29 липня 2025 року справа № 320/15129/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Будпостач" з позовом до Рівненської митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці від 21.02.2025 №UA204150/2025/000019/1 про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.05.2025 відповідачем через підсистему "Електронний Суд" подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. У вказаному клопотанні відповідач зазначає, що адміністративна справа №320/42526/24 не відноситься до категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення.
Розглянувши дане клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що предметом позову є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці від 21.02.2025 №UA204150/2025/000019/1 про коригування митної вартості товарів.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
Крім того, суд зауважує, що у поданому відповідачем клопотанні не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на те, що адміністративна справа №320/15129/25 не відноситься до категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Вказане не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assali№contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Зважаючи на те, що представником відповідача переконливо не обґрунтована необхідність проведення відкритого судового засідання із повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання та можливість розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання, оскільки справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 241 - 243, 248, 262 КАС України, суд-
1. Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача від 09.05.2025 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, за участі представника відповідача.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кушнова А.О.