Єдиний унікальний номер № 757/31908/24-п
Апеляційне провадження №33/824/3535/2025
17 липня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Чехії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 524527 06.07.2024 року о 22 год. 25 хв., в м. Києві, на площі Андрія Первозванного, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X4, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився в лікаря-нарколога КМНКЛ «Соціотерапія» у м. Києві, на вул. П. Запорожця, 20. Вказаним ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
16 липня 2025 року на електронну адресу суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Кубова А.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
В обґрунтування вказаного клопотання захисник зазначив, що на визначену дату та час прибути в судове засідання не має можливості, оскільки перебуватиме у відрядженні, в Хмельницькому міськрайонному суді. В зв'язку із вищевикладеним, просив суд розгляд апеляційної скарги, відкласти на іншу дату. Суд, розглянувши вказане клопотання, зазначив, що воно не підлягає до задоволення, оскільки захисником не надано доказів його участі в іншому судовому засіданні на вказану дату.
У судове засідання, призначене на 17.07. 2025 року, сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Вказане не є перешкодою для розгляду справи без учасників судового розгляду.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Основним доводами апеляційної скарги було те, що:
- права іноземця були порушені, що вплинуло на можливість реалізувати право на захист;
- порушено спеціальний порядок щодо порядку проведення огляду стосовно особи, яка проходить військову службу.
Дані твердження апелянта не можуть бути прийняті апеляційним судом.
Що стосується доводів про порушення поліцейськими вимог ст.268 КУпАП, що виразилось у порушення прав іноземця, який не володіє українською мовою, суд зазначає наступне:
Як убачається з відеозапису з портативного відеореєстратора № 473582, 470785 працівників патрульної поліції, який наявний у матеріалах справи, в ході розмови з поліцейськими ОСОБА_1 не виказував нерозуміння мови, іноді розмовляючи української мовою, іноді - російською, розумів обставини події, причини та процедуру проходження огляду на стан сп'яніння, його наслідки. Окрім того, поруч із ним весь час була присутня його дружина, яка володіє українською мовою, читала необхідні для заповнення документи та допомагала ОСОБА_1 в їх перекладі.
Вказану обставину суд першої інстанції дослідив та надав їй належну оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, посилання на нерозуміння мови ОСОБА_1 суд розцінює, як спосіб уникнення відповідальності.
Що стосується доводів апелянта про те, що порушено спеціальний порядок щодо порядку проведення огляду стосовно особи, яка проходить військову службу суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч.2 ст.266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в м. Києві, на площі Андрія Первозванного під час керування транспортним засобом BMW X4, д.н.з. НОМЕР_1 , тобто поза межами території будь-якої військової частини.
Аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
Таким чином, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, отже посилання апелянта є помилковими.
Що стосується доводів апелянта про те, що зв'язку з введенням воєнного стану в Україні підсилюється необхідність дотримання спеціальних процедур щодо військовослужбовців, які виконують оборонні завдання на території держави, суд також не приймає.
Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено початок, призупинення, продовження і закінчення проходження військової служби, а також час та місце виконання обов'язків військової служби.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на шляху прямування на службу або і служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відноситься до військових адміністративних правопорушень, і воно вчинене ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху. Доказів того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом 06.07.2024 о 22 го. 25 хв. виконував обов'язки військової служби, матеріали справи не містять.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не приймає вказані доводи апелянта, оскільки останній не довів свою позицію належними доказами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП була підтверджена на підставі сукупності належних та допустимих доказів.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба