31 липня 2025 року справа № 640/30041/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про заміну боржника у виконавчому документі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, ДФС України, Головного управління ДФС у м. Києві (податкова міліція) про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, ДФС України із позовом, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо незаконної відмови листом від 19.11.2020 №2097/Ж/26-97-09 та бездіяльність ДФС України з ненадання до Головного управління ПФУ у м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019;
- зобов'язати ДФС України та Головне управління ДФС у м. Києві підготувати і подати до Головного управління ПФУ у м. Києві та засвідчену у встановленому порядку копію ОСОБА_1 , оновленої довідки станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця відповідно до ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Смолій І.В.) від 07.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
06.07.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду на виконання Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) супровідним листом від 03.01.2023 №03-19/4334/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/30041/20.
06.07.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 прийнято адміністративну справу №640/30041/20 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі Головне управління ДФС у м. Києві (податкова міліція) (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) та витребувано від Головного управління ДФС у м. Києві (податкова міліція) відповідні докази.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України у не сприянні ОСОБА_1 у своєчасному наданні відповіді на запити на інформацію від 20.05.2020 та від 12.10.2020.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) розглянути запити на інформацію ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 20.05.2020 та від 12.10.2020 та надати відповідь згідно вимог чинного законодавства.
Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві (податкова міліція) щодо незаконної відмови у підготовці та направленні до Головного управління ПФУ в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідної посади станом на 05.03.2019 відповідно до ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 р. № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління ДФС у м. Києві (податкова міліція) (ідентифікаційний код 39439980; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) підготувати і подати до Головного управління ПФУ в м. Києві оновлену довідку станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за відповідною посадою діючого військовослужбовця відповідно до ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 р. № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) - зокрема надбавки за особливості проходження служби, та премії для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, та надати засвідчену у встановленому порядку копію такої довідки ОСОБА_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (податкова міліція) (ідентифікаційний код 39439980; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судовий збір у сумі 630,60 грн (шістсот тридцять грн 60 коп).
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №640/30041/20 в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили 28.06.2024.
26.07.2024 Київським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи №640/30041/20.
09.12.2024 на офіційну електронну адресу суду від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла заява від 05.12.2024 №04.1-03/12831 про заміну боржника у виконавчому провадженні, в якій просить суд замінити боржника у постановах у виконавчому провадженні №76502004 від 08.11.2024 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн та про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн з Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на його правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) в особі відокремленого структурного підрозділу - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
В обґрунтування даної заяви Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві вказує, що до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) з доданими документами про виконання постанов Відділу від 08.11.2024 ВП № 76502004 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн та про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн з Головного управління ДФС у м. Києві на користь Відділу.
Як стверджує заявник, виконання рішення суду на підставі виконавчого листа за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) не є можливим без заміни боржника у виконавчому документі.
При цьому Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві посилається на лист ГУ ДПС України у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) №33210/5/26-15-10-04-07, в якому Управління Казначейської служби повідомлено про можливість стягнення судових витрат з ГУ ДПС України у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) у разі заміни боржника у виконавчому провадженні з ГУ ДПС України у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на ГУ ДПС України у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
26.12.2024 на адресу суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшли заперечення на заяву про заміну боржника у виконавчих документах у виконавчому провадженні №76502004.
Частиною 2 статті 379 КАС України визначено, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У п. 2 вказаної заяви Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві просить розгляд заяви здійснювати за відсутності представника Головного управління Казначейства.
Згідно з положеннями п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи запровадження в Україні воєнного стану та скорочений процесуальний строк розгляду заяв, поданих у порядку ст. 379 КАС України, суд вважає можливим розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження у порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 05.12.2024 №04.1-03/12831 про заміну боржника у виконавчому провадженні, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 08.11.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інною Миколаївною постановою від 08.11.2024 відкрито виконавче провадження №76502004 з примусового виконання виконавчого документу, а саме: виконавчого листа №640/30041/20, виданого Київським окружним адміністративним судом 26.07.2024.
08.11.2024 в рамках виконавчого провадження №76502004 винесено постанови:
- про стягнення з боржника Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн;
- про стягнення з боржника Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) виконавчого збору у розмірі 32000,010 грн.
Як стверджує заявник, до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) з доданими документами про виконання постанов Відділу від 08.11.2024 ВП № 76502004 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн та про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн з Головного управління ДФС у м. Києві на користь Відділу.
За твердженням Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, ГУ ДПС у м. Києві виконання рішення суду на підставі виконавчого листа за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) не є можливим без заміни боржника у виконавчому документі, оскільки згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) з 01.08.2019 знаходиться в стані припинення.
Головне управління Казначейство вказує, що листом від 27.12.2022 №33210/5/26-15-10-04-07 повідомило Головне управління Казначейства про можливість стягнення судових витрат з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) у разі заміни боржника у виконавчому провадженні з Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на його правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) в особі відокремленого структурного підрозділу - Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
У своїх запереченнях від 26.12.2024 Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що зобов'язання не стосується публічно-владних функцій, що були передані ГУ ДПС у м. Києві, і до Реєстру не був внесений запис про припинення ГУ ДФС у м. Києві, вибуття ГУ ДФС у м. Києві і наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні на ГУ ДПС у м. Києві є передчасним. При цьому, вказує, що посилання заявника на лист від 27.12.2022 №33210/5/26-15-10-04-07 щодо можливості безспірного списання коштів за виконавчими листами по стягненню судового збору по справах №640/34967/21, №640/14318/20 (зупинення реєстрації податкових накладних), №640/25978/20 (відмова у реєстрації податкових накладних) пов'язано з реалізацією публічно-правових функцій ГУ ДПС у м. Києві у сфері державної податкової політики. Однак, не може слугувати підставою для заміни боржника у виконавчих документах у виконавчому провадженні ВП №76502004 за виконавчим листом №640/30041/20, виданим 26.07.2024, з огляду на те, що обов'язок боржника, що випливає з рішення у справі №640/30041/20 не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Головному управлінню ДПС у м. Києві.
Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах вирішуються відповідно до правил, установлених розділом ІV КАС України.
Зокрема, статтею 370 КАС України установлено обов'язковість судових рішень, статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах, статтею 373 КАС України - звернення судових рішень до виконання та статтею 379 КАС України урегульовані питання заміни сторони виконавчого провадження.
За змістом частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» наведений перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню. Також у цій нормі окремо визначено виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню.
Зокрема, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, законодавець виокремив постанови органу ДВС в окремий вид виконавчих документів.
За приписами частин першої та п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Аналогічні умови містяться у частині першій статті 379 КАС України.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що законодавець виділив дві категорії осіб, які мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, а саме:
- виконавець за заявою сторони;
- заінтересована особа.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 826/7941/17 Суд констатував, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 379 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Також у справі № 826/7941/17, так само як і інших справах, які вже розглядалися Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, заміна стягувача або боржника відбувалася у відкритому виконавчому провадженні.
Так, особливістю розгляду заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві є те, що заяву про заміну боржника подано органом Державної казначейської служби щодо виконання постанов ДВС про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, що є окремим видом виконавчих документів.
Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
За приписами пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (далі - Положення № 215).
Згідно з пунктом 3 Положення № 215 основними завданнями Держказначейства є: реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; внесення на розгляд міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.
Пунктом 9 Положення № 215 передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 1 пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу передбачено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
На виконання указаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок № 845).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 845, наведено визначення стягувачів - це фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
За правилами пункту 3 Порядку №845 виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Підпунктом 2 пункту 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів. Проте яких саме законодавець не конкретизував.
Крім того, аналізуючи приписи Положення № 215 в частині оцінки повноважень органу Казначейства у контексті визначення його обов'язків, установлених Порядком № 845, суд зауважує, що вказані нормативно-правові акти не вирішують питання щодо заміни стягувача у виконавчому документі (що не є судовим рішенням) за ініціативою органу, що не є органом примусового виконання у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» та КАС України, так як не передбачають повноважень органу Держказначейства самостійно звертатися до суду із заявою щодо заміни стягувача у виконавчому документі.
Подібне правове питання щодо можливості заміни сторони у виконавчому документі (виконавчий напис нотаріуса) поза межами примусового виконання вже досліджувалося Верховним Судом у межах вирішення спору у справі № ЗВ/380/22/20 (адміністративне провадження № К/9901/21018/20), у якій Верховний Суд, зокрема, констатував, що за приписами першої та четвертої частин статті 379 КАС України, яку розміщено у Розділі IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Імперативними приписами частини четвертої статті 379 КАС України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачень до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі заміною сторони виконавчого провадження, Верховний Суд у контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права дійшов висновку, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 379 КАС України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, під яким розуміється виконавчий документ, виданий судом, який розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції.
Крім того, виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, а отже, положення частини четвертої статті 379 КАС України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Необхідно зазначити, що висновки щодо правового статусу та діяльності органу Держказначейства у правовідносинах, що виникають з примусового виконання рішень, також викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 916/376/15-г та від 20 червня 2018 року у справі № 916/1227/16, у яких, Суд, серед іншого, зауважив, що аналіз наведеного законодавства в сукупності дає підстави для висновку, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження, і, відповідно, не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI) особою, уповноваженою здійснювати гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом № 4901-VI випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Побіжно, вирішуючи питання щодо юрисдикції спору в цій справі, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що відповідно до положень пункту 15 Порядку № 845 дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду. Проте Господарський процесуальний кодекс України та Закон України «Про виконавче провадження» передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час примусового виконання ними судових рішень і лише до судового органу, який видав виконавчий документ.
З огляду на зазначене, суд зауважує, що у справі, що розглядається, норми Закону № 4901-VI не є застосовними, оскільки стягувач (орган ДВС) за виконавчим документом, що перебуває на виконанні органу ДКС (що звернувся із заявою про заміну особи боржника), не є суб'єктом, що підпадає під дію цього Закону.
Водночас питання заміни особи боржника за нормами КАС України вирішується відповідно до приписів розділу IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України. Отже, положення КАС України насамперед стосується правовідносин, що виникають з приводу виконання судових рішень, тому приписи статті 52 КАС України, яка регулює заміну сторони чи третьої особи її правонаступником у судовому процесі, не є застосовними до спірних правовідносин.
У справі, що розглядається, виконавчим документом є постанови органу ДВС, передані до органу Казначейства, для безспірного списання коштів з рахунку боржника і саме ГУ ДКС України у м. Києві звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому документі в порядку статті 379 КАС України.
Отже, питання заміни сторони боржника у виконавчому провадженні порушено суб'єктом, який не є учасником виконавчого провадження, у межах примусового виконання судового рішення, та не є органом примусового виконання судових рішень.
Ураховуючи те, що до суду із заявою в порядку статті 379 КАС України звернувся суб'єкт владних повноважень, не наділений функціями примусового виконання судового рішення у цій справи, який просить вирішити процесуальне питання правонаступництва у виконавчому документі, що не є судовим рішенням, але є рішенням, що забезпечує належне виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяв органу ДКС про заміну сторони у виконавчому документі, відповідно до статті 379 КАС України, оскільки їх подано не стороною виконавчого провадження.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 08.08.2024 по справі №260/5190/21.
Керуючись ст.ст. 253, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 05.12.2024 №04.1-03/12831 про заміну боржника у постановах про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору у виконавчому провадженні № 76502004 від 08.11.2024 відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику та сторонам по справі, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кушнова А.О.