СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9220/25
пр. № 2/759/4719/25
31 липня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
30.04.2025 р. до Святошинського районного суд м. Києва надійшов зазначений позов, в якому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 року в розмірі 4076,14 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 607,34 грн.; три відсотки річних в розмірі 152,77 грн., заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води до 01.05.2018 в сумі 2176,31 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 324,27 грн. та три відсотки річних в розмірі 81,57 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 р по 31.10.2021 р послуги з централізованого опалення у розмірі 8155,33 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1638,19 грн. та три відсотки річних в розмірі 428,80 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 7144,42 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1492,23 грн. та три відсотки річних в розмірі 402,63 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 р послуги з постачання теплової енергії у розмір 22384,35 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2736,68 грн. та три відсотки річних в розмірі 672,23 грн., пеню у розмірі 817,88 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 27237,17 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3457,16 грн. та три відсотки річних в розмірі 830,37 грн.; пеню у розмірі 1010,29 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1001,94 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 443,59 грн.; та 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1 , та є співвласниками даного житлового приміщення та у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідачів виникла вказана заборгованість перед позивачем, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2025 відкрито по справі спрощене позовне провадження та витребувано докази у справі (а.с.31-32). Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявлена позивачем до стягнення сума за своїм розміром не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених граничним за вимогами ч. 5 ст. 274 ЦПК України. Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Відповідачам направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження з додатками до неї засобами поштового зв'язку, які повернуті до суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 47, 48 ).
30.06.2025 р. до суду від відповідачів надійшла заява про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою суду від 01.07.2025 р. поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для подання відзиву.
18.07.2025 р. до суду надійшов відзив на позов від відповідача ОСОБА_1 , в якому останній вимоги позову не визнав, зазначив, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі, а тому не несе відповідальності за борг, також він не погоджується з сумою боргу, вказує, що борг сплачує в міру фінансової можливості, а також просив суд застосувати строк позовної давності.
Від відповідача ОСОБА_2 відзиву на позов до суду не надходило.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630. Правовідносини з постачання теплової енергії та гарячої води між постачальною організацією та споживачем (мфізичною особою) починаючи з 01.11.2021 р, здійснюється на підставі постанови КМУ від 11.12.2019 № 1182 " Про затвердження Правил надання гарячої води" та Постанови № 803 " Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 р.
Відповідно до п. 8 Правил та Закону послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, такий договір є договором приєднання.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго», на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).
Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг Споживачем.
Квартира АДРЕСА_1 , під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
Відповідачі від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялись (не відключались).
Відповідно до ст. 20 Закону, п. п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до ст.20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 №1875-ІV, п.п.18, 20, 30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Позивач на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до Відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води.
Згідно з п. 3.4.2 Договору цесії Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.
Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).
Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , крім них зареєстрований малолітній ОСОБА_3 , 2015 р.н. (а.с. 41).
Як вбачається з відповіді Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентиризації" кв. АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві власності по 1/2 частині за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підстві свідоцтва про право власності (а.с. 42-43, 44-45).
Судом встановлено, що відповідачі своєчасно не сплачують за спожиті послуги з центрального опалення та/або постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість,зазначена позивачем у позові.
Відповідно до ч. 4 ст. 318 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань. Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" Індивідуальний споживач зобов'язаний: у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 не проживала в спірному приміщенні і як доказ надає заяву підтвердження про непроживання співласника, не можуть бути належними та допустими доказами того, що остання виконала вимогу Правил надання послуг послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. (яка діяла в період спірних правовідносин до 01.05.2022 р.) та правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ в ід 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85.
Так, відповідно до підп. 1 п. 29 Правил надання послуг послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. (яка діяла в період спірних правовідносин до 01.05.2022 р.) споживач має право на зменшення розміру плати у разі: тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
Відповідно до підп. 7 п. 45 надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ в ід 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85. споживач має право на: на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору.
Доказів, що відповідач ОСОБА_2 зверталась до позивача з заявами та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність, матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів суду не надано.
Таким чином, відповідачами не спростовано доводи позивача.
Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити наступне.
У своїх запереченнях сторона відповідача просив застосувати строки позовної давності до позовних вимог і з цих підстав відмовити у позові.
Главою 19 Цивільного Кодексу визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
За змістом статті 256 ЦК України , позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
За змістом статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Стаття 267 ЦК України передбачає, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При цьому відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Крім того, відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Стаття 257 ЦК України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України.
Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦКУкраїни ). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦКУкраїни ).
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувалася.
З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2020 року.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діє на момент постановленян рішення суду.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування строків давності.
Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачами, які не надали докази на спростування заявлених позовних вимог. Стороною відповідачів не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Крім того, з відзиву відповідача ОСОБА_1 вбачається, що ним сплачуються поточні платежі з постачання теплової енергії та гарячої води, а також пеня (квитанції від 10.07.2025).
Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності", тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до п. 3 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає задоволенню, тому з кожного відповідачів на користь позивача необхідно стягнути по 1514, 00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
У відповідності до п. 3 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з квитанції № 4580 (с) наданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» витрати по наданню інформації становлять 230,34 грн., які підлягають стягненню на користь підприємства з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 534, 611, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 19, 81, 89, 133, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 року в розмірі 4076,14 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 607,34 грн. та три відсотки річних в розмірі 152,77 грн., заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води до 01.05.2018 в сумі 2176,31 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 324,27 грн. та три відсотки річних в розмірі 81,57 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31.10.2021 р послуги з централізованого опалення у розмірі 8155,33 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1638,19 грн. та три відсотки річних в розмірі 428,80 грн., заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року до 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води в сумі 7144,42 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1492,23 грн. та три відсотки річних в розмірі 402,63 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмір 22384,35 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2736,68 грн. та три відсотки річних в розмірі 672,23 грн., пеню у розмірі 817,88 грн., заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 27237,17 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3457,16 грн. та три відсотки річних в розмірі 830,37 грн.; пеню у розмірі 1010,29 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1001,94 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 443,59 грн. Стягнути з кожного з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" сплачений судовий збір - по 1514,00 грн. Стягнути з кожного з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (код ЄДРПОУ 03359836) витрати пов'язані з витребуванням доказів по 115, 17 грн. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо.
Зазначити дані сторін:
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», місцезнаходження: м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421;
Відповідачі:
1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.Д. Бабич