ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13605/25
провадження № 2-о/753/525/25
"01" серпня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали заяви заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,
встановив:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 14.07.2025 вищевказану заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали. При цьому, судом роз'яснено заявнику спосіб і строк усунення визначених в ухвалі суду недоліків.
Так, залишаючи заяву без руху суддя звертав увагу на те, що позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
14 липня 2025 року копія ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року надсилалась судом на адресу місця проживання заявника, зазначену нею особисто у заяві.
Однак, на адресу суду повернулось поштове відправлення (конверт) «Укрпошти» із довідкою «за закінченням встановленого терміну зберігання», що свідчить про те, що до операторів поштового зв'язку адресат не звертався.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №804/10056/15 у разі отримання особою пошти за допомогою абонентської поштової скриньки, у тому числі й повідомлень про надходження поштових відправлень, які підлягають видачі в об'єкті поштового зв'язку, особа зобов'язана самостійно здійснювати перевірку такої скриньки на предмет надходження відповідної поштової кореспонденції. Обов'язок відділення поштового зв'язку з доставки поштового відправлення вважається виконаним після вкладення останнього до абонентської скриньки.
Тому, суддя вважає заявника повідомленим належним чином про залишення його заяви без руху.
Законодавець не покладає на суд обов'язку повторного направлення ухвали про залишення позовної заяви без руху в разі повернення листа з такою ухвалою у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Водночас строк зберігання поштового відправлення дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Жодних повідомлень про зміну місця проживання (перебування, знаходження) від заявника на адресу суду не надходило.
При цьому Дарницький районний суд м. Києва безперервно продовжував здійснювати судочинство у період оголошення воєнного стану в Україні.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством, для вручення позивачу копії ухвали суду про залишення заяви без руху.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Ковенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України".
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, оскільки заявник з часу подачі заяви не цікавилася рухом справи, вимоги ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 14.07.2025 не виконала, а відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України заяву слід визнати неподаною та повернути заявнику.
Враховуючи викладене, вважаю, що підстав для продовження строку для усунення недоліків, передбачених ст. 127 ЦПК України не встановлено, оскільки останній не може бути продовжений з ініціативи суду і підлягає продовженню, за наявності підстав, виключно за клопотанням сторони або іншої особи, яка не встигла вчинити певну процесуальну дію.
Керуючись ст. ст. 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - визнати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: