дітей не має, однак підтримує тісні зв'язки із матір'ю і сестрою. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого не встановлено, а тому відсутні перешкоди у застосування положень ст. 75 КК України при призначенні йому
-3-
покарання. Крім того, висновком судової психіатричної експертизи № 558 від 19.12.2024, ВАШШ Золтан, страждає на психічний розлад у формі параноїдного розладу особистості, що позбавляло його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період вчинення інкримінованих йому злочинів. Наявність параноїдного розладу особистості ОСОБА_6 позбавляє його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в теперішній час. ВАШШ Золтан потребує застосування примусових заходів медичного характеру, а саме надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку поряд з відбуванням покарання. ВАШШ Золтан перебуває під вартою з 25.10.2024 по теперішній час, однак зважаючи на його психічний стан, його ізоляція від суспільства та сім'ї вкрай негативно впливає на його стан здоров'я. ВАШШ Золтан за своїм характером та рисами поведінки не є агресивним або суспільно-небезпечним. Вчинені ним кримінальні правопорушення пов'язані з його психічним захворюванням, що потребує амбулаторного лікування за його місцем проживання в м. Києві. Кожен день перебування під вартою та в умовах ізоляції від суспільства погіршує його психічний стан.
Судове провадження розглядається за відсутності потерпілих, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на вирок суду, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення обвинуваченого та захисника, які підтримали подану захисником апеляційну скаргу, промову прокурора про необґрунтованість апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
-4-
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження щодо ВАШША Золтана дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону та Конвенції.
Висновки суду про винуватість ВАШША Золтана у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку.
Як вбачається зі змісту вироку, в його основу покладені належні, допустимі, взаємоузгоджені та достатні докази, а саме показання обвинуваченого, потерпілих, свідків, висновки експертиз.
З цих підстав колегія суддів вважає встановленим вчинення ВАШШЕМ Золтаном кримінальних правопорушень, за обставин, зазначених в оскарженому вироку суду, оскільки такі стороною захисту в апеляційній скарзі та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
Оцінюючи та відхиляючи доводи апеляційної скарги захисника щодо невідповідності призначеного обвинуваченому ВАШШУ Золтану покарання внаслідок його надмірної суворості та незастосування при призначенні йому покарання положень ст. 75 КК України, колегія суддів виходить з наступного.
Засади призначення покарання зазначені у ч. 1 ст. 65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Частиною 2 статті 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Такий висновок узгоджується з позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 51-1985км18 (єдиний унікальний номер 207/5011/14-к) та від 07.11.2018 у справі № 51-329км18 (єдиний унікальний номер 297/562/17).
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати
-5-
його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Санкцією ч. 2 ст. 194 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а санкція ч. 4 ст. 296 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 раніше не судимий, негативно характеризується за місцем проживання, визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, будь-які претензії до нього з боку потерпілої відсутні, несудимий, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра та лікаря-психіатра не перебуває, обставин, які обтяжують покарання, відсутні. Також колегія суддів приймає до уваги вже наведені відомості про психічний стан обвинуваченого на момент вчинення кримінальних правопорушень та причини такого стану.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за можливе застосувати положення ст. 69 КК України та призначити обвинуваченому ОСОБА_14 покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 296 КК України та на підставі ст. 70 КК України визначити остаточне покарання, яке всупереч доводів апеляційної скарги належить відбувати реально.
Апеляційний суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме як характеру та ступеню вчинених ВАШШЕМ Золтаном кримінально-караних діянь, так і особі обвинуваченого, та сприятиме досягненню основної мети - виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, у тому числі й попередження вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», а отже і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи.
-6-
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, апеляційний суд такі відхиляє з таких підстав.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002, Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження, і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини вчиненого ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв'язку з відстрочкою».
При прийнятті рішення колегія суддів враховує те, що обвинувачений ВАШШ Золтан хоч і не судимий, однак раніше вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення різного виду кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до тяжких, враховує обставини вчинених ним кримінальних правопорушень (форму вини, мотив, стадію вчинення, кількість епізодів), зокрема, суд звертає увагу, що потерпілим від злочинних дій обвинуваченого є неповнолітня особа, характеризуючі дані про особу обвинуваченого.
Вказане у своїй сукупності дає підстави для висновку, що виправлення та перевиховання ВАШША Золтана неможливе без ізоляції його від суспільства.
Крім того, за приписами ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Суд першої інстанції встановив, що висновком судової психіатричної експертизи № 558 від 19.12.2024, ВАШШ Золтан, страждає на психічний розлад у формі параноїдного розладу особистості, що позбавляло його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період вчинення інкримінованих йому злочинів. Наявність параноїдного розладу особистості ОСОБА_6 позбавляє його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в теперішній час. ВАШШ Золтан потребує застосування примусових заходів медичного характеру, а саме надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку поряд з відбуванням покарання
-7-
Разом з тим суд першої інстанції визнав, що ОСОБА_9 відповідно до вимог ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності, з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи захисника про те, що суд першої інстанції не врахував психологічний стан обвинуваченого та не застосував ст. 20 КК України, не відповідають змісту оскаржуваного вироку. Разом з тим, застосування примусових заходів медичного характеру до особи, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, не є обов'язковим, виходячи з приписів указаної статті.
З урахуванням даних щодо психічного стану обвинуваченого, колегія суддів дійшла висновку про необхідність надання медичній службі кримінально-виконавчої установи за місцем відбування покарання ОСОБА_6 права застосувати щодо останнього в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги.
За таких обставин апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.03.2025 щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання змінити.
Призначити обвинуваченому ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 194 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік 06 (шість) місяців; за ч. 4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити обвинуваченому ОСОБА_14 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік 06 (шість) місяців.
У разі необхідності дозволити медичній службі кримінально-виконавчої установи за місцем відбування покарання застосовувати до ВАШША Золтана в примусовому порядку амбулаторну психіатричну допомогу.
В решті вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.03.2025 щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена касаційним порядком безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційним судом, а засудженим який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді