23 червня 2025 року м. Київ
Справа №752/20873/24
Апеляційне провадження №33/824/1071/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Цюрпіти Д.О., Охневської Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року за матеріалами, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №137614 від 27 вересня 2024 року, 26 вересня 2024 року приблизно о 23 годині 55 хвилин, за адресою м. Київ, вул. А. Заболотного, 9 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив проїзд на забороняючий червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом «Volvo Hidro-Mak», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив п. 8.7.3 е ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова суду мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , ним подана апеляційна скарга, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивовано тим, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про наявність оскаржуваної постанови він дізнався 27 листопада 2024 року та цього ж дня отримав копію повного тексту. Просить визнати вказані підстави пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 26 вересня 2024 року близько 23:55 год, він, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Шевроле Авео, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював поворот ліворуч з вулиці Івана Сірка на вулицю Заболотного на зелений сигнал світлофору. Коли він вже виїхав на перехрестя, він побачив, що з крайньої лівої смуги руху по вул. Заболотного в напрямку Дніпровського шосе на великий швидкості на забороняючий сигнал світлофору їде мусоровоз Вольво НОМЕР_2 . Всі інші автомобілі в напрямку руху мусоровозу Вольво НОМЕР_2 стояли на місці та чекали зеленого сигналу світлофору.
Отже, в даному випадку ДТП сталося через порушення водієм автомобілю Volvo Hidro-mak sck-21 під керуванням ОСОБА_2 , численних норм ПДР України, а саме: п. 12.4., адже швидкість його автомобілю становила більше 70 км/год; п. 8.7.3. е, ґ, адже водій ОСОБА_2 здійснив рух на перехресті на червоний або жовтий сигнал світлофору, який забороняє рух; п. 16.5, тому що водій ОСОБА_2 не дав йому можливість завершити рух через перехрестя.
В протоколі про адміністративне правопорушення він зазначав, що не погоджується зі складеним протоколом, адже не вважає себе винним у ДТП.
За таких обставин, вважає, що оскаржувана постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення його неправомірних дій.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове судове рішення, яким провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше, яка за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Водночас, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди мають неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи на 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 повідомлявся шляхом надсилання смс-повідомлення, згідно зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення номеру телефону. Разом з тим заявки на отримання судової повістки в електронній формі за допомогою смс-повідомлення, ОСОБА_1 не подавав, а зворотне повідомлення про вручення судової повістки на адресу зазначену в протоколі в матеріалах справи відсутнє. Під час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні.
Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 27 листопада 2024 року, та 05 грудня 2024 року ним до суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу, тобто в межах 10-ти денного строку після ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови з клопотанням поновити строк на апеляційне оскарження.
За наведених обставин, враховуючи, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважних причин, а тому суд апеляційної інстанції, з метою додержання права на доступ до правосуддя, вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
В судовому засіданні 10 лютого 2025 року, судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання ОСОБА_1 та допитано в якості свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що того вечора перебувала на перехресті, та бачила, як водій ОСОБА_1 виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора, а водій сміттєвоза їхав на великій швидкості, коли всі автомобілі в його напрямку руху ще стояли на перехресті перед лінією стоп.
В судовому засіданні 28 квітня 2025 року було задоволено клопотання представника потерпілого та допитано в якості свідка вантажника ОСОБА_4 , який пояснив, що того вечора він перебував у кабіні разом з водієм ОСОБА_2 , вони рухались по вул. Заболотного від площі Одеської в сторону вул. Метрологічної, і за метрів 35-40 до світлофора вони побачили, як загорівся зелений сигнал світлофора і вони далі продовжили свій рух, в момент коли вони виїхали на перехрестя в них врізався транспортний засіб «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 .
В судовому засіданні 02 червня 2025 року було задоволено клопотання представника потерпілого та допитано в якості свідка інспектора роти №1, батальйону №1, капрала УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_5 , який пояснив, що того вечора вони прибули на місце ДТП, ними були з'ясовані та встановлені обставини ДТП, було переглянуто відеозапис з камер «Безпечне місто», та за результатами перегляду вказаного відео було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №137614 від 27 вересня 2024 року, стосовно ОСОБА_1 за порушення ним п. 8.7.3 е ПДР України.
Судом апеляційної інстанції, з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, було задоволено клопотання представника потерпілого, та долучено до матеріалів справи відеозапис з камер «Безпечне місто», який було переглянуто судом апеляційної інстанції, та з якого вбачається, що водій транспортного засобу «Volvo Hidro-Mak», д. н.з. НОМЕР_2 здійснював рух як тільки загорівся зелений сигнал світлофора, в той час, як водій транспортного засобу «Chevrolet Aveo», д. н. з. НОМЕР_1 здійснював рух вже на червоний сигнал світлофора.
В судовому засіданні 23 червня 2025 року ОСОБА_1 . Та його захисник Логунова С.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 та його представник Логунова С.В. заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіряючи обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 8.7.3 е сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
Судом встановлено, що 26 вересня 2024 року приблизно о 23 годині 55 хвилин, за адресою м. Київ, вул. А. Заболотного, 9 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив проїзд на забороняючий червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом «Volvo Hidro-Mak», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив п. 8.7.3 е ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №137614 від 27 вересня 2024 року /а.с. 1/;
схемою місця ДТП, на якій зображені транспортні засоби причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини, місце зіткнення транспортних засобів, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів) відомості про їх пошкодження, з підписами учасників ДТП /а.с.2/;
поясненнями ОСОБА_1 наданими на місці ДТП, в яких він вказав, що 26 вересня 2024 року о 23.55 год, він керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Заболотного, 9, їхав на зелений сигнал світлофора, але перед ним машина рухалася дуже повільно. Потім трапилася аварія із сміттєвозом «Volvo Hidro-Mak», державний номерний знак НОМЕР_2 . Зазначив, що в нього є свідок даної ДТП - ОСОБА_3 /а.с.4/
поясненнями ОСОБА_2 , наданими на місці ДТП, в яких він вказав, що 26 вересня 2024 року о 23.55 год, він керуючи автомобілем «Volvo Hidro-Mak», державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Заболотного в сторону Дніпровського шосе на зелений сигнал світлофора, йому не надав перевагу автомобіль Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , який виїхав з вулиці Івана Сірка на червоний сигнал світлофора, та вдарив його автомобіль в праву сторону в районі паливного баку /а.с. 5/.
поясненнями свідка вантажника ОСОБА_4 , та пояснення свідка - інспектора роти №1, батальйону №1, капрала УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_5 ;
відеозаписом з камер «Безпечне місто», з якого вбачається, що водій транспортного засобу «Volvo Hidro-Mak», д. н.з. НОМЕР_2 здійснював рух як тільки загорівся зелений сигнал світлофора, в той час, як водій транспортного засобу «Chevrolet Aveo», д. н. з. НОМЕР_1 здійснював рух вже на червоний сигнал світлофора. .
Виходячи із встановлених обставин події ДТП, яка мала місце 26 вересня 2024 року вбачається, що саме невиконання водієм «Chevrolet Aveo», д. н. з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 п. 8.7.3 е ПДР України знаходиться у прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів, оскільки саме водій ОСОБА_1 порушив правила проїзду з сигналом світлофора.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Показання допитаної під час судового засідання свідка - ОСОБА_3 апеляційний суд оцінює критично, оскільки покази надані свідком не кореспондуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи в їх сукупності, у тому числі з поясненнями інших свідків, та відеозаписом.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в даному випадку ДТП сталося через порушення водієм автомобілю Volvo Hidro-mak sck-21 під керуванням ОСОБА_2 , численних норм ПДР України, а саме: п. 12.4., адже швидкість його автомобілю становила більше 70 км/год; п. 8.7.3. е, ґ, адже водій ОСОБА_2 здійснив рух на перехресті на червоний або жовтий сигнал світлофору, який забороняє рух; п. 16.5, тому що водій ОСОБА_2 не дав йому можливість завершити рух через перехрестя. Однак, суд апеляційної інстанції вважає вказані доводи безпідставними, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами.
Крім того, слід зазначити, що предметом дослідження у даній справі є відповідність дій ПДР України саме водія ОСОБА_1 , а не водія ОСОБА_2 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення, що є предметом розгляду даної справи, складений відносно ОСОБА_1 , а суд здійснює судовий розгляд лише щодо особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання сторони захисту на те, що надані представником потерпілого докази, а саме відеозапис, не можуть бути допустимими і належними доказами, оскільки відповідно до ст. 260, 270 КУпАП потерпілий та його представник мають право заявляти клопотання. В даному випадку представником потерпілого було заявлено клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Стаття 251 КУпАП покладає обов'язок збирати докази на працівників поліції, але при цьому не позбавляє права потерпілого та його представника надавати докази судді/суду, які мають відношення до справи заявляючи відповідні клопотання.
За таких обставин, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. п. 8.7.3 е ПДР України, що призвело до даної ДТП.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 п. 8.7.3 е ПДР України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи.
А тому постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.