30 липня 2025 року справа №640/6705/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В.-ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: у квітні 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.-ГРУП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач/ ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2021 року №923640411.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов'язок платника податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2022 (суддя Кузьменко В.А.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/6705/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
18.05.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення та просить відмовити в позові в повному обсязі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
07.07.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 29.12.2022 №03-19/7629/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/6705/22.
07.07.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Відповідно до частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною чотирнадцятою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 прийнято адміністративну справу №640/6705/22 до провадження та постановлено продовжити розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «С.В.-ГРУП» (ідентифікаційний код 42647801, адреса: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.11.2018, номер запису 10681020000053093.
ТОВ «С.В.-ГРУП» з 01.01.2019 є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника податку №200436255.
Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «С.В.-ГРУП» є 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.
ГУ ДПС у м. Києві, на підставі пункту 187.1 статті 187 та пунктів 201.1, 201.10, 201.14, 201.15, статті 201, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ТОВ «С.В.-ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42647801) за вересень 2021 року.
За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт камеральної перевірки від 16.11.2021 №85159/Ж5/26-15-04-11/42647801.
Із акта камеральної перевірки від 16.11.2021 №85159/Ж5/26-15-04-11/42647801 вбачається, що в ході камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2021 року платника ПДВ ТОВ «С.В. - ГРУП» (при перевірці використано: податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2021 року (реєстраційний №9310712726 від 20.10.2021) з додатками, Єдиний реєстр податкових накладних (ІС «Архів електронної звітності») встановлено декларування суми ПДВ податкових зобов'язань (рядок.1.1) у розмірі 156 280,00 грн. За даними ЄРПН постачальником ТОВ «С.В. - ГРУП» зареєстровано податкових накладних, виписаних у вересні 2021 року на загальну суму ПДВ 685 152.00 грн. Відхилення становить 582 872,00 грн.
Тож, перевіркою встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до зниження податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за вересень 2021 року 528 872,00 грн.
Заперечення до акта камеральної перевірки від 16.11.2021 №85159/Ж5/26-15-04-11/42647801 позивачем до суду не надано.
Між тим, судом встановлено, що 20 жовтня 2021 року позивачем було складено та подано до органів ДПС податкову звітність, а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2021 року.
31 жовтня 2021 року позивачем було направлено на реєстрацію податкову накладну №32 від 09 вересня 2021 року з сумою ПДВ 528 871,552 грн., виписану покупцю робіт (послуг) ТОВ «ЛАСТ БУД КЕПІТАЛ» (код 42846508).
Вказана податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №1 від 31.10.2021.
25 листопада 2021 року позивачем було складено та направлено до органів ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок - звітний (податковий) період, що уточнюється - вересень 2021 року, звітний (податковий) період листопад 2021 року.
Вказаний уточнюючий розрахунок був поданий позивачем у зв'язку із реєстрацією лише 31 жовтня 2021 року податкової накладної №32 від 09 вересня 2021 року.
Відповідно до даного уточнюючого розрахунку, відбулось коригування податкових зобов'язань, а саме позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 9 - рядок 17), яке сплачується до державного бюджету змінилось з 18 766 грн. на 476 091 грн., тобто різниця складає - 457 325 грн., на різницю позивачем було самостійно нараховано штраф, що становить 13 720 грн.
Так, позивачем відкориговано показники рядка 1.1. «операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України»: «колонка А» змінилась з 781 402 грн. на 3 425 760 грн., тобто різниця складає - 2 644 358 грн.; «колонка Б» змінилась з 156 280 грн. на 685 152 грн, тобто різниця складає 528 872. Усього за розділом 1 позивачем відкореговано податкові зобов'язання на суму 528 872 грн.
Також, позивачем відкореговано показники рядка 10.1 «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою»: «колонка А» змінилась з 815 249 грн. на 1 045 304 грн, тобто різниця складає - 230 055 грн.; «колонка Б» змінилась з 163 050 грн. на 209 061 грн, тобто різниця складає 46 012 грн. Показники рядка 14 «коригування податкового кредиту» змінено з «мінус» 127 682 грн на 127 682 (колонка А) та з «мінус» 25 536 грн на 25 536 грн (колонка Б). Усього за розділом 2 позивачем відкориговано податковий кредит на суму 71 547 грн.
Вказаний уточнюючий розрахунок був прийнятий контролюючим органом та зареєстрований за №9357895592, що підтверджується квитанцією №2 від 25.11.2021.
Також позивачем 25.11.2021 року було складено та направлено до органів ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок - звітний (податковий) період, що уточнюється - жовтень 2021 року, звітний (податковий) період листопад 2021 року.
Відповідно до даного уточнюючого розрахунку, відбулось коригування розрахунків за звітний період, а саме позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 9 - рядок 17), яке сплачується до державного бюджету змінилось з 24 905 грн. на «мінус» 24 905 грн., зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додано вартість суму у розмірі 446 140 грн, а також зазначено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточненого розрахунку) у розмірі 57 827 грн.
Вказаний уточнюючий розрахунок був прийнятий контролюючим органом та зареєстрований за №9358104861, що підтверджується квитанцією №2 від 25.11.2021.
Окрім цього в подальшому позивачем було подано ще три уточнюючих розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок - звітний (податковий) період, що уточнюється - жовтень 2021 року.
Так, 30.11.2021 позивачем подано уточнюючий розрахунок, яким скориговано рядок 20.1 «сума від'ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1), яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість», а саме: з 446 140 грн на «мінус» 446 140 грн. Також, відбулось коригування рядка 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточненого розрахунку)» з 57 827 грн на 503 967 грн, тобто різниця складає - 446 140 грн.
Вказаний уточнюючий розрахунок був прийнятий контролюючим органом та зареєстрований за №9364822092, що підтверджується квитанцією №2 від 30.11.2021.
Іншим уточнюючим розрахунком від 30.11.2021 позивачем внесено відомості до рядка 20.1 «сума від'ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1), яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість», уточнений показник становить 468 250 грн. Також, відбулось коригування рядка 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточненого розрахунку)» з 503 967 грн на 35 717 грн, тобто різниця складає - «мінус» 468 250 грн.
Вказаний уточнюючий розрахунок був прийнятий контролюючим органом та зареєстрований за №9364822406, що підтверджується квитанцією №2 від 30.11.2021.
02.12.2021 позивачем подано уточнюючий розрахунок, яким скориговано рядок 20.1 «сума від'ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1), яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість», уточнений показник становить 404 421 грн. Також, відбулось коригування рядка 21 «сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточненого розрахунку)» 503 967 грн на 99 546 грн, тобто різниця складає - «мінус» 404 421 грн.
Вказаний уточнюючий розрахунок був прийнятий контролюючим органом та зареєстрований за №9366156847, що підтверджується квитанцією №2 від 02.12.2021.
Проте, 14 грудня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві винесло податкове повідомлення-рішення №923640411, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 581759,20 грн., з яких за податковими зобов'язаннями на суму 528872,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 52887,20 грн.
ТОВ «С.В. - ГРУП» не погоджується із податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в м Києві від 14 грудня 2021 року №923640411, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує норми діючого законодавства, з огляду на що звернулось до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
За приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Разом із тим, внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
Нормами статті 50 ПК України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом (пункт 50.2 статті 50 ПК України).
Тобто подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 ПК України пов'язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.
Отже, у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.
Праву платника податку подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов'язок контролюючого органу прийняти таку декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за її результатами здійснити відповідні дії.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи справи із застосуванням наведених норм права, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 3 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14) висловлював позицію, що у випадках отримання акту камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.
Судом встановлено, що ТОВ «С.В. - ГРУП» було складено та направлено 25 листопада 2021 року до органів ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок - звітний (податковий) період, що уточнюється - вересень 2021 року, звітний (податковий) період листопад 2021 року. Вказаний уточнюючий розрахунок був поданий позивачем у зв'язку із реєстрацією лише 31 жовтня 2021 року податкової накладної №32 від 09 вересня 2021 року.
Суд зауважує, що уточнююча декларація від 25.11.2021 року подана в період після завершення проведення камеральної податкової перевірки 16.11.2021, до дати отримання ТОВ «С.В. - ГРУП» акта камеральної перевірки - 26.11.2021 (відповідно до копії конверту поштового відправлення №0410718188370) та до дати прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.12.2021, яке було отримано ТОВ «С.В. - ГРУП» 21.12.2021 відповідно до копії конверту поштового відправлення №0410718445888.
Отже, приймаючи відносно позивача оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно, за наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає спірне рішення таким, що не відповідає критеріям правомірності та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Водночас, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом із тим, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого ним спірного рішення. У той же час, позивачем документально підтверджено наведені ним у позові доводи та обставини.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 8726,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №159 від 22.02.2022.
Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 8726,39 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 грудня 2021 року №923640411.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, ідентифікаційний код ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.В. - ГРУП» (місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30, ідентифікаційний код 42647801) судовий збір у розмірі 8726,39 грн. (вісім тисяч сімсот двадцять шість грн. 39 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.