СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7148/25
пр. № 2/759/4074/25
04 серпня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва Твердохліб Ю. О., за участю секретаря судових засідань Дубини Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.груп» (далі - ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.груп») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 10 липня 2024 року № 09907-07/2024 в сумі 40 689,00 грн та судові витрати у справі у розмірі 2 422,40 грн судового збору і 7 000,00 грн на правову допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 10 липня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» (далі - ТОВ «Стар файненс груп») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 09907-07/2024.
Згідно з пунктом 1.1. кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 13 700,00 грн.
У пункті 1.2. кредитного договору зазначено, що кредит надається строком на 120 днів, а датою надання кредиту є 10 липня 2024 року. Дата погашення кредиту 06 листопада 2024 року.
Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що за користування кредитом ТОВ «Стар файненс груп» нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом.
У пункті 1.4.1. кредитного договору зазначена денна процентна ставка, яка становить 1,5 % та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.2. цього договору.
Відповідно до пункту 1.6. кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Факт перерахування коштів за договором від 10 липня 2024 року № 09907-07/2024 підтверджується квитанцією про зарахування від 10 липня 2024 року № 448532652, з якої вбачається, що 10 липня 2024 року через систему ІРау платником ТОВ STARFINANCEGROUPLLC, було перераховано 13 700,00 грн на картку № НОМЕР_4.
30 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.груп» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір факторингу № 30102024, відповідно до умов якого право вимоги, зокрема за договором № 09907-07/2024, перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.груп».
Всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі - 40 689,00 грн, у тому числі: 13 700,00 грн - заборгованість за кредитом; 20 139,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 6 850,00 грн - сума заборгованості за пенею (штрафами).
Процесуальні дії
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2025 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю. О. та справа передана судді (а. с. 72-73).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін (а. с. 80).
Відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї. У встановлений судом строк, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили, конверти повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 82-85).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 10 липня 2024 між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 09907-07/2024 (а. с. 15-28).
Згідно з пунктом 1.1. кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 13 700,00 грн.
У пункті 1.2. кредитного договору зазначено, що кредит надається строком на 120 днів, а датою надання кредиту є 10 липня 2024 року. Дата погашення кредиту 06 листопада 2024 року.
Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що за користування кредитом ТОВ «Стар файненс груп» нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом.
У пункті 1.4.1. кредитного договору зазначена денна процентна ставка, яка становить 1,5 % та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.2. цього договору.
Відповідно до пункту 1.6. кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Факт перерахування коштів за договором від 10 липня 2024 року № 09907-07/2024 підтверджується квитанцією про зарахування від 10 липня 2024 року № 448532652, з якої вбачається, що 10 липня 2024 року через систему ІРау платником ТОВ STARFINANCEGROUPLLC, було перераховано 13 700,00 грн на картку № НОМЕР_4 (а. с. 14).
30 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.груп» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір факторингу № 30102024, відповідно до умов якого право вимоги, зокрема за договором № 09907-07/2024, перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.груп» (а. с. 43-51).
Факт передачі права вимоги за договором від 10 липня 2024 року № 09907-07/2024 підтверджується також актом приймання-передачі від 30 жовтня 2024 року (а. с. 52-53).
Суд встановив, що всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі - 40 689,00 грн, у тому числі: 13 700,00 грн - заборгованість за кредитом; 20 139,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 6 850,00 грн - сума заборгованості за пенею (штрафами).
Розмір заборгованості підтверджується розрахунком, наданим позивачем (а. с. 32-33).
Листом від 24 грудня 2024 року № 24/12-07 ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.груп» направило на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості у сумі 40 689,00 грн (а. с. 29-31).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З огляду на статтю 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Кредитор, який заявляє вимоги про стягнення коштів за кредитним договором, зобов'язаний надати суду докази на підтвердження надання позичальнику кредиту.
При цьому за правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підтвердження своїх вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.груп» надало договір про надання фінансового кредиту від 10 липня 2024 року № 09907-07/2024, паспорт споживчого кредиту, заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, інформаційне повідомлення, квитанцію про зарахування коштів, розрахунок заборгованості.
Також випискою Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» підтверджено зарахування 10 липня 2024 року суми 13 700,00 грн на картку № НОМЕР_1 .
Будь-яких доказів (відомостей) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач довів перед судом підставність своїх вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 422,40грн, а також понесені позивачем витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7 000,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 28 листопада 2024 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002494 від 14 квітня 2021 року, ордером від 01 квітня 2025 року № 1250506, актом прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 06 січня 2025 року, детальним описом робіт від 06 січня 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.груп» 40 689 (сорок тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором від 10 липня 2024 року № 09907-07/2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.груп» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.груп» 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок витрат за надання професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 273 ЦПК України).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (частина третя статті 354 ЦПК України).
Інформація про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.груп», ЄДРПОУ 41240530, адреса: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІD картка № НОМЕР_3 , видана 03 лютого 2017 року, орган, що видав 8032, адреса: АДРЕСА_1 .
Текст рішення виготовлено 04.08.2025 року.
Суддя Ю. О. Твердохліб