31 липня 2025 року справа №640/36724/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта ТВ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Суть спору: У грудні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Санта ТВ" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 13.10.2021 за реєстраційним номером 3237514/44088346 про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 05.08.2021 р., складену ТОВ "САНТА ТВ";
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 13.10.2021 р. за реєстраційним номером 3237516/44088346 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 21.09.2021 р., складену ТОВ "САНТА ТВ";
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби України у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 05.08.2021, складену ТОВ "САНТА ТВ", датою її фактичного подання на реєстрацію;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби України у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 21.09.2021, складену ТОВ "САНТА ТВ", датою її фактичного подання на реєстрацію.
У поданій позовній заяві позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТА ТВ" - обґрунтовує свої вимоги про скасування рішень Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві щодо відмови в реєстрації податкових накладних № 11 від 05.08.2021 та № 8 від 21.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, посилаючись на порушення контролюючим органом норм податкового законодавства та необґрунтованість прийнятих рішень.
Позивач зазначає, що між ним та ТОВ "БК ІНТЕРКОН" було укладено договір підряду № 08-21/1 від 05.08.2021, відповідно до якого позивач виконав монтажні та пусконалагоджувальні роботи з облаштування бойлерного вузла в нежитловому приміщенні торговельного центру "ХарьОК" у м. Києві. На підтвердження виконання зобов'язань за договором позивач надав копії договору, акти виконаних робіт, банківські виписки про оплату, а також податкові накладні, складені відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Позивач вказує, що податкові накладні були подані на реєстрацію в ЄРПН у встановлені строки, однак їх реєстрацію було зупинено з посиланням на критерії ризиковості операцій, зокрема - відсутність відповідних кодів послуг у таблиці даних платника податку. У відповідь на квитанції про зупинення реєстрації позивач подав письмові пояснення та повний пакет підтверджуючих документів, які, на його думку, повністю спростовують сумніви щодо реальності господарських операцій.
Попри надані пояснення та документи, комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, мотивуючи це "ненаданням копій первинних документів", однак, як зазначає позивач, у самих рішеннях не конкретизовано, які саме документи не були надані, що суперечить вимогам Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019.
Позивач також звертався зі скаргами до Державної податкової служби України, однак скарги були залишені без задоволення, а рішення ГУ ДПС у м. Києві - без змін. У зв'язку з цим позивач вважає, що дії контролюючого органу є незаконними, оскільки не враховано надані пояснення та документи, які підтверджують реальність господарських операцій, наявність трудових ресурсів, офісного приміщення, фактичне виконання робіт та рух коштів.
Крім того, позивач наголошує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію, що є порушенням пунктів 10 - 11 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК. Також позивач вказує, що обидві податкові накладні були складені в межах одного договору з одним контрагентом, тому вимоги щодо їх реєстрації є взаємопов'язаними та підлягають розгляду в межах однієї справи.
З огляду на це позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних № 11 та № 8, зобов'язати податковий орган зареєструвати зазначені накладні в ЄРПН датами їх фактичного подання, а також стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 (суддя Погрібніченко І.М.) відкрито в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.01.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву б/н б/д.
У поданому відзиві на адміністративний позов Державна податкова служба України заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ "САНТА ТВ" та вважає їх безпідставними. Відповідач зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних було прийнято у межах повноважень та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України та Порядком зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520.
Відповідач наголошує, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податку належних письмових пояснень та копій первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, зазначених у податкових накладних. У квитанціях про зупинення реєстрації було чітко вказано перелік необхідних документів, однак позивач, на думку відповідача, не надав їх у повному обсязі ані до контролюючого органу, ані до суду.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач у судовому порядку намагається обґрунтувати правомірність своїх дій новими документами та обставинами, які не були предметом розгляду комісії при прийнятті оскаржуваних рішень. Такий підхід, на думку відповідача, суперечить принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, закріпленому в Кодексі адміністративного судочинства України, та порушує принцип рівності сторін у судовому процесі. Відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах у справах № 826/15560/15 та № 0940/1240/18, згідно з якою суд не має права досліджувати докази, які не були предметом розгляду контролюючого органу при прийнятті рішення.
Також відповідач вказує, що позовні вимоги про зобов'язання зареєструвати податкові накладні є передчасними та такими, що втручаються у дискреційні повноваження контролюючого органу. У даному випадку, на думку відповідача, реєстрація податкових накладних потребує попереднього повторного розгляду документів у порядку, передбаченому пунктом 12 Порядку № 1246, що виключає можливість прямого зобов'язання судом здійснити реєстрацію.
Відповідач підкреслює, що діяв у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У поданому відзиві на адміністративний позов Головне управління Державної податкової служби у м. Києві також заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ "САНТА ТВ" та вважає їх безпідставними. Відповідач зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних було прийнято Комісією контролюючого органу на підставі аналізу наданих платником податку документів, які були визнані такими, що складені з порушенням вимог законодавства та/або не є достатніми для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
ГУ ДПС у м. Києві наголошує, що діяло в межах повноважень, визначених Конституцією України, Податковим кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 та наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019. Відповідно до зазначених нормативних актів, податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН лише за умови підтвердження реальності господарської операції, що має бути засвідчено належним чином оформленими первинними документами.
Відповідач вказує, що позивачем не було надано повного пакета документів, передбаченого пунктом 5 Наказу №520, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів або послуг, документів щодо транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження продукції, а також документів, які б підтверджували фактичний рух активів, зміну майнового стану платника податку та зв'язок між господарською операцією і його діяльністю. Надані документи, на думку відповідача, є шаблонними та не відображають змісту, обсягу, часу і місця здійснення операції, що унеможливлює підтвердження її реальності.
ГУ ДПС у м. Києві також звертає увагу на те, що будь-які документи, у тому числі договори, накладні, рахунки, мають силу первинних лише за умови фактичного здійснення господарської операції. Відсутність фактичного виконання робіт або постачання товарів, навіть за наявності формально оформлених документів, виключає можливість визнання таких документів первинними для цілей податкового обліку. Відповідач посилається на правові позиції Верховного Суду, згідно з якими реальність господарської операції є визначальною ознакою, а належне документальне оформлення має похідне значення.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач намагається обґрунтувати свою позицію в суді новими документами, які не були предметом розгляду комісії при прийнятті оскаржуваних рішень. Такий підхід, на думку відповідача, порушує принцип офіційного з'ясування обставин справи та принцип рівності сторін у судовому процесі, оскільки суд має перевіряти лише ті обставини, які були наявні на момент прийняття рішення контролюючим органом.
Щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати податкові накладні, відповідач вказує, що такі вимоги є передчасними та втручаються у дискреційні повноваження контролюючого органу. У даному випадку, на думку відповідача, належним способом захисту є зобов'язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних після проведення перевірки відповідно до пункту 12 Порядку №1246.
У підсумку відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки рішення про відмову в реєстрації податкових накладних було прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, на підставі наданих документів, які не підтверджують реальність господарської операції.
16.02.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій ТОВ "САНТА ТВ" додатково обґрунтовує свою правову позицію, спростовуючи твердження контролюючих органів щодо нібито ненадання документів, необхідних для підтвердження реальності господарських операцій. Позивач наголошує, що всі документи, передбачені пунктом 5 Порядку № 520, були надані до ГУ ДПС у м. Києві 07.10.2021 разом із письмовими поясненнями. Зокрема, позивач надав договір підряду з додатками, акти виконаних робіт, банківські виписки, що підтверджують оплату, а також інші документи, які підтверджують фактичне виконання робіт, наявність трудових ресурсів і ведення господарської діяльності.
Позивач звертає увагу на те, що в рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючий орган не конкретизував, які саме документи не були надані, хоча форма рішення, затверджена Порядком № 520, прямо передбачає обов'язок підкреслити відсутні документи. Відсутність такої конкретизації, на думку позивача, свідчить про формальний підхід до розгляду поданих матеріалів та порушення принципу належного урядування.
Крім того, позивач зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили чіткого переліку документів, які необхідно було подати для прийняття рішення про реєстрацію, що суперечить вимогам пунктів 10- 11 Порядку № 1165. Позивач вважає, що така невизначеність у діях контролюючого органу позбавила його можливості усунути недоліки або надати додаткові документи, що є порушенням принципу юридичної визначеності.
Позивач також посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на принцип належного урядування, який вимагає від державних органів діяти прозоро, послідовно та з урахуванням інтересів особи. У цьому контексті позивач наголошує, що рішення податкового органу не містять мотивів, не пояснюють причин неврахування наданих документів і не відповідають вимогам до актів індивідуальної дії щодо обґрунтованості та чіткості.
Також позивач заперечує доводи відповідачів щодо втручання суду в дискреційні повноваження контролюючого органу. Він зазначає, що в разі встановлення протиправності рішень податкового органу суд має повноваження зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, зокрема зареєструвати податкові накладні, якщо для цього відсутні законодавчі перешкоди. Позивач підкреслює, що в даному випадку дискреція податкового органу була вичерпана, а подальше невиконання обов'язку щодо реєстрації накладних є проявом свавілля.
19.02.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких Головне управління Державної податкової служби у м. Києві наполягає на правомірності прийнятих рішень про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ "САНТА ТВ" та вважає позовні вимоги безпідставними. Відповідач зазначає, що реєстрацію податкових накладних № 11 від 05.08.2021 та № 8 від 21.09.2021 було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки код послуг 43.22, зазначений у податкових накладних, був відсутній у таблиці даних платника податку як такий, що постійно постачається або виготовляється. Крім того, обсяг постачання перевищував залишок обсягу придбання відповідних послуг, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідач наголошує, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві діяла відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 та наказу Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, які регламентують порядок зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття рішень про їх реєстрацію або відмову в реєстрації. Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень, платник податку повинен надати повний перелік документів, зокрема договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів або послуг, документи щодо транспортування, зберігання, накладні, акти приймання-передачі, банківські виписки, сертифікати відповідності тощо.
У ході аналізу поданих ТОВ "САНТА ТВ" документів Комісією було встановлено, що до податкової накладної № 8 від 21.09.2021 не додано жодних документів, які б підтверджували придбання матеріалів, використаних для надання послуг, зазначених у накладній. Зокрема, не надано документів про постачання матеріалів від контрагентів, що унеможливлює перевірку походження ресурсів, використаних у господарській операції. Відповідно, Комісія дійшла висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарської операції, що стало підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Відповідач підкреслює, що дії Комісії були спрямовані на забезпечення податкової дисципліни та запобігання зловживанням у сфері податкового кредиту. Враховуючи виявлені невідповідності та відсутність належних підтверджуючих документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є обґрунтованими та прийнятими у межах чинного законодавства. У зв'язку з цим відповідач просить суд долучити додаткові пояснення до матеріалів справи та відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ "САНТА ТВ" у повному обсязі.
20.04.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
17.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 30.12.2022 №03-19/8343/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/36724/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 прийнято адміністративну справу №640/36724/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від позивача та відповідачів.
13.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких ТОВ "САНТА ТВ" повідомило суд про виконання ухвали від 14.12.2023 та надало уточнення щодо обсягу і змісту документів, які були подані до Головного управління ДПС у м. Києві після зупинення реєстрації податкових накладних № 11 від 05.08.2021 та № 8 від 21.09.2021. Позивач зазначив, що жодних інших документів, окрім тих, що вже були додані до позовної заяви, після зупинення реєстрації податкових накладних до контролюючого органу не подавалося.
Позивач надав письмовий перелік документів, які були направлені до відповідача разом із поясненнями, а також підтвердження їх подання через програмне забезпечення "Соната". Зокрема, по податковій накладній № 11 від 05.08.2021 позивач подав: додаткові письмові пояснення від 07.10.2021, копію договору підряду № 08-21/1 з додатком, банківську виписку щодо авансового платежу, акт виконаних робіт від 31.08.2021, а також документи довільного формату, які підтверджують факт подання зазначених матеріалів до податкового органу. Аналогічний пакет документів був поданий і щодо податкової накладної № 8 від 21.09.2021, включаючи письмові пояснення від 18.10.2021, копії договору, банківської виписки, акту виконаних робіт та відповідні документи-підтвердження.
Позивач наголосив, що всі документи були подані не окремо, а як додатки до Повідомлень про надання пояснень, що не передбачає наявності окремих квитанцій про подання кожного з них. У зв'язку з цим, як зазначає позивач, підтвердженням подання є документи довільного формату з відповідною нумерацією, які були сформовані в межах електронного документообігу.
Крім того, позивач повідомив, що з 07.11.2020 Договори про визнання електронних документів з ДПС не укладаються, а підтвердженням початку електронного документообігу є Повідомлення про набуття статусу суб'єкта електронного документообігу, яке також було надано суду як додаток до пояснень. Позивач додатково надав витяги з ЄРПН щодо податкових накладних, а також квитанції про надсилання відповідних матеріалів сторонам у справі.
06.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких ТОВ "САНТА ТВ" повідомило суд про виконання ухвали від 14.12.2023 та надало деталізований перелік документів, які були подані до Головного управління ДПС у м. Києві після зупинення реєстрації податкових накладних № 11 від 05.08.2021 (Податкова накладна-1) та № 8 від 21.09.2021 (Податкова накладна-2). Позивач зазначив, що документи подавалися через програмне забезпечення для електронної звітності "Соната", що підтверджується відповідними квитанціями, долученими до пояснень.
Зокрема, щодо Податкової накладної-1 позивач надав: додаткові письмові пояснення від 07.10.2021 № 10/2021-08, копію договору підряду № 08-21/1 від 05.08.2021 з додатком, копію банківської виписки від 05.06.2021 щодо авансового платежу за цим договором, а також копію акту виконаних робіт № 57 від 21.09.2021. Щодо Податкової накладної-2 позивач також надав аналогічний пакет документів: письмові пояснення від 07.10.2021 № 10/2021-06, копію договору підряду з додатком, банківську виписку та акт виконаних робіт за тим самим договором.
Позивач наголосив, що всі зазначені документи були подані в електронній формі в межах встановленого строку, а також були належним чином адресовані контролюючому органу. На підтвердження цього позивач долучив до матеріалів справи копії квитанцій про подання кожного з документів, а також квитанції про надсилання відповідних матеріалів сторонам у справі - Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у м. Києві.
Крім того, позивач надав суду ордер адвоката, який підтверджує повноваження представника у справі, та зазначив, що всі дії з подання документів здійснювалися в межах електронного документообігу відповідно до чинного законодавства. Позивач вважає, що надані матеріали підтверджують факт подання повного пакета документів, необхідного для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та спростовують доводи відповідача про їх відсутність.
01.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звертає увагу суду на те, що вимога позивача щодо зобов'язання саме ГУ ДПС у м. Києві зареєструвати податкові накладні в ЄРПН є юридично некоректною та такою, що не може бути виконаною. Відповідач зазначає, що відповідно до чинного законодавства розпорядником ЄРПН є Державна податкова служба України, і саме цей орган здійснює реєстрацію податкових накладних у Реєстрі.
ГУ ДПС у м. Києві посилається на пункт 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246, згідно з яким внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, як зазначає відповідач, абзац 10 пункту 12 Порядку № 1246 не застосовується до податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено в установленому порядку. Таким чином, датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений у рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що у разі винесення судом рішення про зобов'язання зареєструвати податкові накладні, таке рішення має бути адресоване саме Державній податковій службі України як розпоряднику ЄРПН, а не ГУ ДПС у м. Києві. В іншому випадку, на думку відповідача, судове рішення не зможе бути виконаним у передбаченому законом порядку.
На підставі викладеного ГУ ДПС у м. Києві просить суд долучити подані додаткові пояснення до матеріалів справи та відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ "САНТА ТВ" у повному обсязі.
07.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач повідомив суд про технічну помилку, допущену під час складання первинної позовної заяви, а саме: у пунктах 3 та 4 прохальної частини позову помилково було зазначено неналежного суб'єкта владних повноважень - Головне управління ДПС у м. Києві - замість Державної податкової служби України, яка відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних є розпорядником ЄРПН і має повноваження щодо реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.
У зв'язку з цим позивач просить суд прийняти до розгляду уточнення позовних вимог та здійснити розгляд справи з урахуванням таких оновлених вимог:
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 13.10.2021 р. за реєстраційним номером 3237514/44088346 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 05.08.2021 р., складеної ТОВ "САНТА ТВ";
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 13.10.2021 р. за реєстраційним номером 3237516/44088346 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 21.09.2021 р., складеної ТОВ "САНТА ТВ";
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 05.08.2021 р., складену ТОВ "САНТА ТВ", датою її фактичного подання на реєстрацію;
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 21.09.2021 р., складену ТОВ "САНТА ТВ", датою її фактичного подання на реєстрацію;
Стягнути з Відповідачів на користь ТОВ "САНТА ТВ" витрати по оплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 копійок).
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та відповідачі у справі з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не звертались.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТА ТВ" (код ЄДРПОУ 44088346, місцезнаходження: 04210, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 27/23 кв. 220) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.11.2020, номер запису 10006910200000457.
Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТА ТВ" у серпні - вересні 2021 року здійснило господарські операції з ТОВ "БК ІНТЕРКОН" на підставі договору підряду № 08-21/1 від 05.08.2021.
Згідно з умовами цього договору позивач зобов'язався виконати комплекс монтажних та пусконалагоджувальних робіт з облаштування бойлерного вузла в нежитловому приміщенні торговельного центру "ХарьОК" у місті Києві.
На виконання договору ТОВ "БК ІНТЕРКОН" 05.08.2021 здійснив авансовий платіж на користь позивача в розмірі 41 1160,00 грн.
Після повного виконання робіт за договором № 08-21/1 від 05.08.2021 позивач та ТОВ "БК ІНТЕРКОН" підписали акт надання послуг №57 від 21.09.2021 на загальну суму 122 040,00 грн, а також додатковий акт виконання робіт від 31.09.2021 на загальну суму 122 040,00 грн, в якому узгодили деталізацію обсягу та вартості виконаних позивачем робіт.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач орендував офісне приміщення на підставі договору оренди від 01.0.2021 №07/2021-01, укладеного з фізичною особою - власником нежитлового приміщення ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: ОСОБА_2. Договір укладено на строк, що охоплює період здійснення спірних операцій, і передбачає щомісячну орендну плату. Приміщення використовувалось для ведення господарської діяльності, зокрема для організації управлінських, бухгалтерських та адміністративних процесів.
Крім того, позивачем надано документи, що підтверджують наявність у нього працівників, які перебували в трудових відносинах на момент здійснення господарських операцій. До матеріалів справи долучено копії наказів про прийняття на роботу, штатний розпис, а також витяги з податкової звітності щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску. Згідно з поданими документами, у штаті позивача перебували особи, які займали посади, пов'язані з виконанням технічних, інженерних та адміністративних функцій.
У межах виконання зобов'язань за договором підряду № 08-21/1 від 05.08.2021 позивач склав податкові накладні: № 11 від 05.08.2021 та № 8 від 21.09.2021, які були подані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлені строки.
Після подання зазначених податкових накладних їх реєстрацію було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 24.09.2021 реєстрацію податкових накладних від 05.08.2021 №11 та від 21.09.2021 №8 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення.
У відповідь на зупинення реєстрації позивач подав до Головного управління ДПС у м. Києві письмові пояснення та документи, які, на його думку, підтверджували реальність здійснених господарських операцій. Зокрема, позивач надав:
копію договору підряду № 08-21/1 від 05.08.2021 з додатком;
акти виконаних робіт;
банківські виписки, що підтверджують оплату за договором;
письмові пояснення від 07.10.2021 щодо податкових накладних від 05.08.2021 №11 та від 21.09.2021 №8;
документи довільного формату, сформовані через програмне забезпечення "Соната", які підтверджують подання зазначених матеріалів до контролюючого органу.
Комісія з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління ДПС у м. Києві 13.10.2021 прийняла два окремі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних:
№ 3237514/44088346 щодо податкової накладної від 05.08.2021 №11;
№ 3237516/44088346 щодо податкової накладної 21.09.2021 №8.
У зазначених рішеннях вказано, що подані первинні документи не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а також не містять належного обґрунтування походження використаних матеріалів і ресурсів.
Позивач оскаржив зазначені рішення в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргами від 18.10.2021 до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарг рішення ГУ ДПС у м. Києві залишено без змін, а скарги - без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням про відмову в реєстрації розрахунку коригування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1 - 3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).
Водночас положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7 - 8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Як встановив суд вище, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в в ЄРПН від 24.09.2021 зазначено те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, коли обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у ЄРПН.
Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21.
Натомість, надіслані позивачу квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Тобто, у вказаних вище квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
Так, подією з якою пов'язано складення податкових накладних від 05.08.2021 №11 та від 21.09.2021 №8 є виконання зобов'язань за договором підряду від 05.08.2021 №08-21/1.
Судом береться до уваги, що в поясненнях поданих позивачем до контролюючого органу було зазначено, що податкові накладні були складені на підставі фактично виконаних робіт відповідно до договору підряду № 08-21/1 від 05.08.2021, укладеного з ТОВ "БК ІНТЕРКОН". На підтвердження цього позивач надав:
копію договору підряду з додатком, що визначає обсяг і характер робіт;
акти виконаних робіт, підписані обома сторонами;
банківські виписки, що підтверджують оплату за договором;
документи, що підтверджують наявність офісного приміщення (договір оренди);
документи щодо працевлаштування працівників, які безпосередньо брали участь у виконанні робіт (накази, звітність з ЄСВ);
письмові пояснення щодо змісту господарських операцій, їх економічної доцільності та зв'язку з основною діяльністю підприємства.
У поясненнях також зазначалося, що контролюючий орган не конкретизував, які саме документи визнано ненаданими або недостатніми, що, на думку позивача, свідчить про формальний підхід до розгляду поданих матеріалів.
Крім того, позивач вказав, що обидві податкові накладні були складені в межах одного договору з одним контрагентом, а тому підстави для їх зупинення та відмови в реєстрації є ідентичними, і подані пояснення охоплюють обидві операції. Позивач також підкреслив, що не отримував від контролюючого органу чіткого переліку документів, які необхідно було надати для прийняття позитивного рішення, що, на його думку, порушує принцип юридичної визначеності та права на ефективний захист.
У той же час відповідачем не надано оцінку вказаним доводам платника податків.
Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Таким чином, у Головного управління ДПС у м. Києві були відсутні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної позивача.
Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Тобто, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в пункті 5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний ("може включати") перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку не може бути застосована.
Водночас зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, у розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зі змісту спірних рішень вбачається, що підставою для їх прийняття слугував висновок контролюючого органу про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
При цьому, оскаржувані рішення не містять конкретизації, яких з перелічених документів не надано позивачем.
У графі "Додаткова інформація" зазначено, що відсутні первинні документи з постачальниками щодо придбання матеріалів, використаних для надання послуги.
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, Київській області та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацами 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні не зазначено причин неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операції, на підставі яких сформовано податкові накладні та неврахування наданих позивачем копій необхідних первинних документів (у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), договори, засвідчені банківські виписки та інші документи, що беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарської операції за вищевказаною податковою накладною.
Суд відхиляє доводи відповідачів, наведені у відзиві про те, що позивачем не надано документів, які б надали можливість встановити реальність здійснення господарської операції, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Надаючи оцінку наведеному, суд зауважує, що платник податку на стадії реєстрації податкової накладної не повинен доводити реальність господарської операції, а висловлені ГУ ДПС у м. Києві зауваження стосуються договірних відносин сторін.
Суд вважає, що змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Указана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21, від 19.07.2023 у справі № 420/7850/22.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 05.08.2021 №11 та від 21.09.2021 №8 за умови не наведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Окрім цього, при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у м. Києві з прийняття спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем пояснень, свідчать про порушення відповідачем-1 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати надалі свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довели правомірності останніх.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між ТОВ "Санта ТВ" та ТОВ "БК ІНТЕРКОН", ГУ ДПС в м. Києві не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 13.10.2021 за реєстраційним номером 3237514/44088346 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 05.08.2021, складеної ТОВ "САНТА ТВ", та від 13.10.2021 за реєстраційним номером 3237516/44088346 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 21.09.2021, складеної ТОВ "САНТА ТВ".
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 11 від 05.08.2021 та податкову накладну № 8 від 21.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 540,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 07.12.2021 №448, оригінал якого наявний в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи, що позов задоволено повністю, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в м. Києві, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 13.10.2021 р. за реєстраційним номером 3237514/44088346 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 05.08.2021 р., складеної ТОВ "САНТА ТВ".
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 13.10.2021 р. за реєстраційним номером 3237516/44088346 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 21.09.2021 р., складеної ТОВ "САНТА ТВ".
4. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 05.08.2021 р., складену ТОВ "САНТА ТВ", датою її фактичного подання на реєстрацію.
5. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 21.09.2021 р., складену ТОВ "САНТА ТВ", датою її фактичного подання на реєстрацію.
6. Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь ТОВ "САНТА ТВ" (код ЄДРПОУ 44088346) судовий збір у розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.