вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1255/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Фонду розвитку інновацій (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 26)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНЕБІ-ТЕХ» (09117, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, Київське шосе, 12, кв. 34)
про стягнення 555707,02 грн. заборгованості, у тому числі - 502307,43 грн. основного боргу, 44783,42 грн. інфляційних втрат, 8616,17 грн. 3% річних,
Без виклику представників сторін
Фонду розвитку інновацій (далі - фонд, позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНЕБІ-ТЕХ» (далі - ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ», товариство, відповідач) про стягнення 555707,02 грн. заборгованості, у тому числі - 502307,43 грн. основного боргу, 44783,42 грн. інфляційних втрат, 8616,17 грн. 3% річних.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ», всупереч умовам договору про надання гранту на участь в програмі розвитку технологій, що можуть використовуватись у сфері оборони - BRAVE1 № 79-BRV/11/2023 від 09.11.2023 р., витратило частину грошових коштів гранту у розмірі 502307,43 грн. із порушенням умов фінансування, що стало наслідком прийняття у порядку розділу 11 договору рішення моніторингової комісії, що оформлено протоколом № BRV-369 від 28.08.2024 р., про відмову у затвердженні фінансового звіту заявника за звітний період та зобов'язання заявника повернути кошти у розмірі 502307,43 грн.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Фондом розвитку інновацій позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНЕБІ-ТЕХ» про стягнення 555707,02 грн. заборгованості, у тому числі - 502307,43 грн. основного боргу, 44783,42 грн. інфляційних втрат, 8616,17 грн. 3% річних, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2025 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Вказану ухвалу було отримано позивачем 14.04.2025 р., що підтверджується що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі від 14.04.2025 р. було направлено на адресу місцезнаходження відповідача 14.04.2025 р. р., проте, вручення поштового відправлення 0601136919150 не відбулося, і конверт повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, ухвала є судовим рішенням.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Водночас, встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, а також строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
За таких обставин, повернення поштою рекомендованого листа із зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання поштового відправлення, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і після його сплину було повернуто за зворотною адресою.
Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі № 910/16249/19.
Також суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 р. у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 р. у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 р. у справі № 24/260-23/52-б, від 19.05.2021 р. у справі № 910/16033/20.
Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, сторони не були позбавлені можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2025 р. у справі № 911/1255/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
09.11.2023 р. між Фондом розвитку інновацій та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВНЕБІ-ТЕХ» у передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" порядку було укладено договір про надання гранту на участь в програмі розвитку технологій, що можуть використовуватись у сфері оборони, - BRAVE1 № 79-BRV/11/2023, за умовами якого фонд зобов'язався надати товариству на умовах, визначених цим правочином, фінансову підтримку в формі гранту, а товариство - використовувати грант на умовах, визначених договором і додатками до нього.
Підписуючи цей договір, сторони також погодили використання електронного підпису (удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису) в документообігу (договір, додатки до договору та додаткові угоди) у межах виконання цього договору (пункт 12.4 договору).
Відповідно до пункту 1.1 договору видача гранту відбувається лише за умови подальшого моніторингу фондом порядку використання коштів гранту заявником. Метою моніторингу є оцінка діяльності заявника щодо виконання запланованих заходів та забезпечення відповідності фінансових витрат, визначених у додатку № 1 до договору (заявка заявника). Підписуючи цей договір, заявник надав згоду на моніторинг фондом його діяльності, зокрема, на перевірку фондом поданого фінансового звіту про використання коштів заявником та інформаційних довідок заявника, а також на моніторингові візити працівників фонду за місцезнаходженням заявника.
За умовами пункту 1.2 вказаного правочину звітним періодом визначено п'ять місяців. Першим днем звітного періоду є день зарахування коштів гранту на банківський рахунок заявника, призначеного для обліку коштів, пов'язаних з реалізацією гранту. Звітний період завершується у відповідне число наступного місяця за місяцем, у якому було зараховано кошти на банківський рахунок заявника, якщо звітним періодом визначено один місяць, або у відповідне число місяця, у якому завершується звітний період. Заявник зобов'язується через вебпортал (portal.usf.com.ua) подати фінансовий звіт згідно з формою, визначеною в додатку № 2 до договору (форма фінансового звіту заявника), та звіт про діяльність за формою, визначеною в додатку № 3 до договору (форма звіту про діяльність заявника), не пізніше, ніж через п'ять робочих днів після закінчення звітного періоду. Кількість звітних періодів не може бути змінена.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальний розмір гранту становить 901017,50 грн., що визначається як загальна сума витрат згідно заповненого заявником кошторису в доларах США за офіційним курсом НБУ до гривні станом на дату укладення цього правочину. Зміна розміру гранту в сторону збільшення не допускається.
Згідно з пунктом 2.2 договору фонд зобов'язався сплатити заявнику грант протягом 5-ти банківських днів з наступного дня після укладення цього правочину. Грант перераховується заявнику одним траншем у безготівковій формі на окремо відкритий банківський рахунок, що зазначений у статті 13 (реквізити сторін) цього договору.
За умовами пунктів 3.1.3-3.1.5 договору товариство гарантує: використання коштів гранту відповідно до умов цього договору та додатків до нього; наявність належної системи обліку доходів і витрат та подачу звітів у спосіб, що відображає усі операції із коштами гранту в повному обсязі; здійснення діяльності відповідно до додатку № 1 цього правочину. Будь-які відхилення від показників, які зазначені в додатку № 1 до договору, вимагають попереднього письмового погодження з фондом у передбачених цим правочином та положенням про грантову програму BRAVE1 (далі - програма) випадках.
Пунктами 3.2.1 та 3.2.2 договору встановлено, що відхилення від обсягу витрат за кожною зі статей витрат, передбачених діючим кошторисом заявника, що не перевищують 15 %, допускаються без обґрунтувань такого відхилення. Будь-які відхилення від обсягу витрат, що не відповідають пункту 3.2.1 цього правочину, мають бути обґрунтовані заявником у письмовому вигляді з посиланням на очікувані цілі заявника. Будь-які зміни до обсягу витрат, визначених діючим кошторисом заявника, передбачені цим пунктом договору, підлягають затвердженню фондом (моніторинговою комісією).
У пунктах 5.1, 5.2 договору сторони встановили перелік обмежень щодо допустимих витрат та перелік недопустимих витрат за рахунок гранту.
Згідно з пунктом 4.1 договору фонд (моніторингова комісія) перевіряє фінансовий звіт про використання коштів гранту заявником з урахуванням усіх супровідних документів, які підтверджують придбання, оплату товарів/робіт/послуг чи здійснення інших витрат, що обов'язково подаються заявником зі звітністю через вебпортал фонду та шляхом направлення, зокрема, на офіційні електронні адреси уповноважених працівників фонду, зазначених на веб-сайті фонду (http://usf.com.ua), з електронних адрес, зазначених у заявці товариства. Документи, які відправлені електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права й обов'язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною, від імені якої вони були відправлені. Усі витрати, понесені в рамках діяльності заявника, що фінансуються фондом відповідно до цього договору та додатків до нього, мають бути деталізовані. Заявник зобов'язується разом із фінансовим звітом про використання коштів гранту надати фонду (моніторинговій комісії) всі супровідні документи, що підтверджують придбання товарів, оплату товарів/робіт/послуг чи здійснення інших витрат, зокрема, але не виключно: копії укладених договорів (з усіма додатками та невід'ємними частинами договорів), акти виконаних робіт, наданих послуг, видаткові накладні, платіжні документи, інше.
У випадку порушення заявником програми та/або умов цього договору, та/або встановлення фондом факту подання заявником недостовірної, неправдивої інформації, та/або використання заявником коштів гранту у невідповідності до програми та/або цього договору, та/або порушення заявником антикорупційної політики фонду, товариство може бути позбавлене права на отримання гранту та зобов'язане повернути отримані ним кошти повністю або частково на рахунок фонду, який буде зазначено в рішенні фонду (моніторингової комісії), упродовж двох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги фонду, якщо інші строки не встановлені фондом (пункт 8.4 договору).
Відповідно до розділу 11 договору фонд може прийняти рішення про повернення коштів гранту, наданих заявнику, повністю або частково у разі порушення будь-яких умов програми або невиконання умов договору, включаючи, але не обмежуючись наступними порушеннями й обставинами, зокрема: невиконання заявником умов фінансування, визначених у додатку № 1 до договору та діючому кошторисі; використання коштів гранту не за призначенням; здійснення витрат, не передбачених кошторисом заявника, без погодження з фондом (моніторинговою комісією); здійснення витрат, передбачених кошторисом заявника, за відсутності та/або неможливості надання заявником підтверджуючих документів таких витрат (необґрунтовані витрати). фонд (моніторингова комісія), враховуючи обставини, за яких було здійснено необґрунтовані витрати за рахунок грантових коштів, може розглянути питання та прийняти рішення про повернення всієї суми гранту або суми необґрунтованих витрат на рахунок фонду впродовж двох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги фонду, якщо інші строки не встановлені фондом. У разі порушення будь-яких умов цього договору, заявник зобов'язаний повернути всю суму (або будь-яку частину коштів гранту), виплачену фондом за цим правочином, конкретний розмір якої визначає фонд (моніторингова комісія).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 09 липня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 12.1 вказаного правочину).
Додатком № 1 до договору сторони затвердили форму заявки товариства на участь у грантовій програмі (заявка № 142 на участь у грантовій програмі BRAVE1), із зазначенням у ній: опису інноваційної розробки відповідача, ключові результати, яких проект планує досягти завдяки гранту, а також загальний кошторис заявника у розмірі 901017,50 грн.
На виконання умов договору фонд перерахував на зазначений у розділі 13 договору рахунок товариства обумовлену суму гранту в загальній сумі 901017,50 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з рахунку ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ» за період з 09.11.2023 р. по 09.04.2024 р.
З матеріалів справи також вбачається, що за результатами розгляду поданого відповідачем у встановленому договором порядку фінансового звіту за звітний період, моніторинговою комісією фонду за напрямком програми BRAVE1 було прийнято рішення, оформлене протоколом від 28.08.2024 р. № BRV-369.
Зі змісту вказаного протоколу (копія якого наявна в матералах справи), вбачається, що під час моніторингу використання грантових коштів у звітному періоді встановлено здійснення відповідачем недопустимих витрат (витрат, які не відповідають умовам договору, та не можуть бути профінансовані за рахунок коштів фонду), не передбачених затвердженим фондом кошторисом, на загальну суму 502307,43 грн. У зв'язку з цим моніторингова комісія фонду за напрямком програми BRAVE1 вирішила: «відмовити у затвердженні фінансового звіту заявника за звітний період (додаток № 2 до договору) та направити звіт на доопрацювання для відображення коштів, витрачених з порушенням умов договору, у зв'язку із виявленими порушеннями під час моніторингу використання коштів у звітному періоді, зобов'язати заявника повернути кошти у розмірі 502307,43 грн. як витрачені із порушенням умов фінансування, на рахунок фонду протягом двох банківських днів з дня отримання прийнятого комісією рішення (на підтвердження усунення вказаного порушення товариство зобов'язане надати виписку із банку)».
Докази направлення відповідачу вказаного рішення моніторингової комісії фонду за напрямком програми BRAVE1, оформлене протоколом від 28.08.2024 р. № BRV-369, засобами електронного зв'язку у визначеному договором порядку (зокрема, на електронну адресу, зазначену в заявці ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ»: ІНФОРМАЦІЯ_1) наявні в матеріалах справи.
ТОВ "ВНЕБІ-ТЕХ" надало відповідь № 24/09-25.01 від 25.09.2024 р. на отриманий протокол № BRV-369, 02.10.2024 р., в якій відповідач повідомив позивача про те, що через відсутність необхідного досвіду, а також стрімку зміну потреб фронтових частин стосовно конфігурації дронів-камікадзе керівництвом компанії були прийняті рішення про зміни в переліках найменувань комплектуючих, які потрібно було закуповувати за кордоном, та в номенклатурі обладнання, яке ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ» намагалося купувати у вітчизняних виробників. Відповідач стверджував, що фінансовий стан компанії характеризується як скрутний, та що після початку виробництва та постачання дронів ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ» без зволікань зможе повернути вищезгадані кошти на рахунок фонду.
За результатами розгляду вказаного листа моніторинговою комісією фонду за напрямком програми BRAVE1 було прийнято рішення, оформлене протоколом від 12.11.2024 р. № BRV-518.
За змістом вказаного протоколу (копія якого наявна в матералах справи), вбачається, що за результатами розгляду та перевірки фінансового звіту ТОВ "ВНЕБІ-ТЕХ" за звітний період моніторинговою комісією фонду за напрямком програми BRAVE1 прийнято рішення, оформлене протоколом від 12.11.2024 р. № BRV-518, відмовити у затвердженні фінансового звіту ТОВ "ВНЕБІ-ТЕХ" за звітний період та направити звіт на доопрацювання для сплати та відображенні в фінансовому звіті на вебпорталі фонду (portal.usf.com.ua) коштів у розмірі 502307,43 грн., витрачених з порушенням умов договору згідно з протоколом № BRV-369, враховуючи залишок коштів на рахунку ТОВ "ВНЕБІ-ТЕХ" за результатами звітного періоду у розмірі 1514,50 грн., зобов'язати ТОВ "ВНЕБІ-ТЕХ" повернути даний залишок на рахунок фонду протягом двох банківських днів з дня отримання прийнятого комісією рішення та надати виписку із банківського рахунку на підтвердження повернення суми у розмірі 1514,50 грн.
Докази направлення відповідачу вказаного рішення моніторингової комісії фонду за напрямком програми BRAVE1, оформленого протоколом від 12.11.2024 р. № BRV-518, засобами електронного зв'язку у визначеному договором порядку (зокрема, на електронну адресу, зазначену в заявці ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ»: ІНФОРМАЦІЯ_1) наявні в матеріалах цієї справи.
Дослідивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 325 Господарського кодексу України визначено, що інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.
Відповідно до ст. 326 ГК України інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту. Формами інвестування інноваційної діяльності, зокрема, є державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону. Загальні умови реалізації інвестицій в Україні визначаються законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 328 ГК України держава регулює інноваційну діяльність шляхом: визначення інноваційної діяльності як необхідної складової інвестиційної та структурно-галузевої політики; формування і забезпечення реалізації інноваційних програм та цільових проектів; створення економічних, правових та організаційних умов для забезпечення державного регулювання інноваційної діяльності; створення та сприяння розвиткові інфраструктури інноваційної діяльності. Держава здійснює контроль за інноваційною діяльністю суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин, її відповідністю вимогам законодавства і державним інноваційним програмам. Законом можуть бути передбачені галузі або об'єкти інноваційної діяльності, у яких обмежується чи забороняється використання іноземних інвестицій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інноваційну діяльність" інноваційна діяльність - це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг; інноваційний продукт - результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим цим Законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про інноваційну діяльність" визначено, що об'єктами інноваційної діяльності є: інноваційні програми і проекти; нові знання та інтелектуальні продукти; виробниче обладнання та процеси; інфраструктура виробництва і підприємництва; організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери; сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки; товарна продукція; механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.
За змістом ст. 5 Закону України "Про інноваційну діяльність" суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про інноваційну діяльність" державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом: визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності; формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм; створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності; захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності; фінансової підтримки виконання інноваційних проектів; стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів; встановлення пільгового оподаткування суб'єктів інноваційної діяльності; підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про інноваційну діяльність" суб'єктам інноваційної діяльності для виконання ними інноваційних проектів може бути надана фінансова підтримка шляхом: а) повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів; б) часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності; в) повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів; г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів; д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України "Про страхування".
Грант - це фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність").
Поряд з цим, статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як слідує з матеріалів справи, залишок коштів на рахунку ТОВ "ВНЕБІ-ТЕХ" за результатами звітного періоду у розмірі 1514,50 грн. було повернуто на рахунок фонду, відповідно до платіжної інструкції № 9КМА-2РВ2-ТАС7-6С36 від 26.11.2024 р., копія якої міститься в матеріалах справи.
Однак, у порушення умов вказаного правочину, відповідач рішення моніторингової комісії фонду в установлений договором строк в повному обсязі не виконав, виявлені недоліки не виправив, грошові кошти у розмірі 502307,43 грн. фонду не повернув.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
У відповіді ТОВ "ВНЕБІ-ТЕХ" № 24/09-25.01 від 25.09.2024 р. на отриманий протокол № BRV-369 від 28.08.2024 р. не міститься заперечень до фонду щодо встановлених у рішенні моніторингової комісії фонду недоліків фінансового звіту ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ».
Крім цього, доказів звернення відповідача до фонду із запитами на продовження строку для усунення виявлених недоліків матеріали справи не містять і відповідачем до суду не подано.
Оскільки заявлена до стягнення сума основного боргу, яка складає 502307,43 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і ТОВ «ВНЕБІ-ТЕХ» на момент прийняття рішення не надало доказів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимоги фонду до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині повернення коштів, позивач також просив суд стягнути з відповідача 44783,42 грн. інфляційних втрат та 8616,17 грн. 3% річних, нарахованих за період з 31.08.2024 р. по 27.03.2025 р. на суму боргу в розмірі 502307,43 грн., згідно з наданими позивачем розрахунками.
За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних у розмірі 8616,17 грн., який, за висновком суду, є арифметично вірним та обґрунтованим.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 44783,42 грн., нарахованих на заборгованість відповідача, також є обґрунтованим та арифметично вірним, і, відповідно, інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
З огляду на викладене суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Фонду розвитку інновацій у даній справі у повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Враховуючи, що позовна заява була подана через систему «Електронний суд», судовий збір розраховується із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Поряд з цим, позивач не позбавлений можливості ініціювати вирішення питання повернення надмірного сплаченого судового збору у спосіб звернення до суду з відповідним клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНЕБІ-ТЕХ» (09117, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, Київське шосе, 12, кв. 34, код 45371632) на користь Фонду розвитку інновацій (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 26, код 42688455) 502307 (п'ятсот дві тисячі триста сім) грн. 02 коп. основного боргу, 8616 (вісім тисяч шістсот шістнадцять) грн. 17 коп. 3% річних, 44783 (сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 6668 (шість тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 48 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 04.08.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна