30 липня 2025 р. № 400/4016/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами, в яких просить суд:
- визнати протиправними дії щодо відмови провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби 13.10.2016 в розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату одноразової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення, виплаченої згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 по справі № 400/886/19 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2019 по справі № 400/886/19.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2016 №285 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення. При звільненні йому було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, проте без врахування щомісячної додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 29.04.2025 суд відкрив провадження у справі. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Відповідач надав до суду письмовий відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що на виконання постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 затвердив Інструкцію № 595. Пунктами 8, 9 Інструкції № 595 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Позивач надав відповідь на відзив, підтримує позовні вимоги.
Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 до 13.10.2016 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2016 № 285 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.
При звільненні йому було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 по справі № 400/886/19 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 13.10.2016; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.10.2016, враховуючи базовий місяць липень 2015 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2019 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі № 400/886/19 змінено в частині врахування базового місяця індексації та викладено п.3 резолютивної частини в наступній редакції:
"Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 року по 13.10.2016 року, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року".
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
08.03.2025 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.
Листом від 18.03.2025 відповідач відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Правове регулювання основних засад державної полiтики у сферi соцiального захисту військовослужбовців та членiв ix сiмей, встановлення єдиної системи ix соцiального та правового захисту в економiчнiй, соціальній, полiтичнiй сферах визначаються Законом України вiд 20.12.1991 №2011-XII "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв ix сiмей" з вiдповiдними змiнами та доповненнями.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Відповідно до ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Згідно з абзацами першим і другим пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260) (у редакції, чинній станом на 31.08.2018), одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою займаною посадою.
Відповідно до пункту 2 розділу ХХХІІ Порядку № 260 грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад;
оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Таким чином, законодавством було встановлено, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту йому виплачувалась одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків:
місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (абзац перший пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ);
місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, до якого включаються щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою займаною посадою (пункту 2 розділу ХХХІІ Порядку № 260).
Отже, Законом № 2011-ХІІ і Порядком № 260 встановлювались різні складові грошового забезпечення, які враховувались при обчислені розміру одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
За текстом цієї постанови, ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу. Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-ХІІ та Постанови № 889, а не інструкцій №№ 595, 550.
З наведених мотивів, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, не підлягають застосуванню також норми Інструкції № 260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Відтак розмір одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби повинен обчислюватися відповідно до Закону № 2011-ХІІ, тобто з місячного грошового забезпечення, яке включає в себе не лише основні та додаткові види грошового забезпечення, а й інші види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з положенням статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно з матеріалами справи, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2016 № 285 ОСОБА_1 виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, проте не в повному розмірі, без врахування додаткової винагороди та індексації.
Водночас, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 по справі № 400/886/19 вже вирішені позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати йому індексації грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням викладеного, щомісячна додаткова грошова винагорода, індексація грошового забезпечення є складовою частиною суми грошового забезпечення та має бути врахована при розрахунку складових грошового забезпечення позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для задоволення позову.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд використовує повноваження, передбачені ч. 2 ст. 9 КАС України та самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Позивача звільнено від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби 13.10.2016 в розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ) одноразової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 30.07.2025.
Суддя Н.О. Бульба