Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 липня 2025 року Справа№640/16015/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (63304, Харківська область, м. Краснодар, вул. Полтавська, буд. 86) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) про визнання протиправними дій та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Акціонерне товариство “Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління “Укрбургаз» Акціонерного товариства “Укргазвидобування» до Шевченківського районного ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.08.2021 Закінчити підготовче провадження та призначити справу №640/16015/21 до судового розгляду у судовому засіданні на 07.09.2021 об 11:50 год. за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, каб. № 2.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Разом з цим, на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/16015/21.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/16015/21 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єва І.Г.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято справу №640/16136/22 до провадження судді Аляб'єва І.Г.
В обґрунтування позову зазначає, що 26.05.2021 на адресу АТ «Укргазвидобування» з супровідним листом від 19.05.2021 надійшла постанова про стягнення виконавчого збору від 19.05.2021 розмірі 724,84 грн. у виконавчому провадженні №4027829 відкритому на підставі виконавчого листа №2-648 виданого 01.12.2006 Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області. АТ «Укргазвидобування» вважає дії Відповідача з винесення та саму Постанову від 19.05.2021 протиправними, оскільки Позивачем у добровільному порядку 31.07.2020 платіжним дорученням №315201 сплачено боргу сумі 7248,41 грн, у ВП №4027829.
30.06.2021 відповідачем подано докази у справі.
Однак, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01.12.2006 в справі №2-648 позов задоволено повністю. Стягнуто з ДК " Укргазвидобування" НАК " Нафтогаз України» у рівних частинах на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 матеріальні збитки у розмірі 6748,41 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 500,00 грн., а всього на загальну суму 7248,41 грн.
10.04.2007 Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області виданий виконавчий лист №2-648 про стягнення з ДК " Укргазвидобування" НАК " Нафтогаз України» у рівних частинах на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 матеріальні збитки у розмірі 6748,41 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 500,00 грн., а всього на загальну суму 7248,41 грн.
Постановою державного виконавця від 29.06.2007 ВП №4027829 зупинено виконавче провадження відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
20.06.2007 Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №4027829.
Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 13.10.2020 у справі №689/1269/20 замінено сторону ВП №4027829 ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» її правонаступником AT «Укргазвидобування».
Платіжним дорученням від 31.07.2020 №315201 AT «Укргазвидобування» сплатило борг у сумі 7248,41 грн на рахунок Шевченківського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ).
Постановою державного виконавця від 12.01.2021 ВП №4027829 поновлено зазначене виконавче провадження.
19.05.2021 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у ВП 4027829 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 724,84 грн.
Оскаржуваною постановою від 19.05.2021 ВП №4027829 стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 724,84 грн, що становить 10% від суми боргу.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначав Закон України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-ХІV; у редакції, чинній на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження).
Відповідно до статті 1 Закон №606-ХІV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною другою статті 24 Закону №606-ХІV установлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Приписами частини першої статті 46 Закону №606-ХІV визначено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
В той же час, суд звертає увагу, що 05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), а Закон №606-ХІV, у свою чергу, втратив чинність (крім статті четвертої, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом 1404-VIII).
Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що виконавче провадження у даній справі було розпочато на підставі Закону №606-ХІV, який був чинний на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак, оскаржуване рішення про стягнення виконавчого збору державним виконавцем прийняте на підставі Закону №1404-VІІІ, прикінцевими та перехідними положеннями якого встановлено, що після набрання чинності Закону виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до цього Закону.
Враховуючи «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VІІІ, положення попереднього Закону №606-ХІV застосовуються не щодо всього виконавчого провадження, а лише щодо тих виконавчих дій, які в межах виконавчого провадження були розпочаті в період дії цього Закону, а тому підлягають і завершенню в порядку Закону №606-ХІV. Кожна окрема виконавча дія, яка оформлюється, у тому числі, шляхом винесення відповідної постанови державного виконавця, повинна бути вчинена згідно того закону, в період дії якого вона розпочата.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржувану постанову винесено 19.05.2021, тобто вже в період дії Закону №1404-VІІІ, а тому суд приходить до переконання, що державний виконавець, приймаючи дану постанови, повинен вчиняти такі дії відповідно до Закону №1404-VІІІ.
З урахуванням вищевикладеного, суд при вирішенні даної справи зазначає наступне.
Положеннями ч.1, 2 ст.27 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.9 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 3 статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Матеріалами справи встановлено, що постановою відповідача від 12.01.2021 поновлено виконавче провадження ВП №4027829, що було зупинено постановою державного виконавця 29.06.2007.
Відтак, з 12.01.2021 пов'язується початок примусового виконання рішення Ярмолинецького районного суду за наказом від 01.12.2006 №2-648 за правилами Закону №1404-VІІІ.
Поряд з цим, суд зазначає, що державний виконавець під час прийняття постанови про стягнення з боржника - Акціонерного товариства «Укргазвидобування» виконавчого збору у розмірі 724,84 грн, виходив з 10% від суми, яка зазначена у наказі від 01.12.2006 №2-648, що в свою чергу повністю відповідає вимогам ч.2 ст.27 Закону.
Позивач вважає, що відповідач не мав правових підстав для стягнення з нього виконавчого збору, оскільки державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум та не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному наказі. Борг сплачено AT «Укргазвидобування» добровільно на рахунок Шевченківського РВДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ).
Однак, суд звертає увагу, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» прямо передбачено, що виконавчий збір не стягується лише у тому випадку, коли рішення суду боржником виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. У випадку, коли державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, вимоги якого станом на час відкриття виконавчого провадження не виконані, та в подальшому закінчено виконавче провадження, нормами законодавства чинними станом на час прийняття оскаржуваної постанови, прямо передбачено обов'язок державного виконавця стягнути з боржника виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Поряд з цим, суд також звертає увагу, що сплата позивачем коштів в сумі 7248,41 грн не є добровільним виконанням рішення суду, а свідчить про фактичне його виконання в рамках виконавчого провадження №4027829, оскільки вказану суму сплачено після, а не до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, доводи позивача, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми, судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Вказану норму Закону України «Про виконавче провадження» викладено в такій редакції відповідно до Закону України від 03.07.2018 №2475 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28.08.2018.
Суд також відхиляє посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.10.2019 по справі №580/1328/19, оскільки предметом оскарження у вказаних справах були постанови про стягнення виконавчого збору, винесені під час дії попередньої редакції частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачала стягнення виконавчого збору у відсотках від фактично стягнутої суми.
Натомість правова позиція щодо застосування статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України від 03.07.2018 №2475 викладена в постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №420/1373/19, від 20.11.2019 у справі №480/1558/19, яку суд враховує при вирішенні цієї справи, згідно якої фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору.
Відтак, державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) приймаючи постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №4027829, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з винесення постанови про стягнення виконавчого збору та скасування вказаної постанови.
Таким чином, державний виконавець при прийнятті постанови від 19.05.2021 ВП №4027829 про стягнення виконавчого збору діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
При цьому, в ході судового розгляду відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
Натомість позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати, які підлягають розподілу у відповідності зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (63304, Харківська область, м. Краснодар, вул. Полтавська, буд. 86) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 31.07.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв