Унікальний номер справи № 756/5594/25 Апеляційне провадження № 33/824/3273/2025Головуючий у суді першої інстанції - Луценко О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
14 липня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., при секретарі Ольшевській Ю.М., у відкритому судовому засіданні, розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративні правопорушення № 61 від 16.04.2025 ОСОБА_1 , обіймаючи з 20.02.2024 по 19.03.2024 посаду головного спеціаліста відділу юридичного супроводження діяльності ДМС Департаменту юридичного забезпечення Державної міграційної служби України, будучи державним службовцем 8 рангу категорії «В», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, несвоєчасно, без поважних причин, подала - 22.04.2024 декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП..
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 08.05.2025, ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з малозначністю за статтею 22 КУпАП.
В апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 визнає свою вину, декларацію подала невчасно у зв'язку з поважними причинами, зокрема частими тривогами, та двома малолітніми дітьми, які мали проблеми зі здоров'ям, що підтверджується, роздруківкою з додатку Київ Цифровий про повітряні тривоги, довідками про візити до лікаря з дітьми з особистого кабінету в HELSI, індивідуальним планом надання консультацій у психолога.
Вказує, що діяла добросовісно, мала намір подати та вживала всіх заходів для своєчасного її подання, у тому числі одразу після усунення перешкоджаючих обставин, про що свідчать матеріали за фактом вчинення правопорушення, з яких вбачається, що заявниця 23.03.2025, чотири рази намагалась накласти цифровий підпис.
Зазначає, що щиро розкаюється, просить застосувати статтю 22 КУпАП та закрити провадження за малозначністю, враховуючи, що це перше правопорушення, відсутній умисел, дане правопорушення не призвело до жодних негативних наслідків чи збитків, мета виховання скаржниці, як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення - досягнута.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Любочка Н.Б. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурор Роман Сказко заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 245 КУпАП провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статті 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАПсуб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно частиною другою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1,підпунктах "а", "в" - "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Державної міграційної служби України від 20.02.2024 № 52-к ОСОБА_1 , призначено на посаду головного спеціаліста відділу юридичного супроводження діяльності ДМС Департаменту юридичного забезпечення Державної міграційної служби України та присвоєно 8 ранг державного службовця.
Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста вказана посада належить до категорії «В» посад державної служби.
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу юридичного супроводження діяльності ДМС Департаменту юридичного забезпечення Державної міграційної служби України була державним службовцем категорії «В», а тому відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» являлася суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2018 року подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що свідчить про її обізнаність з вимогами та порядком декларування.
Відповідно до наказу від 15.03.2024 № 72-к Державної міграційної служби України, ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу юридичного супроводження діяльності ДМС Департаменту юридичного забезпечення Державної міграційної служби України за угодою сторін відповідно до частиною другою статті 86 Закону України «Про державну службу» з 19.03.2024.
На виконання вищезазначених вимог, ОСОБА_1 , як особа, яка припинила 19.03.2024 діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, була зобов'язана подати декларацію особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений - раніше поданими деклараціями.
ОСОБА_1 подала відповідну декларацію 22.04.2024 о 00 годині 01 хвилині, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, ОСОБА_1 , як суб'єкт декларування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, має в обов'язковому порядку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, тобто до 00:00 год. 19.04.2024.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію 22.04.2024 о 00:01 год., пропустивши три дні.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пропустила строк подання декларації лише на три дні, при цьому вчиняла спроби подати її у визначений термін, однак при накладанні особистого підпису стався збій. Раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, протягом зазначеного періоду не вчиняла жодних дій, спрямованих на приховування або зміну майнового стану, обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні. Хоч і з порушенням строку, але декларацію було подано, що свідчить про визнання обов'язку та намір його виконати. Крім того, вона щиро розкаялася у вчиненому та визнала свою вину. В матеріалах справи відсутні докази заподіяння шкоди державним чи суспільним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що вчинене правопорушення можна визнати малозначним.
Відповідно до вимог статті 22 КУпАПпри малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної статті 23 КУпАПмети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Таким чином, апеляційний суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАПза малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року скасувати, ухвалити нову, якою звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежитись усним зауваженням, провадження у справі - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду