ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" липня 2025 р. справа № 300/4091/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.05.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови у здійсненні виплати пенсії без обмежень десятьма прожитковими мінімуми для непрацездатних осіб та зобов'язання провести перерахунок пенсії з врахуванням надбавок, доплат, індексації, для непрацездатних осіб та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, з врахуванням раніше проведених виплат без обмежень десятьма прожитковими мінімумами.
28.05.2024 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Позивач позовні вимоги щодо предмету даного адміністративного позову обґрунтовує тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі за № 300/2319/22 зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату його пенсії за вислугу років з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. Однак, відповідач, в супереч судовому рішенню продовжує виплату пенсії із обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами. Вважає такі дії протиправними, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням у ньому на відповідні норми права та твердження. Просив в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі за № 300/2319/22 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами. Станом на 01.12.2019 розмір пенсії позивача становив 23 872, 08 гривень. Після проведення індексації пенсії відповідно до постановив Кабінету Міністрів України № 168 розмір пенсії позивача становить 28 300, 01 гривень, однак виплата проводиться в розмірі 23 872, 08 гривень, який обчислений на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі за № 300/2319/22. Таким чином, Головне управління не обмежило після нарахування індексації пенсію позивача максимальним розміром, а залишено її в сумі, перерахованій на виконання рішення суду без обмеження максимальним розміром.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію з лютого 2011 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі за № 300/6117/21, яке набрало законної сили 29.12.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на листопад 2019 року відповідно до довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 22.06.2021 за № 1026, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі за № 300/2319/22, яке набрало законної сили 17.11.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі за № 300/2319/22 здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами. Станом на 01.12.2019 розмір пенсії позивача становив 23 872, 08 гривень.
Згідно з протоколами за пенсійною справою позивача відповідач нарахував та призначив до виплати позивачу пенсію з 01.12.2019 в розмірі 23 872, 08 гривень. З 01.09.2020 відповідач нарахував позивачу пенсію в розмірі 24 049, 68 гривень, до виплати призначив в розмірі 23 872, 08 гривень. З 01.12.2020 відповідач нарахував позивачу пенсію в розмірі 24 186, 48 гривень, до виплати призначив в розмірі 23 872, 08 гривень. З 01.07.2021 відповідач нарахував позивачу пенсію в розмірі 24 390, 48 гривень, до виплати призначив в розмірі 23 872, 08 гривень. З 01.12.2021 відповідач нарахував позивачу пенсію в розмірі 23 422, 08 гривень, до виплати призначив в розмірі 23 872, 08 гривень. З 01.03.2022 відповідач нарахував позивачу пенсію в розмірі 26 213, 81 гривень, до виплати призначив в розмірі 23 872, 08 гривень. З 01.07.2022 відповідач нарахував позивачу пенсію в розмірі 26 381, 21 гривень, до виплати призначив в розмірі 23 872, 08 гривень. З 01.12.2022 відповідач нарахував позивачу пенсію в розмірі 26 500, 01 гривень, до виплати призначив в розмірі 23 872, 08 гривень. З 01.03.2023 відповідач нарахував позивачу пенсію в розмірі 28 300, 01 гривень, до виплати призначив в розмірі 23 872, 08 гривень. З 01.03.2024 відповідач на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» за № 168 від 24.02.2023 нарахував позивачу пенсію в розмірі 30 582, 41 гривень, до виплати призначив в розмірі 23 872, 08 гривень.
Позивач, вважаючи протиправними дії щодо обмеження пенсії з 01.12.2019 максимальним розміром, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Розглядаючи зміст заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та з статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що судовим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі за № 300/2319/22, яке набрало законної сили, захищено право позивача на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, а тому обставини, встановлені цим рішенням доказуванню в даній адміністративній справі не підлягають та додаткового судового захисту не потребують.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закону №2262-XII), десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закону № 3668-VI) який набрав законної сили 01.10.2011.
Так, З 01 жовтня 2011 року Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закону № 3668-VI) частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII частина п'ята статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнена текстом наступного змісту: «тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
Конституційний Суд України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом викладення її в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI.
Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положення частини першої статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас, положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Отже, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 25 січня 2024 року у справі № 300/2754/23 та від 04 грудня 2024 року у справі № 380/24300/23, від 03 червня 2025 року у справі №340/1362/24.
В даній адміністративній справі, суд, на підставі долучених до справи протоколів пенсійної справи позивача, встановив, що відповідач призначив позивачу до виплати пенсію не в повному обсязі з 01.09.2020, тобто із обмеженням пенсії максимальним розміром 23 872, 08 гривень, що порушує право позивача на отримання пенсії в повному обсязі та нівелює конституційні гарантії, зокрема право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Таким чином, суд вважає протиправними дії відповідача щодо застосування обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.09.2020.
За таких обставин, вирішуючи вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає, що застосовуючи механізм захисту порушеного права та його ефективного відновлення, керуючись повноваженнями наданими частиною 2 статті 9, статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити позивачу з 01.09.2020 пенсію без обмежень максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Як наслідок, позовній вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Позовні вимоги в частині застосування обмеження пенсії з 01.12.2019 до 31.08.2020 задоволенню не підлягаю, оскільки відповідач на виконання вказаного судового рішення здійснив перерахунок пенсії позивача та з 01.12.2019 до 31.08.2020 обмеження максимальним розміром не застосовував.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що заявлений позивачем позов підлягає задоволенню частково, у визначений судом спосіб.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, позивач, згідно з квитанцією № 3300-5532-3960-8444 від 23.05.2024 підтвердив сплату судового збору на суму 968, 96 гривень за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частину сплаченого судового збору в розмірі 700 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування з 01.09.2020 обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсію з 01.09.2020 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 700 (сімсот) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.