14 липня 2025 року м. Київ
справа №757/53226/24-п
провадження № 33/824/2955/2025
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рвачов Олексій Олександрович, на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 23 жовтня 2024 року о 00 год. 14 хв. в м. Києві по шосе Наддніпрянське (з'їзд на міст Дарницький), всупереч вимогам п. 2.3(б) Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем Хюндай, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним на дорозі, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого здійснив наїзд на загородження на блокпості, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, ОСОБА_1 23 жовтня 2024 року о 00 год. 40 хв. в м. Києві по шосе Наддніпрянське (з'їзд на міст Дарницький), керував автомобілем Хюндай, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні боді-камери № 470438, 470182, 477745 працівників поліції. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП призначено ОСОБА_1 покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рвачов О.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану постанову скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що працівниками поліції було порушено вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку 1103 та п. 7 Розділу 1 Інструкції 1452, що свідчить про порушення встановленого законом порядку огляду, оскільки як вбачається з відеозапису, працівник поліії пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на перебування в стані алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на що апелянт відмовляється, після чого поліцейський не пропонуючи ОСОБА_1 проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду і лікаря-нарколога, повідомляє ОСОБА_1 , що у відношенні нього буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що письмові поясення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідають вимогам допустимості доказів, оскільки уповноваженими посадовими особами патрульної поліції був наданий зазделегідь підготовлений бланк пояснень, який мітить зазделегідь надрукований текст щодо суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не могли бути залучені працівниками поліції як свідки , оскільки вони є упередженими особами, тому що проходять військову службу в в/ч НОМЕР_3 до повноважень якої входить охорона громадського порядку.
Звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у справі «Карелін проти Російської Федерації» дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись доказом у справі, а тому наявний у матеріалах даної справи протокол не може бути визнаний судом, як доказ винуватості ОСОБА_1 .
Стверджує, що направлення, яке наявне в матерілах справи не складалось працівниками поліції у присутності ОСОБА_1 , оскільки його складання не зафіксоване на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, також відсутній факт ознайомлення ОСОБА_1 з його змістом та у відповідній графі відсутній підпис поліцейського про доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, що виключає можливість складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 був незгодним з результатами огляду отриманими на місці зупинки транспорного засобу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Полянчук В.Б. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність, обґрунтованість та вмотивованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею суду першої інстанції не було дотримано в повному обсязі виходячи з огляду на таке.
Постанова Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року мотивована тим, що обставини вчинення ОСОБА_1 даних правопорушень знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи на підставі фактичних даних протоколів про адміністративне правопорушення, письмових пояснень свідків, а саме ОСОБА_3 від 23 жовтня 2024 року, за змістом яких, останній зазначив, що автомобіль Хюндай, д.н.з. НОМЕР_2 , не реагував на вимогу зупинки, внаслідок чого здійснив наїзд на загородження на блокпості, після чого вийшов із автомобіля і від нього було чути запах алкоголю, після чого було здійснено виклик на 102; свідка ОСОБА_2 від 23 жовтня 2024 року, за змістом яких останній зазначив що, автомобіль Хюндай, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався до блок-посту, не реагував на вимогу зупинитися та здійснив наїзд на загороджувальну споруду, після чого вийшов водій автомобіля, від якого було чути запах алкоголю, в подальшому було викликано працівників поліції; схемою дорожньо-транспортної пригоди, власноручно підписаною ОСОБА_1 , в якій останній не зазначив, ніяких зауважень, відеозаписом з місця подій, іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №156758 від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 23 жовтня 2024 року о 00 год. 40 хв. в м. Києві по шосе Наддніпрянське (з'їзд на міст Дарницький), керував автомобілем Хюндай, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні боді-камери № 470438, 470182, 477745 працівників поліції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положенням ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з відеозаписів бодікамери, працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на перебування в стані алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на що водій відмовився, після чого поліцейський не пропонуючи ОСОБА_1 проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду в лікаря-нарколога, повідомляє водія, що у відношенні нього буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Запис з бодікамери не дає можливості суду встановити, що відмова водія проходити огляд стосувалась в тому числі і огляду в медичній установі.
Таким чином, працівниками поліції було порушено вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку 1103 та п. 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, що свідчить про порушення встановленого законом порядку огляду.
За наведених вище обставин, апеляційний суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із не доведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме не доведеності факту відмови від проходження огляду в установленому законом порядку. (водієві, який відмовився проходити огляд за допомогою технічних засобів на місці зупинки, в порушення вимог Закону взагалі не пропонувалось пройти огляд в медичному закладі)
Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову - скасувати, а провадження у справі закрити, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рвачов Олексій Олександрович - задовольнити.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року- скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Желепа