Єдиний унікальний номер справи № 759/12131/24
Провадження №22-з/824/1030/2025
17 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року та ОСОБА_1 на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа: П'ята Київська державна Нотаріальна контора, ОСОБА_2 , законний представник якого ОСОБА_1 , Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення від права на спадкування,
У червні 2024 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду, 15.04.2025 року позивач подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій зазначала, що оскаржуване рішення вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених у рішеннях суду, дійсним обставинам справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими.
01 квітня 2025 року до суду першої інстанції від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій останній просив стягнути з позивача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
28 квітня 2025 року до суду першої інстанції від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому позивач просила відмовити у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року заяву задоволено частково та стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, 27 травня 2025 року відповідач направив апеляційну скаргу, в якій зазначав, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права та яке підлягає зміні в частині розміру судових витрат. Просив апеляційний суд додаткове рішення змінити та стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
02 червня 2025 року до апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу позивача на судове рішення від 28 березня 2025 року залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року залишено без змін; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року змінено, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 15 000 грн. 00 коп.
08 липня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити у справі додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.
У заяві зазначає, що подаючи відзив на апеляційну скаргу відповідач повідомляв суд про те, що поніс судові витрати на професійну правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 5 000,00 грн та те, що очікує понести судові витрати за участь представника в одному судовому засіданні суду апеляційної інстанції у розмірі 2 500 грн.
Так, на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 5 000,00 грн позивач надав до відзиву на апеляційну скаргу копію додаткової угоди №2 до Договору про надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі наданих послуг, копію квитанції № 9T3X-4TP2-A492-PT5K від 21.05.2025 року.
Вказує, що вартість вказаних послуг сплачена адвокату відповідно до квитанції № 9T3X-4TP2- A492-PT5K від 21.05.2025 року представником відповідача ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності від 18.04.2024 року, посвідченої державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В., зареєстрованої за №8-249 (міститься в матеріалах справи).
Вартість послуг адвоката за представництво інтересів позивача підтверджується квитанцією №671591940387 від 30.06.2025 року, копія якої додається до цієї заяви.
Вартість вказаних послуг сплачена адвокату представником відповідача ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності від 18.04.2024 року, посвідченої державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В., зареєстрованої за №8-249.
У судове засідання, призначене на 17.07.2025 року, з'явився позивач.
17 липня 2025 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.
Згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши доводи заяви позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що вони підлягають до часткового задоволення.
За приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг: ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 зазначено, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.
У постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18 зроблено висновок про те, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Водночас перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 161/7163/20 (провадження № 61-4004св21) зазначено, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 5 000,00 грн позивач надав до відзиву на апеляційну скаргу копію додаткової угоди №2 до Договору про надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі наданих послуг, копію квитанції № 9T3X-4TP2-A492-PT5К від 21.05.2025 року.
Вартість вказаних послуг сплачена адвокату відповідно до квитанції № 9T3X-4TP2-A492-PT5К від 21.05.2025 року представником відповідача Полончук І.І.
Вартість послуг адвоката за представництво інтересів позивача підтверджується квитанцією №671591940387 від 30.06.2025 року.
Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України передбачено загальне правило щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У той же час Цивільний процесуальний кодекс України містить спеціальну норму з цього приводу, а саме ст. 246 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 дійшов наступного правового висновку:
«Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 5 000, 00 грн, заявник надав докази оплати разом з відзивом на апеляційну скаргу.
Таким чином, позивачем на підтвердження вказаних витрат на правничу допомогу було надано документи, які колегія суддів бере до уваги.
Водночас витрати у розмірі 2 500, 00 грн задоволенню не підлягають.
Як убачається з квитанції №671591940387 витрати за участь представника в одному судовому засіданні суду апеляційної інстанції були оплачені ще 30.06.2025 року, тобто до поставлення рішення суду апеляційної інстанції, проте документи з приводу таких витрат не були надані до суду до закінчення судових дебатів. Перешкод у наданні вказаного доказу до суду заявник не зазначив.
З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення заяви в частині стягнення витрат у розмірі 2 500, 00 грн відсутні.
Що стосується клопотання позивача про зменшення судових витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає таке.
Основним доводом клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу позивача просила врахувати її скрутне фінансове становище та зменшити розмір правничої допомоги.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла висновку про те, воно не підлягає до задоволення, оскільки саме позивач ініціювала подання вказаної позовної заяви, відповідач поніс судові витрати, тому тяжке матеріальне становище не може бути підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Жодних інших підстав для зменшення витрат на правничу допомогу вказане клопотання не містить, тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вказаних вимог.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що у справі є наявність правових підстав для стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому та документально підтвердженому розмірі 5 000 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 ( п'ять тисяч ) грн. 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько