Справа № 560/282/23
31 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі № 560/282/23 (яке набрало законної сили 03.04.2023 року) адміністративний позов задовольнити частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2022 №ХС47364; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2022 №ХС47364; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач звернувся 08.07.2025 до суду із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року у справі №560/282/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2022 №ХС47364., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 261761,71 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року у справі №560/282/23 набрало законної сили 03.04.2023 року, а тому, з цієї дати воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України.
Вказує, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.
Посилається на те, що, згідно з випискою боргу відповідача, на виконання рішення суду, було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 261761,71 грн, проте вона не була виплачена.
Ухвалою від 25.07.2025 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 560/282/23 на 31.07.2025 р о 10:00 год.
Сторони, належним чином повідомлені про розгляд заяви, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подала заперечення на заяву, в яких вказує, що виплата згідно на підставі судових рішень здійснюється в порядку календарної черговості дати набрання законної сили судових рішень.
Зазначає, що сума доплати згідно проведеного перерахунку пенсії за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 261761,71 грн, проте вона не була виплачена за відповідного фінансування в порядку календарної черговості дати набрання законної сили судових рішень в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
На підставі зазначеного просить у задоволенні вимог заяви відмовити.
З урахуванням приписів статті 378 КАС України, розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву, матеріали справи, суд виходить із такого.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч.1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до приписів ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому, зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи його змісту.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом:
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
Отже, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
У цьому випадку вимога щодо стягнення коштів позивачем не заявлялась, отже, у відповідності до приписів ст. 245 КАС України, лише суд мав повноваження прийняти рішення про зобов'язання вчинити дії.
Розрахунок суми заборгованості у перерахованому розмірі, що належить ОСОБА_1 , судом при ухваленні рішення від 01.03.2023 у справі №560/282/23 по суті позовних вимог не здійснювався, тому зміна способу виконання такого рішення із зобов'язання виплатити доплату у перерахованому розмірі на стягнення конкретної суми призведе до зміни рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи.
Також суд зауважує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.
У цій справі виконання рішення суду, за твердженням відповідача, неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України та у порядку черговості.
Отже, обставини, які стали підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення за своєю правовою природою є іншою позовною вимогою про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження Хмельницьким окружним адміністративним судом під час прийняття рішення.
Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, апеляційний суд наголошує, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Отже, зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа № 21-394а14) та Верховного Суду від 30 липня 2019 року (справа № 281/1618/14-а).
При цьому суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
З огляду на викладене вище, оскільки виконання рішення суду у справі №560/282/23 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 липня 2023 року (справа №420/6671/18).
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року у справі № 560/282/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Є.В. Печений