ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/5108/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чаадаєва-2"
про стягнення 119 231,23 грн
Представники сторін: не викликалися
У квітні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чаадаєва-2" (далі - ОСББ) 119 231,23 грн, з яких: 91 489,58 грн - основний борг, 9 538,98 грн - інфляційні втрати, 1 654,33 грн - 3% річних, 11973,86 грн - пеня, 4 574,48 грн - штраф, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Угодою №Р-811482/2024/05 від 20.05.2024 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2022 №811482 у частині своєчасного та у повному обсязі внесення платежів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 позовну заяву Комунального підприємства залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.
08.05.2025 через загальний відділ діловодства суду від Комунального підприємства надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5108/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що ОСББ належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги Комунального підприємства частково обґрунтованими.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 Комунальному підприємству видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює Комунальне підприємство.
01.01.2022 між Комунальним підприємством (за текстом договору - Енергопостачальна організація, Сторона-1) та ОСББ (за текстом договору - Сторона-2) було укладено договір №811482, предметом якого є забезпечення постачання теплової енергії мережами, зовнішньобудинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних теплових пунктів, вузлів обліку та вузлів приєднання, що знаходяться у власності, або на балансі, або в експлуатації, або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні Сторони-2 (далі - теплове обладнання Сторони-2) відповідно до Додатку №5 до цього Договору на потреби об'єкту за адресою: вулиця Чаадаева Петра, 2-А, 2-Б, опалення - в період опалювального сезону, шляхом грошової компенсації теплових втрат; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору (пункт 1 вказаного правочину).
30.04.2024 між Комунальним підприємством та ОСББ було підписано та скріплено печатками Акт звіряння розрахунків за теплову енергію, згідно якого заборгованість Сторони-2 перед Сторони-1 за теплову енергію за обліковим записом №811482 становить 91 489,58 грн.
20.05.2024 між Комунальним підприємством та ОСББ було укладено Угоду №P-811482/2024/05, відповідно до пункту 1 якої останнє визнає та підтверджує заборгованість перед Комунальним підприємством за договором від 01.01.2022 № 811482 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.05.2024 загальною сумою 91 489,58 грн з урахуванням ПДВ (в т. ч. 1 256,24 грн - наповнення мережевою водою).
Згідно з пунктом 2 Угоди ОСББ зобов'язується сплатити зазначену у пункті 1 цієї угоди суму заборгованості протягом травня 2024 року - листопада 2024 року щомісячними сплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором.
Споживач разом із сплатою суми, зазначеної у пункті 1 цієї угоди, зобов'язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2022 №811482 (пункт 3 Угоди).
Відповідно до пункту 5 Угоди Сторони дійшли згоди, що строк позовної давності на вимоги про стягнення заборгованості за цією угодою, у тому числі щодо стягнення заборгованості, штрафу, пені, інфляційної складової та 3 % річних, становить 5 років.
За умовами пункту 8 Угоди у разі порушення ОСББ умов (невиконання та/або неналежне її виконання) Угоди ГПЗ остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а Комунальне підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які ОСББ зобов'язується оплатити. Також ОСББ зобов'язане оплатити Комунальному підприємству штраф за невиконання ним Угоди ГПЗ у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за Угодою ГПЗ.
Ця Угода є невід'ємною частиною договору від 01.01.2022 №811482 на постачання теплової енергії у гарячій воді (пункт 9 Угоди).
Також між Сторонами підписано та скріплено печатками Додаток №1 до Угоди (Графік погашення заборгованості), відповідно до якого ОСББ зобов'язалося сплатити на користь Комунального підприємства 91 489,58 грн заборгованості на таких умовах:
у травні 2024 року - 1 256,24 грн - за наповнення мережевою водою - до 25 числа місяця;
у травні 2024 року - 12 890,48 грн - за спожиту теплову енергію - до 25 числа місяця;
у червні 2024 року - 12 890,48 грн - за спожиту теплову енергію - до 25 числа місяця;
у липні 2024 року - 12 890,48 грн - за спожиту теплову енергію - до 25 числа місяця;
у серпні 2024 року - 12 890,48 грн - за спожиту теплову енергію - до 25 числа місяця;
у вересні 2024 року - 12 890,48 грн - за спожиту теплову енергію - до 25 числа місяця;
у жовтні 2024 року - 12 890,48 грн - за спожиту теплову енергію - до 25 числа місяця;
у листопаді 2024 року - 12 890,48 грн - за спожиту теплову енергію - до 25 числа місяця;
у травні 2024 року - 12 890,48 грн - за спожиту теплову енергію - до 25 числа місяця.
Однак вищезазначена заборгованість не була погашена ОСББ.
У зв'язку з несплатою ОСББ заборгованості за спожиту теплову енергію за Угодою №P-811482/2024/05 від 20.05.2024, Комунальне підприємство звернулося з даним позовом до суду про стягнення з ОСББ 91 489,58 грн основного боргу, 9 538,98 грн інфляційних втрат, 1 654,33 грн 3% річних, 11973,86 грн пені та 4 574,48 грн штрафу.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями частини 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як було раніше зазначено судом, 20.05.2024 між Комунальним підприємством та ОСББ було укладено Угоду №P-811482/2024/05, відповідно до пункту 1 якої останнє визнає та підтверджує заборгованість перед Комунальним підприємством за договором від 01.01.2022 № 811482 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.05.2024 загальною сумою 91 489,58 грн з урахуванням ПДВ (в т. ч. 1 256,24 грн - наповнення мережевою водою).
Згідно з пунктом 2 Угоди ОСББ зобов'язується сплатити зазначену у пункті 1 цієї угоди суму заборгованості протягом травня 2024 року - листопада 2024 року щомісячними сплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором.
Згідно пункту 8 Угоди №P-811482/2024/05 від 20.05.2024 передбачено, що в разі порушення ОСББ умов (невиконання та/або неналежне її виконання) Угоди ГПЗ остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а Комунальне підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які ОСББ зобов'язується оплатити.
Таким чином, у зв'язку з порушенням ОСББ умов Угоди про реструктуризацію, Комунальне підприємство набуло право на стягнення всієї суми заборгованості з 26.05.2024.
Отже, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Угодою №P-811482/2024/05 від 20.05.2024 щодо оплати вартості за спожиту теплову енергію у розмірі 91 489,58 грн, строк (термін) оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.
Також, у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань, Позивачем нараховано до стягнення 9 538,98 грн інфляційних втрат та 1 654,33 грн 3% річних, нарахованих за період з 26.05.2024 по 31.12.2024 на суму боргу у розмірі 91 489,58 грн.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, суд вважає його необґрунтованим, оскільки Комунальним підприємством неправомірно включено до періоду розрахунку індекс інфляції за травень 2024 року.
Таким чином, за розрахунком суду, обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 8 936,49 грн, а 3 % річних - 1 649,81 грн, нарахованих за період з 26.05.2024 по 31.12.2024 на суму боргу у розмірі 91 489,58 грн.
Крім цього, у зв'язку із несвоєчасною сплатою Відповідачем грошових коштів за Угодою про реструктуризацію Позивачем нараховано до стягнення 11 973,86 грн пені, нарахованої за період з 26.05.2024 по 24.11.2021 на суму боргу у розмірі 91 489,58 грн, а також 5% штрафу у розмірі 4 574,48 грн.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
Як було раніше зазначено, відповідно до пункту 9 Угоди про реструктуризацію ця угода є невід'ємною частиною договору від 01.01.2022 №811482 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Згідно з пунктом 6 Додатку №4 до Договору №811482 від 01.01.2022 Стороні-2 на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Стороною-1 нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зі змісту розрахунку пені вбачається, що вказана штрафна санкція розрахована за подвійною обліковою ставкою Національного банку України в межах строку, визначеного частиною 6 статті 232 ГК України.
Разом із цим, за розрахунком суду, обґрунтований розмір пені становить 11 941,14 грн.
Крім цього, за умовами пункту 8 Угоди ОСББ зобов'язане оплатити Комунальному підприємству штраф за невиконання ним Угоди ГПЗ у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за Угодою ГПЗ.
Оскільки ОСББ порушено умови Угоди про реструктуризацію, перевіривши наданий Комунальним підприємством розрахунок штрафу, суд вважає його арифметично правильними, такими, що відповідають умовам договору та положенням чинного законодавства, відтак обґрунтований розмір штрафу складає 4 574,48 грн (91 489,58 грн х 5%).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов Комунального підприємства підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чаадаєва-2" (04160, місто Київ, вулиця Чижевського Дмитра, будинок 2 Б; ідентифікаційний код 36619808) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 91 489 (дев'яносто одну тисячу чотириста вісімдесят дев'ять) грн 58 коп. основного боргу, 8 936 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн 49 коп. інфляційних втрат, 1 649 (одну тисячу шістсот сорок дев'ять) грн 81 коп. 3% річних, 11 941 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок одну) грн 14 коп. пені, 4 574 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн 48 коп. штрафу та 3 011 (три тисячі одинадцять) грн 75 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ