Єдиний унікальний номер справи № 357/17894/24
Провадження №22-ц/824/10647/2025
10 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на рішення Володарського районного суду Київської області від 15 квітня 2025 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У грудні 2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача.
На обґрунтування вимог зазначав про те, 29.05.2023 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу БМВ (д.р.н. НОМЕР_1 ). Договір було укладено відповідно до Закону України «Про страхування».
28.12.2023 року в м. Києві сталося ДТП за участю транспортного засобу Рено (д.р.н. НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля БМВ (д.р.н. НОМЕР_1 ), застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №021171/4605/0000226.
Згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2024 року (справа №757/1056/24-п), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.
На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт №15666795878 та визначено розмір попереднього (80% п. 3.14 страхового акту) страхового відшкодування в сумі - 351 764,08грн., з яких:
- 327 747,08 грн. (п.3.17 страхового акту) перераховано на СТО для початку проведення відновлювального ремонту (ПД №138386 від 23.01.2024);
- 24 017,00 грн. (п.3.16 страхового акту) відшкодовано шляхом утримання/погашення несплаченої частини страхового платежу (бух. Довідка №026111 від 23.01.2024).
Після проведення відновлювального ремонту, згідно рахунку №БВЬ00007817, акту виконаних робіт №БШ00006778 від 29.02.2024 та акту виконаних робіт №БШ00008084 від 18.02.2024 складено страховий акт доплата та встановлено остаточний розмір страхового відшкодування в сумі - 423 705,38 грн. (п.3.16 + п. 3.17 страхового акту Доплата), у зв'язку з чим ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт №15666795878 ДОПЛАТА та здійснено страхове відшкодування у розмірі - 71 941,30 грн. (ПД №148103 від 07.03.2024).
Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту транспортного засобу визначеного на підставі рахунків та актів виконаних робіт, ремонтної калькуляції.
Одночасно, на замовлення ПрАТ «СК «УНІКА» було складено звіт про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого: вартість відновлювального ремонту автомобіль БМВ (д.р.н. НОМЕР_3 ), становить - 499 908,66 грн., що перевищує вартість сплаченого страхового відшкодування згідно актів виконаних робіт. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіль БМВ (д.р.н. НОМЕР_3 ), складає - 416 590,55 грн.
04.03.2024 року АТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА» виконало свої зобов'язання сплативши на користь ПрАТ «СК «Уніка» - 157 500,00грн. (ПД №00112911), що дорівнює ліміту страховика за вирахуванням франшизи. Ціна позову дорівнює сумі виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «УНІКА» за вирахуванням ліміту відповідальності АТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА»: 423 705,38 грн. (сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка») - 157 500,00 грн. (сума страхового відшкодування АТ «СК «ПЗУ УКРАЇНА»), що становить 266 205,38 грн.
У зв'язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 266 205,38 грн. та судовий збір у розмірі 3 993,08 грн., а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
Рішенням Володарського районного суду Київської області від 15.04.2025 року позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 266 205 грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 3 993,08 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 17.04.2025 року позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, дійсним обставинам справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими.
У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване судове рішення скасувати в частині розподілу судових витрат та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 грн.
Станом на день розгляду справи апеляційним судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судове засідання, призначене на 10.07.2025 року, сторони не з'явились, про розгляд справи належним чином повідомлялась, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надавали.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні понесених витрат на правову допомогу, зазначив, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу не надано документів, які свідчать про оплату гонорару, пов'язаного з наданням правової допомоги, що оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, За таких умов зазначені витрати в розмірі 30000 грн. суд вважав такими, що не підтверджені та не доведені.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави) підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вищезазначених вимог щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст.141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Частина 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що до невичерпного переліку видів адвокатської діяльності віднесені: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності, зокрема, фізичних осіб (згідно із пунктом 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (пункт 2); представництво інтересів, зокрема, фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства (відповідно до пункту 6).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 цього Закону).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, пункт 128).
Два підходи до порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), передбачені статтею 30 Закону про адвокатуру, відрізняються у наступному - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, пункти 129-133).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1 Додатку №3 до договору про надання правничої допомоги №2/23 від 02.11. 2023 року Клієнт доручає АБ «Адвокатське Бюро «Білий» в особі керуючого бюро адвоката Білого ВС. надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Клієнта за цивільним або господарським судочинством, після одержання матеріалів (справ) від Клієнта, здійснити перелік дій визначених угодою, а Клієнт зобов'язаний здійснити оплату послуг протягом 15 робочих днів, з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили, на рахунок бюро у розмірі 30 000 грн.
Представником позивача до позовної заяви було долучено докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, які зазначені у Акті (звіт) прийому -передачі послуг №1/35101 до Договору про надання правової допомоги №2/23ю від 01.11.2023 року.
У вказаному Акті вказано про те, що Бюро згідно з Договору були надані Клієнту наступні послуги по страховій справі №35101 за позовом ПрАТ «СК «УНІКА» ОСОБА_1 , а саме:
здійснено повний збір та аналіз усіх документів у справі;
досліджено та оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості. достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні;
досліджено та оцінено самостійно отримані Бюро документи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів Клієнта;
складено та подано відповідний позов до суду.
Вартість послуг Бюро відповідно до пункту 1 додатку №3 до Договору складає 30 000,00грн. без ПДВ.
За наслідками розгляду справи позовні вимоги позивача були задоволені судом першої інстанції в повному обсязі, а тому позивач має право на стягнення з відповідача на його користь понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в заявленому ним розмірі.
Розмір судових витрат підтверджений позивачем належним чином і заява про ці витрати здійснена в порядку визначеному процесуальним законом, а тому колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат за надання професійної правничої допомоги в заявленому позивачем розмірі 30000,00 грн.
За таких обставин суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, які понесені позивачем.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу - підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення вказаних вимог.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» задовольнити.
Рішення Володарського районного суду Київської області від 15 квітня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ЄДРПОУ: 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6-В, корп. 4) витрати на професійну правову допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько