Справа № 303/5086/25
2-а/303/63/25
31 липня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Заболотного А.М.
секретар судового засідання Желізняк К.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» звернулося до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Рябухін А.А., про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АД № 2505976 від 08.06.2025 року, винесену спеціалістом І категорії, інспектором з паркування Управління муніципальної поліції Мукачівської міської ради Островка Д.Т., по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ДП «Миргородське лісове господарство» в особі директора Рябухін А.А. за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до постанови серії АД № 2505976 від 08.06.2025 року, особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що водій транспортного засобу марки «Volkswagen T5 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку, а саме здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 8.4. «в» додатку до 1 розділу 33 ПДР України. При цьому позивач зазначає, що постанова є протиправною та містить невідповідність, яка полягає в тому, що 28.10.2022 року наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 917 «Про припинення державного підприємства «Миргородське лісове господарство» припинено ДП «Миргородське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992697). При цьому, автомобіль марки «Volkswagen T5 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , дійсно зареєстровано за ДП «Миргородське лісове господарство». Проте вказаний автомобіль 24.02.2022 було примусово вилучено ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно акту про примусове відчуження або вилучення майна. Таким чином, факт передачі автомобіля в розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 прямо вказує на те, що автомобіль вибув з володіння ДП «Миргородське лісове господарство» та його керівника, а отже підтверджує той факт, що ДП «Миргородське лісове господарство» в особі директора Рябухіна А.А. у вказані в постанові час та місці транспортним засобом не міг та не керував, а отже правила дорожнього руху не порушував, в зв'язку з чим не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Враховуючи викладене, просить скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 04.07.2025 року позов було залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позову протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
На виконання вимог, зазначених в ухвалі суду від 04.07.2025 року, позивачем було подано 08.07.2025 року заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 09.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження, передбаченими ст.ст. 268, 286 КАС України, без повідомлення сторін.
28.07.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначається що при розгляді справ про адміністративне правопорушення уповноважена особа зобов'язана з'ясовувати відповідальну особу виключно шляхом пошуку інформації про власника/належного користувача за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, та у разі необхідності, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У такому випадку уповноважена особа не зобов'язана з'ясовувати особу водія транспортного засобу, який у момент вчинення адміністративного правопорушення перебував за кермом автомобіля, оскільки до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) або належні користувачі транспортних засобів. Зазначає, що інспектор, при з'ясуванні власника транспортного засобу за критерієм «номерний знак запитуваного транспортного засобу» встановив, що власником є ДП «Миргородське лісове господарство» в особі директора Рябухіна А.А. Інших користувачів у Реєстр не внесено. Крім того, зазначає, що власник транспортного засобу мав внести відповідні відомості до Реєстру відомостей про належного користувача шляхом подання заяви до сервісного центру МВС. Невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований. Таким чином, вважає, що постанова винесена на законних підставах та не підлягає скасуванню.
Позивач заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.
Відповідач про розгляд справи був повідомлений у порядку, передбаченому ст. 268 КУпАП, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження і матеріалів позову на відповідну електронну адресу.
Належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З урахуванням положень ч. 8 ст. 262 КАС України, судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши представлені докази та з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії АД № 2505976 від 08.06.2025 року винесеної спеціалістом І категорії, інспектором з паркування Управління муніципальної поліції Мукачівської міської ради Островка Д.Т., ДП «Миргородське лісове господарство» в особі директора Рябухіна А.А. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що 08.06.2025 року о 15 год. 02 хв., особа, яка керувала автомобілем марки «Volkswagen T5 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , порушила вимогу дорожнього знаку, а саме здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушила п. 8.4. «в» додатку до 1 розділу 33 ПДР України. Також в постанові зазначено, що фотозйомка (відеозапис) проводився спецзасобами марки «PIXUS Vision».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, інспектор з паркування, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Приписами ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи на предмет їх відповідності зазначеним судом положенням Основного Закону України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує наступне.
Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) передбачені ст. 279-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 5 ст. 279-1 КУпАП).
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правовірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з яким закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Оскаржувана постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
В силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суду нагадує, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови винним у вчиненні адміністративного правопорушення визнано «ДП «Миргородське лісове господарство» в особі директора Рябухін А.А.» та відповідно накладено на «ДП «Миргородське лісове господарство» в особі директора Рябухін А.А.» адміністративне стягнення.
У зв'язку з цим суд акцентує увагу на такому.
На момент розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови ДП «Миргородське лісове господарство» було припинене (запис про припинення внесено 07.08.2023 року), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В свою чергу в силу вимог ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність несе, зокрема, керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
При цьому відповідно до положень ч. 1 ст. 279-1 КУпАП інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Системний аналіз зазначених положень законодавства вказує на те, що саме інспектор з паркування зобов'язаний з'ясувати відповідальну особу, в тому числі і за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Таким чином, суд робить висновок, на час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови не існувало ні ДП «Миргородське лісове господарство», ні посади директора такого підприємства.
Встановлене безумовно свідчить про незаконність оскаржуваної постанови. Той факт, що, як стверджує сторона відповідача, було встановлено, що транспортний засіб марки «Volkswagen T5 (Transporter)», номерний знак НОМЕР_1 , належить ДП «Миргородське лісове господарство» жодним чином не впливає на можливість притягнення до адміністративної відповідальності особи, якої не існує. За встановленого, решта доводів не мають правового значення, а тому судом не досліджуються та не аналізуються.
Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на зазначене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, а також зважаючи на те, що відповідач в силу покладеного на нього обов'язку не довів правомірність оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання для скасування постанови серії АД № 2505976 від 08.06.2025 року, винесеної спеціалістом І категорії, інспектором з паркування Управління муніципальної поліції Мукачівської міської ради Островка Д.Т., по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ДП «Миргородське лісове господарство» в особі директора Рябухіна А.А. за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Крім того, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
При цьому, суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складається з судового збору в розмірі 605,60 грн. та були сплачені позивачем, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача виконавчого комітету Мукачівської міської ради.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 19, 72-77, 246, 250, 255, 262, 286 КАС України, ст.ст. 9, 17, 18, 33, 122, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд,-
Позов задовольнити.
Постанову серії АД № 2505976 від 08.06.2025 року, винесену спеціалістом І категорії, інспектором з паркування Управління муніципальної поліції Мукачівської міської ради Островка Денисом Тиберійовичем по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності Державного підприємства «Миргородське лісове господарство» в особі директора Рябухін Артема Анатолійовича за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з виконавчого комітету Мукачівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 605,60 гривень судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Державне спеціалізоване господарського підприємства «Ліси України» (вул. Щота Руставелі, 9-А, м. Київ, ЄДРПОУ 44768034).
Відповідач: виконавчий комітет Мукачівської міської ради (місцезнаходження: 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, пл. Духновича, 2, ЄДРПОУ 04053743).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя А.М.Заболотний