16 червня 2025 року м. Київ
Справа №363/1674/24
Апеляційне провадження №33/824/169/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Охневської Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 липня 2024 року за матеріалами, які надійшли від Бучанського РУП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №485909 від 14 березня 2024 року, 14 березня 2024 року о 17.00 год. в с. Гаврилівка по вул. Свято-Троїцькій 52А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Sentra д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 23 липня 2024 року визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 605,60 грн на користь держави.
Постанова суду мотивована тим, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 його захисником - адвокатом Тарановим С.І. подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП не з'ясував повно, всебічно і об'єктивно обставини справи, внаслідок чого дійшов необгрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт керуванням ОСОБА_2 транспортним засобом, відеозапис з нагрудної камери працівників поліції з місця пригоди не відображає тих обставин, за яких можливо було б встановити, що ОСОБА_1 дійсно був за кермом автомобіля, який рухався.
Захисник також вказує на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_2» не містить позначки дати та часу. Наявні обставини не дають точно встановити подію інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Захисник вважає, що вказаний відеозапис створено за допомогою особистого мобільного телефону поліцейського, що суперечить Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів , що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису». Інший відеозапис здійснювався з технічного пристрою, який безпосередньо у службовій діяльності працівників поліції не використовується. Крім того, відеозапис не є безперервним.
Матеріали справи також не містять доказів відеофіксації процесу зупинки транспортного засобу, роз'яснення прав порядку проходження огляду на стан сп'яніння, встановлення та виявлення ознак алкогольного сп'яніння, складання письмового направлення на медичний огляд та вручення копії протоколу адміністративного правопорушення.
Також захисник зазначає, що на одному відеозаписі події відбуваються у світлу пору дня, а на іншому у темну пору, що збігається з часом складання протоколу про адміністративне правопорушення о 18.55 год. Наведене свідчить, що з моменту руху транспортного засобу минуло майже 2 години.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Таранов С.І. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Інструкції).
З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2024 року о 17.00 год. в с. Гаврилівка по вул. Свято-Троїцькій 52А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Sentra д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказане підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №485909 від 14 березня 2024 року. Протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без жодних заперечень та зауважень. В графі пояснення зазначено «надасть в суді». До протоколу долучено: відеоматеріали, копія постанови серії БАД №996222, копія документів, направлення на огляд /а.с.1/;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним працівником поліції на ім'я ОСОБА_1 /а.с. 2/;
копіє постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №996222 від 14 березня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 14 березня 2024 року керуючи транспортним засобом Nissan Sentra д.н.з. НОМЕР_1 в с. Гаврилівка по вул. Свято-Троїцькій 52А не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії , чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП /а.с. 3/;
відеозаписом долученим до матеріалів справи, на якому зображені події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, пропозиція поліцейського пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на приладі «Драгер» або в медичному закладі у лікаря нарколога, та відмова останнього /а.с. 6/.
Відповідно до положень ст. 130 КУпАП, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Таким чином, висновок викладений в постанові Вишгородського районного суду Київської області від 23 липня 2024 року про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Посилання захисника ОСОБА_1 на те, що матеріалами справи не підтверджується факт керування 14 березня 2024 року ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки факт керування підтверджується відеозаписом долученим працівниками поліції до матеріалів справи. Крім того, ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими не висловив своїх заперечень щодо не керування ним транспортним засобом та не зазначив про це в протоколі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції розцінює такі доводи захисника, як спробу уникнути ОСОБА_1 відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, який наявний в матеріалах справи не може бути належним доказом, оскільки здійснювався з технічного пристрою, який безпосередньо у службовій діяльності працівників поліції не використовується, а інший відеозапис здійснювався на телефон поліцейського, а не на боді камеру з зазначенням дати та часу, виходячи з такого.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, є належним доказом у даній справі, та обґрунтовано був покладений в основу оскаржуваної постанови, судом першої інстанції, оскільки він в розуміннімст.251КУпАП є доказом, на підставі якого, в тому числі, судом першої інстанції встановлена вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що їй інкримінується, який був оцінений з точки зору належності, достатності, допустимості тау взаємозв'язку з іншими доказами. А тому, підстави для визнання відеозапису неналежним доказом в даному випадку відсутні.
Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги посилання захисника ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції більше ніж через дві години було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В свою чергу положення ч. 4 ст. 266 КУпАП, п. 7 Порядку, п. 9 розділу ІІ Інструкції застосовуються у випадку згоди особи на проходження оглядну на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні та захисником ОСОБА_1.під час апеляційного перегляду не надано доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Апеляційним судом під час перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.