16 червня 2025 року м. Київ
Справа №371/285/25
Апеляційне провадження №33/824/2785/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Охневської Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миронівського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року за матеріалами, які надійшли від відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, ч.3 ст. 126 КУпАП, ч.2 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№254105 від 22 лютого 2025 року, 22 лютого 2025 року близько 19-45 год. на а/д Миронівка-Салів 3км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi д.н.з. НОМЕР_1 та допустив ДТП, будучи при цьому позбавленим права керування даним транспортним засобом, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, після рішення Миронівського районного суду за ч.5 ст. 126 КУпАП від 12 серпня 2024 року, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №789724 від 22 лютого 2025 року, 22 лютого 2025 року о 19-45 год. на а/д Миронівка-Салів 3км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування, Миронівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі ВП73288641 від 17 лютого 2025 року, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 126 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №254096 від 22 лютого 2025 року, 22 лютого 2025 року близько 19-45 год. на а/д Миронівка-Салів 3км, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Audi д.н.з. НОМЕР_1 вчинив ДТП при цьому мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: хитку ходу, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, від проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я відмовився. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року (рішення Богуславського районного суду за ч.2 ст. 130 КУпАП від 08 травня 2024 року). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №789723 від 22 лютого 2025 року, 22 лютого 2025 року о 19-45 год. на а/д Миронівка-Салів 3км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та допустив зіткнення з деревом, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3б, п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим в скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 126, ч.2 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років з оплатним вилученням у нього транспортного засобу Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 зобов'язано сплатити вказаний штраф у передбачений ч.1 ст. 307 КУпАП п'ятнадцятиденний термін з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.
Постанова мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 126, ч.2 ст. 130, ст. 124 КУпАП повністю підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 35-37).
Враховуючи наявні у протоколах та матеріалах справи відомості про те, що транспортний засіб марки Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , а також систематичні грубі порушення правил користування спеціальним правом, вільний доступ ОСОБА_1 до використання вказаного транспортного засобу, суд вважав за необхідне накласти на ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
У зв'язку з викладеними обставинами, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років з оплатним вилученням транспортного засобу.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , ним подана апеляційна скарга, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивовано тим, що викликів про судове засідання призначене на 08 квітня 2025 року ОСОБА_1 не отримував, при оголошені постанови присутнім не був. В Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу 10 квітня 2025 року, апеляційну скаргу подано в межах 10-ти денного строку. Просить визнати вказані підстави поважними та поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 22 лютого 2025 року він автомобілем Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 не керував, в цей вечір автомобілем керував його знайомий ОСОБА_2 , якого він попросив відвезти його та ОСОБА_3 набрати води до джерела. При керуванні ОСОБА_2 не впорався із керуванням при зустрічному роз'їзді та допустив зіткнення із деревом. Після ДТП ОСОБА_2 зник з місця ДТП. Зазначає, що він особисто зателефонував за номером «102» та повідомив про пригоду. При ударі він отримав травму голови, на місце пригоди приїхала швидка медична допомога, яка надала йому первину медичну допомогу. Зазначені обставини він повідомити суду не міг, крім цього він був позбавлений змоги заявити клопотання про виклик свідків, так як належним чином про судове засідання не повідомлявся.
На підставі викладеного, просить викликати в судове засідання та допитати в якості свідків ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 .. За результатами розгляду справи скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності вручається не пізніше, яка за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Водночас, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди мають неухильно виконувати вимоги ст.268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки подавав до суду першої заяви про відкладення розгляду справи та заяву про об'єднання матеріалів адміністративного провадження. Судова повістка про судове засідання призначене на 08 квітня 2025 року направлялась за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою правопорушника, однак конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про належне його повідомлення. ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні під час винесення оскаржуваної постанови. Про наявність оскаржуваної постанови, як зазначає ОСОБА_1 , він дізнався з ЄДРСР 10 квітня 2025 року та 21 квітня 2025 року подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, з метою додержання права на доступ до правосуддя, вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.
В судовому засіданні 16 червня 2025 року захисник ОСОБА_1 - Шкребтій В.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав заявлених у ній та просив її задовольнити.
В судовому засіданні 02 червня 2025 року було задоволено клопотання захисника ОСОБА_1 - Шкребтія В.В. про виклик та допит свідків.
Свідок ОСОБА_3 надав наступні пояснення в яких вказав, що вони разом з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 ввечері 22 лютого 2025 року поїхали до джерела, за кермо сів ОСОБА_4 . З приводу його пояснень наданих 22 лютого 2025 року на місці ДТП, ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) попросив його не говорити, що за кермом був ОСОБА_4 , оскільки вони з ОСОБА_6 домовились, що ОСОБА_4 відремонтує йому автомобіль. Потім ОСОБА_4 покинув місце ДТП і пішов додому.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 22 лютого 2025 року вони з ОСОБА_1 поїхали до джерела за водою, і сталась ДТП, в'їхав машиною в дерево. Дорога була вузька і слизька, назустріч їхала машина, засліпила його, він розгубився, його занесло, і вони в'їхали в дерево. Так, як в нього водійських прав нема, він розгубився, вийшов з машини, і попросив не викликати поліцію, сказав, що відремонтує автомобіль, та пішов додому. З ними також був ОСОБА_3 ..
Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, проте ключовим моментом для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, виступає повторність (протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП).
Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№254105 від 22 лютого 2025 року, складеному у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП /а.с. 4/;
копією рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 серпня 2024 року, яким визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 40800,00 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом строком на 6 років /а.с. 5,6/
Таким чином, висновок викладений у постанові Миронівського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно ч. 3 ст. 126 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Судом встановлено, що на підставі постанови ВП НОМЕР_2 від 17 лютого 2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 встановлено обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення аліментів /а.с. 25-26/.
Вина у вчиненні правопорушення доведена письмовими доказами у справі, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №789724 від 22 лютого 2025 року; постановою державного виконавця Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 лютого 2025 року ВП НОМЕР_2.
Таким чином, висновок викладений у постанові Миронівського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції).
Вина у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №254096 від 22 лютого 2025 року, згідно якого водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив ДТП при цьому був з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: хитка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я відмовився /а.с. 47/; постановою Богуславського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /а.с. 51,52/; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 22 лютого 2025 року, згідно якого транспортний засіб Audi д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться на зберіганні за адресою: м. Миронівка, вул. Соборності, 139 /а.с. 53/; відеозаписом з БК 859978, який було переглянуто судом апеляційної інстанції та на якому зображені події викладені у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме пропозиція поліцейського пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці або у лікаря-нарколога в медичній установі, ОСОБА_1 було доставлено до Комунального некомерційного підприємства Миронівської міської ради «Миронівська опорна багатопрофільна лікарня» для проходження огляду на стан сп'яніння, однак поліцейським та ОСОБА_1 було повідомлено, що лікар-нарколог відсутній, після цього ОСОБА_1 поліцейськими було запропоновано проїхати до Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» для проходження огляду у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 від проходження огляду в Комунальному некомерційному підприємстві Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» відмовився /а.с.65/.
Відповідно до положень ст. 130 КУпАП, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Оскільки дане правопорушення вчинено ОСОБА_1 повторно протягом року, що підтверджується постановою Богуславського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, висновок викладений в постанові Миронівського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вимога п 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вина у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №789723 від 22 лютого 2025 року, згідно якого, ОСОБА_1 керував автомобілем Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та допустив зіткнення з деревом, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3б, п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с. 76); схемою місця ДТП від 22.02.2025, яка на а/д Миронівка-Салів (а.с. 78); письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 22 лютого 2025 року наданими на місці ДТП, в яких він зазначив, що 22 лютого 2025 року близько 20-00 год. на а/д Миронівка-Салів, він був пасажиром у авто Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 , де за кермом був його знайомий ОСОБА_7 . З якою швидкістю вони рухалися, йому не відомо, в деякий момент їх автомобіль втратив керування, де ОСОБА_8 не впорався з керуванням та допустив зіткнення з деревом. Тілесних ушкоджень в даному ДТП ОСОБА_9 не отримав /а.с. 79/; відеозаписом з БК 859978, який було переглянуто судом апеляційної інстанції та з якого вбачається, що поліцейські приїхали на місце ДТП за викликом, на місці ДТП перебувало двоє осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .. Поліцейські запитали «Хто за кермом був?», ОСОБА_3 відповів «чий автомобіль», поліцейський запита «а чий автомобіль?», на що ОСОБА_3 сказав «я не водій» і вказав на ОСОБА_1 .. Також на запитання поліцейського про отримані травми, ОСОБА_1 вказав, що вдарився головою об руль та розбив ніс. При складані протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 124 КУпАП та при ознайомленні ОСОБА_1 з таким протоколом він в ході спілкування з поліцейськими зазначав, що його підрізав автомобіль Mercedes, в результаті чого він в'їхав в дерево, що водій автомобіль Mercedes їхав на великій швидкості, в той час як він їхав не швидко /а.с. 65/.
Таким чином, висновок викладений у постанові Миронівського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, аналізуючи досліджені докази в їх сукупності у суду апеляційної інстанції немає об'єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 126, ст. 124 КУпАП та ч.2 ст.130 КУпАП, а тому висновок викладений у постанові Миронівського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені вказаних вище адміністративних правопорушень, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а що транспортним засобом керував його знайомий ОСОБА_2 , який не впорався із керуванням при зустрічному роз'їзді та допустив зіткнення із деревом, та зник з місця ДТП. Суд апеляційної інстанції вважає вказані доводи безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом з БК 859978, який було переглянуто судом апеляційної інстанції, та з якого вбачається, що поліцейські приїхали на місце ДТП за викликом, на місці ДТП перебувало двоє осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .. Поліцейські запитали «Хто за кермом був?», ОСОБА_3 відповів «чий автомобіль», поліцейський запита «а чий автомобіль?», на що ОСОБА_3 сказав «я не водій» і вказав на ОСОБА_1 .. Також на запитання поліцейського про отримані травми, ОСОБА_1 відповів «вдарився головою об руль та розбив ніс». При складані протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 124 КУпАП та при ознайомленні ОСОБА_1 з таким протоколом він в ході спілкування з поліцейськими зазначав, що його підрізав автомобіль Mercedes, в результаті чого він в'їхав в дерево, що водій автомобіль Mercedes їхав на великій швидкості, в той час як він їхав не швидко. Вказані пояснення ОСОБА_1 свідчать про те, що за кермом автомобіля Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 22 лютого 2025 року перебував саме він. Також вказана обставина підтверджується поясненнями пасажира ОСОБА_3 від 22 лютого 2025 року наданими на місці ДТП, в яких він зазначив, що 22 лютого 2025 року близько 20-00 год. на а/д Миронівка-Салів, він був пасажиром у авто Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 , де за кермом був його знайомий ОСОБА_7 . З якою швидкістю вони рухалися, йому не відомо, в деякий момент їх автомобіль втратив керування, де ОСОБА_8 не впорався з керуванням та допустив зіткнення з деревом. Тілесних ушкоджень в даному ДТП ОСОБА_9 не отримав.
Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 в ході спілкування з поліцейськими жодного разу не вказав на те, що він не керував транспортним засобом Audi А-6 д.н.з. НОМЕР_1 , або, що транспортним засобом керував ОСОБА_2 , який і скоїв ДТП, та який зник з місця ДТП.
Таким чином, суд апеляційної інстанції розцінює вказані доводи апеляційної скарги, як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В справі, що є предметом розгляду показання допитаних під час судового засідання свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційний суд оцінює критично, оскільки покази надані свідками не кореспондуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи в їх сукупності, у тому числі з відеозаписом з якого вбачається, що ОСОБА_1 визнав факт керування автомобілем, та поясненнями ОСОБА_3 наданими на місці ДТП, які кардинально відрізняються від його пояснень наданих в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених .5 ст. 126 КУпАП, ч.3 ст. 126 КУпАП, ч.2 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-36 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Апеляційним судом під час перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 , немає.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Миронівського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Миронівського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.