ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 752/9416/23
За заявою ОСОБА_1
про відвід судді
у справі № 752/9416/23
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л"
про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання надати документи
Суддя Удалова О.Г.
Без виклику представників сторін
У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" (далі - ОСББ "Феодосійська, 2Л", відповідч) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 серпня 2023 року позов задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність ОСББ "Феодосійська, 2Л" в особі голови правління Славгородської Н.Л. щодо ненадання позивачу для ознайомлення та можливості зняти копії з документів за заявами від 20 березня 2023 року та 11 травня 2023 року, зобов'язано ОСББ "Феодосійська, 2Л" надати позивачу в місячний термін з дня набрання законної сили рішенням суду певні документи для ознайомлення та зняття з них копій. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСББ "Феодосійська, 2Л" на користь позивача 2 147,20 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 серпня 2023 року скасовано, провадження у справі закрито. Крім того, вказаною постановою роз'яснено ОСОБА_1 положення ч. 4 ст. 377 Цивільного процесуального кодексу щодо права звернення до Київського апеляційного суду з заявою про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
19 вересня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою підсудністю.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року передано справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Феодосійська, 2Л" про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії до Господарського суду міста Києва як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
Постановою Верховного Суду від 21.05.2025 у даній справі скасовано постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, в цій частині справу направлено до суду апеляційної інстанції.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 752/9416/23 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.
Ухвалою від 22.07.2025 відкрито провадження у справі № 752/9416/23 за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 28.08.2025, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.
31.07.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду даної справи, яка мотивована тим, що:
- пунктом 8 ухвали суду від 22.07.2025 зобов'язано відповідача надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- пунктами 4 та 6 ухвали суду від 22.07.2025 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та подання заперечень на відповідь на відзив, у той час, як в матеріалах даної справи вже наявні такі заяви по суті;
- ухвалу суду від 22.07.2025 постановлено через 12 днів з дня проведення автоматизованого розподілу справ між суддями, замість 5 днів, як передбачено ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Вказане, на переконання заявника, свідчить про упередженість та необ'єктивність судді та спрямовано на затягування розгляду даної справи.
Суд, дослідивши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 752/9416/23, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статтями 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з викладеним було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно із частиною 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії").
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").
Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 18.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Заявлений відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.
Суд відхиляє посилання заявника на упередженість судді з огляду на встановлення в ухвалі від 22.07.2025 строків для подання відповідачем заяв по суті, у той час, як останні (заяви), як вказав позивач, вже були подані відповідачем (відзив на позов та заперечення). Так, провадження у даній справі було закрито постановою Київського апеляційного суду від 17.09.2024 на підставі положень Цивільного процесуального кодексу України, після чого Господарським судом міста Києва 22.07.2025 було відкрито провадження у справі за правилами Господарського процесуального кодексу України. Крім того, з метою реалізації прав учасників господарського процесу встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, що є правом, а не обов'язком сторін.
Такі строки встановлені не лише для відповідача, а й для позивача з метою забезпечення змагальності сторін, оскільки з моменту звернення позивача з даним позовом до Голосіївського районного суду міста Києва до моменту відкриття провадження ухвалою Господарського суду міста Києва минуло більше двох років, відповідно, обставини справи могли змінитись, саме тому Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.07.2025 встановив строки учасникам справи для вчинення процесуальних дій, які є актуальними станом на момент розгляду даної справи.
Також суд відхиляє посилання позивача (заявника) на порушення принципу змагальності сторін, у зв'язку з тим, що пунктом 8 ухвали суду від 22.07.2025 суд зобов'язав відповідача подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Водночас, вказане не порушує принципу змагальності сторін, оскільки таке саме право наявне і у позивача.
Крім того, вказаний обов'язок закріплено статтею 124 Господарського процесуального кодексу України.
Також суд не погоджується з твердженнями позивача (заявник), що відповідачем у відзиві на позов не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, оскільки відповідачем на сторінці 7 відзиву на позов вказано, що витрати на правничу допомогу будуть становити 3 000,00 грн, інші витрати будуть заявлені у подальшому залежно від руху справи в суді.
Враховуючи викладене, суд зобов'язав подати актуальний (станом на даний момент) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (або зазначити про відсутність таких витрат).
Поряд з цим, вказане не може свідчити про упередженість та не об'єктивність судді.
Судом також відхиляються доводи позивача (заявника) щодо упередженості та необ'єктивності судді, у зв'язку з тим, що ухвала суду від 22.07.2025 постановлена з порушенням строку відкриття провадження, визначеного ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Так, автоматизований розподіл справи № 752/752/9416/23 між суддями здійснено 10.07.2025, водночас, самі матеріали справи передані судді наступного дня - 11.07.2025.
При цьому до строку в дванадцять днів, обрахованого позивачем, увійшли чотири вихідних дні (12-13.07, 19-20.07).
Окрім того, 10, 14, 16, 21 суддя Удалова О.Г. здійснювала розгляд справ у судових засіданнях (тридцять сім справ).
Суд звертає увагу, що матеріали переданої на розгляд справи № 752/9416/23 складаються з трьох томів, що потребувало більш тривалого часу для їх вивчення та прийняття відповідних процесуальних рішень. Крім того, спір у даній справі розглядався за іншими процесуальними нормами, а саме за Цивільним процесуальним кодексом, а не Господарським процесуальним кодексом, які хоча і схожі, але мають відмінності.
Крім того, суд вказує, що резолютивна частина ухвали суду від 22.07.2025 про відкриття провадження у даній справі є стандартним документом (ухвалою про відкриття провадження).
Таким чином, обставини, що наведені ОСОБА_1 , не є належними та достатніми у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України для встановлення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а тому суд вважає подану заяву про відвід судді необґрунтованою.
У зв'язку з викладеним суд вважає за необхідне передати вирішення питання про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 752/9416/23 необґрунтованою.
2. Матеріали справи № 752/9416/23 та заяву ОСОБА_1 про відвід судді від розгляду справи № 752/9416/23 передати уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви.
Ухвала набрала законної сили 31.07.2025 та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 31.07.2025.
Суддя О.Г. Удалова