ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/4126/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Войтенка Костянтина Леонтійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (пл.Івана Франка, буд.5, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421)
про захист ділової репутації та стягнення 1 000 000,00 грн
За участі:
позивача: Войтенко К.Л.;
представника позивача: Козаков О.А.;
представників відповідача: Кравець Т.П., Чехович О.В.;
Фізична особа-підприємець Войтенко Костянтин Леонтійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», у якій просить суд:
- визнати недостовірною та такою, що порушує та принижує ділову репутацію позивача, інформацію щодо наявності зауважень до Робочого проекту «Встановлення комерційного вузла обліку споживання тепла системи опалення житлового будинку ОСББ «Либідь плюс» по вул. Леся Курбаса, буд. 1-Б у м. Києві» (РЕ-240702-2-ПЗ, ТМ), яка була поширена відповідачем та викладена у листі «Про встановлення вузла обліку теплової енергії» № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 та додатку до листа «Зауваження до проєкту № 8477 від 16.09.2024 р.», які були направлені до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс»;
- зобов'язати відповідача відкликати, протягом десяти календарних днів з дати набрання рішенням суду по цій справі законної сили, лист «Про встановлення вузла обліку теплової енергії» № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 з додатком до листа «Зауваження до проєкту № 8477 від 16.09.2024 р.», які були направлені до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс»;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» відмовилося прийняти виконанні позивачем роботи через поширення відповідачем неправдивої інформації щодо наявності недоліків (зауважень з боку відповідача) у Робочому проєкті «Встановлення комерційного вузла обліку споживання тепла системи опалення житлового будинку ОСББ «Либідь плюс» по вул. Леся Курбаса, буд. 1-Б у м. Києві» (редакція 2), який було розроблено позивачем. Відтак, за доводами позивача, поширенням недостовірної інформації, відповідач принизив ділову репутацію позивача та дискредитував перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» результати підприємницької діяльності позивача, ставлячи під сумнів його професіоналізм, що є підставою для відкликання відповідачем вищенаведених листа і додатку до нього, у яких була викладена недостовірна інформація, а також для стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.05.2025 та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
24.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що зауваження до робочого проекту були надані ОСББ «Либідь плюс», а не позивачу, і в зауваженнях відсутні будь-яка інформація та згадування щодо особи позивача. Крім того зауваження до робочого проекту ґрунтуються на вимогах законодавства та не є недостовірними. За доводами відповідача, спір між позивачем та ОСББ «Либідь плюс» у зв'язку з відмовою останнього прийняти виконану позивачем роботу випливає із договірних правовідносин, заснованих на договорі № 240702 від 18.07.2024, тому відповідач не має нести відповідальність за дії іншого суб'єкта господарювання. Щодо відшкодування моральної шкоди відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження завдання такої шкоди (моральних та фізичних страждань, інших негативних явищ) та не доведено обґрунтованість розміру заявленої моральної шкоди.
29.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив що саме він розробив робочий проект, а відтак, висуваючи до нього безпідставні зауваження відповідач поставив під сумнів професіоналізм та компетенцію позивача, тобто принизив ділову репутацію позивача. Із посиланням на аргументи, викладені у позовній заяві щодо кожного зауваження відповідача, позивач зазначив, що відповідач помилково вважає, що поширена ним інформація ґрунтується на вимогах законодавства та не є недостовірною. Також позивач зауважив, що у силу частини 1 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення, обладнання та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов і погодження з операторами зовнішніх інженерних мереж. Розмір моральної шкоди, позивач вважає розумним та справедливим, враховуючи обставини справи, а саме: поширення відповідачем недостовірної інформації стосовно позивача; приниження ділової репутації позивача та дискредитація позивача в очах ОСББ «Либідь плюс»; відмова ОСББ «Либідь плюс» прийняти виконані позивачем роботи та підписати акт виконаних робіт внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації; позбавлення позивача можливості отримати від ОСББ «Либідь плюс» грошові кошти у сумі 366 000,00 грн за виконану роботу; звернення ОСББ «Либідь плюс» до іншої проєктної організації з метою розробки проєкту.
08.05.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якому він зазначив, що проектна документація щодо встановлення приладу обліку теплової енергії має бути ним розглянута (не погоджена) на відповідність чинним законодавчим актам, будівельним нормам та правилам, а також вихідним даним, наданим замовником для проектування. У запереченнях відповідач докладно виклав свої зауваження до робочого проекту, тим самим доводячи їх обґрунтованість та відсутність порушення особистих немайнових прав позивача внаслідок висловлення цих зауважень замовнику. Також відповідач зауважив, що ОСББ «Либідь плюс» неодноразово зверталося до позивача із пропозиціями усунути зауваження для взяття вузла на комерційний облік, однак позивач наводить вказані листи замовника лише як докази на підтвердження поширення недостовірної інформації.
09.05.2025 від позивача надійшли пояснення щодо заперечень на відповідь на відзив, у яких він зазначив, що поширена відповідачем інформація викладена відповідачем у формі фактичних тверджень та не є оціночними судженнями, надав додаткові пояснення щодо зауважень та аргументів відповідача, викладених у запереченнях. Щодо пропозицій замовника усунути висловлені відповідачем зауваження до робочого проєкту, позивач вказав, що робочий проєкт розроблений ним у відповідності до норм чинного законодавства України, державних будівельних норм і правил, тому будь-які пропозиції усунути недоліки у ньому є необґрунтованими. Листи замовника, за доводами позивача, підтверджують ту обставину, що ОСББ «Либідь плюс» відмовляється прийняти виконанні позивачем роботи, виключно через поширення відповідачем неправдивої інформації щодо наявності недоліків у робочому проекті.
У підготовче засідання 12.05.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 12.05.2025 судом було прийнято подані сторонами заяви по суті справи, з'ясовано думку сторін щодо необхідності призначення у справі судової експертизи та оголошено перерву до 26.05.2025.
У підготовче засідання 26.05.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 26.05.2025 судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи нових доказів, заслухано пояснення представників сторін щодо обставин, які входять до предмета доказування, оголошено перерву до 02.06.2025.
02.06.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, зокрема, щодо підстав розгляду робочого проєкту та зауважень до робочого проєкту, розробленого позивачем.
У підготовче засідання 02.06.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 02.06.2025 судом було прийнято додаткові пояснення відповідача, встановлено позивачу строк для подання відповіді на додаткові пояснення, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 09.06.2025.
06.06.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких позивач надав відповідь на зауваження до робочого проєкту та вказав на безпідставність дій щодо розгляду робочого проекту. За доводами позивача, при взятті вузла комерційного обліку на абонентський облік перевіряється наявність проектної документації, при цьому наявність у оператора зовнішніх інженерних мереж зауважень до проектної документації не є перешкодою для взяття на абонентський облік вузла комерційного обліку.
У підготовче засідання 09.06.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 09.06.2025 судом було прийнято додаткові пояснення позивача та оголошено перерву до 23.06.2025.
У підготовче засідання 23.06.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 23.06.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2025.
У судове засідання 31.07.2025 з'явились представники сторін.
Позивач та його представник у судовому засіданні надали суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідач, також, надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував з підстав наведених у відзиві та іншій заяві по суті справи.
У судовому засіданні 31.07.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, суд
18.07.2024 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Войтенком Костянтином Леонтійовичем (виконавець) було укладено договір № 240702 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов'язався за рахунок замовника виконати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи за попередньо розробленим виконавцем та затвердженим замовником проектом «Технічне переоснащення системи опалення житлового будинку ОСББ «Либідь плюс» з встановленням теплолічильника опалення та установки «Реверс-Економ» по вул. Леся Курбаса, буд.1-Б у м. Києві» (далі - роботи), а замовник - прийняти результат таких робіт і сплатити вартість виконаних робіт.
Для виконання зазначених у пункті 1.1 робіт виконавець має придбати усе необхідне обладнання, устаткування та матеріали (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт, зазначених в пунктах 1.1 та 1.2 складає 486 000,00 грн без ПДВ (виконавець не є платником ПДВ).
За умовами пунктів 3.2 - 3.3 Договору розрахунки за роботи, зазначені в пунктах 1.1 та 1.2 сплачуються частинами на розсуд замовника та за погодженням виконавця. Кожен платіж попередньо підтверджується актом виконаних робіт, в якому зазначається перелік та вартість таких робіт. Якщо замовник не підписує акт виконаних робіт та не надає письмової вмотивованої відмови, роботи вважаються виконаними в повному обсязі та належать оплаті.
Згідно з пунктами 4.3, 4.4 Договору замовник має право здійснювати нагляд за ходом виконання робіт та якістю послуг, що надаються, дотриманням термінів їх виконання. Замовник зобов'язується протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про результати виконаних робіт розглянути його та при відсутності зауважень, підписати акт виконаних робіт або надати вмотивовану відмову прийняти виконані роботи.
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Термін дії Договору - до виконання сторонами всіх зобов'язань (пункти 9.1, 9.2 Договору).
На виконання умов Договору позивачем було розроблено Робочий проект «Технічне переоснащення системи опалення житлового будинку ОСББ «Либідь плюс» з встановленням теплолічильника опалення та установки «Реверс-Економ» по вул. Леся Курбаса, буд. 1-Б у м.Києві.» (далі - робочий проєкт (редакція 1), який складається з двох частин:
- частина перша: Технічне переоснащення теплового вводу. Встановлення обладнання «Реверс-Економ» у внутрішню систему опалення житлового будинку;
- частина друга: Встановлення комерційного вузла обліку споживання тепла системи опалення.
29 липня 2024 року голова правління ОСББ «Либідь плюс» затвердив другу частину робочого проєкту (редакція 1), про що свідчить підпис голови правління та печатка ОСББ «Либідь плюс» на другій частині робочого проєкту (редакція 1).
Як зазначає позивач, у період з 29.07.2024 по 05.08.2024 були проведені монтажні та налагоджувальні роботи з встановлення комерційного вузла обліку опалення у підвальному приміщенні житлового будинку по проспекту Леся Курбаса, 1-Б.
05.08.2024 ОСББ «Либідь плюс» та позивач підписали акт приймання-передавання робіт із встановлення вузла комерційного обліку, відповідно до якого позивачем завершені монтажні та налагоджувальні роботи з встановлення вузла обліку опалення у підвальному приміщенні четвертого під'їзду житлового будинку по просп.Леся Курбаса, 1-Б.
23.08.2024 ОСББ «Либідь плюс» та позивач підписали акт виконаних робіт, відповідно до якого позивач виконав роботи за Договором на суму 120 000,00 грн.
Платіжною інструкцією № 2056 від 28.08.2024 ОСББ «Либідь плюс» перерахувало на рахунок позивача 120 000,00 грн.
12.08.2024 ОСББ «Либідь плюс» звернулося до відповідача із заявою про прийняття вузла обліку тепла опалення на абонентський облік (лист № 271 від 12.08.2024), до якої було додано, зокрема, копію частини другої робочого проєкту (редакція 1).
Листом № 4/03.2/10216 від 23.08.2024 відповідач повідомив ОСББ «Либідь плюс» про те, що за результатами розгляду робочого проєкту у нього виникли зауваження і найближчим часом буде надано рекомендації щодо усунення зауважень. Зважаючи на зазначене, можливість опломбування та прийняття відповідачем на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії, який встановлено в житловому будинку за адресою: просп.Леся Курбаса, буд.1-б, буде повторно розглянуто після усунення зауважень до робочого проєкту на його встановлення.
Відповідно до листа № 1/28/21.1/4911 від 27.08.2024 відповідач не погодив робочий проєкт у зв'язку із зауваженнями, що викладені в цьому листі. Додатково, до листа було надано документ з назвою - Зауваження до проєкту № 8421 від 13.08.2024 р.
Позивач врахував частину зауважень відповідача та вніс відповідні коригування до другої частини робочого проєкту (редакція 1), який був викладений у новій редакції, під назвою Робочий проект «Встановлення комерційного вузла обліку споживання тепла системи опалення житлового будинку ОСББ «Либідь плюс» по вул. Леся Курбаса, буд. 1-Б у м. Києві» (далі - робочий проект (редакція 2)).
Робочий проєкт (редакція 2) було затверджено головою ОСББ «Либідь плюс» 10.09.2024.
12.09.2024 ОСББ «Либідь плюс» звернулося до відповідача із заявою про прийняття вузла обліку тепла опалення на абонентський облік (лист № 276 від 12.09.2024), до якої було додано, зокрема, робочий проєкт (редакція 2).
У відповідь, листом № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 відповідач повідомив, що за результатами розгляду наданий проект після внесення змін було розглянуто повторно спочатку. Робочий проєкт (редакція 2) не погоджено у зв'язку з такими зауваженнями (не усунуто та виявлено нові зауваження після внесення коригувань):
« 1. Оформити специфікацію відповідно до ДСТУ 9243.10:2023. У розділі «Специфікація обладнання, виробів i матеріалів» частково не зазначено технічні параметри, тип, марка виробів, немає посилання на нормативні документи.
2. Зазначити матеріали на виконання монтажної вставки та відповідний нормативний документ.
3. Крани BREEZE не відповідають технічним вимогам KП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», які було розроблено з урахуванням умов експлуатації ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та KП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». У конструкції кульових кранів BREEZE застосовується опірна шайба із ст.3. Згідно з технічними вимогами KП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» опірна шайба крану має бути виконана з нержавіючої сталі.
4. Продукція Derkailber не проходила підконтрольну експлуатацію на тепломеханічному обладнанні KП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» відповідно до протоколу науково-технічної ради KП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
5. Надаємо зауваження управління технічного забезпечення обліку CП «ЕНЕРГОЗБУТ» KП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (додаток).
Окрім того, у назві проекту зазначену адрес «вул. Леся Курбаса, 1-Б», що не відповідає фактичній адресі ОСББ «Лтибідь плюс» - просп. Леся Курбаса, 1-б.».
До листа № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 було додано документ з назвою - Зауваження до проєкту № 8477 від 16.09.2024 р., у якому зазначено таке:
«До робочого проєкту «Технічне переоснащення системи опалення житлового будинку ОСББ «Либідь плюс» з встановленням теплолічильника опалення та установки «Реверс-Економ» по вул. Леся Курбаса, 1-Б у м. Києві» були надані зауваження CП «ЕНЕРГОЗБУТ» KП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» від 16.08.2024 (далі - Зауваження) (копія зауважень додається).
Зауваження п.4, п.5, п.7, п.8, п.10, п.11, п.15, п.16, n.17 - не усунуто.
4. Робочий проєкт, ПЗ арк.10: Виконати п. 7.2.34 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», які затверджено Міністерством палива та енергетики України (Наказ від 14.02.2007 №71) (із змінами). А саме: вказати чи є після ПOTE ділянки підземної тепломережі.
5. Робочий проєкт, ПЗ арк.10: Архів теплолічильника привести у відповідність до технічної документації фірми - виробника.
7. Робочий проєкт, ПЗ арк.11, п.3.4: Вказати місце встановлення шафи теплообислювача (а саме: на стіні приміщення чи на спеціальній стійці).
8. Робочий проєкт, ПЗ арк.13, п.3.5.3: Вказати фактичний, розрахунковий температурний графік теплоносія. Вказати середньорічний температурний графік теплоносія. Обґрунтувати вибір значень норм щільності теплового потоку при фактичному температурному графіку теплоносія.
10. Робочий проєкт, Креслення арк.2, арк.3: Виконати п.8 Додаток 5 CHiП 3.05.07-85, рекомендації фірми - виробника, щодо встановлення запірної арматури після витратоміра.
11. Робочий проєкт, Креслення арк.2: На виконання п.16 Порядку №206, проектну документацію доповнити листом фірми - виробника, щодо вимог до наявності фільтра/грязьовика перед ПOTE для споживача за адресою: вул. Леся Курбаса, 1-Б. Врахувати, що ПOTE встановлюється на вводі теплових мереж не в ЦТП/ІТП, де є грязьовики. Слід зазначити, що перед ПOTE, що демонтується (Робочий проєкт, ПЗ арк.7), були передбачені грязьовики.
15. Робочий проєкт доповнити кресленням «План підвалу будинку за адресою вул. Леся Курбаса, 1-Б», де вказати приміщення, в якому буде встановлено ПOTE споживача, та вхід/вихід до цього приміщення з вулиці.
16. Робочий проєкт доповнити кресленням «План приміщення де встановлено ПOTE споживача ОСББ «Либідь плюс», на якому вказати трубопроводи теплової мережі: обладнання вузла обліку теплової енергії, яке розташовано на трубопроводах теплової мережі; місце розташування шафи з теплообчислювачем та основні відстані від (між) обладнання від/до огороджуючих конструкцій.
17. Вилучити з робочого проєкту Додаток Є (та посилання на нього), який відповідно до інформації фірми - виробника є рекламним матеріалом. Робочий проєкт доповнити для обраного ПOTE «Технічним описом. Інструкцією з експлуатації. Паспортом» (в повному обсязі, фрагмент якого (Rev.2.08) надано на арк.35-36 робочого проєкту).
Зауваження п.1, п.6, п.12, п.13, п.14 - усунуто не в повному обсязі. А саме:
1. Зазначаємо, що обладнання «Реверс-Економ» не належить до переліку обладнання вузла комерційного обліку теплової енергії i тому не повинно входити до Проєктної документації.
6. Робочий проєкт, ПЗ арк.11, п.3.3, п.3.4: Вказати, чи є в обраному приміщенні освітлення, захист від підтоплення.
12. Робочий проєкт, Креслення арк.2, арк.3 привести у відповідність до «Рекомендацій щодо організації обліку теплової енергії та гарячої води споживачів в мережах КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»», щодо встановлення контрольно - вимірювальних приладів (манометрів).
13. Робочий проєкт, Креслення арк.3: Виконати п.16.31 ДБН B.2.5-39:2008, щoдo обслуговування обладнання, яке розташовано на висоті h?1.5м від підлоги. Вилучити п.2 та п.4 Приміток.
14. Специфікація обладнання виробів i матеріалів: Вказати довжину кабелю від теплообчислювача до витратоміра/датчиків температури. Скоригувати вибір термометра (для встановлення рекомендовано обрати термометр типу технічний рідинний TTP).
При усуненні Зауваження п.9, п.14 були допущевні нові помилки:
1. ПЗ арк.9: Назву, тип, модифікацію та варіант теплолічильника привести у відповідність до «Специфікація обладнання виробів і матеріалів» та технічної документації фірми - виробника.
2. Робочий проєкт, ПЗ арк.16, п.3.6 доповнити висновком, щодо впливу встановлення BOTE на гідравлічний режим роботи системи опалення.
3. Специфікація обладнання виробів i матеріалів: Вказати технічні характеристики ремонтної вставки (а саме: тип приєднання (фланцева/різьбова) та довжину).
4. Після усунення зауважень, та надання Проєктної документації в повному обсязі, вона буде розглянута спочатку.».
У подальшому позивачем було складено акт виконаних робіт від 20.11.2024 на суму 366 000,00 грн., від підписання якого ОСББ «Либідь плюс» відмовилося.
У листі № 285 від 23.11.2024 ОСББ «Либідь плюс» повідомило позивача про те, що воно відкликає свій підпис на затвердженні робочого проєкту (редакція 2). Відмова прийняти роботи ґрунтується на наступному:
- виконавець не погодив з КП «Київтеплоенерго» робочий проект з встановлення комерційного вузла обліку споживання тепла системи опалення будинку;
- будівельно-монтажні роботи проведені до погодження проекту з порушеннями, що вимагається до обладнання ВОТЕ;
- система опалення будинку після технічного переоснащення не введена в експлуатацію, не пройшла випробування після початку опалювального сезону, пусконалагоджувальні роботи не проводились;
- виконавець не реагує на зауваження до згаданого проекту і не проводить у відповідність запропоновані КП «Київтеплоенерго» технічні рішення з монтажу обладнання ВОТЕ;
- в акті виконаних робіт або додатку до нього не визначені фактичні затрати (ціни) на обладнання та роботи у відповідності до специфікацій, що зазначені у проектах.
Зважаючи на те, що співвласники будинку очікують на конкретні результати від виконання Договору, ОСББ «Либідь плюс» просило позивача негайно вирішити усі питання, пов'язані з прийняттям комерційного вузла обліку на абонентський облік, провести пусконалагоджувальні роботи та ввести систему опалення в експлуатацію після технічного переоснащення.
Листом № 290 від 20.01.2025 ОСББ «Либідь плюс» запропонувало позивачу усунути основні зауваження до робочого проекту і погодити його з КП «Київтеплоенерго», після чого ОСББ «Либідь плюс» буде звертатися до теплопостачальної та метрологічної організацій із заявами про допуск до експлуатації вузла обліку і прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік.
Відповідно до листа ОСББ «Либідь плюс» № 293 від 22.03.2025 у зв'язку з відмовою КП «Київтеплоенерго» прийняти до початку опалювального сезону 2024 - 2025 років на абонентський облік вузол обліку споживання тепла опалення житлового будинку по вул.Леся Курбаса, 1-Б, який був змонтований, налагоджений та введений у постійну експлуатацію за розробленим позивачем проектом, ОСББ «Либідь плюс» було вимушено повторно замовити розроблення проекту у іншої проектної організації. Новий проект, після його розроблення, був погоджений в ОСББ «Либідь плюс» та розглянутий без зауважень в КП «Київтеплоенерго». Вузол комерційного обліку споживання тепла опалення житлового будинку був прийнятий оператором зовнішніх теплових мереж на абонентський облік. Також ОСББ «Либідь плюс» повідомило про готовність оплатити вартість теплолічильника та роботи з його встановлення після надання відповідних фінансових документів. У зв'язку з вищевикладеним ОСББ «Либідь плюс» просило позивача ввести у дослідну експлуатацію установку «Реверс-Економ» згідно з Договором.
На думку позивача ОСББ «Либідь плюс» відмовилося прийняти виконанні позивачем роботи через поширення відповідачем неправдивої інформації щодо наявності недоліків (зауважень з боку відповідача) у робочому проєкті (редакція 2), тому позивач вважає, що відповідач принизив його ділову репутацію та дискредитував перед ОСББ «Либідь плюс» результати його підприємницької діяльності, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить:
- визнати недостовірною та такою, що порушує та принижує ділову репутацію позивача, інформацію щодо наявності зауважень до робочого проекту (редакція 2), яка була поширена відповідачем та викладена у листі № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 та додатку до нього, які були направлені до ОСББ «Либідь плюс»;
- зобов'язати відповідача відкликати, протягом десяти календарних днів з дати набрання рішенням суду по цій справі законної сили, зазначений лист з додатком до нього;
- стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.
Узагальнені доводи відповідача, який заперечує проти задоволення позовних вимог, полягають у тому, що зауваження до робочого проекту були надані ОСББ «Либідь плюс», а не позивачу, і в зауваженнях відсутні будь-яка інформація та згадування щодо особи позивача. Зауваження до робочого проекту ґрунтуються на вимогах законодавства та не є недостовірними. Позивач не довів завдання йому та розмір моральної шкоди, що він хоче стягнути з відповідача.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20).
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Відповідно до статті 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
За приписами частин 1, 4, 5 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
У статті 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 7 Закону України «Про інформацію»).
Поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (постанова Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 910/8262/22).
Достовірна інформація, тобто така, що відповідає дійсності та викладена правдиво, не може бути спростована, навіть у випадку, коли вона порушує особисті майнові права (постанова Верховного Суду від 06.08.2024 у справі № 922/2993/21).
Під негативною інформацією, зокрема, можна вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка порушує право особи на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (постанова Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 911/994/23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 викладено правовий висновок про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
У частинах 1, 2 статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Європейський суд з прав людини зазначав, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення у справах «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року та «Обершлік проти Австрії (№1)» від 23 травня 1991 року).
Тобто, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати (постанова Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/10429/18).
При вирішенні питання про визнання поширеної інформації недостовірною, має бути визначено характер такої інформації та з'ясовано, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (постанови Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18, від 21.11.2019 у справі № 927/791/18, від 18.03.2021 у справі № 927/791/18, від 08.08.2019 у справі № 910/19082/16).
Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов'язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.
Позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
Таким чином суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
У постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі № 910/5117/17 викладено висновок про те, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Отже, предметом доказування у цій справі є наявність/відсутність оціночних суджень, думок, переконань, критичної оцінки та/або фактичних тверджень у поширеній відповідачем інформації.
Судом встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» за власні кошти встановило в підвальному приміщенні свого житлового будинку вузол комерційного обліку теплової енергії. Роботи з монтажу та налагодження вузла комерційного обліку були виконані позивачем на підставі Договору.
З метою постановки вузла комерційного обліку на абонентський облік Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» звернулося до відповідача з листом № 271 від 12.08.2024.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом. Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил.
Вузли комерційного обліку приймаються оператором зовнішніх інженерних мереж на обслуговування протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором звернення від власника (співвласників) (частина 10 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018 № 206, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2018 за № 990/32442, затверджено порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку (далі - Порядок № 206), який визначає процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж та власником (співвласниками) будівлі, узгодження умов такого оснащення та вимоги до місць встановлення.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 206 власник (співвласники) будівлі може(уть) самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку, про що письмово повідомляє(ють) оператора зовнішніх інженерних мереж. У разі повідомлення власником (співвласниками) будівлі оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку оператор зовнішніх інженерних мереж не перешкоджає власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 206 Оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і не потребує видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, а також погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 206 вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання. Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності. Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту.
У пункті 14 Порядку № 206 викладено вимоги до приміщення, у якому встановлюється вузол комерційного обліку, а саме: наявність освітлення в приміщенні; захищеність від несанкціонованого доступу; відповідність державним санітарним нормам (зокрема, відсутність комах, залишків тварин, витоків каналізаційних стоків, сторонніх предметів, які захаращують приміщення, сміття); захищеність від підтоплення; для лінії електроживлення приміщення - наявність окремого автоматичного вимикача.
Приміщення, в якому встановлюється вузол комерційного обліку, обстежується представниками оператора зовнішніх інженерних мереж та власником (співвласниками) будівлі або їх уповноваженими представниками, виконавцем комунальної послуги (якщо виконавець комунальної послуги не є оператором зовнішніх інженерних мереж). За підсумками обстеження складається протокол узгодження місця встановлення вузла комерційного обліку у довільній формі (пункт 15 Порядку № 206).
Отже, виходячи зі змісту наведених норм Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Порядку № 206 оснащення будівель вузлами комерційного обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил. Обладнання та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов і погодження з операторами зовнішніх інженерних мереж.
Отже, щоб встановити вузол комерційного обліку потрібен відповідний проект, складений згідно з вимогами державних будівельних норм і правил. Однак, при цьому не потрібно отримувати технічні умови, дозволи чи погодження.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 904/5276/20.
Як встановлено судом, робочий проєкт щодо технічного переоснащення системи опалення житлового будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» за адресою: просп.Леся Курбаса, буд.1-Б, м. Києві, було розроблено позивачем.
За встановленими обставинами справи робочий проєкт (редакція 1) було додано до заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» № 271 від 12.08.2024 про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік та не погоджено відповідачем через наявність до нього зауважень, що були викладені у листі № 1/28/21.1/4911 від 27.08.2024.
Позивач врахував частину зауважень відповідача та вніс відповідні коригування до другої частини робочого проєкту (редакція 1), який був викладений у новій редакції, під назвою Робочий проект «Встановлення комерційного вузла обліку споживання тепла системи опалення житлового будинку ОСББ «Либідь плюс» по вул. Леся Курбаса, буд. 1-Б у м. Києві» (далі - робочий проект (редакція 2)).
12.09.2024 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» звернулося до відповідача із заявою про прийняття вузла обліку тепла опалення на абонентський облік (лист № 276 від 12.09.2024), до якої було додано, зокрема, робочий проєкт (редакція 2).
У відповідь, листом № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 відповідач повідомив, що за результатами розгляду наданий проект після внесення змін було розглянуто повторно спочатку. Робочий проєкт (редакція 2) не погоджено у зв'язку із зауваженнями, що викладені у цьому листі і додатку до нього, зміст яких і є предметом спору у цій справі.
За визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», абонентський облік вузла обліку (далі - абонентський облік) - процедура реєстрації та періодичний огляд вузлів обліку для використання показань вузлів обліку з метою комерційного або розподільного обліку.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.11.2018 за № 1304/32756 затверджено Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік (далі - Порядок № 270), який встановлює процедуру прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 270 вузол комерційного обліку, встановлений у будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж, приймається на абонентський облік оператором зовнішніх інженерних мереж, а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги,- оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем відповідної комунальної послуги протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором зовнішніх інженерних мереж або виконавцем відповідної комунальної послуги (у разі якщо виконавець не є оператором зовнішніх інженерних мереж) звернення від власника (співвласників) будівлі.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 270 у разі встановлення вузла комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі такий власник (співвласники) будівлі або його (їх) представник подає виконавцю відповідної комунальної послуги письмову заяву про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік у довільній формі, у якій зазначаються: найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка є власником (представником співвласників) будівлі; поштова адреса заявника (власника або представника власника (співвласників) будівлі); спосіб отримання повідомлення та адреса, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним та відповідний засіб зв'язку з ним (адреса електронної пошти тощо); місцезнаходження будівлі, у якій встановлено вузол комерційного обліку; перелік документів, що додаються до заяви: копія документа, що підтверджує право власності на будівлю (крім багатоквартирних будинків); копія проектної документації на встановлення вузла обліку; копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки; копія супровідної документації до засобу вимірювальної техніки, що входить до складу вузла обліку; копія акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла комерційного обліку. Заяву підписує власник або представник власника (співвласників) будівлі. Представник власника (співвласників) будівлі додає до заяви документ, що підтверджує його повноваження.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 270 визначено, якщо виконавець комунальної послуги, якому власники (співвласники) будівлі подали заяву про прийняття вузла обліку на абонентський облік, є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він протягом 5 календарних днів з дня отримання такої заяви призначає дату і час огляду й опломбування вузла обліку та повідомляє про них власникам (співвласникам) будівлі або їхньому представнику.
Огляд і опломбування вузла комерційного обліку проводить представник оператора зовнішніх інженерних мереж у присутності власників (співвласників) будівлі або їхнього представника, а також представника виконавця відповідної комунальної послуги (у разі якщо оператор не є таким виконавцем для споживачів у відповідній будівлі) (пункт 5 розділу ІІ Порядку № 270).
Згідно з пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 270 під час огляду вузла комерційного обліку перевіряються наявність проектної документації, а також: відповідність даних засобу вимірювальної техніки зазначеним у супровідній документації; копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки (для засобів вимірювальної техніки, що встановлюються вперше); відповідність параметрів витрати за приладом обліку витраті згідно із тепловим навантаженням; наявність повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки або запису з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів або свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки, що входять до вузла розподільного обліку (для засобів вимірювальної техніки, що були у використанні); строк дії повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до складу вузла комерційного обліку.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 270 представник оператора зовнішніх інженерних мереж виконує опломбування вузла комерційного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) та складає акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік відповідно до додатка 1 до цього Порядку.
У разі порушень вимог частини першої статті 3 Закону під час встановлення вузла комерційного обліку представник оператора зовнішніх інженерних мереж складає акт, у якому зазначає виявлені порушення. Акт складається представником оператора зовнішніх інженерних мереж у двох примірниках (а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги для споживачів у відповідній будівлі,- у трьох) і підписується ним та присутніми представниками виконавця відповідної комунальної послуги, власником (співвласниками) будівлі або його (їх) представником. Представник виконавця відповідної комунальної послуги, власник (співвласники) будівлі або його (їх) представники можуть додати до акта свої письмові зауваження, про що робиться відмітка в акті. Один примірник акта з додатками до нього (за їх наявності) залишається в оператора зовнішніх інженерних мереж, інші примірники надаються присутнім представникам виконавця відповідної комунальної послуги, власнику (співвласникам) будівлі або його (їх) представнику, а в разі відсутності представника під час огляду й опломбування вузла комерційного обліку - надсилаються їм засобами поштового зв'язку (пункт 8 розділу ІІ Порядку № 270).
Враховуючи вищенаведене можна дійти висновку, що як Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і Порядок № 206, так і Порядок № 270 не вимагають від власників будинків (будівель) погодження з операторами зовнішніх інженерних мереж оснащення будинків (будівель) вузлами комерційного обліку та проектної документації ані на стадії встановлення вузла комерційного обліку, ані на стадії його прийняття на абонентський облік.
Відповідач вказаного не заперечує, але водночас наголошує, що робочий проект підлягає саме «розгляду» і у процесі такого «розгляду» були висунуті зауваження до робочого проєкту (редакція 2), викладені у формі оспорюваних листа і додатку.
Однак суд вважає такі доводи відповідача безпідставними, оскільки безвідносно назви процедури оцінки відповідності робочого проекта будівельним нормам і правилам (погодження, розгляд тощо) оператори зовнішніх інженерних мереж правами щодо здійснення такої оцінки не наділені.
Суд враховує, що підпунктом 7.2.31 пункту 7.2 розділу 7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за № 197/13464, передбачено, що допуск до експлуатації вузла обліку теплової енергії у споживача здійснюється представником енергопостачальної організації в присутності представників споживача та метрологічного центру ЦОВМ, про що складається відповідний акт. Для допуску вузла обліку теплової енергії до експлуатації представник споживача повинен подати, зокрема, проект на вузол обліку, погоджений з енергопостачальною організацією та метрологічним центром ЦОВМ.
Водночас із набранням чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та прийнятими на його виконання Порядку №206 та Порядку №270 змінився порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та прийняття приладів обліку на абонентський облік, у зв'язку з чим положення вищенаведених Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж втратили актуальність попри збереження чинності, тому не застосовуються судом відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Суд відзначає, що відповідно до пункту 8 Розділу ІІ Порядку № 270 у разі порушень вимог частини 1 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» під час встановлення вузла комерційного обліку представник оператора зовнішніх інженерних мереж складає акт, у якому зазначає виявлені порушення.
Тобто, оператор зовнішніх інженерних мереж може відмовити у прийнятті вузла комерційного обліку на абонентський облік за умови відсутності у власника проектної документації або оснащення будівлі вузлом комерційного обліку без дотриманням будівельних норм і правил.
Однак, виходячи з обставин цієї справи, відповідач не довів, що позивач обладнав будівлю засобом вимірювальної техніки з порушенням вимог частини 1 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також вимог Порядку № 206.
Суд враховує, що відмова оператора зовнішніх інженерних мереж вчинити дії з опломбування та взяття приладу вимірювального засобу на абонентський облік порушує права власника (співвласників) будинку на здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію згідно з показами такого засобу (постанова Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 904/5276/20).
Водночас предметом спору у цій справі є не правомірність такої відмови відповідача, а розповсюдження недостовірної інформації про наявність недоліків у розробленій позивачем проектній документації, яка викладена відповідачем у адресованому Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» листі при розгляді заяви останнього про взяття вузла комерційного обліку на комерційний облік.
У постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 викладено висновок щодо застосування положень статті 277 Цивільного кодексу України у контексті можливості поширення недостовірної інформації, яка була викладена посадовою особою у службовому документі. Так, Верховний Суд зазначив, що службовий лист, складений «посадовою особою при виконанні власних повноважень та функціональних обов'язків», жодним чином не впливає на юридичну кваліфікацію відповідних дій як поширення інформації. Для кваліфікації дій посадової особи як «поширення інформації» необхідно встановити:
(1) чи був службовий документ, що містить інформацію, направлений за межі організації (юридичної особи), де працює відповідна посадова особа (тобто перевірити, чи не є цей документ внутрішнім документом організації, що виключає його поширення);
(2) чи не регулюються відносини з виготовлення та направлення цього службового документу спеціальним законодавством, що виключає застосування норм Цивільного кодексу України (податковим, митним, кримінально-процесуальним тощо).
Обставини справи свідчать про те, що лист № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 разом з додатком до нього не є внутрішніми документами відповідача та були направлені Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» за результатами розгляду звернення останнього. При цьому, як зазначено судом вище, повноваженнями щодо оцінки технічної документації, що є предметом листування, відповідач не наділений.
Верховний Суд у постанові від 16.01.2025 у справі № 910/19726/23 зазначив, що висновок, викладений у пункті 6.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20, згідно з яким, поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі, є загальним та не означає, що будь-яка інформація, викладена у листах, адресованих іншим особам, може вважатися поширеною та недостовірною.
Дослідивши докладні зауваження відповідача до робочого проекту (редакція 2), що викладені безпосередньо у листі № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 та додатку до листа «Зауваження до проєкту № 8477 від 16.09.2024 р.», в заявах по суті справи, та надані представниками відповідача у судових засіданнях, а також заперечення позивача і його представника, що викладені у заявах по суті справи та оголошені в судових засіданнях, суд, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, дійшов висновку, що за своїм характером вона є оціночними судженнями, з огляду на таке.
За приписами нормативно-правових актів, що регулюють засади забезпечення комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, після прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік такий вузол є прийнятим оператором зовнішніх інженерних мереж і виконавцем відповідної комунальної послуги, у зв'язку з чим останні набувають права і обов'язки щодо проведення їх обслуговування та/або заміни, перевірки схоронності вузлів обліку, а також для зняття показань їх засобів вимірювальної техніки.
За висновком суду, зміст заперечень відповідача щодо коригування форми і змісту специфікації, зазначення певної інформації у робочому проєкті чи виконання креслень зводився до того, щоб у майбутньому полегшити для працівників відповідача процедуру абонентського обліку вузла комерційного обліку, змонтованого позивачем у будівлі за адресою: просп.Леся Курбаса, буд.1-Б, м.Києві. Також, з огляду на досвід експлуатації відповідачем було висунуто зауваження щодо використання продукції певних марок.
Отже, викладені зауваження є оціночним судженнями посадових осіб відповідача та результатом критичної оцінки певних подій та фактів, оскільки не містять фактичних даних про наявність порушень під час встановлення вузла комерційного обліку чи неможливість його використання.
Заперечення позивача проти таких зауважень є його оцінкою та результатом власного тлумачення і розуміння будівельних норм і правил, надавши які позивач фактично скористатися наданим йому законодавством правом на відповідь.
Суд вважає, що у даному випадку має місце суб'єктивне сприйняття позивачем відповідної інформації як неповної (перекрученої) та негативної для нього, яка у загальному розумінні такою не є, що виключає можливість спростування цієї інформації як недостовірної.
Вирішуючи питання про те, чи вплинула інформація, яка містилася в листі № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 та додатку до нього, на ділову репутацію позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання. Отже, матеріально-правовий аспект захисту прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені.
Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на пред'явлення позову у особи виникає після порушення її права. Тобто, захисту в судовому порядку підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, буде воно порушено, чи ні.
При вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Суд дійшов висновку, що позивач не довів того, що відомості, з приводу яких виник спір, є інформацією, яка є негативною та такою, що принижує репутацію позивача.
При цьому варто зауважити, що направлення листа № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 відбулось у межах правовідносин щодо взяття вузла комерційного обліку на абонентський облік, що виникли між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» та відповідачем. Позивач не є учасником цих правовідносин, а лише розробив робочий проект (редакція 2) та виконав роботи щодо встановлення вузла комерційного обліку згідно з умовами Договору.
Викладена у вказаному листі інформація, за висновком суду, носила виключно діловий характер, її основною метою було внесення змін до робочого проекту (редакція 2) для зручності його сприйняття, а не формування негативної думки щодо діяльності позивача, а тому ця інформація негативно не вплинула і не могла вплинути на ділову репутацію позивача.
У випадку незгоди із зауваженнями відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» мало право звернутися до суду з вимогами зобов'язати відповідача опломбувати та прийняти на абонентський облік вузол комерційного обліку теплової енергії.
Проте, внаслідок направлення відповідачем листа № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» відмовилося прийняти виконанні позивачем роботи за Договором, посилаючись на непогодження відповідачем робочого проекту (редакція 2).
Отже, правовідносини між позивачем та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» щодо порядку виконання робіт, їх прийняття і оплати замовником врегульовані Договором. Відтак, якщо позивач вважає, що недоліки в його роботі відсутні й висунуті відповідачем зауваження до робочого проекту (редакція 2) не перешкоджали прийняттю змонтованого позивачем вузла комерційного обліку на абонентський облік, він має право вимагати оплати виконаної роботи за Договором.
Також, як з'ясовано судом, після направлення листа № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 позивачем були виконані аналогічні роботи в іншому будинку, отже внаслідок викладеної у листі інформації не відбулося зниження ділової активності позивача у відповідній сфері його діяльності, що свідчить про недоведеність негативного впливу інформації, яка містилася у вищенаведеному листі, на його ділову репутацію.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що права позивача не були порушені (його ділова репутація не постраждала) внаслідок поширення інформації, викладеної у листі № 1/28/21.1/5614 від 30.09.2024 та додатку до нього, що є підставою для відмови у позові.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 21 056,00 грн покладаються на позивача у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31.07.2025.
Суддя Т.П. Капцова