Єдиний унікальний номер справи № 759/23680/24
Провадження №22-ц/824/11499/2025
26 червня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олевська 11» про визнання права власності на квартиру,
У листопаді 2024 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача.
На обґрунтування позову зазначила, що 19 липня 2012 року мати позивача ОСОБА_2 уклала договір про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку з комплексом соціально-побутового обслуговування у АДРЕСА_1 . Відповідно до зазначеного договору об'єктом інвестування стала однокімнатна квартира АДРЕСА_2 на 14 поверсі.
31 липня 2012 року побудований будинок було введено в експлуатацію. 06 вересня 2013 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_3 .
03 жовтня 2013 року між забудовником, ОСОБА_2 та позивачем було укладено тристоронній договір № В1585/V-У про відступлення прав та переведення обов'язків за договором від 19 липня 2012 року про участь у ФФБ. Відповідно до цього договору до позивача перейшли всі права та обов'язки щодо участі у фонді фінансування будівництва стосовно квартири.
Позивач повністю виконав умови договору, здійснив усі необхідні платежі в повному обсязі та, відповідно до договору № 1585/V-У від 03 жовтня 2013 року, набув майнові права на квартиру, однак забудовник не здійснив оформлення права власності на квартиру та не надав позивачу документів, необхідних для цього. Крім того, у процесі будівництва забудовником було змінено кількість квартир у будинку, у зв'язку з чим змінилася нумерація квартир. Квартира позивача, яка раніше мала номер 202, отримала номер 225. Незважаючи на це, після закінчення будівництва забудовник передав квартиру позивачу. Після отримання квартири позивач виготовив технічний паспорт.
Станом на сьогодні позивач безперешкодно користується квартирою та оплачує комунальні послуги. Відносно посадових осіб забудовника було порушено декілька кримінальних справ, забудовника визнано банкрутом, і у травні 2024 року його реєстрацію було скасовано.
Позивач неодноразово звертався із запитами про реєстрацію права власності на квартиру до нотаріусів, однак усі вони відмовляли через відсутність у позивача необхідних документів. Протягом понад 10 років позивач регулярно оплачує комунальні послуги, рахунки на оплату яких виставляє ОСББ будинку. Послуги надаються належної якості, спору щодо їх надання та оплати між сторонами немає.
Відповідач не запрошує позивача на загальні збори співвласників будинку та не дає можливості брати участь у голосуванні з питань функціонування будинку. Зокрема, на загальні збори, які відбулись 30 серпня 2024 року, позивача не було запрошено, про їх проведення не повідомлено, і до голосування його не допущено. У відповідь на звернення позивача щодо участі у загальних зборах відповідач повідомив, що не може допустити позивача до участі в них доти, доки він не надасть документи про право власності на квартиру. Таким чином, відповідач не визнає право власності позивача на квартиру, а позивач не має можливості оформити це право через відсутність необхідних документів, які забудовник не надав.
У зв'язку з цим позивач просила суд визнати за нею право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 02.05.2025 року позивач направила апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржуване рішення вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених у рішеннях суду, дійсним обставинам справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
04 червня 2025 року до апеляційного суду від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії протоколу загальних зборів ОСББ «Олевська-11» від 19.09.2024 року.
Станом на день розгляду справи апеляційним судом відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
У судове засідання, призначене на 26.06.2025 року, заявився представник позивача.
Згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків:
Судом встановлено, що 19.12.2012 року між ТОВ «ФК «Уко -Капітал» та ОСОБА_2 було укладено договір № 1585/V-У про участь у Фонді фінансування будівництва.
Відповідно до п.1.1 договору довіритель зобов'язується передати управителю в управління грошові кошти з метою отримання довірителем у власність житла (об'єкта інвестування), а управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Правилами Фонду фінансування будівництва та цим договором.
Відповідно до п.1.9 договору опис об'єкта інвестування, що підлягає передачі довірителю в порядку та на умовах цього договору після завершення будівництва: об'єкт будівництва - житловий будинок з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_5 ); об'єкт інвестування квартира, 14 поверх; кількість кімнат одна; номер об'єкту інвестування 202 попередньо визначена загальна кількість вимірних одиниць об'єкту інвестування 49,20 кв.м.
Відповідно до п. 4.5, 4.6 договору після внесення довірителем коштів до ФФБ, управитель закріплює за довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об'єкта інвестування з урахуванням поточної ціни одиниці об1єкта інвестування, що відображається у свідоцтві про участь у ФФБ. Довіритель може отримати у власність закріплений за ним об'єкт інвестування після введення об'єкта будівництва в експлуатацію на умовах, визначених правилами ФФБ та цим договором.
Відповідно до п. 6.5 договору оформлення права власності довірителя на житлові приміщення (житло) здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок.
ТОВ «Фінансова компанія «УКО-Капітал» видало ОСОБА_1 свідоцтво № 1585/V-У від 03.10. 2013 року про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» ТОВ «Фінансова компанія «УКО-Капітал», яким визначено характеристики об'єкта інвестування, що закріплений за довірителем згідно з договором № 1504/V-У від 23 квітня 2012 року, а саме: об'єкт будівництва - житловий будинок з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_5 ), об'єкт інвестування - квартира, поверх АДРЕСА_6 , номер об'єкта інвестування 202, попередньо визначена загальна кількість вимірних одиниць об'єкта інвестування 49,20 кв.м., кількість закріплених за довірителем одиниць інвестування 49,20 кв.м., сума коштів, що передана довірителем у управління управителю 369 000,00 грн., запланована дата введення об'єкта будівництва в експлуатацію 19 квітня 2013 року.
У матеріалах справи наявна копія сертифікату серії КВ № 16512130468 від 31 липня 2013 року, яким ДАБК у м. Києві засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта: житлові будинки з комплексом соціально-побутового обслуговування в АДРЕСА_1 (перша та друга черги будівництва) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
03.10.2013 року між ТОВ «ФК «Уко-Капітал» та ОСОБА_2 було укладено договір № 1585/V-У відступлення майнових прав /а.с.11/.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору за договором управитель передає, а довіритель набуває майнових прав на об'єкт інвестування, визначений у пункті 1.9 договору про участь у ФФБ.
Відповідно до п.2.2 договору довіритель вважається таким, що набув майнові права на об'єкт інвестування при умові, якщо він повністю проінвестував закріплений за ним об'єкт інвестування.
03 жовтня 2013 року між забудовником, ОСОБА_2 та позивачем було укладено тристоронній договір № В1585/V-У про відступлення прав та переведення обов'язків за договором від 19 липня 2012 року про участь у ФФБ .Відповідно до цього договору до позивача перейшли всі права та обов'язки щодо участі у фонді фінансування будівництва стосовно квартири.
З листа Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.09.2013р. № 109/6375/1621/31 вбачається, що розглянуто звернення ТОВ «Сосновий квартал» по питанню присвоєння поштової адреси житловим будинкам по АДРЕСА_3 та можуть використані наступні поштові адреси: 32-поверховий житловий будинок - АДРЕСА_7 та 16-ти поверховий будинок - АДРЕСА_3 /а.с.13/.
Позивачем долучено технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовної заяви зазначив, що позивачу належить обов'язок довести, що вказаний ним відповідач зобов'язаний виконати покладений на нього законом або договором обов'язок. ОСББ не може бути відповідачем у справі, оскільки не порушувало права та інтереси позивача. Позивач клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи, як співвідповідача, не заявляв.
Основним доводом апеляційної скарги позивача було те, що відповідач відмовив їй в участі у загальних зборах та визнанні її членом ОСББ у зв'язку з незареєстрованим правом власності на житло, що є предметом спору, відтак є належним відповідачем у справах про визнання права власності на майно.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта.
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на майно відповідно до вимог ст.392 ЦК України.
Відповідачем у справі ОСОБА_1 визначила ОСББ «Олевська-11».
Ст.392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як убачається з матеріалів справи відповідач не запрошує позивача на загальні збори співвласників будинку і не дає можливості позивачу брати участі у голосуванні по питаннях пов'язаних з функціонуванням будинку. На звернення позивача про участь у загальних зборах співвласників Багатоквартирного будинку відповідач повідомляє, що не може допустити позивача до участі в них доти, поки позивач не надасть документи про право власності на квартиру.
Позивач вважає, що відповідач не визнає право власності позивач на квартиру.
Водночас з такими доводами погодитись не можна, оскільки, як зазначає сама апелянт, ОСББ просить надати докази про право власності на квартиру саме для того, щоб допустити апелянта до участі у діяльності ОСББ.
Оскільки апелянт таких доказів ОСББ не надала, останній не визнає за позивачем саме право на учать у діяльності ОСББ, а не саме право власності на квартиру.
Колегія суддів зазначає, що за тією правовою конструкцією, яку зазначила позивач як підставу звернення до суду відповідно до положень ст.392 ЦК України, вона мала б звернутися до ОСББ з вимогою про визнання за нею права на участь в діяльності ОСББ, тобто визнання саме того права, яке не визнає відповідач. Натомість позивач звернулася з позовом про визнання права власності на квартиру, яке фактично ОСББ не оспорюється.
Таким чином позивач подала позов до неналежного відповідача, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справах з подібними правовідносинами: у постанові від 19 серпня 2020 року (справа № 201/16327/16-ц, провадження № 61-43384св18), у постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 640/10507/18, провадження № 61-18941св20).
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України, що і було зроблено судом першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько