ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" липня 2025 р. справа № 300/4642/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лущанець Микола Васильович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення про відмову в переведенні на пенсію державного службовця від 29.05.2025 за №926030147070, та зобов'язання перевести на пенсію за віком державного службовця з врахуванням заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідці від 05.05.2025, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє Лущанець Микола Васильович (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Лущанець М.В.), звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та скасувати рішення від 29.05.2025 про відмову у переведенні (перерахунку) призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області здійснити перевід (перерахунок) призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" відповідно до довідки про складові заробітної плати від 05.05.2025.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправне, на переконання позивача, рішення відповідача від 29.05.2025 за №926030147070 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). Позивач 23.05.2025 звернувся до органу пенсійного забезпечення із заявою про перевід з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". Заяву ОСОБА_1 , за принципом екстериторіальності, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, та прийнято рішення від 29.05.2025 за №926030147070 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця.
Як стверджує позивач, останній в період з 29.03.1990 по 21.05.2006 працював на посаді голови Задністрянської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, з 24.09.2008 на посаді головного спеціаліста організаційного відділу апарату Галицької РДА, з 09.11.2001 переведений на посаду провідного спеціаліста сектору взаємодії з правоохоронними органами Галицької РДА, де працював до 03.01.2013, що засвідчується записами трудової книжки ОСОБА_1 . Таким чином, загальний стаж роботи державної служби позивача з 29.03.1990 по 21.05.2006 та з 24.09.2008 по 03.01.2013 складає більше 20 років, та такий, за доводами ОСОБА_1 , підлягає врахуванню до стажу державної служби.
За доводами позивача, за наявності в особи станом на 01.05.2016 стажу державної служби (10 років для осіб, які на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу". З огляду на наявність відповідного стажу, ОСОБА_2 просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.07.2025 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для розгляду справи (а.с.22-23).
Пунктом 3 ухвали суду від 08.07.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - третя особа, Управління, орган пенсійного забезпечення, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерувало до суду відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 18.07.2025" на позовну заяву, реєстрацію якого здійснено судом 18.07.2025 за вх.№19185/25 (а.с.26-40). ГУ ПФУ в Донецькій області заперечило проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 22 Закону України від 07 червня 2001 року за №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" (надалі по тексту також - Закон №2493-III) до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Отже, положення вказаного Закону №2493-III не передбачають прийняття окремого порядку щодо обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування. Стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року за №889-VІІІ "Про державну службу" (надалі по тексту також - Закон №889-VІІІ) та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року за №229. Крім того, пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом №889-VІІІ обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Таким чином, стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування за періоди роботи (служби, навчання) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло до 1 травня 2016 року, а за періоди роботи (служби, навчання) з 1 травня 2016 року - згідно зі статтею 46 Закону та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року за №229. Посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорії посад статтею 14 Закону України від 07 червня 2001 року за №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування". Отже, посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування при переході на посади, віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування, не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
За наслідками розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято оскаржуване рішення від 24.02.2025 за №092650002974 про відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки пенсія за нормами Закону України "Про державну службу" не передбачена. З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII (крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення", якими передбачено право на призначення пенсії для визначених осіб відповідно до статті 37 Закону від 16.12.1993). Статтею 90 Закону України "Про державну службу" передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зважаючи на вказане, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На виконання вимог ухвали суду від 08.07.2025 ГУ ПФУ в Донецькій області через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерувало до суду заяву про виконання ухвали суду із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 18.07.2025", яку зареєстровано судом зі всіма долученими до такої документами 18.07.2025 за вх.№19186/25 (а.с.41-66).
Третя особа також скористалась правом на подання пояснень від 17.07.2025 за №0900-0803-7/36404, реєстраційні дії щодо яких здійснено в суді 23.07.2025 за вх.№19617/25 (а.с.67-81). Як пояснив представник третьої особи, згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 , останній з 29.03.1990 по 21.05.2006 працював головою виконавчого комітету Задністрянської сільської ради, з 24.09.2008 головним спеціалістом організаційного відділу, а з 09.11.2011 по 03.01.2013 провідним спеціалістом сектору взаємодії з правоохоронними органами. Вказаний період роботи відноситься до періоду служби в органах місцевого самоврядування та не підлягає врахуванню до державної служби.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, що підтверджується відтиском штампу (печатки) Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на 1 сторінці трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 17.09.1979 і не заперечується сторонами (а.с.50).
Згідно записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 17.09.1979, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.50-57), ОСОБА_1 , у спірні періоди:
- з 29.03.1990 обраний головою виконкому Задністрянської сільської Ради народних депутатів;
- 25.05.1994 прийнята присяга державного службовця відповідно до статті 17 Закону України "Про державну службу";
- 25.05.1994 присвоєно 9 ранг державної служби;
- 10.04.2002 присвоєно 8 ранг державної служби;
- 15.01.2006 присвоєно 7 ранг державної служби;
- з 24.09.2008 призначений на посаду головного спеціаліста організаційного відділу апарату районної державної адміністрації Галицької райдержадміністрації на час відпустки основного працівника, як переможець конкурсу;
- з 09.11.2011 переведений на посаду провідного спеціаліста сектору взаємодії з правоохоронними органами оборони та мобілізаційної роботи апарату районної державної адміністрації тимчасово, на період навчання основного працівника;
- з 03.01.2013 звільнений з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору.
ОСОБА_1 23.05.2025 звернувся до Бродівського об'єднаного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії (а.с.63). До означеної заяви позивачем, серед іншого, долучено копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.09.1979 та довідки від 05.05.2025 за №31 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (а.с.50-62).
За результатом розгляду заяви позивача від 23.05.2025, за принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення №0926030147070 від 29.05.2025, яким відмовило позивачу у переводі з пенсії за віком, призначеної у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком у відповідності з Законом України "Про державну службу". Вказана відмова мотивована тим, що відповідно до статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Посади за періоди роботи в Задністрянській сільській Раді народних депутатів віднесені до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідної категорії посад державної служби. Періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 29.03.1990 не можуть бути зараховані до стажу державної служби (а.с.9).
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та скасування рішення від 29.05.2025 про відмову у переведенні (перерахунку) призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", ОСОБА_2 звернувся з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права на пенсійне забезпечення.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII.
За змістом пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 11, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отож, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Верховний Суд в постанові від 01.04.2020 у справі №607/9429/17 дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Так, частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Так, згідно наявної копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 21.05.1996 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак останній досягнув необхідного 62 віку відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (а.с.15).
Зміст, наявного в матеріалах пенсійної справи, розрахунку стажу (Форми РС-право), засвідчує що страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 01 місяць 28 днів (а.с.66).
За результатом розгляду заяви позивача від 23.05.2025, за принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення №0926030147070 від 29.05.2025, яким відмовило позивачу у переводі з пенсії за віком, призначеної у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком у відповідності з Законом України "Про державну службу".
Як слідує зі змісту вказаного №0926030147070 від 29.05.2025 відповідно до статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Посади за періоди роботи в Задністрянській сільській Раді народних депутатів віднесені до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідної категорії посад державної служби. Періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 29.03.1990 не можуть бути зараховані до стажу державної служби (а.с.9).
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не зарахувало до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 з 29.03.1990. Натомість, коментоване рішення містить відмову у зарахуванні роботи позивача лише в Задністрянській сільській Раді народних депутатів, та не містить інформації про кінцеву дату неврахування періодів роботи до державної служби.
В адміністративному позові ОСОБА_1 , вказує, що до стажу державної служби підлягають врахуванню періоди роботи останнього з 29.03.1990 по 21.05.2006 на посаді голови Задністрянської сільської ради Галицького району Івано-Франківській області, з 24.09.2008 по 09.11.2011 на посаді головного спеціаліста організаційного відділу апарату Галицької РДА та з 09.11.2011 по 03.01.2013 на посаді провідного спеціаліста сектору взаємодії з правоохоронними органами Галицької РДА.
Зміст позовних вимог ОСОБА_1 , викладений у прохальній частині позовної заяви, не містить заявлених до органу пенсійного забезпечення вимог про зобов'язання врахування коментованих періодів роботи до стажу роботи державної служби.
В контексті вказаного, для вірного вирішення питання із правозастосування нормативно правових актів, які врегульовують спірні правовідносини, як до 01.05.2016 так і після цієї дати, слід розрізняти поняття і правовий зміст визначень "посада державного службовця", "державний службовець", "робота на посаді державних службовців", "страховий стаж", "необхідний стаж державної служби", "посадова особа місцевого самоврядування", "робота на посаді в органах місцевого самоврядування" і "стаж служби в органах місцевого самоврядування". Вірне розуміння і як наслідок застосування в контексті тої чи іншої частини нормативно-правового акта, а особливо пунктів 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII і частини 1 статті 37 Закону №3723-XII, має істотне значення для правильного вирішення даного спору, про що зазначено нижче по тексту рішення суду.
Відповідно до статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
У статті 2 Закону №2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування. Так, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно зі статтею 3 Закону №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
За змістом частини 7 статті 21 Закону №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
В свою чергу, пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за №3723-XII (надалі по тексту також - Закон №3723-ХІІ).
Натомість з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (надалі по тексту також Закон № 889-VIII). Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII.
Згідно з частиною 1 статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом вище по тексту рішення вказано на умови за яких особи, відповідно до пунктів 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
В той же час, за правовим регулюванням пункту 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.
Стаж державної служби за періоди роботи (служби), в силу вимог пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII, до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отож, виходячи із послідовного аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, про необхідність застосування у спірному випадку положень Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283 (надалі по тексту також - Порядок №283).
Так, приписами пункту 2 Порядку №283 визначалося, що до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Крім того, згідно пункту 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
До сьомої категорії віднесено посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад (стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування").
Таким чином, посади голови Задністрянської сільської ради Галицького району Івано-Франківській області, головного спеціаліста організаційного відділу апарату Галицької РДА та провідного спеціаліста сектору взаємодії з правоохоронними органами Галицької РДА, які обіймав ОСОБА_1 в періоди з 29.03.1990 по 21.05.2006, з 24.09.2008 по 09.11.2011 та з 09.11.2011 по 03.01.2013 передбачені статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відтак, періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача та третьої особи про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.
Окрім вказаного, Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 за №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Зазначені обставини додатково вказують на безпідставність доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) не може бути зарахований як стаж державного службовця.
Разом з цим, при вирішенні спірних правовідносин, виходячи із встановлених обставин справи, та коментованих правових норм, суд вважає за необхідне додатково звернути увагу сторін на таке.
Як уже відзначалось судом, служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. "Посадовою особою місцевого самоврядування" є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 1, 2 Закону №2493-III).
Частиною 2 статті 1 і пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №889-VIII (станом на 01.05.2016) визначено поняття державного службовця і посаду державної служби.
"Державний службовець" це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (надалі по тексту також державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що у разі переходу посадової особи органу місцевого самоврядування на державну службу рівнозначної чи нижчої категорії посад їй присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до цього Закону.
Як зазначено у Законі №3723-ХІІ його дія поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування згідно із Законом №2493-III.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що "посади в органах місцевого самоврядування" (посадові особи органу місцевого самоврядування) не є "посадами державної служби" (державними службовцями), але окремі питання проходження служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, в частині правового розуміння поняття "стажу служби в органах місцевого самоврядування", прирівнювалось до "стажу державної служби", а відтак на позивача до 01.05.2016 розповсюджувалась дія Закону №3723-ХІІ.
З огляду на коментовані норми і встановлені обставини, враховуючи висновок суду про необхідність врахування до стажу державної служби періодів роботи позивача з 29.03.1990 по 21.05.2006 на посаді голови Задністрянської сільської ради Галицького району Івано-Франківській області, з 24.09.2008 по 09.11.2011 на посаді головного спеціаліста організаційного відділу апарату Галицької РДА та з 09.11.2011 по 03.01.2013 на посаді провідного спеціаліста сектору взаємодії з правоохоронними органами Галицької РДА, у ОСОБА_1 наявний необхідний стаж не менше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (станом на 01.05.2016), а тому спеціальний стаж позивача, який прирівнюється до стажу, який слід вважати стажем на посадах державної служби, відповідає умовам, передбачених пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року для переведення його на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
На переконання суду, позивач має право на переведення на пенсію за віком згідно Закону №3723-ХІІ.
Стосовно доводів позивача про необхідність врахування для обчислення пенсії довідки від 05.05.2025 за №31 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, суд керується наступними положеннями.
Відповідно до частини 8 статті 37 Закон №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (надалі по тексту також - Порядок №622).
Пунктом 4 Порядку №622 установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до пункту 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 року за № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 року за №661), або які звільнилися до 1 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року за №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року за №3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Так, Виконавчий комітет Бурштинської міської ради видав ОСОБА_1 довідку від 05.05.2025 за №31 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (а.с.8).
Вказана довідка видана ОСОБА_1 про те, що він працював в Задністрянській сільській раді з 29.03.1990 по 21.05.2006 на посаді сільського голови, оскільки при утворенні Бурштинського ОТГ ввели посади старост, які прирівнюються до посади голови сільської ради. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 09.03.2006 за №268 "Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" місячний посадовий оклад старости у територіальних громадах із загальною чисельністю понад 15 до 70 тисяч осіб оклад становить 17 516 гривень, заробітна плата станом на квітень 2025 становить 23 550,80 гривень (а.с.8).
Коментована довідка відповідає формі довідки, згідно з додатком 4, затвердженими Порядком №622.
Разом з тим, пунктом 4 Порядку №622 установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як з'ясовано судом, станом на дату звернення із заявою від 23.05.2025 про призначення пенсії, ОСОБА_1 не був державним службовцям, а тому пенсія повинна бути призначена в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 17.09.1979 підтверджується, що останнім місцем роботи на державній службі ОСОБА_1 була провідний спеціаліст сектор взаємодії з правоохоронними органами оборони та мобілізаційної роботи апарату районної державної адміністрації Галицької РДА.
Відтак, обчислення пенсії необхідно проводити з розміру 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця в Галицькій РДА на посаді провідного спеціаліста сектор взаємодії з правоохоронними органами оборони та мобілізаційної роботи апарату.
Матеріали адміністративної справи позбавлені доказів отримання ОСОБА_1 будь-яких довідок для обрахунку пенсії державного службовця, за формами, визначеними Порядком №622, за посадою провідного спеціаліста сектор взаємодії з правоохоронними органами оборони та мобілізаційної роботи апарату Галицької РДА.
Відтак, є безпідставними доводи позивача про необхідність здійснення обчислення розміру пенсії державного службовця в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати відповідно до довідки від 05.05.2025 за №31 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, а позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що на день набрання чинності Законом №889-VІІІ позивач мав необхідний страховий стаж більше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця не займав посаду державної служби, досягнув 62 років, суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача у переведенні останнього на пенсію відповідно до положень Закону №3723-ХІІ.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.05.2025 за №926030147070 про відмову у переведенні позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону України" Про державну службу", оскільки на час звернення із заявою від 23.05.2025 у ОСОБА_1 були наявні всі умови для переведення із пенсії за віком на пенсію державного службовця, встановлені законодавством.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту, суд керується такими мотивами.
В адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та скасувати рішення від 29.05.2025 про відмову у переведенні (перерахунку) призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області здійснити перевід (перерахунок) призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" відповідно до довідки про складові заробітної плати від 05.05.2025.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту також - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного слідує, що після реєстрації заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на призначення пенсії за віком в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.05.2025 за №926030147070 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2025 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII та з врахуванням відомостей довідки про заробітну плату, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція до платіжної інструкції АТ КБ "ПриватБанк" №0.0.4433784925.1 від 30.06.2025 (а.с.6).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке прийняло оскаржуване рішення, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 363,36 гривень, що пропорційно становить 30 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.05.2025 за №926030147070 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2025 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII та з врахуванням відомостей довідки про заробітну плату, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 363,36 гривень (триста шістдесят три гривні тридцять шість).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) адреса місця проживання: с. Соколівка, Золочівський район, Львівська область, 80525; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
представник позивача - Лущанець Микола Васильович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , ордер на надання правничої допомоги серії АС №1132932 від 21.06.2025), АДРЕСА_2 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010), площа Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.