04 серпня 2025 року справа №320/22989/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - громадянина ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1266/7 від 30.05.2023 «Про відмову в задоволенні скарги»;
- зобов'язати Центральну колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 27.02.2023 №27/02.2023, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.02.2023 за №СК-603-23.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття наказу №1266/7 від 30.05.2023 «Про відмову в задоволенні скарги».
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено громадянина ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб - Раду адвокатів України та Національну асоціацію адвокатів України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 27.02.2023 №27/02.2023 на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.02.2023 №1000711070061048098 «Державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай Іриною Володимирівною, щодо Ради адвокатів міста Києва (ідентифікаційний код юридичної особи 38517528).
За результатами розгляду скарги позивача №27/02.2023 Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України 20.03.2023 складено висновок про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що реєстраційна дія, проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай Іриною Володимирівною щодо Ради адвокатів міста Києва (ідентифікаційний код юридичної особи 38517528), відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
На підставі вказаного висновку 30.05.2023 Міністерством юстиції України прийнято наказ №1266/7 «Про відмову в задоволенні скарги».
Не погоджуючись з наказом відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини сторін регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (далі по тексту Закон) та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі по тексту Порядок).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 27.02.2023 №27/02.2023 на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.02.2023 №1000711070061048098 «Державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай Іриною Володимирівною щодо Ради адвокатів міста Києва (ідентифікаційний код юридичної особи 38517528).
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що подані приватному нотаріусу Мамай І.В. документи для проведення такої дії суперечать вимогам чинного законодавства. Також, на думку позивача, подані документи для проведення оскаржуваної реєстраційної дії були повторно сфальшовані та підроблені.
Натомість, шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією Мін'юсту встановлено, що у приватного нотаріуса Мамай І.В. не було підстав для відмови у державній реєстрації, у зв'язку з чим оскаржувана реєстраційна дія відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваної реєстраційної дії, проведеної приватним нотаріусом Мамай І.В. щодо Ради адвокатів міста Києва, Колегією не встановлено, а тому у задоволенні його скарги було відмовлено.
Так, судом встановлено, що внаслідок проведення приватним нотаріусом Мамай І.В. оскаржуваної реєстраційної дії від 23.02.2023 № 1000711070061048098 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» було змінено керівника, а саме внесено відомості про тимчасового виконувача обов'язки керівника та інформацію для зв'язку з Радою адвокатів міста Києва.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до відомостей про керівника юридичної особи, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР, з урахуванням особливостей, встановлених Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням про Раду адвокатів міста Києва.
З матеріалів справи вбачається, що для проведення оскаржуваної реєстраційної дії приватному нотаріусу Мамай І.В. було подано, зокрема: рішення Ради адвокатів України «Про призначення тимчасового виконувача обов'язків керівника юридичної особи Ради адвокатів міста Києва» від 21.02.2023 № 10, відповідно до якого, зокрема, призначено тимчасовим виконувачем обов'язків керівника Ради адвокатів міста Києва Колесник Ганну Миколаївну, уповноважено останню за дорученням Голови Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни звернутися до суб'єктів реєстраційних дій та здійснити всі необхідні дії для внесення змін до відомостей ЄДР про керівника Ради адвокатів міста Києва, справжність підписів Голови Ради адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни та Секретаря Ради адвокатів України Колосникова Ігоря Валерійовича, на якому засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою Іриною Сергіївною 21.02.2023 за №№ 826, 827 з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів серії НСК № 009408, 009409, 009410.
Частиною четвертою статті 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, крім іншого, що Рада адвокатів України сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність та затверджує положення про раду адвокатів регіону.
Відповідно до пункту 2.2. статті 2 Положення про Раду адвокатів міста Києва (у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії) актуальні відомості про яке містить ЄДР (далі - Положення), Рада адвокатів міста Києва здійснює, зокрема, свою діяльність відповідно до цього Положення.
При цьому відповідно до пункту 4.6. статті 4 Положення передбачено, крім іншого, що рішенням Ради адвокатів України може бути призначено тимчасового виконувача обов'язків керівника юридичної особи Ради адвокатів міста Києва.
З огляду на зазначене Колегія дійшла висновку, що приватному нотаріусу Мамай І.В. для проведення державної реєстрації було подано належні документи в силу положень статті 15 та частини четвертої статті 17 Закону.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваної реєстраційної дії, Колегією не встановлено.
Слід зазначити, що Колегія є адміністративним органом та розглядає скарги у сфері державної реєстрації виключно на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора.
До повноважень державного реєстратора, визначених статтею 6 Закону, не належить встановлення достовірності даних, зазначених у документах. Водночас повноваження державного реєстратора полягають у перевірці відповідності відомостей, які вказані в заяві на внесення змін, відомостям, які зазначені в поданих документах.
Частиною першою статті 4 Закону визначено, що державна реєстрація здійснюється за заявницьким принципом і базується на принципах обов'язковості державної реєстрації в ЄДР, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у ЄДР, а також внесення відомостей до ЄДР виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
У той же час, згідно з частиною четвертою статті 35 Закону особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до ЄДР, а також у неподанні або несвоєчасному поданні державному реєстратору передбаченої цим Законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або його відсутність, несуть відповідальність, встановлену законом.
Отже, ризики негативних наслідків у зв'язку з проведенням державної реєстрації зміни керівника Ради адвокатів міста Києва несуть виключно особи, які приймали та підписали відповідні рішення, що не може свідчити про протиправність дій державного реєстратора.
Дослідивши обставини, на які вказує позивач, суд дійшов висновку, що у приватного нотаріуса Мамай І.В. були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації.
Відтак, оскаржувана реєстраційна дія, проведена приватним нотаріусом Мамай І.В. щодо Ради адвокатів міста Києва, відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Згідно з частиною шостою статті 34 Закону за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, зокрема, про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації).
Висновком Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.03.2023 рекомендовано:
відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 27.02.2023 у зв'язку з тим, що реєстраційна дія, проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай Іриною Володимирівною, щодо Ради адвокатів міста Києва (ідентифікаційний код юридичної особи 38517528), відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Суд зазначає, що єдиною підставою щодо незаконності оскаржуваного наказу позивач у позовній заяві зазначає, що за результатами аналогічного попереднього розгляду його скарги від 06.09.2022 вже було прийнято рішення у формі наказу Міністерства юстиції України від 20.12.2022 № 5706/5 «Про задоволення скарги». На обґрунтування даного твердження ОСОБА_1 наводить мотивування для задоволення позовних вимог наказу Міністерства юстиції України від 20.12.2022 № 5706/5 «Про задоволення скарги».
Однак, дане твердження позивача не є підставою для визнання протиправним та скасування наказу №1266/7 від 30.05.2023, оскільки наказ Міністерства юстиції України від 20.12.2022 № 5706/5 «Про задоволення скарги» прийнятий щодо іншої реєстраційної дії, що була проведена за інших обставин та на підставі відмінних документів, ніж реєстраційна дія щодо якої прийнято оскаржуваний наказ.
Інших доводів на обґрунтування позовних вимог позивач не зазначає.
Крім того, слід зазначити, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/3536/23 визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2, 4 резолютивної частини наказу Міністерства юстиції України №5706/5 від 20.12.2022 «Про задоволення скарги».
Таким чином, суд приходить до висновку, що Міністерством юстиції України при прийнятті оскаржуваного наказу №1266/7 від 30.05.2023 «Про відмову в задоволенні скарги» дотримані вимоги ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із системного аналізу викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.