Єдиний унікальний номер справи № 752/16746/24
Провадження №22-ц/824/10994/2025
17 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 березня 2025 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування,
У червні 2024 року позивач ТОВ «Експрес Страхування» звернувся до відповідача із вказаним позовом.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що позивачем 18.09.2023 року було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом TOYOTA RAV-4, д.н. НОМЕР_1 , № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 .
Згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 357/15840/23 від 11 січня 2024 року ОСОБА_1 05 грудня 2023 року о 17 год. 30 хв. в м. Біла Церква на вул. Таращанська, 199, керуючи транспортним засобом Renault Trafic, д.н.з НОМЕР_3 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
До ТДВ «Експрес Страхування» було подано заяву про виплату страхового відшкодування та рахунок на ремонт TOYOTA RAV-4, д.н. НОМЕР_5 , № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 .
Згідно страхового акта № 3.23.05329-1 страхове відшкодування становить 379 419,98 грн.
Відповідно до умов договору майнового страхування ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 379 419,98 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 68815447 від 29 грудня 2023 року.
Проведення відновлювального ремонту підтверджено актом виконаних робіт.
Оскільки цивільно-правова відповідальність володільця Renault Trafic, н.з. НОМЕР_6 , кузов № НОМЕР_7 станом на момент ДТП була застрахована у ПрАТ "СК "Євроінс Україна" на підставі полісу АР / 006520874, обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачем було подано до ПрАТ "СК "Євроінс Україна" заяву про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Вказував, що Полісом АР / 006520874 передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну -160 000,00 грн., франшиза - 3 200,00 грн.
ПрАТ "СК "Євроінс Україна", згідно Закону № 1961-IV, відшкодувало позивачу 156 800,00 грн. (160 000,00 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну за полісом АР / 006520874 мінус з 200,00 франшиза за полісом АР / 006520874).
Отже заборгованість відповідача перед позивачем складає 222 619,98 грн. (379 419,98 -156 800,00 виплата ПрАТ "СК "Євроінс Україна" за полісом АР / 006520874).
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Експрес Страхування» відшкодування в розмірі 222 619 грн. 98 коп. та здійснити розподіл судових витрат.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 27 березня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 22 квітня 2025 року позивач направив апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, дійсним обставинам справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими.
Апелянт просив прийняти на стадії апеляційного розгляду справи новий доказ, а саме: рахунок вартості відновлювального ремонту ФОП « ОСОБА_3 », складений 09 квітня 2025 року; долучити до справи та дослідити під час апеляційного розгляду електронний доказ, а саме: CDR диск з фото пошкоджень автомобіля TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 05.12.2023 року.
Також апелянт просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також просить здійснити розподіл витрат, в тому числі витрати на правову допомогу адвоката.
09 липня 2025 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 липня 2025 року в задоволені заяви відмовлено з тих підстав, що звертаючись до суду із заявою про продовження строку на надання відзиву на апеляційну скаргу, відповідачем не було надано сам відзив, що згідно положень ст. 127 ЦПК України є обов'язковим.
17 липня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що він з 15 липня 2025 року перебуває на стаціонарному лікуванні в Рокитнянській районній лікарні.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку, що воно не підлягає до задоволення, оскільки відповідачем не надано до суду жодних доказів щодо існування тих обставин, на які він посилається як на підставу для відкладення розгляду справи.
У судове засідання, призначене на 17.07.2025року, сторони не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлялась.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків:
Судом встановлено, що товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом TOYOTA RAV-4, д.и. НОМЕР_8 .
Згідно з постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області №357/15840/23 від 11 січня 2024 року ОСОБА_1 05 грудня 2023 року о 17 год. 30 хв. у м. Біла Церква на вул. Таращанська, 199, керуючи транспортним засобом Renault Trafic НОМЕР_13, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції. В результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Rav 4, д.м.з. НОМЕР_9 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження матеріальними збитками.
Згідно із заяви від 07.12.2023 року ОСОБА_4 звернулася до ТДВ « Експрес Страхування» про виплату страхового відшкодування та рахунок на ремонт TOYOTA RAV4 НОМЕР_14.
Згідно з страхового акта № 3.23.05329-1 страхове відшкодування становить 379 419,98 грн.
17.12.2023 року було складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість).
У акті зазначено власника транспортного засобу ОСОБА_5 . Також вказано марку автомобіля: «TOYOTA RAV-4»,державний номер НОМЕР_10 .
Однак на початку Акту зазначено, що Акт склав ОСОБА_6 . Даних про те, що саме ОСОБА_6 . С належною особою, на якого покладено законом правомірність складання зазначеного Акту матеріали справи не містять.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_11 від 29.10.2021 року, який наданий до суду позивачем, маркою пошкодженого в ДТП автомобіля є TOYOTA RAV-40, номер кузова VIN - НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_12 , рік Випуску 2021.
ТОВ «Автосаміт Біла Церква» на замовлення ТДВ «Експрес Страхування» було видано рахунок-фактури № 0000002322 від 21.12.2023 року на «ТОYOTA RAV-4», державний номер НОМЕР_9 , відповідно до якої вартість запчастин (матеріалів), що планується використати становить 388 668,65 грн.
29.12.2023 року ТДВ «Експрес Страхування» складено страховий акт № 3.23.05329-1 відносно автомобіля «TOYOTA RAV-4», державний номер НОМЕР_12 , відповідно до якого сума яка підлягає страховому відшкодування становить 379 419,98 грн (388668,65 грн. (франшиза) 9248,67 грн.).
29.12.2023 року ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 379 419,98 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 68815447.
05.02.2024 року ТОВ «Автосаміт Біла Церква» було надано Акти виконаних робіт № 0000011533, відповідно до яких послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобіль «TOYOTA RAV-4», державний номер НОМЕР_12 було проведено на загальну суму 388668,65 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовної заяви, зазначив, що позовна вимога про відшкодування шкоди в розмірі 222 619.98 грн не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю звіту (висновку) про оцінку майна, а саме транспортного засобу «TOYOTA RAV-4», державний номер НОМЕР_12 , який був пошкоджений під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.12.2023 року з вини відповідача ОСОБА_1 , що не надало суду можливості встановити правомірне визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку.
У апеляційні скарзі апелянтом подано клопотання про долучення нових доказів. В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначив, що для додаткового обґрунтування розміру шкоди, який був завданий внаслідок ДТП, просив прийняти на стадії апеляційного розгляду справи новий доказ Розрахунок вартості відновлювального ремонту ФОП « ОСОБА_3 », складений 09 квітня 2025 року після прийняття судом першої інстанції рішення у справі, а отже не міг бути поданий позивачем до суду першої інстанції. Також просив долучити фото пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди 05.12.2023 року ТОУОТА, д.н. НОМЕР_9, які не були подані позивачем до позовної заяви. Дані фото на момент подання позову мали великий обсяг та були недоступні представнику позивача оскільки знаходилися в електронному архіві на сервері Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» та були скопійовані з сервера та розархівовані і отримані представником позивача Адвокатом Ю.Л. Беляєвим від Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» вже після винесення судом першої інстанції рішення у справі 375/761/24 та надавалися на дослідження оцінювачу ОСОБА_7 09 квітня 2025 року.
Згідно ст. 2, ч. 3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У Постанові ВС від 13.01.2021 року у справі №264/949/19 зазначається, що відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Верховний суд роз'яснив, що тлумачення п. 6 ч. 2 ст. 356, ч. ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини справи, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положення про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Клопотання про долучення до справи нових доказів не містять доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від позивача, у зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відмову в долученні нового доказу на стадії апеляційної інстанції.
Основним доводом апеляційної скарги було те, що суд першої інстанції не дослідив платіжну інструкцію №68815447 та акт виконаних робіт № 0000011533, що вказує на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку відсутністю звіту (висновку) про оцінку майна, а саме транспортного засобу «TOYOTA RAV-4», державний номер НОМЕР_12 , який був пошкоджений під час дорожньо-транспортної пригоди, що не надало суду можливості встановити правомірне визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку.
Колегія суддів зазначає, що відсутність висновку по визначенню вартості матеріального збитку не може покладатися в основу судового рішення в даному випадку. Оскільки автомобіль «TOYOTA RAV-4», державний номер НОМЕР_12 , фактично відремонтований, розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість фактично затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт.
Вказану вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів зазначено саме у Акті виконаних робіт №0000011533, відповідно до якого послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобіля «TOYOTA RAV-4», державний номер НОМЕР_12 було проведено на загальну суму 388 688, 65 грн.
У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем, на відміну від реально здійснених витрат.
Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 753/19288/14-ц.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладені норми, позивачем до суду першої інстанції було надано акт виконаних робіт № 0000011533 та платіжну інструкцію №68815447.
У постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі №922/4013/17 зроблено висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу с лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу, підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Вказані докази в своїй сукупності підтверджують виплати суми страхового відшкодування страхувальнику.
Вказані докази суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» відшкодування 222 619,98 грн. (379 419,98 - 156 800,00 виплати ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за полісом АР/006520874).
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Також апелянтом про стягнення витратна правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
Апелянт зазначив, що факт підтвердження надання адвокатом послуг є підписання та подання апеляційної скарги з доказами.
У постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 зазначено, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.
У постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18 зроблено висновок про те, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Водночас перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 161/7163/20 (провадження № 61-4004св21) зазначено, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України передбачено загальне правило щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У той же час Цивільний процесуальний кодекс України містить спеціальну норму з цього приводу, а саме ст. 246 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 дійшов наступного правового висновку:
«Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів даної справи вбачається, що у заяві до апеляційного суду заявник жодним чином не обґрунтовував поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення заяви про стягнення витратна правничу допомогу відсутні.
Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 339 грн. 30 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 5 008 грн. 95 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» задовольнити.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 березня 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124) відшкодування 222 619,98 грн. (двісті двадцять дві тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень 98 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 339 грн. 30 коп. (три тисячі триста тридцять дев'ять гривень 30 копійок) та за подання апеляційної скарги у розмірі 5 008 грн. 95 коп. (п'ять тисяч вісім гривень 95 копійок).
В задоволенні вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько