14 липня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/161/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Тернопільського обласного центру зайнятості, 46007, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 1 Б
до відповідача: Андрущака Максима Михайловича, АДРЕСА_1
про стягнення частини отриманого мікрогранту в сумі 242 500 грн 00 коп.
За участі представників сторін та їх учасників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився.
1. Cуть справи.
19.03.2025 позивач - Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою без номера від 19.03.2025, (вх.№182) до відповідача - Андрущака Максима Михайловича, у якій просить суд стягнути частину отриманого мікрогранту в сумі 242 500 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву без номера від 19.03.2025 (вх.№182 від 19.03.2025) Тернопільського обласного центру зайнятості - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 14.04.2025, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 06.05.2025.
Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, відкладалось підготовче засідання та продовжувалось підготовче провадження.
У судовому засіданні 08.05.2025, судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.05.2025, про що судом постановлено ухвалу, без оформлення окремого документа.
У судовому засіданні 20.05.2025 відкрито розгляд справи по суті.
В порядку статті 216 ГПК України судове засідання по розгляду справи по суті відкладалось з підстав, зазначених в ухвалі суду, на 14.07.2025.
У призначене судове засідання представник позивача та відповідач не з'явились, будь яких заяв чи клопотань процесуального характеру, не подали.
Суд, у судовому засіданні 14.07.2025 ухвалив рішення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Правова позиція позивача.
Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві №б/н від 19.03.2025 (вх. № 182 від 19.03.2025), мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно бізнес-плану складеного за Договором про надання мікрогранту від 25.11.2024 та зобов'язань по створенню робочих місць у встановлені терміни та працевлаштування на них осіб на повну тривалість робочого дня із установленням заробітної плати таким особам у розмірі, не меншому, ніж установлений законодавством мінімальний розмір заробітної плати, на строк не менш як 72 місяці протягом 84-місячного періоду.
Вказане слугувало підставою для звернення до суду із позовною заявою про стягнення з ФОП Андрущака М.М. частину мікрогранту в розмірі 242 500 грн 00 коп.
2.2. Правова позиція відповідача.
Відповідач, незважаючи на вжитті судом заходи з повідомлення про рух справи, активної участі у розгляді справи не забезпечив, заяв чи заперечень по суті справи не подав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у відповідності до статей 120, 176, 242 ГПК України.
Судова кореспонденція, надіслана відповідачу на адреси, вказані у позовній заяві, повернута суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Із розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по відомостях щодо відповідача, місцезнаходженням відповідача ФОП Андрущака Максима Михайловича, станом на час розгляду справи, значиться : АДРЕСА_1 .
А тому, в силу приписів ГПК України та Правил поштового обігу у даній справі поштова кореспонденція, а саме ухвали господарського суду з повідомленням про розгляд справи із позначкою “Судова повістка» були надіслані відповідачу на вказану у позовній заяві адресу, яка відповідає тій, що зазначена у ЄДР, а саме: Тернопільська область, Чортківський район, місто Заліщики, вул. Філатова, буд. 3, 48601, а також на зазначену позивачем у позовній заяві адресу : вул. Жиравка, 1, буд.46, прим.1, с.Бедриківці, Чортківський район, Тернопільська область, 48651.
При цьому, як свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, ухвали суду про відкриття провадження у справі (від 14.04.2025) та ухвали-повідомлення про відкладення розгляду справи (від 08.05.2025, від 21.05.2025 та від 09.07.2025) були повернуті до суду без вручення, з відмітками на довідці Укрпошти: “адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії надіслано судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Тернопільської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене, не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 ГПК України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, суд дійшов висновку, що у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин справи, при цьому відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив відповідачем суду також не повідомлено.
Неотримання відповідачем ухвал суду в цій справі та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком дій/бездіяльності відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.
Згідно частини 9 статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Як встановлено судом, 04.04.2024 через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі по тексту - Портал Дія) фізична особа - підприємець Андрущак Максим Михайлович (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 (далі по тексту - Порядок) звернувся із заявою № ZNT820 на отримання мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн на власну справу.
Із 29.02.2024 фізична особа - підприємець Андрущак Максим Михайлович здійснює господарську діяльність, фактичне місце провадження діяльності Тернопільська область, Чортківський район, с. Бедриківці, вул. Жиравка, 1 буд. 46, приміщення 1, основний вид діяльності - 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Згідно абз. 3 п. 9 Порядку визначено, що невід'ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки. Таким чином одночасно з поданням заяви фізичною особою - підприємцем Андрущаком Максимом Михайловичем сформовано бізнес-план, у якому зазначено, що для здійснення господарської діяльності йому необхідно модернізувати автосервіс “TONIR», зокрема придбати професійне обладнання, якісні матеріали та здійснити рекламу, а також він взяв на себе зобов'язання, згідно з обов'язковою умовою грантової програми, працевлаштувати 2 (двох) працівників.
Згідно з п. 17 Порядку на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, Державним центром зайнятості прийнято рішення - наказ від 26.04.2024 року № 77 «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу», яким вирішено надати мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу 434 отримувачам на загальну суму 126 572 703 гривень 00 коп. Додатком № 1 до наказу Державного центру зайнятості № 77 від 26.04.2024 року визначено список заявників, які набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, які подали заяви за період з 25.03.2024 по 07.04.2024 року. У списку заявників за порядковим номером 434 зазначена заява ZNT820 Відповідача (фізична особа - підприємець Андрущак Максим Михайлович), підсумковий скоринговий бал “159» із сумою виплати гранту у розмірі 250 000 грн 00 коп.
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів / грантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнесплану, форми договору про надання мікрогранту, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв на отримання мікрогрантів / грантів» (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2022 за №751/38087 затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб'єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
08 травня 2024 року фізична особа - підприємець (далі по тексту - ФОП, отримувач мікрогранту) Андрущак М.М. подав до АТ «Державний ощадний банк України» (Філія Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк») заяву про приєднання до Договору про надання мігрогранту, згідно якої приєднався до умов Договору про надання мікрогранту оприлюдненого на офіційному сайті ДЦЗ в мережі інтернет, вільний доступ до якого здійснювався за адресою: www.dcz.gov.ua. Згідно поданої заяви сума мікрогранту становить 250 000 грн 00 коп. (двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок). Між отримувачем мікрогранту та Державним центром зайнятості 08.05.2024 року укладений Договір про надання мікрогранту.
Відповідно до п.п. 1, 2 розділу III Договору про надання мікрогранту розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у Заяві про приєднання. Мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V договору та передбачені бізнес-планом.
Розділом IV Договору передбачено, що використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним в бізнес- плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача). Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі таких документів Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.
За умовами п. 1 Розділу V Договору передбачено, що обов'язковою умовою договору гранту є створення протягом шести місяців із дня зарахування коштів на рахунок отримувача робочих місць залежно від розміру гранту та працевлаштування на них осіб на повну тривалість робочого дня із установленням заробітної плати таким особам у розмірі, не меншому, ніж установлений законодавством мінімальний розмір заробітної плати, на строк не менш як 72 місяці протягом 84-місячного періоду.
Відповідно до п.2 розділу VI договору отримувач зобов'язується: використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим Договором; з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості, центральним та/або місцевим органам влади (у разі їх залучення)), доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку, створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
Відповідно до п.4 розділу VI договору ДЦЗ має право:
1) через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку;
2) вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо;
3) вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком.
Відповідно до п.8 Розділу VII договору у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
У п.6 Порядку визначено, що надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ “Ощадбанк» (Уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості включених до подання мікрогрантів, за рахунок джерел, передбачених абз.7 п. 1 Порядку.
Згідно абз.2 п.5 Порядку мікрогранти надаються для покриття таких напрямків витрат, як придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави ).
27.05.2024 року грантові кошти в сумі 250 000 грн 00 коп. зараховані АТ «Ощадбанк» відповідачу на відкритий банківський рахунок НОМЕР_2 у АТ «Ощадбанк», що підтверджується випискою філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк».
АТ «Ощадбанк» забезпечив оплату витрат Відповідача на цілі, визначені у бізнес-плані, а саме:
- 28.05.2024 року грантові кошти в сумі 242 500 грн 00 коп. з рахунку отримувача мікрогранту списані АТ «Державний ощадний банк України» (Філія Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»), що підверджується випискою по рахунку АТ «Ощадбанк» згідно накладної №1 від 28.05.2024 на користь ФОП Навольського Олександра Богдановича (РНОКПП НОМЕР_3 ) за придбання товару, а саме підйомника автомобільного електро-гідравлічного, компресора поршневого, шафи з інструментами та лотками, пилососа миючого з аквафільтром, пилососа сухого чищення, пароочисника, полірувальної шліфмашини, мийки високого тиску, озонатора очищувача повітря, металізованої плівки в асортименті, поліуретанової гідрофобної плівки, поліролі, абразивної пасти, полірувальної пасти.
- 14.08.2024 року грантові кошти в сумі 7500 грн 00 коп. з рахунку отримувача мікрогранту списані АТ «Державний ощадний банк України» (Філія Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»), що підверджується випискою по рахунку АТ «Ощадбанк» згідно Договору про надання послуг № 31 від 13.08.2024 року на користь ФОП Краснянського Назарія Михайловича (РНОКПП НОМЕР_4 ), 07.10.2024 кошти у сумі 7500,00 грн., повернуті ФОП Краснянським Н.М. на банківський рахунок ФОП Андрущака М.М. у АТ «Ощадбанк», які у наступному повернуті Уповноваженому банку на рахунок.
Відповідно до п.20 Порядку обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. Суб'єкт господарювання, комплектування таких робочих місць здійснює самостійно або разом з центром зайнятості вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних. У разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок, отримані кошти повертаються уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Суб'єкт господарювання зобов'язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.
Згідно бізнес-плану, Договору про надання мікрогранту ФОП Андрущак М.М. взяв на себе зобов'язання працевлаштувати 2 (двох) найманих працівників.
Проте, як підтверджується даними Єдиного державного реєстру страхувальників ФОП Андрущак М. М. не виконав свої зобов'язання та не працевлаштував двох осіб. Зокрема, інформація щодо працевлаштування працівників на новостворені робочі місця у вказаному реєстрі - відсутня.
Суд, також, зауважує, що протягом 2024 року ФОП Андрущак М. М. з питання про можливість укомплектування робочих місць (вакансій) до служби зайнятості не звертався, як і не надходили до Заліщицького управління Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».
Разом з тим, в Порядку інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості, Пенсійним фондом України, ДПС та Міністерством юстиції України Заліщицьким управлінням Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості одержано відомості з Єдиного державного реєстру страхувальників (ЄДРС) про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Андрущаком М.М. 17.11.2024 року, за його рішенням.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, докази надходження на адресу Заліщицького управління Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості та адресу Тернопільського обласного центру зайнятості інформації від ФОП Андрущака М. М. про намір здійснити ліквідацію - відсутні.
4. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.
Відносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативними актами.
Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Згідно із статтею 4 ГПК, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно із статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частин 1-3, 7 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За частинами 1,3 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: - потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; - сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; - у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом статей 598-599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктами 3,4 частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із змісту частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
5. Мотивована оцінка судом наявних у справі доказів щодо заявленої до стягнення частини отриманого мікрогранту.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача - Андрущака Максима Михайловича частини отриманого мікрогранту в сумі 242 500 грн 00 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
На підставі встановлених обставин справи та з огляду на наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що відповідач, з метою отримання мікрогранту на власну справу, приєднався до договору про надання мікрогранту в сумі 250 000 грн 00 коп.
08.05.2024 між отримувачем мікрогранту та Державним центром зайнятості укладено Договір про надання мікрогранту та 27.05.2024 року грантові кошти в сумі 250 000 грн 00 коп. зараховані АТ «Ощадбанк» відповідачу на відкритий банківський рахунок НОМЕР_2 у АТ «Ощадбанк», що підтверджується випискою філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк».
Таким чином, АТ «Ощадбанк» забезпечив оплату витрат Відповідача на цілі, визначені у бізнес-плані, а саме :
- 28.05.2024 року грантові кошти в сумі 242 500 грн. 00 коп. з рахунку отримувача мікрогранту списані АТ «Державний ощадний банк України» (Філія Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»), що підверджується випискою по рахунку АТ «Ощадбанк» згідно накладної №1 від 28.05.2024 року на користь ФОП Навольського Олександра Богдановича (РНОКПП НОМЕР_3 ) за придбання товару, а саме підйомника автомобільного електро-гідравлічного, компресора поршневого, шафи з інструментами та лотками, пилососа миючого з аквафільтром, пилососа сухого чищення, пароочисника, полірувальної шліфмашини, мийки високого тиску, озонатора очищувача повітря, металізованої плівки в асортименті, поліуретанової гідрофобної плівки, поліролі, абразивної пасти, полірувальної пасти.
- 14.08.2024 року грантові кошти в сумі 7 500,00 грн з рахунку отримувача мікрогранту списані АТ «Державний ощадний банк України» (Філія Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»), що підверджується випискою по рахунку АТ «Ощадбанк» згідно Договору про надання послуг № 31 від 13.08.2024 року на користь ФОП Краснянського Назарія Михайловича (РНОКПП НОМЕР_4 ), 07.10.2024 року кошти у сумі 7500,00 грн., повернуті ФОП Краснянським Н.М. на банківський рахунок ФОП Андрущака М.М. у АТ «Ощадбанк», які у наступному повернуті Уповноваженому банку на рахунок.
Разом з цим, відповідно до абз.8 п.20 Порядку встановлено, що в разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту, зокрема не створення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та працевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Відповідно до п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абз. 3 п.20 Порядку. У разі встановлення під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту факту відсутності меблів, обладнання, транспортних засобів, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту, які не підлягають відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість таких меблів, обладнання, транспортних засобів.
Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.
Відповідно до абз. 11,12 п.21 Порядку неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Проте, як доведено матеріалами справи, наявною інформацією з Єдиного державного реєстру страхувальників, ФОП Андрущак М. М. взяті на себе зобов'язання за договором щодо працевлаштування двох осіб, не виконав.
Вказане підтверджується таким.
Заліщицьким управлінням Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості направлено Відповідачу лист №17/04-2/215/0/24-01-23 від 22.11.2024 року, у якому було зазначено на необхідність забезпечити спеціалістам служби зайнятості огляд місця провадження господарської діяльності отримувачем мікрогранту за адресою, що зазначена у заяві №ZNT820, засобами електронного зв'язку.
25.11.2024 спеціалістами Заліщицького управління Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості здійснено виїзд за адресою місця провадження господарської діяльності ФОП Андрущака М. М. - АДРЕСА_2 . За результатами виїзду складено акт перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту від 25.11.2024 року, яким встановлено, що ФОП Андрущак М. М. господарську діяльність за даною адресою (як про це йшлося в заяві та бізнес-плані) - не провадить, на об'єкті, а саме житловому будинку з господарськими будівлями, відсутня будь-яка рекламна вивіска автосервіса “TONIR», графік його роботи, відсутній грантоотримувач ФОП Андрущак М.М., а також будь-які інші особи (наймані працівникі). Подвір'я зачинене, здійснити перевірку наявності обладнання, матеріалів, придбаних за грантові кошти, не можливо. Одночасно 25.11.2024 року спеціалістами Заліщицького управління Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості здійснено виїзд за адресою ФОП Андрущака М. М. зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань - Тернопільська область, Чортківський район, м. Заліщики, вул. Філатова, буд.3. За результатами виїзду складено акт перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту/гранту, яким встановлено, що за даною адресою знаходиться житловий будинок, який зачинений.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 , абз. 3,8,15 п 20, абз. 3, 5 п. 21 Порядку 738 від 21.06.2022 року Тернопільським обласним центром зайнятості прийнято рішення (наказ № 19 «Д» від 16.01.2025 року «Про повернення коштів ФОП Андрущак М. М»). Відповідно до наказу отримувач мікрогранту повинен повернути кошти в сумі 242500,00 грн. у зв'язку з невиконанням обов'язкової умови договору мікрогранту, а саме не створенням протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного п. 4 Порядку, та не працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту, та у зв'язку з неможливістю встановлення факту цільового використання коштів мікрогранту.
На підставі вищевказаного позивачем надіслано лист відповідачу на адресу здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3 ) від 16.01.2025 року № 11-1/202 з копією наказу Тернопільського обласного центру зайнятості від 16.01.2025 року № 19 «Д» з вимогою у місячний строк з дня отримання даного листа та вищезазначеного наказу сплатити кошти в сумі 242 500 грн 00 коп. Вищезазначений лист та наказ відповідач отримав 22.01.2025 року, що підтверджується даними Трекінгу відстеження поштових відправлень сайту Укрпошта, відповідно штрих коду поштового відправлення.
Одночасно вищезазначений лист № 11-1/202 від 16.01.2025 з копією наказу №19 «Д» від 16.01.2025 (рекомендованим поштовим відправленням) Позивачем надіслано Відповідачу на адресу задекларованого місця проживання (перебування) отримувача мікрогранту: АДРЕСА_4 , який ФОП Андрущак М.М. не одержав, 07.02.2025 року поштовий лист повернуто Укрпоштою Позивачу у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання та даними Трекінгу відстеження поштових відправлень сайту Укрпошта.
Згідно виписки від 01.01.2024 року філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» “руху коштів по рахунку» ФОП Андрущаком М.М., 28.05.2024 перераховано кошти в сумі 242 500,00 грн, згідно накладної 1 від 28.05.2024 постачальнику товару.
На момент пред'явлення позову заборгованість Відповідачем у добровільному порядку у сумі 242500 грн. 00 коп. не сплачена.
Матеріали справи містять докази отримання відповідачем суми мікрогранту 27.05.2024, при цьому відсутні належні та допустимі докази вжиття достатніх заходів до виконання обов'язкової умови договору щодо працевлаштування двох осіб протягом шести місяців із дня зарахування коштів на його рахунок.
Також, відповідачем - ФОП Андрущак М.М. не надано суду доказів звернення до Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості протягом шестимісячного строку з дня отримання мікрогранту із запитом за формою З-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" щодо наявності зареєстрованих осіб, фахівців з необхідною кваліфікацією та вчинення дій із самостійного комплектування вказаних робочих місць у період з 28.05.2024 по 25.11.2024.
Згідно з п. 21 Порядку № 738 у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Приписами п.20 Порядку законодавець визначив, що для виконання отримувачем обов'язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб'єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб'єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних.
Крім того, судом взято до уваги, що відповідачем не оскаржено актів перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 25.11.2024 та наказ Тернопільського обласного центру зайнятості про повернення коштів мікрогранту № 19-"Д" від 16.01.2025 в сумі 242 500 грн 00 коп.
Отже, сума коштів до повернення становить 242500,00 грн.
За наведених обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем - ФОП Андрущак М.М. своїх зобов'язань в частині виконання вимог Порядку № 738 та Договору про надання мікрогранту, що має наслідком стягнення вказаної заборгованості в сумі 242 500 грн 00 коп.
6. Судові витрати.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судового збору - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору. (платіжна інструкція №410580407 від 12.03.2025).
А тому, відповідно до ч.1,2 статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Андрущака Максима Михайловича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тернопільського обласного центру зайнятості - 242 500 (двісті сорок дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп. частину отриманого мікрогранту, на рахунок НОМЕР_5 , відкритий в АТ "Ощадбанк", код 00032129.
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Андрущака Максима Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тернопільського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 05392691) на рахунок UA 288201720355409301700706448, ДКСУ України, м. Київ) - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: Тернопільський обласний центр зайнятості, 46007, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Текстильна, будинок 1 Б, (код ЄДРПОУ 05392691) ;
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення складено - 29.07.2025. Повний текст рішення надіслати учасникам справи до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко