СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 756/2176/25
пр. № 2/759/4130/25
04 серпня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Твердохліб Ю. О., за участю секретаря судового засідання Дубини Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з нього на користь банку заборгованість за кредитним договором від 10 травня 2024 року № 10.05.2024-100000900 у розмірі 38 000,00 грн та судовий збір.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 10 травня 2024 року укладено кредитний договір (оферти) № 10.05.2024-100000900. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 210 днів, які він отримав 10 травня 2024 року.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 05 грудня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 38 000,00 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн, за процентами в розмірі 21 000,00, комісія 2 000,00 грн, неустойка 5 000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Процесуальні дії
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва (а. с. 24).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2025 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю. О. та справа передана судді (а. с. 30-31).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін (а. с. 39).
Відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї. У встановлений судом строк, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили, конверти повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 42-45).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 10 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 10.05.2024-100000900, згідно із заявкою відповідача та електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е469 ОСОБА_1 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферти) (а. с. 11-13).
Відповідно до пункту 2.1 вказаної пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 2.2 зазначеної пропозиції, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1 дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця; 2.2.2 заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; 2.2.3 відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформований на сайті кредитодавця, та підписана позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до пункту 3.1 вказаної пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.2 зазначеної пропозиції передбачено, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту фіксований кредит; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється в заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Також, 10 травня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е469 підписав заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 10 травня 2024 року.
Згідно із цією заявкою: кредитодавець ТОВ «Споживчий центр»; позичальник ОСОБА_1 ; реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами НОМЕР_2.
Відповідно до умов позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту 10 травня 2024 року; 2. Сума кредиту 10 000,00 грн; 3. Строк, на який надається кредит 120 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту 05 грудня 2024 року; 5. Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту та дорівнює 2 000,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 3 834,77 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 28 521,74 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 18 521,74 грн.
Неустойка: 100,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір процентів відповідно до статті 625 ЦК України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до статті 625 ЦК України встановлюється законом.
Крім того, у вказаній заявці зазначено, що позичальник підтверджує та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заява до кредитного договору № 10.05.2024-100000900, який укладається на вищевказаних умовах.
Під час укладення кредитного договору, відповідачем 10 травня 2025 року підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е469 додаток до анкети позичальника, паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Споживчий центр» кредитних коштів відповідачу, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.
Згідно з паспортом споживчого кредиту, ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором А469 погодився на умови надання кредиту в розмірі 10 000,00 грн з орієнтованою загальною вартістю кредиту для нього як споживача в розмірі 28 521,74 грн (а.с. 14).
Відповідно до квитанції (ID платежу 2460191716) від 10 травня 2024 року, ТОВ «Споживчий центр» перерахував на банківську картку грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. на підставі договору № 10.05.2024-100000900 (а.с. 10).
Як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 10.05.2024-100000900, складеної ТОВ «Споживчий центр», заборгованість ОСОБА_1 складає 38 000,00 грн, у тому числі: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн, за процентами в розмірі 21 000,00, комісія 2 000,00 грн, неустойка 5 000,00 грн (а.с. 18).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
З огляду на статтю 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з вимогами статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідачем заявлений розмір заборгованості належними та допустимими доказами не спростований, відповідачем власного розрахунку не наведено, хоча за змістом ч. ч. 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитом і його розміру.
У свою чергу відповідачем належних та допустимих доказів на спростування аргументів позивача як щодо укладення між сторонами кредитного договору, погодження всіх істотних умов договору, так і щодо розміру заборгованості не надано.
Відповідач доводів позивача про визначену у позові заборгованість не спростував, контррозрахунку заборгованості не зробив, доказів сплати заборгованості за кредитним договором не подав.
А тому, розглядаючи справу виходячи з диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з'ясуванні обставин справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити шляхом стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38 000,00 грн.
Розподіл судових витрат
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263, 265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором 10 травня 2024 року № 10.05.2024-100000900 у розмірі 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 273 ЦПК України).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (частина третя статті 354 ЦПК України).
Інформація про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Текст рішення виготовлено 04.08.2025 року.
Суддя Ю. О. Твердохліб