Справа № 297/1563/23
29.07.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/559/23 за апеляційними скаргами прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 липня 2024 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вишково Хустського району, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
Вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 липня 2024 року ОСОБА_8 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання.
Речові докази: довідку військово - лікарської комісії від 14.02.2023, повістка від 14.02.2023 та картку обстеження і медичного огляду від 14.02.2023, які приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишено при матеріалах провадження.
Згідно з вироком, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_8 будучи військовозобов'язаним та достовірно обізнаним про введення на підставі Указів Президента України на всій території України воєнного стану та запровадження загальної мобілізації, 14.02.2023, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому на АДРЕСА_3 , після проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, якою визнаний здоровим та придатним для проходження військової служби, не маючи передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, отримав повістку на відправку з'явитися 15.02.2023 о 10 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому на АДРЕСА_3 , з подальшим направленням до військової частини Збройних Сил України.
Однак, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою ухилення від мобілізації 14.02.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованому на АДРЕСА_3 , для відправки до військової частини, не прибув, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.
На вказаний вирок прокурор подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження і доведеність вини, а також правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 вказав, що оскаржуваний вирок суду підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить постановити новий вирок суду, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Захисник ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити вирок, призначивши ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання із випробуванням на підставі 75 КК України строком на 1 рік.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності сторони захисту - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що: обвинувачений та його захисник належним чином повідомлені про час та місце розгляду кримінального провадження, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; відомостей про поважність причин неявки та заяви про відкладення розгляду кримінального провадження на інший термін від обвинуваченого не надходило; оскільки прокурор не заперечувала щодо проведення судового засідання без участі обвинуваченого та його захисника; відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуте і процесуальні рішення повинні бути прийняті у розумні строки.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість вироку визнаються слушними з таких підстав.
Відповідно до ст. 349 КПК України після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадку, передбаченого статтею 381 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 судом першої інстанції не дотримані передбачені ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, допущена неповнота та поверховість при дослідженні його фактичних обставин, зокрема, викладені у вироку висновки не підтверджені наведеними у ньому доказами, які були досліджені під час судового розгляду, у зв'язку із чим такий не може бути визнано законним та обґрунтованим.
Так, колегією суддів встановлено, що при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 не дотримані і приписи ст. 349 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції провів судовий розгляд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Однак, з журналу судового засідання від 08.06.2023 не вбачається, що сторонам кримінального провадження, зокрема обвинуваченому, роз'яснювались положення ст. 349 КПК України, у тому числі не вбачається, що суд першої інстанції з'ясовував в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснював їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Із журналу судового засідання слідує, що допит обвинуваченого ОСОБА_8 тривав 8 секунд.
Із викладених у вироку показань ОСОБА_8 вбачається, що точної дати та часу вже не пам'ятає, отримав повістку до військомату та після проходження медичного огляду військово-лікарської комісії, отримав повістку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з подальшим направленням до військової частини Збройних Сил України. Однак до такого не прибув, оскільки не може проходити військову службу, так як боїться, що через це може померти його мати.
Зміст вищевказаних пояснень ОСОБА_8 , не свідчить про повне визнання ним вини, що свідчить про те, що встановлений судом так званий «спрощений порядок» судового розгляду, який полягав лише у допиті обвинуваченого та дослідженні даних про його особу, без дослідження зібраних органом досудового розслідування у підтвердження вини ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення доказів, суперечить приписам ст. 349 КПК України, а також ставить під сумнів і висновок суду першої інстанції щодо щирого каяття обвинуваченого ОСОБА_8 , про що зазначається у мотивувальній частині вироку.
З огляду на наведене, викладені у вироку висновки визнаються такими, що не підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, належним чином невмотивованими та необґрунтованими, що в свою чергу свідчить про неповноту та поверховість при дослідженні фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а також про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 370, 373 цього Кодексу щодо законності та вмотивованості судового рішення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ухвалений у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_8 вирок не може бути визнано законним та обґрунтованим.
Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке віднесено до істотних порушень вимог КПК України, і яке колегія суддів Закарпатського апеляційного суду не може виправити, використовуючи свої повноваження, що у свою чергу, відповідно до ст. ст. 412, 415 КПК України, є підставою для скасування вироку із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути вказані вище недоліки, повно, всебічно та об'єктивно розглянути матеріали кримінального провадження, дати належну оцінку пред'явленим сторонами кримінального провадження доказам у їх сукупності, а також викладеним у апеляційній скарзі сторони обвинувачення доводам, і прийняти рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, тобто ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, з урахуванням положень ст. ст. 370-374 КПК України.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, дати їм належну оцінку, й відповідно до вимог статей 94, 349, 370 КПК ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Тому, апеляційні скарги підлягаютьє частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 липня 2024 року відносно ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Судді