Єдиний унікальний номер 760/30693/24
Апеляційне провадження № 33/824/2890/2025
19 червня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу Київської митниці на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ст. 472 МК України, -
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0542/10000/24 від 26.06.2024 року встановлено, що 24.06.2024 року з метою митного оформлення та в подальшому випуску у вільний обіг товару: «верстати для обробки металу», що надійшов на адресу ПП «ІВЦ «ОЗОЛС») ОСОБА_1 , на підставі договору про надання послуг митного брокера від 05.05.2023 № К - 99/2023, до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вишневе» подано митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ, якій було присвоєно реєстраційний № 24UA100060217902U4.
Згідно з відомостями вказаної вище митної декларації, заявлений до митного контролю та оформлення товар являв собою «Верстати для обробки металу шляхом видалення матеріалу за допомогою лазерного випромінювання (не для військового призначення, з водяною системою охолодження без використання озоноруйнівних речовин): - Верстат оптоволоконний для лазерної різки металу з ЧПК, новий, модель: SF3015G-1шт., в стандартній комплектації, включно зі складовими частинами та комплектуючими (сопло-20шт, лінза-20шт, керамічнекільце-2шт., компресор, водяний охолоджуючий чілер Hanli, програмне забезпечення Cyput, лазерна головка RAYTOOLS, лазерне джерело: RAYCUS (3000Вт), робоче поле: 1500х3000мм.; та згідно інших тех. характеристик: максимальна потужність: 16кВт; живлення: 380В/50Гц; розмір впакуванні (ДхШхВ): 4800х2300х1800мм; система приводів по вісі Z:кулькова-гвинтова пара; точність позицінування: +/-0,03мм; максимальна швидкість різки вісі Х/Y: 25м/х в., водяне охолодження, захисні окуляри. Призначення: лазерна різка металевих листів з допомогою ріжучої лазерної головки RAYTOOLS. Робоча площина: 1500х3000мм. В цій системі стіл залишається нерухомим, а лазерна головка переміщається над листом по осях X і Y. Дана система дозволяє досягати високих показників прискорення в поєднанні з точною вимірювальною системою. Товар постачається в полузібраному стані для зручності транспортування». Даний товар декларантом класифіковано за кодом згідно з УКТЗЕД 8456119000.
Разом із митною декларацією до Київської митниці були надані наступні документи: контракт від 18.03.2024 року № GW20240318, укладений між ПП «ІВЦ «ОЗОЛС» (Україна) та компанією «GANZHOU GUANGWEI INTERNATIONAL TRADE CO. LTD.» (Китай); інвойс від 18.03.2024 № GW20240318; коносамент від 26.04.2024 № SZSE24041909, СMR від 19.06.2024 № DS0376, та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.
Згідно з інвойсом від 18.03.2024 року № GW20240318, виставленим компанією «GANZHOU GUANGWEI INTERNATIONAL TRADE CO. LTD.» (Китай) до ПП «ІВЦ «ОЗОЛС» вартість вищезазначеного товару становить 21 160 євро, що згідно курсу на дату декларування (24.06.2024) (1 EUR - 43,23470 грн.) складає 914 846,25 грн.
У період з 24.05.2024 по 25.06.2024 на підставі ст. ст. 320, 338 МК України посадовою особою підрозділу митного оформлення проведено митний огляд товарів, за результатами якого складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 224UA100060217902U4.
Згідно з вказаним Актом «в оглянутих місцях знаходиться вантаж, який за маркуванням та зовнішніми ознаками ідентифікується, як верстат для обробки металу Laser Cutting Machine модель: SF3015G, серійний номер: НОМЕР_2 в частково розібраному стані. В ході проведення огляду встановлено, що відповідно до маркування на товарі, компресор модель: XV-15/16Y, серій номер: XV-24040243 містить хладогент «R-134а», та водяний охолоджуючий чілер модель: CWFL-3000ANS03, серій номер: CS63626642 містить хладогент «R-32». У зв'язку з чим, виникла необхідність при проведенні митного огляду використати (застосувати) технічний засіб митного контролю у вигляді газоаналізатора (аналізатора холодоагенту) - «Ultima ID Pro» тип RI-700 H (заводський/серійний номер RA0050517, інвентарний номер 101480035, на який ДП «Укртетртестстандарт» виданий сертифікат калібрування №UA/12-01/231005/1401 від 05.10.2023 року).
За результатами проведення митного огляду встановлено, що компресор модель: XV-15/16Y, серій номер: XV-24040243 заправлений холодоагентом «R-134а», водяний охолоджуючий чілер модель: CWFL-3000ANS03, серій номер: CS63626642 заправлений холодоагентом «R-32» (результат дослідження зафіксовано документально та фотофіксацією), що суперечить відомостям зазначеним в графі 31 митної декларації».
З метою з'ясування питання про наявність у «Верстаті оптоволоконному для лазерної різки металу з ЧПК, новому, модель: SF3015G в комплектації» газу який містить підконтрольну речовину, посадовою особою митного 26.07.2024 року винесено постанову про призначення експертизи в справі про порушення митних правил та відібрано зразки газу з складової частини товару «верстат оптоволоконний» в балон об'ємом 1 літр. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно з висновком експерта від 17.09.2024 року №8291/24-34 за результатами проведення дослідження матеріалів, речовин та виробів, наданий на дослідження зразок газу, що поміщений до балону білого кольору містить у своєму складі речовину, яка однакова зі зразком порівняння, що містить фторовані парникові гази-R-134a, до складу якого входить речовина 1,1, 1,2-тетрафторетан (ГФВ-134а), у межах вивчених властивостей.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2025 року провадження стосовно ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбачених статтею 472 Митного кодексу України закрите у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0542/10000/24 предмети правопорушення, загальною вартістю 914846,25 грн., які передано на зберігання на склад Київської митниці за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 20, ухвалено повернути власнику у встановленому законом порядку після здійснення митного оформлення.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2025 року і прийняти нову постанову, якою визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції ст.472 Митного кодексу України.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
У судове засідання, призначене на 19.06.2025 року, з'явився представник ДМСУ та захисник.
Як вбачається з апеляційної скарги, переважна більшість її доводів фактично повторюють позицію позивача, заявлену в суді першої інстанції. Така позиція була належним чином досліджена судом першої інстанції в ході розгляду справи, за результатами чого їй була дана належна правова оцінка, з якою в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Таким чином, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для наведення тих доводів і аргументів, якими керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи і з якими в повній мірі погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Окремо апеляційний суд звертає увагу на те, що вина правопорушника має бути доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для складання протоколу про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, було те, що на думку митниці ОСОБА_1. у митній декларації № 24UA100060217902U4 заявив недостовірні відомості про товар: «Верстат оптоволоконний для лазерної різки металу з ЧПК, новий, модель: SF3015G-1шт., в стандартній комплектації, включно зі складовими частинами та комплектуючими (… компресор модель: XV-15/16Y, серій номер: XV-24040243, водяний охолоджуючий чілер модель: CWFL-3000ANS03, серій номер: CS63626642 …», які містять фторовані парникові гази, а саме: «1,1,1,2-тетрафторетан (ГФВ-134а)» та «Дифторметан (ГФВ-32)», що включені до Переліку контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (додаток 2, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2023 № 1402).
Суд не погоджується з вказаною позицією .
Митна декларація типу ІМ/40/ДЕ, якій присвоєно №240A10006021790214 та яка подана 24.06.2024 року декларантом для митного оформлення з метою випуску товару у вільний обіг (імпорт), не є тим документом, який подається для декларування товару з метою переміщення його через митний кордон України.
Київською митницею не надано до суду декларацію типу ЕЕ №24UA100000857661U7 від 19.06.2024 року, на підставі якої 20.06.2024 Волинською митницею декларанту ОСОБА_1 оформлено декларування переміщення товару через митний кордон України та подальший транзит товару з пункту пропуску до пункту митного оформлення товару з метою відпуску його у вільний обіг.
Переміщення через митний кордон України та подальший транзит товару з пункту пропуску до пункту митного оформлення товару в м. Києві не передбачає ліцензування.
Таким чином, переміщення товару через митний кордон України здійснювалось не за декларацією типу ІМ/40/ДЕ, якій присвоєно реєстраційний №24UA100060217902U4, а на підставі електронної митної декларації типу ЕЕ №24UA10000085766107 від 19.06.2024 року, що узгоджується і відповідає вимогам ст. ст. 194, 259 МК України. При цьому, саме переміщення товару через митний кордон України за кодом УКТЗЕД 8456119000 не потребує ліцензування і жодним нормативно-правовим актом не передбачено.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що на момент подання ОСОБА_1 до Київської митниці митної декларації типу ІМ/40/ДЕ, якій було присвоєно реєстраційний № 24UA10006021790204, мета якої пред'явлення товару на його митне оформлення в режимі «Імпорт», декларування переміщення товару через митний кордон вже було завершено, тому притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, передбаченої ст. 472 МК України, у зв'язку з поданням ним митної декларації № ІМ/40/ДЕ, якій було присвоєно реєстраційний № 24UA10006021790204, помилково кваліфіковано митним органом за ст.472 МК України.
Також суд зазначає, що митним органом неправильно зазначено в протоколі про порушення митних правил про вилучення верстату оптоволоконний для лазерної різки металу з ЧПК, новий, модель: SF3015G-1шт., в стандартній комплектації, тлі як інкримінували ОСОБА_1 не зазначення у митній декларації № 24UA100060217902U4 за встановленою формою точні та достовірні відомості (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, а саме:
наявність фторованих парникових газів «1.1.1.2-тетрафторстан» (ГФВ-134а)». які включені до Переліку контрольованих речовин (додаток 2) затверджений постановою КМУ від 27.12.2023 № 1402) в компресорі модель: ХV-15/16?, серій номер: ХV-24040243;
наявність фторованого парникового газу («Дифторметан (ГФВ-32)», який включений до Переліку контрольованих речовин (додаток 2) затверджений постановою КМУ від 27.12.2023 № 1402) у водяному охолоджуючому чілері модель: CWFL-3000ANS03, серій номер: CS63626642.
Отже, безпосереднім предметом правопорушення у даній справі мала би бути визначена "речовина R-410A (фреон/холодоагент), а не сам верстат, що додатково до встановленого судом першої інстанції обумовлює відсутність підстав для притягнення особи до відповідальності.
Таким чином, суд зазначає, що матеріалами справи не було доведено поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому порушення митних правил України.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд не вбачає наявності порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба