30 червня 2025 року м. Київ
Справа №758/12693/24
Апеляційне провадження №33/824/1307/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Охневської О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №135373 від 23 вересня 2024 року, 23 вересня 2024 року о 15.58 год. в м. Києві, по Андріївському узвозу, 7А, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 був не уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою, не врахував дорожню обстановку не уникнув небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості транспортного засобу внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду механічну конструкцію (болард). Внаслідок чого транспортний засіб та механічна конструкція отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.3 б та п. 12.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова суду мотивована тим, що в матеріалах справи достатньо належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , ним подана апеляційна скарга, до якої долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивовано тим, що оскаржувана постанова була винесена без участі ОСОБА_1 , повний текст постанови ним було отримано 11 січня 2025 року засобами поштового зв'язку, та протягом 10 днів з моменту отримання було подано апеляційну скаргу. За таких обставин, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, хоча ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням на лікарняному, яке суд першої інстанції повинен був задовольнити та відкласти розгляд справи. Таким чином, суд першої інстанції обмежив його у праві на доступ до правосуддя.
ОСОБА_1 також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи і не може бути єдиним доказом винуватості особи. Оскільки судом першої інстанції було обмежено право ОСОБА_1 на участь в розгляду справи та надання пояснень, то суд першої інстанції розглянув справу без всебічного з'ясування обставин справи.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції засобами поштового зв'язку на адресу зазначену ним в апеляційній скарзі, однак судова кореспонденція повернулася до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». За таких обставин, ОСОБА_1 є належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, а тому суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.
Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше, як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки його захисником було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 18 грудня 2024 року. Розгляд справи відбувся за відсутності особи правопорушника. В матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови раніше 11 січня 2025 року, як про те зазначає скаржник. Із апеляційної скаргою на оскаржувану постанову ОСОБА_1 звернувся 20 січня 2025 року направивши її засобами поштового зв'язку до суду першої інстанції. Однак, постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто останньому, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення встановленого ч.2 ст. 294 КУпАП строку на апеляційне оскарження постанови суду, і ОСОБА_1 не надано та не заявлено клопотання про поновлення цього строку.
ОСОБА_1 повторно було подано апеляційну скаргу з долученням до неї клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції з метою додержання права на доступ до правосуддя, вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Судом встановлено, що 23 вересня 2024 року о 15.58 год. в м. Києві, по Андріївському узвозу, 7А, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 був не уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою, не врахував дорожню обстановку не уникнув небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості транспортного засобу внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду механічну конструкцію (болард). Внаслідок чого транспортний засіб та механічна конструкція отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками . Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.3 б та п. 12.3 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №135373 від 23 вересня 2024 року, який підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без жодних зауважень; схемою місця ДТП, на якій зафіксовано розташування транспортного засобу, відстань між автомобілем та механічною перешкодою (болардом), а також механічні пошкодження, яких зазнав автомобіль Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 - механічні пошкодження передньої нижньої частини. Схема також підписана ОСОБА_1 без жодних зауважень /а.с. 3,5/.
ОСОБА_1 в своїх поясненнях, наданих на місці ДТП пояснив, що 23 вересня 2024 року о 16.00 год. він керував автомобілем Audi Q7 д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві, Андріївський узвіз. Коли він рухався по Андріївському узвозу вгору попереду був рухомий паркувальний стовпчик, який був опущений у землю. Коли його автомобіль проїхав та стовпчик опинився під двигуном стався сильний, різкий удар. Коли він вийшов з авто, побачив, що стовпчик піднятий, і пошкоджено авто - днище в районі двигуна. Внаслідок цієї події водій ще пошкодив головою лобове скло, воно розбилось. Коли приїхали працівники поліції, вони зателефонували за номером телефону, який знаходиться на стовпі поруч, йому відповіла охорона, яка слідкує за цими конструкціями, та повідомила, що вони лише опускають такі стовпчики, а підіймаються вони автоматично. Вказані пояснення чув працівник поліції. Після удару він від'їхав назад, щоб убезпечити себе та пасажирів від можливої небезпеки /а.с. 6/.
У рапорті працівник поліції Артем Філіпенко вказав на те, що прибувши на місце виклику ними було виявлено ДТП (наїзд на перешкоду, а саме механічну конструкцію (болард)). Водій ОСОБА_1 не слідкував за дорожньою обстановкою та здійснив наїзд на перешкоду. Фіксація на боді камери не велася так як вони були розряджені /а.с. 7/.
Так, наведені вище докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, узгоджується між собою, з об'єктивними даними схеми ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця наїзду на механічну перешкоду (болард), характеру та локалізації отриманих механічних пошкоджень вказаним транспортним засобом.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 23 вересня 2024 року вбачається, що саме невиконання водієм ОСОБА_1 п. 12.3 ПДР України знаходиться у прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортного засобу та механічної перешкоди (болард), оскільки саме водій ОСОБА_1 , який перебував за кермом автомобіля, мав можливість у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку він об'єктивно спроможний був виявити, в даному випадку (боларда), вжити заходів для безпечного об'їзду даної перешкоди.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим обмежив його у праві на доступ до правосуддя та наданні пояснень.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи вказані доводи апеляційної скарги, виходить з такого. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у судові засідання призначені 21 жовтня 2024 року, 03 грудня 2024 року, 10 грудня 2024 року та 18 грудня 2024 року не з'явся, кожного разу надсилав особисто або через свого представника клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин. З метою забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП, судові засідання неодноразово було відкладено. Однак, враховуючи строки розгляду справи та строки накладення адміністративного стягнення, судом першої інстанції було винесено постанову 18 грудня 2024 року за відсутності повідомленого про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 та його захисника. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у ОСОБА_1 є захисник, яка діяла від імені та в інтересах останнього, а тому могла прийняти участь в судовому засідання та надати свої прояснення з приводу обставин ДТП. Таким чином, судом першої інстанції не було допущено норм процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваної постанови.
Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а судом першої інстанції було обмежено право ОСОБА_1 на участь в розгляді справи та надання пояснень, таким чином суд першої інстанції розглянув справу без всебічного з'ясування обставин, оскільки судом першої інстанції було надано оцінку в сукупності всім доказам наявним в матеріалах справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП, поясненням ОСОБА_1 наданим на місці ДТП. Інших доказів представлено не було. Вказане свідчить про те, що судом першої інстанції було всебічно та повно з'ясовано всі обставини справи та надано оцінку всім наявним доказам.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.12.3 ПДР України, що призвело до даної ДТП.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 п.12.3 ПДР України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.