02 липня 2025 рокуСправа № 495/3873/25
Номер провадження 3/495/1336/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, проживає в АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований,
за ч.1ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.05.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Із матеріалів справи вбачається, що 16.05.2025 о 00:10, прикордонним нарядом «Контрольний пост» на автодорозі Одеса-Рені М-16 (48 км. 600 м. ), на відстані 3900 м від лінії державного кордону, було виявлено гр. України ОСОБА_1 , який не маючи документів, які дають підстави оля виїзду за кордон в пунктах пропуску через державний кордон, здійснив спробу незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України в Республіку Молдова, який демаркований у відповідності до «Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова, на ділянці автодороги Одеса-Рені» в районі прикордонного знаку N? 0608, що проходить через ділянку автодороги Одеса-Рені, на території Білгород Дністровського району, Одеської області, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 N? 1777-ХІI, ст. 5, Закону України «Про Прикордонний контроль» від 05.11.2009 N? 1710-VI., тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.
16.05.2025старший ІПС групи АЮД ОСОБА_2 склала адміністративний протокол серії ПдРУ №002999Е відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Гайдай О.В. заперечував щодо вказаного протоколу вказав, що у ньому містяться неточності, та просив таке закрити за відсутністю в його підзахисного складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, та вислухавши заперечення адвоката Гайдай О.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 204-1 КУпАП з таких підстав.
Відповідності до статті 1 Кодексу, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах (ст. 245 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
З'ясовуючи обставини справи, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності дост.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вміняється вчинення адміністративного правопорушення, що полягає у спробі незаконного перетинання державного кордону України поза межами пунктів пропуску, і такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Вирішуючи питання у відповідності до положень до п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що в порушення положень ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не містить суті скоєного адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.1 ст.204-1КУпАП
Положеннями ч. 1 ст .204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
За приписами КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та керується стандартом доведення вини «поза розумним сумнівом».
За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід визнати, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили той факт, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП, тобто спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, матеріали справи не містять.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом під час судового розгляду, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 7,9,204-1,245,247,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі №495/3873/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ірина БРАТКІВ