Справа № 560/8792/25
іменем України
31 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 16.05.2025 №UА400000/2025/000113/2 про коригування митної вартості товарів;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000277 від 16.05.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок відповідача про те, що у поданих до митного оформлення документах заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні є необгрунтованим, а рішення про коригування митної вартості товарів від 16.05.2025 №UА400000/2025/000113/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000277 від 16.05.2025 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що посадовою особою Митниці було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 16.05.2025 №UА400000/2025/000113/2, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Тому, Митницею оформлено картку відмови в митному оформлені товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000277 від 16.05.2025 року, в якій роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 560/8792/25 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
05 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" та компанією "Bioexport Solution sp.z.o.o." укладено контракт № PU0505, відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку, надалі «Товар» та/або «Майно» і оплачує Товар відповідно до Додатків, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно із пунктом 2.1. Контракту опис товару вказується в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до пункту 6.1. Контракту ціна Товару вказується в Специфікаціях до цього Контракту.
Специфікацією №1 до Контракту № PU0505 від 05.05.2025 року визначено найменування, ціна та умови поставки Товару. Товар - Самохідна установка комбайн для внесення в грунт рідких органічних добрив (рідкого гною) HOLMER Terra Variant 600, бувший у використанні, 2013 р.в, серійний (заводський) номер: 0158; загальна вартість - 120000,00 Євро. Оплата: протягом 90 днів з моменту поставки; умови поставки: FCA, протягом 45 днів з дати підписання Специфікації.
Згідно умов Контракту на умовах FCA та Інвойсу №EX1205 від 12.05.2025 року продавцем продано покупцю товар на суму 120000,00 Євро.
15.05.2025 з метою митного оформлення імпортованого товару декларантом складено та подано до Хмельницької митниці електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA400040011505U9. Митну вартість товару визначено за основним методом, за ціною зовнішньо - економічного договору (Контракту) № PU0505 від 05.05.2025.
На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації типу ІМ40ДЕ №25UA400040011505U9 додано (графа 44 Декларації):
- рахунок - фактура (iнвойс) (Commercial invoice) EX1205 від 12.05.2025;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) 120525-1 від 12.05.2025;
- декларацiя про походження товару (Declaration of origin) EX1205 12.05.2025;
- статус особи, яка подає митну декларацію 2 від 12.05.2025;
- загальна декларація прибуття 25UA141000511477Z5 13.05.2025;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НВ7120915 31.01.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 09.12.2013;
- калькуляція транспортних витрат 119 13.05.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів PU0505 05.05.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 05.05.2025;
- договір про надання послуг митного брокера 3 13.05.2025;
- договір (контракт) про перевезення 01/04-2022/ПВ-4 01.04.2022;
- копія митної декларації країни відправлення 25PL402010001FAWB6 13.05.2025;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA400040011505U9 15.05.2025.
16.05.25 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000277 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА400000/2025/000113/2 в сторону збільшення за резервним методом.
В рішенні про коригування митної вартості товарів №UА400000/2025/000113/2 від 16.05.2025 щодо наданих позивачем документів зазначено, що документи подані на виконання ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів, зокрема: заявлена митна вартість - 120829,8167 Євро не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення ідентичної моделі того ж року випуску на інших митницях Держмитслужби; до митного оформлення не подано документи, які підтверджують вартість транспортування, передбачені розділом ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599; статистична вартість, зазначена в копії митної декларації країни відправлення вища ніж митна вартість, заявлена до митного оформлення; тариф на перевезення є нижчим ніж пропозиції на негабаритний вантаж на сайті перевізника Della.ua та тарифу, за яким переміщувалися подібні товари.
Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Приписами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.
Щодо твердження митного органу про відсутність інформації щодо окремих складових митної вартості товарів, а саме: документів, які підтверджують витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; інформації про те, що статистична вартість, зазначена в копії митної декларації країни відправлення вища ніж митна вартість, заявлена до митного оформлення; тариф на перевезення є нижчим ніж пропозиції на негабаритний вантаж на сайті перевізників Della.ua та тарифу, за яким переміщувалися подібні товари, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3.1 Специфікації №1 до Контракту та інших товаросупровідних документів, що подаються до митного і оформлення товару, вказуються та застосовуються базисні умови поставки FCA - Еберсбах, Німеччина.
FCA poзшифpoвуєтьcя як Free Carrier, у пepeклaді з aнглійcькoї - «Фpaнкo- пepeвізник». Зa Інкoтepмc 2020 oзнaчaє, щo пpoдaвeць викoнує cвoї зoбoв'язaння, кoли пepeдaє вaнтaж пepeвізнику, якoгo oбpaв пoкупeць, у зaзнaчeнoму міcці. З цьoгo мoмeнту вcі pизики тa витpaти пepexoдять нa пoкупця, і caмe він нece відпoвідaльніcть зa пoдaльшe тpaнcпopтувaння тoвapу.
Отже, позивачем для митного оформлення товару надано транспортні (перевізні) документи, що містять витрати на транспортування, зокрема Договір про перевезення № 01/04-2022/ПВ-4 від 01.04.2022 року, укладений між покупцем та ТОВ «ЗЕРНО ЕКСПОРТ», заявку №080525 на перевезення вантажів, Довідку про вартість доставки товару №119 від 13.05.2025 року.
Щодо інформації про те, що статистична вартість, зазначена в копії митної декларації країни відправлення вища ніж митна вартість, заявлена до митного оформлення, суд звертає увагу, що статистична вартість в копії митної декларації країни відправлення зазначена в сумі 514716,00 польських злотих. Станом на 13.05.2025 року офіційний курс гривні до іноземних валют за інформацією НБУ становив 1 Злотий = 10,8848 гривень. Відповідно в перерахунку на гривню статистична вартість становила 5602580,72 грн. В той же час, в електронній митній декларації № 25UА400040011716U7, яка подавалась митним брокером вартість в гривні зазначена 5604632,00 грн.
А тому, вказане спростовує твердження відповідача про те, що статистична вартість, зазначена в копії митної декларації країни відправлення вища ніж митна вартість, заявлена до митного оформлення.
Крім того, посилання митного органу на інформацію з сайту Della.ua (чи аналогічного комерційного ресурсу) не може бути належною та достатньою підставою для коригування митної вартості Товару.
Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, митна вартість товарів визначається на підставі достовірних, документально підтверджених даних, що ґрунтуються на фактичних обставинах здійснення зовнішньоекономічної операції.
Тоді як, вебсайт Della.ua є інформаційно-довідковим ресурсом, який публікує орієнтовні, неофіційні пропозиції перевізників, що не є фіксованими, підтвердженими або узгодженими з жодною конкретною комерційною угодою. Пропозиції на сайті не відображають реальних умов укладеного договору перевезення, а лише можливі діапазони цін, які можуть істотно змінюватися залежно від ринку, маршруту, термінів, виду транспорту, погодних умов, надбавок за негабаритність тощо. Посилання митного органу на інформацію з відкритих онлайн-ресурсів, які не є офіційними або джерелами документально підтверджених даних, не може вважатися належним доказом на підтвердження недостовірності задекларованої митної вартості.
Крім того, Митний кодекс України не передбачає використання сайтів оголошень або пропозицій для визначення або оцінки складових митної вартості. Така інформація не є ані офіційною, ані верифікованою, і не має правового статусу як джерело даних для митної оцінки.
Суд звертає увагу, що фактична вартість перевезення вказується у договорі на транспортно - експедиторські послуги, інвойсі, CMR, рахунку на перевезення або інших офіційних документах, що підтверджують реальні витрати підприємства.
Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що заявлений рівень митної вартості товарів не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби, суд зазначає, що наявність у Митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.
Митний орган зазначає, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (стаття 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні.
При цьому, митний орган зазначає, що "джерелом числового значення митної вартості є: ідентична модель транспортного засобу 2013 року виготовлення: «Самохідний сільськогосподарський розкидач рідких органічних добрив HOLMER TERRA VARIANT TV600, бувший у використанні; країна виробник - "DE"», який ввозився з ЄС на умовах поставки FCA, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт) за рівнем митної вартості 158617,4860 Євро (МД від 10.04.2025 № 25UA205140022991U6), згідно з якою здійснено митне оформлення в максимально наближений час. Коригувань на обсяг партії не здійснювалося, оскільки оцінюваний товар ввезено в тій же кількості, що і товар за МД від 10.04.2025 № 25UA205140022991U6, коригування на комерційні умови не здійснювалось, так як ідентична модель за вищевказаною МД поставлялася в рамках прямого контракту (4104).".
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.
Однак, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №814/2172/16.
Отже, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
А тому, сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.
Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.
Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 16.05.2025 №UА400000/2025/000113/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UA400040/2025/000277 від 16.05.2025.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" судовий збір в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" (вул. Небесної Сотні, 37В,с-ще Теофіполь,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,30602 , код ЄДРПОУ - 35080933)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап