Єдиний унікальний номер справи № 752/16746/24
Провадження №22-ц/824/10368/2025
17 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав повторної неявки позивача в судове засідання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, 11 квітня 2025 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвалу вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вказує на те, що позивач добросовісно скористався своїм процесуальним правом на звернення до суду та протягом усього процесу діяв добросовісно: усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк, забезпечив подання всіх необхідних документів.
Вважає, що оскільки ухвала про залишення позову без розгляду перешкоджає подальшому судовому захисту прав позивача в межах поданої позовної заяви, суд мав надати позивачу можливість надати пояснення та реалізувати інші процесуальні права.
У зв'язку з цим просив ухвалу суду скасувати та передати справу до Дарницького районного суду міста Києва для продовження її розгляду.
14 липня 2025 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Індутного-Шматько С.М. надійшло клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.07.2025 року клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено.
У судове засідання, призначене на 17.07.2025 року, сторони не з'явилися, адвокат Індутний-Шматько С.М. на зв'язок для проведення відеоконференції не вийшов.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків:
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду зазначив, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, докази, які мали підтвердити поважні причини неявки позивача до суду в матеріалах справи відсутні, позивач не скористався процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у свою відсутність, у той же час проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечить положенням цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року; "Беллет проти Франції" від 04 грудня 1995 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Учасники судового процесу мають бути присутніми у судовому засіданні, якщо їх належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи, представник позивача в судові засідання ,призначені на 12 лютого 2025 року о 14:10, 04 березня 2025 року о 14:10, 27 березня 2025 о 12:30 систематично не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином через систему «Електронний суд», про причини неявки суду не повідомляв та не скористався процесуальним правом подати заяву про розгляд справи у його відсутність. В позовній заяві наголошував на тому, що за наявності відзиву проводити судове засідання з викликом представника позивача.
Таким чином, колегія суддів констатує, що позивача викликали до суду тричі і жодного разу він не з'явився та не повідомив причини неявки до суду.
Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №759/15271/17 зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі №760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі №569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі №598/2250/19, від 09 травня 2021 року у справі №752/21845/19, від 22 грудня 2021 року у справі №308/729/19, від 20 травня 2022 року у справі №753/8582/19-ц.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько