Єдиний унікальний номер 760/2409/25
Апеляційне провадження № 33/824/3466/2025
17 липня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу Київської митниці на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , приватного підприємця,
за ст. 473 МК України, -
Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0039/UA100000/2025 від 09.01.2025 року, 04.10.2024 року в зоні митного контролю митного поста «УкрПошта» Київської митниці, на території логістичного центру «Київ» АТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2) під час проведення митного огляду МПВ № RL066003387UA, яке пересилалося з України відправником: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , НОМЕР_1 ) до Бельгії (одержувач: ОСОБА_4 АДРЕСА_6), було виявлено предмет схожий на систему одинарного скиду боєприпасів для дистанційно пілотованих літальних апаратів, (БПЛА «TowerPro MG90Smicro servo»). В митній декларації форми CN22 вміст вкладення задекларовано як «1 mechanized fishing equipment» вартістю 85 USD, в перекладі українською мовою «одне механізоване обладнання для вилову риби», вартістю 85 USD. Листом Київської митниці від 14.10.2024 № 7.8-6/20-06/7/19151, зазначений зразок було направлено для проведення експертного дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД Держмитслужби). Згідно з висновком експерта СЛЕД Держмитслужби від 21.10.2024 № 142000-3302-0366 наданий на дослідження предмет ідентифіковано: «як спеціально призначений компонент для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), а саме система одинарного скиду боєприпасу, невідомого виробництва, що призначений для кріплення на БПЛА, який модифіковано для військового використання. Враховуючи вищезазначене, наданий на дослідження предмет, а саме система одинарного скиду боєприпасу (БПЛА), має ознаки спеціально призначених або модифікованих для військового використання товарів, зазначених в позиції ML10.с Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807. Відповідно до ст. 12 Закону України № 549-ІV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» встановлено, що попередня ідентифікація товарів, які підлягають державному експортному контролю, а також здійснення необхідних заходів, пов'язаних з отриманням дозвільних документів на здійснення міжнародних передач таких товарів, є обов'язком суб'єкта господарювання, державного замовника у сфері оборони та суб'єктів, зазначених у ч. 3 ст. 15 даного Закону. Відповідно до Закону України від 20.02.2003 №549-ІV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» експертизу в галузі державного експортного контролю, одним із основних завдань якої є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, проводить Держекспортконтроль України. Міжнародна передача таких товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів або іноземним суб'єктом господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю, оригінал якого під час митного оформлення разом з іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зобов'язаний надати відповідний суб'єкт. Оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю вищезазначеним відправником до митного органу не надавався. Статтями 196, 197 Митного кодексу України (далі - МК України) регламентовано порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження. Відповідно до частини першої статті 196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України: 1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск яких відповідно до закону потрібні документи державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів; 3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України. Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 235 МК України регламентовано заборону щодо переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території; товарів, відправлених з порушенням митних правил; товарів, щодо яких відсутні відповідні дозвільні документи, у разі застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Частиною 2 статті 235 МК України визначено заборону на переміщення (пересилання) в МПВ товарів, заборонених до пересилання відповідно до законодавства України та актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв'язку. Таким чином, відправник МПВ № RL066003387UA громадянин України ОСОБА_1 здійснив вкладення до МПВ системи одинарного скиду, невідомого виробництва, без надання дозвільних документів, тобто відправив його у МПВ з порушенням митних правил, що в свою чергу відповідає диспозиції ст. 473 МК України, а саме: «пересилання через митний кордон України у МПВ товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу». Враховуючи викладене, в діях відправника МПВ № RL066003387UA - громадянина України ОСОБА_1 , наявні ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 473 Митного кодексу України.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності відправника міжнародного поштового відправлення № RL066003387UA громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий Сумським РВ УМВС України в Сумській обл. 13.07.2007, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , за ст. 473 МК України, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил №0039/UA100000/2025 від 09.01.2025 року товари повернути власнику (вантажовідправнику) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не погоджуючись з постановою суду, представник Київської митниці Герасименко Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції ст.473 МК України, а саме конфіскацію безпосередніх предметів правопорушення.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Склад адміністративного правопорушення за ст. 473 МК України, яка інкримінована ОСОБА_2 , полягає в:
- пересиланні через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України;
- пересиланні у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу;
В даній справі суть дій, вчинення яких інкримінує митний орган ОСОБА_3 , полягає у здійсненні вкладення до МПВ системи одинарного скиду невідомого виробництва без надання дозвільних документів, тобто відправки його у МПВ з порушенням митних правил, що в свою чергу відповідає диспозиції ст. 473 МК України, а саме: «пересилання через митний кордон України у МПВ товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу».
Протокол про порушення митних правил №0039/UA100000/2025 від 09.01.2025 року, складений на підставі висновку експерта СЛЕД Держмитслужби №142000-3302-0366 від 21 жовтня 2024 року.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, зазначив, що матеріали справи не містять у собі будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які, передбачена ст. 473 МК України.
Також судом першої інстанції було досліджено Висновок №142000-3302-0366 від 21 жовтня 2024 року Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, за результатами досліджень, проведених в рамках процедур митного контролю і оформлення, з метою встановлення характеристик, визначених для ідентифікації товарів, з урахуванням положень ч. 10 ст. 357 МК України, відповідно до якого встановлено наступне: наданий на дослідження предмет ідентифіковано як спеціально призначений компонент для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), а саме система одинарного скиду боєприпасу, невідомого виробництва що призначена для кріплення на БПЛА, які модифіковані для військового використання. Надана на дослідження система подвійного скиду боєприпасу має ознаки спеціально призначених компонентів для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), яка модифікована для військового використання, зазначених в позиції МL10.с Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
При цьому, у вказаному висновку зазначено, що до компетенції та уповноважень СЛЕД Держмитслужби не входить проведення експертизи в розумінні та для цілей, описаних в ст. 11 Закону України від 20.02.2003 №549-IV.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 №549-IV , основними завданнями експертизи в галузі державного експортного контролю є: оцінка стану забезпечення захисту інтересів національної безпеки, дотримання міжнародних зобов'язань України, пов'язаних з нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеженням передач звичайних озброєнь, а також заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях; оцінка значення експорту товарів з точки зору можливості створення в державі, яка є кінцевим споживачем цих товарів, зброї масового знищення або засобів її доставки, звичайних видів озброєння та військової техніки або придбання будь-яких товарів, що можуть бути використані у створенні зброї масового знищення чи засобів її доставки; визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю; визначення походження товарів; перевірка наявності гарантій щодо доставки товарів заявленому кінцевому споживачу та їх використання у заявлених цілях; оцінка стану додержання суб'єктами здійснення міжнародних передач товарів законодавства в галузі державного експортного контролю, встановлення наявності в них відповідних систем внутрішньофірмового експортного контролю та організаційних документів, які регламентують роботу цих систем; визначення можливості видачі дозволів на право експорту, імпорту товарів чи висновків на право транзиту товарів або проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на здійснення міжнародних передач товарів, а також доцільності скасування або зупинення дії цих дозволів (висновків) у разі виявлення фактів порушення законодавства в галузі державного експортного контролю; визначення можливості надання суб'єктам здійснення міжнародних передач товарів імпортних сертифікатів, а також доцільності скасування або зупинення дії цих документів у разі виявлення фактів порушення законодавства в галузі державного експортного контролю; визначення можливості проведення реєстрації суб'єктів господарювання, державних замовників у сфері оборони, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі реєстрації юридичних чи фізичних осіб України, що мають намір провадити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю; визначення можливості внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо надання ним суб'єктам господарювання та державним замовникам у сфері оборони повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю; визначення належності товарів до матеріальних носіїв секретної інформації та грифу секретності цих носіїв; визначення інших чинників, які можуть сприяти обґрунтованому прийняттю рішень у галузі державного експортного контролю.
Таким чином, вказаний висновок містить опис проб (зразків) товару, методи дослідження, результати дослідження та висновки. Разом з тим, висновок не містить детального опису дослідження, проведеного експертами. Зокрема, лише вказано, що за результатами дослідження зовнішнього вигляду, конструкції зразка, довідкової інформації ресурсів мережі Інтернет, наданий на дослідження предмет ідентифіковано як спеціально призначений компонент для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), а саме система одинарного скиду боєприпасу, що призначена для кріплення на БПЛА, яка модифікована для військового використання, невідомого виробництва.
Також судом було досліджено і наданий представником ОСОБА_1 висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1401/1 від 27.02.2025 року, складений судовим експертом Стецик Ю.М., відповідно до якого об'єкти дослідження (зокрема ординарна система кріплення та перевезення вантажів для цивільних коптерів DJI Mavic 3, DJI Mavic 2, DII Air 2S, AJI FPV, DJI AIR 3, Aurel EVO II, Aurel EVO Light, XIAOMI FIMI X8 2022, технічні характеристики - виконавчий сервопривід TowerPro MG90S) за найменуванням та описом не відповідають Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою КМ України від 20.11.2003 р. №1807 та не є товарами військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.
На відміну від висновку експерта СЛЕД Держмитслужби №142000-3302-0366 від 21 жовтня 2024 року, Висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1401/1 від 27.02.2025 року, містить докладний опис проведених експертом досліджень, у результаті яких зроблені висновки та надані обґрунтовані відповіді на поставлені експерту питання. При цьому експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.
Вказаним висновком спростовуються твердження, наведені у висновку експерта СЛЕД Держмитслужби №142000-3302-0366 від 21 жовтня 2024 року, де вказано, що об'єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою КМ України від 20.11.2003 р. №1807 та не є товарами військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що висновок СЛЕД Держмитслужби №142000-3302-0366 від 21 жовтня 2024 року, не є належним доказом, який доводить вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил за ст. 473 МК України.
Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил за ст. 473 МК України матеріали справи не містять.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вина правопорушника має бути доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Матеріалами справи не було доведено поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому порушення митних правил України.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд не вбачає наявності порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба