ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.08.2025Справа № 910/7193/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба Вітязь"
до Фізичної особи-підприємця Литвинчука Дмитра Юрійовича
про стягнення 199 998,00 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники сторін: без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба Вітязь" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Литвинчука Дмитра Юрійовича про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 199 998,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між сторонами відсутні договірні відносини, однак позивачем помилково перераховано на платіжні реквізити відповідача грошові кошти у розмірі 199 998,00 грн., які останнім не повернуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/7193/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Про стан розгляду справи № 910/7193/25 сторони були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи, що у Фізичної особи-підприємця Литвинчука Дмитра Юрійовича відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилає йому процесуальні документи у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_1 ).
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судове рішення повернуто підприємством зв'язку, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21 та від 07.02.2024 р. у справі № 904/853/23.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
30.04.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна служба Вітязь» перерахувало на рахунок неналежного отримувача - ФОП Литвинчука Дмитра Юрійовича грошові кошти у сумі 199 998,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 118 від 30.04.2024 р. з призначенням платежу: «оплата за товар в асортименті згідно рахунку № 22 від 30.04.2024 р., без ПДВ».
Із пояснень позивача слідує, що між ним та відповідачем будь-які зобов'язальні відносини відсутні, що виключає правомірність утримання останнім коштів позивача в розмірі 199 998,00 грн.
З метою повернення коштів позивач 19.03.2025 р. направив відповідачу лист про повернення коштів № 06-03/18 від 06.03.2025 р., в якому просив ФОП Литвинчука Дмитра Юрійовича повернути помилково сплачені ТОВ «Охоронна служба Вітязь» кошти у розмірі 199 998,00 грн.
Відповідь на лист отримано не було, грошові кошти у розмірі 199 998,00 грн. не повернуто.
Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не повернув позивачу помилково сплачені ним грошові кошти у розмірі 199 998,00 грн., позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частинами 2, 3 ст. 1212 ЦК передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК).
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Відповідно до ст. 1212 ЦК безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 р. у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 р. у справі №910/3395/19).
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріалами справи, зокрема платіжною інструкцією № 118 від 30.04.2024 р., підтверджується факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у розмірі 199 998,00 грн.
При цьому, згідно з твердженнями позивача, рахунок № 22 від 30.04.2024 р. на здійснення оплати від відповідача він ніколи не отримував. Кошти в розмірі 199 998,00 грн. сплачені помилково.
Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, пояснень по суті спору та доказів на підтвердження правомірності одержання грошових коштів, як і доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 199 998,00 грн., суду не надав.
З огляду на викладене та враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем набуто спірні кошти за відсутності правової підстави, тобто за рахунок позивача та поза підставою, передбаченою законом, а відтак вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба Вітязь".
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба Вітязь" у даній справі здійснювалось адвокатом Бондарем Андрієм Вікторовичем, повноваження якого підтверджуються ордером серії АІ № 1900094, виданим 22.04.2025 р. на підставі договору про надання правової допомоги № 50 від 22.04.2025 р.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги № 50 від 22.04.2025 р., рахунок на оплату № 1/50 від 22.04.2025 р., платіжну інструкцію № 923 від 22.05.2025 р.
Як встановлено судом, 22.04.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба Вітязь" (клієнт) та Бондарем Андрієм Вікторовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 1.3 договору клієнт доручає адвокату ведення справи про стягнення грошових коштів з ФОП Литвинчука Д.Ю., код НОМЕР_1 .
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за підготовку позовної заяви та подання її до суду клієнт сплачує адвокату 10 000,00 грн. Послуги оплачуються протягом 10 днів від дати виставлення рахунку.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Договором про надання правової допомоги № 50 від 22.04.2025 р. встановлено фіксований розмір гонорару адвоката (10 000,00 грн.), який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач доказів або підтверджених документально обґрунтувань чи розрахунків, які свідчили б про неналежність чи ненадання позивачу передбачених договором послуг адвоката, неспівмірність або нерозумність витрат на послуги адвоката, будь-яких заперечень до справи не надав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба Вітязь" на оплату правничої допомоги адвоката, встановлену у фіксованому розмірі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Литвинчука Дмитра Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба Вітязь" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 42Б, код 43904223) 199 998 (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп. безпідставно збережених коштів, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Людмила ШКУРДОВА