Справа № 493/967/25
Провадження № 2/493/627/25
01 серпня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
03.06.2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.11.2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) № 10.11.2024-100000452, відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надав відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 10.11.2024 року, строком на 140 днів, чим виконав свої зобов'язання вчасно та в повному обсязі.
В порушення договору відповідач не повернула кредит та не сплатила проценти за користування ним, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить: 30500,00 грн., яка складається із заборгованості: по тілу кредиту - 10000,00 грн., процентам - 14000,00 грн., комісії - 1500,00 грн., неустойки - 5000,00 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідачана свою користь заборгованість за кредитним договором № 10.11.2024-100000452 від 10.11.2024 року у розмірі 30500,00 грн. та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді від 04.06.2025 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у позові заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.
12.06.2025 року відповідач отримала копію ухвали про відкриття провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подала, крім того від неї не надходили будь-які заяви чи клопотання.
Оскільки відповідач не подала до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 10.11.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 10.11.2024-100000452 (далі - Договір), який складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) від 10.11.2024 року та Заявки кредитного договору № 10.11.2024-100000452 від 10.11.2024 року (кредитної лінії) (далі - Заявка), які підписано шляхом застосування цифрового власноручного підпису та одноразового ідентифікатора.
Сторони уклали Договір на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 10.11.2024 року; сума кредиту - 10000,00 грн.; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 29.03.2025 року. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1500,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,82% (денна процентна ставка) = (11539,77 / 10000)/ 140 ? 100%. ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 6469.15% . Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 21539,77 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 11539,77 грн. Неустойка: 100,00 грн. що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання, що вбачається з копії заявки та паспорту споживчого кредиту. Окрім цього зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5169-36XX-XXXX-0730.
ОСОБА_1 була ознайомлена з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 10.11.2024-100000452 від 10.11.2024 року. В додатку до анкети позичальника є відомості про клієнта/позичальника, які підписані ОСОБА_1 шляхом застосування цифрового власноручного підпису та одноразового ідентифікатора.
ОСОБА_1 також була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування у ТОВ «Споживчий центр», який підписано останньою шляхом застосування цифрового власноручного підпису та одноразового ідентифікатора.
На виконання умов договору ТОВ «Споживчий центр» 10.11.2024 року о 09:50 год. перерахувало відповідачу 10000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції 562302119, призначення платежу: видача за договором кредиту № 10.11.2024-100000452, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 66-3005 від 30.05.2025 року.
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 10.11.2024-100000452 від 10.11.2024 року складає 30500,00 грн., з яких: основний борг - 10000,00 грн., проценти - 14000,00 грн., комісія - 1500,00 грн., неустойка - 5000,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 10.11.2024 року до 29.03.2025 року, що підтверджується копією довідки-розрахунку про стан заборгованості.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).
У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ч. 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 548 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором № 10.11.2024-100000452 від 10.11.2024 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. В свою чергу ОСОБА_1 не надала доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості у розмірі 30500,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати за сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Як вбачається з наданої платіжної інструкції № СЦ00018675 від 02.06.2025 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а тому, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».
Враховуючи, що при подачі позову сторона позивача зазначила про подання доказів понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України, призначається судове засідання без виклику сторін для вирішення питання про судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 509, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 629, 639, 1040, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265, 274, 279 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 , місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, заборгованість за кредитним договором № 10.11.2024-100000452 від 10.11.2024 року в сумі 30500,00 грн., та судовий збір в сумі 2422,40 грн., а всього - 32922,40 грн.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 08 серпня 2025 року о 14 год. в приміщенні Балтського районного суду Одеської області без виклику сторін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.