Унікальний номер справи 755/6674/23
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/9996/2025
Головуючий у суді першої інстанції Т. В. Савлук
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
09 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Комар Л. А.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Савлук Т. В., в примішенні Дніпровського районного суду м. Києва,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, уточненим у подальшому, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просила стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 у розмірі 166 884,00 гривень, та моральну шкоду в розмірі 20 000,00 гривень, судові витрати по справі, понесені за проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 3 500,00 гривень та судовий збір в розмірі 1 868,84 гривні.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказала, що 16 вересня 2022 року приблизно о 18:07 годині позивач звернулась по телефону до диспетчерської АВР Дніпровського району м.Києва щодо сильного залиття її квартири, що сталося з квартири АДРЕСА_2 , вказане повідомлення було зареєстроване за №8543681 того ж дня. Залиття квартири позивача сталося саме з квартири АДРЕСА_2 , оскільки перед викликом аварійної служби позивач заходила до власника квартири АДРЕСА_3 , що розташована над нею та під квартирою АДРЕСА_2 та особисто переконалася, що вказана квартира також залита водою, яка просочувалась через стелю та по стінах зверху. Після прибуття на місце, працівниками АВР Дніпровського району м. Києва 16 вересня 2022 року о 18:27 год. було здійснено перекриття гарячого водопостачання на будинок для встановлення точних причин залиття квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , що розташовані під квартирою АДРЕСА_2 . Складеним Актом про залиття квартири від 21.09.2022 встановлено, що о 18:27 год. 16.09.2022 працівниками АВР Дніпровського району перекрито ГВП на будинок, у квартири АДРЕСА_2 фірма ставила лічильник та пошкодила стоякову трубу, вентелі на стояк не тримають, станом на 21.09.2022 року ГВП на будинок відновлено, перекрито ГВП по стояку квартири АДРЕСА_2 , цей акт складено та підписано комісією в складі головного інженера ЖЕД-407 ОСОБА_11, майстра т/д № 2 ОСОБА_5 та слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 і затверджений підписом начальника ЖЕД-407 ОСОБА_10 та скріплений відповідною печаткою. Надалі у складі тієї ж комісії 25.01.2023 було складено повторний акт про залиття квартири АДРЕСА_4 на підставі звернення позивача від 25.01.2023 за вх. № 15, щодо складання повторного акта по залиттю з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , яке відбулося 16.09.2022. Вказаний виклик було зроблено позивачем у зв'язку із тим, що після усунення причин залиття у вигляді перекриття ГВП до квартири відповідача, вологі стіни, підлога та двері між кімнатами квартири АДРЕСА_4 продовжували руйнуватись та змінювати свою первинну форму, оскільки були просочені водою та почали деформовуватись.
У Актах від 21 вересня 2022 року та від 25 січня 2023 року уповноваженими представниками ЖЕД-407 було описано виявлене пошкоджене майно квартири позивача та встановлено причину виникнення залиття такого, що сталось внаслідок неправомірних дій відповідача, який своїми діями, що виразились у встановленні лічильника, внаслідок чого було допущено пошкодження стоякової труби та вентелів на стояк, які не тримали. Усвідомлюючи той факт, що відповідач не має наміру добровільно розрахуватись та відшкодувати завдану майнову шкоду внаслідок залиття, що сталось прямо з його вини з метою ґрунтовного доведення та встановлення розміру заподіяних збитків 09.11.2022 між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 було укладено договір №194/22 на проведення робіт з оцінки вартості матеріального збитку майна. Відповідно до умов договору виконавцем було передано позивачу Звіт № 15/23 про оцінку збитків від 27.01.2023 року, виданий «Центром експертної оцінки» ФОП ОСОБА_7 у відповідності до договору №194/22 від 09.11.2022.
За результатом проведеного дослідження, відповідно до проведених розрахунків, розмір матеріальних збитків, який завдано власнику в результаті пошкодження оздоблення його квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття, яке сталося 16.09.2022 станом на момент складання даного звіту становить 166 884,00 грн.
Станом на день подання позовної заяви до суду відповідачем не було у досудовому порядку врегульовано із позивачем спірні відносини пов'язані із залиттям квартири позивачки, що і стало прямою підставою для звернення до суду з відповідними вимогами про відшкодування матеріальних збитків.
Також позивач вказує, що внаслідок залиття її квартири в результаті винних та неправомірних дій відповідача, було завдано моральну шкоду, оцінену позивачем в розмірі 20 000, 00 гривень, яка полягає в порушенні права власності, зокрема внаслідок пошкодження квартири водою, позивач зазнала немало переживань та страждань з приводу того, що відповідач, який пошкодив її майно та повинен відповідати за свої дії протягом тривалого часу, обіцяв владнати питання щодо компенсації завданої шкоди, однак насправді не мав на меті добровільно відшкодувати заподіяні матеріальні збитки або ж провести ремонтно- відновлювальні роботи, а просто затягував час. Залиття квартири створило для позивача дискомфорт та нервове напруження, оскільки остання постійно відчуває в квартирі сирість, вологу та запах плісені. Зазначена квартира, яка була затоплена з вини відповідача, є єдиним житлом позивача, всі приміщення квартири мають сліди від затоплення, що створює дискомфорт та порушують спокій та погіршують настрій, що приводить до психічного розладу та нервових переживань протягом тривалого часу, оскільки від настання події пройшла майже вісім місяців. Крім того, позивач витратила свій час і кошти на замовлення оцінювача з метою визначення вартості відновлювальних будівельних робіт отримання необхідних документів для підтвердження розміру шкоди, що спричинило їй незручностей та проблем, марно згаяний час.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд дійшов помилкового висновку про те, що наданий позивачем Звіт про оцінку збитків № 15/23 від 27.01.2023, складено оцінювачем ФОП ОСОБА_7 , який не мав дійсного сертифікату суб'єкту оціночної діяльності, посилаючись на його анульованння за наказом Фонду державного майна України від 12.12.2022 за № 1554, оскільки рішенням Фонду державного майна України від 12.12.2022 №623/2022 ФОП ОСОБА_7 поновлено оцінювальну діяльність, а тому складений ФОП ОСОБА_7 на замовлення позивача Звіт про оцінку збитків № 15/23 від 27.01.2023 є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру завданого позивачу з вини відповідачів матеріального збитку. Таким чином витрати по оплаті проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого внаслідок залиття, у розмірі 3 500,00 підлягають відшкодуванню відповідачами позивачу.
У оскаржуваному рішенні суд навів норми закону та зазначив, що Акти про залиття, які містяться у матеріалах справи відповідають за формою і змістом вимогам закону та свідчать про факт залиття квартири позивача і не містять будь-якої неправильної чи неправдивої інформації. Разом з тим, суд не врахував, що відповідачі не спростували відомостей, викладених в актах, а лише відповідач заперечував проти них, хоча у даній категорії справ позивач доводить наявність шкоди та її розмір, а на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Крім того позивач не погоджуєься із висновком суду першої інстанції щодо відсутності доказів завдання їй моральної шкоди з вини відповідачів, оскільки внаслідок залиття квартири позивача в результаті винних неправомірних дій відповідачів було завдано моральну, яка полягає в порушенні права власності. Зокрема, внаслідок пошкодження квартири водою. Позивач стверджує, що зазнала немало переживань та страждань з приводу того, що відповідач, який пошкодив її майно та повинен відповідати за свої дії протягом тривалого часу обіцяв владнати питання щодо компенсації завданої шкоди, однак насаправді не мав на меті добровільно відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду або ж провести ремонтно - відновлювальні роботи, а просто затягував час.
Своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачі не скористалися.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стельмах С. М. підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити з викладених доводів.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі. Будь - яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до апеляційного суду від відповідачів не надходило.
Від відповідача ОСОБА_2 25.06.2025 до суду надійшло клопотання, у якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, судове рішення залишити без змін (а.с.141-142, т. ІІ).
Також від представника відповідача ОСОБА_2 - авдоката Чутченка С. О. 08.07.2025 через систему «Електроний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із наданням стороні відповідача достатнього часу для ознайомлення із матеріалами справи.
Ураховуючи наявний у матеріалах справи ордер на надання правничої допомоги від 30.06.2025, який було видано адвокату Чутченко С. О. на підставі укладеного 27.06.2025 між ОСОБА_2 та АБ «Сергія Чутченко» договору про надання правової/правничої допомоги № 27/06/2025, колегія суддів дішла висновку, що у адвоката Чутченка С. О. було достатньо часу для ознайомлення із матеріалами справи у кількості ІІ тома у період з 27.06.2025 по 09.07.2025, а тому не вбачала підстав для повторного відкладення розгляду справи, оскільки адвокат не вказав у заяві причини неможливості ознайомитися з матеріалами справи до судового засідання.
З метою дотримання процесуальних строків, взявши до уваги ту обставину, що за клопотанням відповідача справа 25.06.2025 вже відкладалась розглядом і 09.07.2025 року він повторно не з'явився у судове засідання, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідачів та їх предстаників, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Беручи до уваги ч. 2 ст. 372 ЦПК, відповідно до якої неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності відповідачів та представника ОСОБА_2 - адвоката Чутченка С. О., оскільки неявка сторони відповідачів не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 15.12.199 на підставі розпорядження (наказу) від 15.12.1999 №25800, договору дарування 1/3 частини квартири від 11.01.2007 та договору дарування частки квартири від 16.11.2009.
16.09.2022 відбулось залиття квартири позивачки. Так, Актом про залиття квартири від 21 вересня 2022 року, який складено та підписано комісією в складі головного інженера ЖЕД-407 ОСОБА_11, майстра т/д № 2 ОСОБА_5 та слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 і затверджений підписом начальника ЖЕД-407 ОСОБА_10 та скріплений печаткою, встановлено, що о 18:27 год. 16.09.2022 працівниками АВР Дніпровського району перекрито ГВП на будинок, в квартирі АДРЕСА_2 фірма ставила лічильник у квартирі та пошкодила стоякову трубу, вентелі на стояк не тримають, станом на 21.09.2022 ГВП на будинок відновлено, перекрито ГВП по стояку квартири АДРЕСА_2 . Також, під час комісійного обстеження квартири АДРЕСА_4 виявлено, що пошкоджені такі приміщення: коридор площею 12,8 м2: стеля має водоемульсійне фарбування та сліди від залиття.
Через залиття пошкоджена паркетна дошка, деформація. Вбиральня площею 1,3 кв .м: стеля має водоемульсійне фарбування та сліди від залиття. Житлова кімната площею 18,4 кв .м: стеля має водоемульсійне фарбування та сліди від залиття, відшарування. Через залиття пошкоджена паркетна дошка, деформація. Житлова кімната площею 10,8 кв .м: стеля має водоемульсійне фарбування та сліди від залиття, відшарування. Житлова кімната площею 12,1 кв .м : стеля має водоемульсійне фарбування та сліди від залиття, відшарування. Стіна має шпалери та сліди від залиття, відшарування. Через залиття пошкоджена паркетна дошка, деформація. Кухня площею 10,7 кв .м: стеля має водоемульсійне фарбування та сліди від залиття, стіна має водоемульсійне фарбування (30 см) та сліди від залиття.
25 січня 2023 року було складено повторний Акт про залиття квартири АДРЕСА_4 , підстава - звернення позивача від 25.01.2023 (вх. № 15) щодо складання повторного акта по залиттю з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , яке відбулося 16.09.2022. Вказаний виклик було зроблено позивачем у зв'язку із тим, що після усунення причин залиття у вигляді перекриття ГВП до квартири відповідача, вологі стіни, підлога та двері між кімнатами квартири АДРЕСА_4 продовжували руйнуватись та змінювати свою первинну форму, оскільки були просочені водою та почали деформовуватись.
Обставини наведені та зафіксовані у вищевказаних Актах підтвердив в судовому засіданні суду перої інстанції свідок ОСОБА_8 , мешканець квартири АДРЕСА_5 , та повідомив, що залиття квартири позивача сталося саме з квартири АДРЕСА_2 , оскільки перед викликом аварійної служби позивач заходила до свідка в квартиру, що розташована безпосередньо під квартирою АДРЕСА_2 та особисто переконалася, що квартира свідка також залита водою, яка просочувалась через стелю та по стінах зверху. Після прибуття на місце, працівниками АВР Дніпровського району м. Києва 16 вересня 2022 року о 18:27 год. було здійснено перекриття гарячого водопостачання на будинок для встановлення точних причин залиття квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , що розташовані під квартирою АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що складені Акти відповідають за формою та змістом вимогам, визначеним наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», оскільки містять всі відомості: дата та місце складання, члени комісії, місце залиття, подія, що трапилась, наслідки залиття, причини залиття.
Також судом встановлено, що квартира АДРЕСА_6 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за даними реєстрових книг КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної нівентаризації». Іншої інформації щодо правового статусу квартири АДРЕСА_6 матеріали справи не містять і відповідач ОСОБА_2 не надав суду правовстановлюючого документа щодо квартири АДРЕСА_2 .
Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Так, перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін по справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.
Згідно положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі.
За приписами ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просила суд покласти на відповідачів обов'язок щодо відшкодування їй завданої залиттям квартири з вини відповідачів матеріальну та моральну шкоду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, встановив вину відповідачів у залитті квартири позивача, оскільки факт залиття належної позивачу квартири зафіксовано в Акті про залиття, який визнано судом як належний та допустимий доказ залиття квартири. Проте визнав недопустимим доказом на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди Звіт про оцінку збитків №15/23 від 27 січня 2023 року, складений оцінювачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 , оскільки, на думку суду, цей звіт було складено особою, що не мала дійсного сертифікату суб'єктів оціночної діяльності, який анульований за наказом Фонду державного майна України від 12 грудня 2022 року за №1554.
При цьому позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, яка оцінена позивачем в розмірі 20 000,00 грн, суд визнав недоведеним та таким, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач, на підтвердження заявлених вимог в цій частині посилалася лише на сам факт моральних та психологічних страждань, душевних переживань та зусиль направлених на відшкодування завданої позивачу шкоди, однак доказів, які свідчать про психічний стан позивача внаслідок заподіяння шкоди майну, та інші фактори, які потребують доказування в межах даного спору та впливають на підстави та визначення розміру заподіяної шкоди, суду не надано, протягом розгляду справи судом неодноразово роз'яснювалось право надати докази та скористатись правом заявити клопотання про їх витребування, однак сторона позивача обмежилась доказами, які долучено до позовної заяви.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія судді погодитися не може, оскільки вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення справи, а тому частково погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт завдання позивачу майнової шкоди, внаслідок залиття водою її квартири.
Відповідно достатті 322 ЦК Українивласник, зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з'ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акта встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Судом першої інстанції встановлено, що залиття квартири позивача відбулось внаслідок встановлення в квартирі АДРЕСА_2 лічильника та пошкодження стоякової труби, про що складено відповідні Акти про залиття від 21 вересня 2022 року та від 25 січня 2023 року (повторний).
Акти складені комісією працівників ЖЕД-407, яка обслуговує житловий будинок АДРЕСА_7 , які і підписали його; затверджений відповідною посадовою особою - головним інженером ОСОБА_12, майстром т/д №2 ОСОБА_13, слюсарем сантехніком ОСОБА_14.
У акті зазначено: про дату залиття 16 вересня 2022 року та про звернення у зв'язку з цим мешканцями квартири АДРЕСА_4 до аварійної служби; характеристика будинку; виявлені при візуальному обстеженні пошкодження по кожному приміщенню затопленої квартири; причина залиття; дії аварійної бригади щодо усунення подальшого протікання.
У акті дійсно не мається відомостей, що при огляді затопленої квартири позивача були присутні відповідачі, але за з'ясованими обставинами встановлено, що відповідачі в квартирі не проживають постійно, до квартири навідується для збереження майна та підтримання належного стану квартири.
Складені акти відповідають за формою та змістом вимогам, визначеним наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», оскільки містять всі відомості: дата та місце складання, члени комісії, місце залиття, подія, що трапилась, наслідки залиття, причини залиття.
Відомості, які містяться в цьому акті не спростовані відповідачами, а те, що вони не проживають в квартирі не звільняє їх від обов'язку, встановленого статтею 322 ЦК України, як власників квартири, утримувати в належному стані належне їм майно.
Отже, Акт залиття від 21 вересня 2022 року складено викликаними працівниками ЖЕД-407 після залиття квартири позивача, другий акт від 25 січня 2023 року (повторний) після усунення причин, що до нього призвели, є належними доказами неправомірних дій власників квартири АДРЕСА_6 та вини щодо завдання позивачу шкоди.
За змістом частини другоїстатті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
У пункті 2 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», яка є релевантною і до норм нового ЦК України, судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. За обставинами справи цю презумпцію мала б спростувати саме відповідачка, що нею не зроблено.
Отже, з огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить протиправність дій, наявність шкоди та її розмір й причинно-наслідковий зв'язок.
Позивач зазначене довела.
Натомість відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляли та не надали інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття, хоча це є їх процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Та обставина, що відповідачами не підписано надані позивачем акти, не свідчить про їх недостовірність, оскільки відповідачі жодними належними та допустимими доказами не спростували факт залиття належної позивачу квартири внаслідок аварії, що трапилась у квартирі, належній відповідачам.
Зокрема та обставина, що саме з вини працівника ТОВ «Мастергаз» було пошкоджено стоякову трубу в квартирі відповідачів не підтвержена належними та допустимими доказаами, а пояснення сторони по справі не є доказом у розумінні вимог закону. Крім того, вказана обставина (навіть якщо вона мала місто) не звільняє відповідачів від відповідальності (відкшодування шкоди власнику пошкодженої залиттям квартири, оскільки як передбачено ст. 323 ЦК України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник.
Оскільки квартира АДРЕСА_6 належить на праві приватної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , саме вони, як співвласники нерухомого майна повинни нести відповідальність за свою власність, а також вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання виникнення будь-яких обставин з негативними наслідками, у даному випадку залиття.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди суд посилався на не доведеність позивачем розміру завданого збитку, вказавши на неналежність як доказу наданого позивачем Звіту про оцінку збитків №15/23 від 27 січня 2023 року.
Так, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658).
Із матеріалів справи вбачається, що 09.11.2022 між позивачем та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір №194/22 на проведення робіт з оцінки вартості матеріального збитку майна.
Предметом вказаного договору є проведення незалежної експертної оцінки збитку завданого після залиття квартири АДРЕСА_1 .
Згідно п. 1.2. цього Договору, для виконання робіт експертної оцінки збитку Замовник передає Виконавцю всю технічну документацію, необхідну для проведення робіт, в день огляду майна.
Відповідно до п. 2.1. цього Договору загальна вартість робіт складає 3 500,00 грн.
Після повного (100%) розрахунку між сторонами, Виконавець зобов'язаний передати Звіт про оцінку матеріального збитку Замовнику не пізніше двох календарних днів з дня закінчення у виконання робіт зазначених в п. 3.1. даного Договору (п. 2.3 Договору).
Відповідно до умов договору Об'єктом дослідження є квартира АДРЕСА_8 , яка складається з трьох жилих кімнат, санвузлу, ванної, коридору, кухні та лоджії. Загальна площа 70,7 кв.м., висота приміщень 2,6 м.
Для проведення даної оцінки майна Оцінщиком було досліджено оригінали: акту про залиття кв. АДРЕСА_1 , складений комісією ЖЕД-407, затверджений начальником Шевченко Н.В. від 21.09.2022 року; акту (повторного) про залиття кв. АДРЕСА_1 , складений комісією ЖЕД-407, затверджений начальником Шевченко Н.В. від 25.01.2023; технічного паспорту на кв. АДРЕСА_1 від 04.11.2009; свідоцтва про право власності на кв. АДРЕСА_1 від 15.12.1999; паспортні дані Замовника.
Застосувавши відповідну методологію оцінки із врахуванням відповідних підходів було проведено дослідження вище зазначеного об'єкту. Відповідний огляд було проведено 07.12.2022 разом із власником квартири АДРЕСА_4 .
За результатами дослідження під час огляду об'єкту виявлені ознаки залиття з пошкодженням оздоблення трьох жилих кімнат, ванної, коридору та кухні, що мають наступні характеристики, а саме:
1) Кімната площею 10,8 кв. м.: стіни оштукатурені, оздоблені шпаклівкою та оклеєні вініловими шпалерами. Стеля оштукатурена, оздоблена шпаклівкою та вкрита водоемульсійною фарбою. Підлога оздоблена дубовим штучним паркетом, вкритий лаком;
2) Кімната площею 18,4 кв. м.: стіни оштукатурені, оздоблені шпаклівкою та оклеєні вініловими шпалерами. Стеля оштукатурена, оздоблена шпаклівкою та вкрита водоемульсійною фарбою. Підлога оздоблена дубовим штучним паркетом на клею (натур, плашка 400x45x15мм), вкритим лаком;
3)Кімната площею 12,5 кв. м.: стіни оштукатурені, оздоблені шпаклівкою та оклеєні вініловими шпалерами на флізеліновій основі. Стеля оштукатурена, оздоблена шпаклівкою та вкрита водоемульсійною фарбою. Підлога оздоблена дубовим штучним паркетом на клею (натур, 400x45x15мм), вкритим лаком.
4) Кордор площею 12,8 кв. м.: стіни оштукатурені, оздоблені шпаклівкою та вкриті затонованою водоемульсійною фарбою. Підлога оздоблена дубовим штучним паркетом на клею (натур, плашка 400x65x15мм), вкритим лаком;
5) Кухня площею 10,7 кв. м.: стіни оштукатурені, оздоблені шпаклівкою, керамічною плиткою іноземного виробництва (Lasselsberger, 15x15 см) та частково (верхня частина) вкриті водоемульсійною фарбою. Стеля оштукатурена, оздоблена шпаклівкою та вкрита емульсійною фарбою. Підлога оздоблена дубовим штучним паркетом на клею (натур, плашка 5 ч 15 мм), вкритий лаком.
Дверні внутрішні блоки дерев'яні, полотна (зі склом - на кухні, глухі - інші) Terminus Дельта Модель 17. Віконні блоки металопластикові.
Вартість ремонту оздоблення приміщень за адресою: АДРЕСА_9 обчислено: з урахуванням правил обчислення об'ємів робіт на підставі результатів проведеного оцінювачем візуально-інструментального обстеження; з урахуванням коефіцієнту умов праці К=1,3; з урахуванням поточних цін на матеріальні ресурси за даними Держбуду та Мінрегіобуду України на підставі нормативної потреби в них, ціни приймались відповідно до середньостатистичних даних вробників і торгівельних фірм, магазинів і складів, що пропонують на продаж будівельні матеріали аналогічні тим, що були використані при проведенні попередніх ремонтно-будівельних робіт в дослідженій квартирі; з урахуванням кошторисного прибутку у розмірі 7,65 грн./люд-год. за одну людино - годину загальної кошторисної трудомісткості; з урахуванням коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажної організації у розмірі 3,89 грн./люд.-год. та без покриття додаткових витрат, зв'язаних з інфляційними процесами; з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 20%; ціни на матеріали отримані як середня вартість товару, представленого серед асортименту будівельних гіпермаркетів та спеціалізованих магазинів на території України.
За результатом проведеного дослідження, відповідно до проведених рахунків, розмір матеріальних збитків, який завдано власнику в результаті пошкодження оздоблення квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття, яке сталося 16.09.2022 станом на момент складання даного звіту становить 166 884,00 грн. Вказаний звіт доповнено і додатками у вигляді копій двох актів від 21.09.2022 та 25.01.2023, зведеного кошторисного розрахунку, локального кошторисного разрахунку, ззнімків, актів залиття та свідоцтва СОД, оцінювача, що підтверджується відповідним Звітом №15/23 про оцінку.
Так, визначення розміру збитків, спричинених залиттям може бути здійснено різними способами, а саме: безпосередньо в акті про залиття може бути вказано розмір збитків. Розмір збитків визначається також на підставі кошторисної документації, складеної будівельно-ремонтною організацією, оцінки вартості матеріальних збитків щодо ремонтно-відновлювальних робіт, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, повноваження якого підтверджується сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, проведенням будівельно-технічної експертизи експертом, який має відповідні знання в даній сфері.
Відповідно до частини 1статті 95 ЦПК Україниписьмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У даному випадку позивачем визначено розмір збитків, спричинених внаслідок залиття, на підставі звіту про оцінку збитків №15/23 від 27 січня 2023 року, складений оцінювачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 .
Вказаний звіт відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та в силу нормстатей 76-80 ЦПК України є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру збитків, завданих позивачу внаслідок залиття.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Звіт про оцінку збитків №15/23 від 27 січня 2023 року, складено особою, що не мала дійсного сертифікату суб'єктів оціночної діяльності, оскільки такий сертифікат був анульований за наказом Фонду державного майна України від 12 грудня 2022 року за №1554.
Так, у матеріалах справи міститься копія сертифікату Фонду державного майна України від 12.12.2022 № 623/2022, що підтверджує дійсність (не анульовану) діяльності оцінювачем ФОП ОСОБА_7 , його діяльність було одразу ж відновлено 12.12.2022.
Отже, відповідним рішенням Фонду державного майна України оцінювачу ОСОБА_7 12.12.2022 було анульовано діяльність, та того ж дня, а саме 12.12.2022 за № 623/2022 відновлену вказану оцінювальну діяльність. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФОП ОСОБА_7 від 04.10.2008 МФ № 6335 є чинним до 01.01.2026.
Колегія суддів вказує, що Звіт про оцінку збитків №15/23 від 27 січня 2023 року, складений оцінювачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру збитків завданих позивачу внаслідок залиття належної їй квартири з вини відповідачів, оскільки цей звіт складено особою, яка мала дійсний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, що підтверджується наказом Фонду державного майна України від 12 грудня 2022 року за №623/2022.
Зазначений звіт з боку відповідачів жодним чином не спростований, клопотань про призначення експертизи щодо визначення розміру збитків, відповідачі також не заявляли, а доводи щодо відшкодованння збитків ТОВ «Мастергаз» є припущенням відповідача ОСОБА_2 та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що відповідачі всупереч вимогам частини 3 статті12, статті 81 ЦПК Українине спростували розмір збитку, визначеного звітом про оцінку збитків №15/23 від 27 січня 2023 року, складеним оцінювачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 не скористались своїм правом та не заявили суду клопотання про проведення експертизи з метою визначення розміру збитку, завданого внаслідок залиття квартири, а тому суд апеляційної інстанції, на підставі оцінки наведених аргументів і наданих доказів, дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої позивачці внаслідок залиття квартири, в загальному розмірі 166 884,00 гривень.
Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Позивачка зазначила, що пошкодження належної їй квартири зумовило необхідність організації ними додаткових зусиль для вжиття заходів з метою відновлення своїх прав, відтак, вказані обставини є підставою для відшкодування позивачам моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно достатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як було встановлено, внаслідок залиття, яке сталося з вини відповідачів, було пошкоджено квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є позивач.
Так, внаслідок залиття квартири в результаті дій відповідачів, було завдано моральну шкоду позивачу, яка полягає в порушенні її права власності. Зокрема, внаслідок пошкодження квартири водою, вона зазнала не мало переживань та страждань з приводу того, що особа яка пошкодила її майно та повинна відповідати за свої дії протягом тривалого часу добровільно відшкодувати заподіяні матеріальні збитки відмовляється.
Наведені вище обставини погіршують психологічне становище позивача тим, що позивач витратила час на замовлення оцінювача, з метою визначення вартості завданих збитків, отримання необхідних документів і для підтвердження розміру шкоди, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу.
Враховуючі те, що субєктом відповідальності згідно ч.1 ст. 1167 ЦК Україниє відповідачі, суд вважає, що останні зобовязані відшкодувати позивачу моральну шкоду.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Ураховуючи характер правопорушень, обсяг пошкоджень майна, зусиль, які довелося прикласти позивачу для відновлення своїх прав, вимоги розумності та справедливості, суд апеляційної інстанції визначає, що на користь позивача з відповідачів підлягає стягненню моральна шкода в загальному розмірі 10 000,00 грн.
Таким чином доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови суду першої інстанції у відшкодуванні позивачу моральної шкоди, колегія суддів вважає такими, що частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відтак доводи апеляційної скарги позивача знайшли частково своє підтвердження у ході перегляду справи апеляційним судом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому є правові підстави для частково задоволення апеляційної скарги позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, рішення суду Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , яким стягнути солідарно із відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 166 884,00 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити з навдених вище підстав.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.1 ч.2ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.
Так, позивачем понесені витрати за проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт та визначення розміру шкоди у розмірі 3 500,00 грн.
Зокрема за подання позову судовий збір підлягав оплаті у розмірір 2 742,44 грн., за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір підлягав оплаті у розмірір 4 113, 66 грн.
За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу задоволено частково, рішеннясуду скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено на 94,64%.
Таким чином стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 6 488,60 гривні, з яких: 2 595,44 гривні - судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог та 3 893,156 гривні - судовий збір пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги, а також понесені позивачем витрати за проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт та визначення розміру шкоди у розмірі 3 500,00 грн.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_10 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_10 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_11 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 166 884 (сто шістдесять шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок та моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого внаслідок залиття, у розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 6 488 (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 01 серпня 2025 року.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна