ЄУ № 712/1476/25
Провадження №2-а /712/243/25
30 липня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря Дубини В.В.,
у відкритому судовому засіданні м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову №2794/М/2024 від 21.12.2024.
У обґрунтування своїх вимог зазначив, що 20 грудня 2024 року позивачу вручено повістку № 038382 від 20 грудня 2024 року, відповідно до якої останнього повідомлено, що 21 грудня 2024 року о 10 годині 00 хвилин потрібно з'явитися до кабінету № 203 для уточнення своїх персональних даних, даних військового облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів та проходження медичного огляду для визначення стану придатності до військової служби.
Протокол про адміністративне правопорушення № 2794/М/2024 про відмову від проходження ВЛК складено 20 грудня 2024 року, в той час повістка про виклик до ТЦК на 21 грудня 2024 року.
При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення № 2794/М/2024 від 20 грудня 2024 року не зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тобто не вказано відповідну статтю КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного доказу, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
У подальшому, 21 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 2794/М/2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп.
Відповідно до змісту вказаної постанови, 20 грудня 2024 року о 09 годині 00 хвилин встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Оскаржувана постанова була винесена 21 грудня 2024 року, а повістка про виклик на розгляд справи була вручена 20 грудня 2024 року, тобто фактично позивача не було завчасно повідомлено про розгляд справи, тим самим позбавлено можливості підготуватися до розгляду справи, скористатися юридичною допомогою адвоката та взяти участь у розгляді справи. А тому вважає, що позивача позбавили можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не було взято до уваги заяву позивача від 21 грудня 2024 року, якою останній повідомив відповідача про те, що у зв'язку із станом здоров'я він не зможе прибути до ТЦК відповідно до повістки № 038382 від 20 грудня 2024 року.
Позивач зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду, водночас бажав надати комісії документи, які потрібно було отримати за місцем проживання, а саме щодо перенесених чи дійсних захворювань, отриманих травм, результатів обстежень тощо.
Відповідач повинен був видати позивачу направлення на ВЛК за встановленою формою, під особистий підпис та роз'яснити наслідки відмови від такого огляду, чого відповідач не вчинив.
Ураховуючи зазначене, позивач вважає, що відповідач порушив процедуру оповіщення та направлення на медичний огляд.
Стислий виклад позиції відповідачів
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 скерував до суду відзив, в якому зазначив, що він є неналежним відповідачем у цій справі.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 скерував до суду відзив, у якому зазначив, що 20.12.2024 при уточненні облікових даних було з'ясовано, що ОСОБА_1 підлягає направленню для проходження ВЛК для встановлення його ступеня придатності до проходження військової служби, що й було запропоновано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак позивач відмовився отримувати направлення на проходження військово-лікарської комісії (далі ВЛК), тобто відмовився виконувати свій військовий обов'язок, про відмову він написав відповідну заяву, також з цього приводу було складено акт про відмову від отримання направлення на ВЛК.
У поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що він не бажає проходити ВЛК, так як потребує лікування. Однак ІНФОРМАЦІЯ_6 не проводить ВЛК, а лише вручає направлення на проходження військово-лікарської комісії, тобто військовозобов'язаний після отримання направлення протягом 4 (чотирьох) днів звертається до лікарів військово-лікарської комісії, там отримує направлення на аналізи та оглядається лікарями.
Додатковим підтвердженням відмови від проходження медичного огляду та не бажанням його проходити позивачем є те, що позивач до цього часу не пройшов медичний огляд, хоча відповідний обов'язок встановлений законом.
ОСОБА_1 було доведено положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
У позивача були відсутні зауваження до протоколу, пояснення письмові надавав на окремому аркуші.
Відповідно його було повідомлено під підпис у протоколі, що розгляд справи відбудеться о 10:00 21.12.2024.
Заяви та клопотання від ОСОБА_1 не надходили, на розгляд справи 21.12.2024 не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, тому було прийнято рішення проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
По повістці також не з'явився 21.12.2024. 21.12.2024 справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 розглядав начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 полковник ОСОБА_3 , дослідивши всі матеріали справи, було враховано і пояснення ОСОБА_1 , також було враховано, що громадянин ОСОБА_1 не перебуває на обліку у жодному ТЦК та СП, чим навмисно ухиляється від виконання військового обов'язку та скоїв адміністративне правопорушення в особливий період, що передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2025 року провадження у справі відкрито та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без виклику сторін.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 квітня 2025 року у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення із позовною заявою до суду відмовлено, позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу суду від 24 квітня 2025 року та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справу призначено до розгляду на 30 липня 2025 року.
Фактичні обставини, встановлені судом. Оцінка аргументів учасників сторін
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 21.12.2024 винесена постанова № 2794/М/2024 про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з оспорюваної постанови, суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що 21.12.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено, що гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначене на 21.12.2024 о 10 год. 00 хв.
Постановою № 2794/М/2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2024 на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 № 2233-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни України зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до приписів частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У постанові у справі № 522/12566/18 від 18 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, висловився щодо початку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Водночас статтею 268 КУпАП регламентовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, за змістом наведених правових норм КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 74 вказаного Порядку встановлено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовозобов'язаний та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов'язаному та резервісту під особистий підпис.
Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем під час дії особливого періоду шляхом відмови 21.12.2024 о 10 год. 00 хв. від проходження ВЛК в порушення абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», орган, який розглянув справу, не зазначив у спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов'язок проходження ВЛК, з приводу невиконання якого позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, у постанові не конкретизовано докази, якими підтверджується направлення на проходження ВЛК та відповідно відмова позивача від такого проходження, таким чином, відмова від проходження ВЛК не доведена.
Незазначення в спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов'язок проходження ВЛК як складової об'єктивної сторони правопорушення позбавляє суд можливості вирішити питання, чи дійсно позивач є суб'єктом, який порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення № 2794/М/2024 за відмову від проходження ВЛК відносно ОСОБА_1 складено 20.12.2024, натомість відповідно до розписки (а.с. 58 на звороті) позивача викликано для проходження ВЛК на 21.12.2024 на 10 год. 00 хв.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення в частині скасування спірної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності з направленням справи на новий розгляд, оскільки зазначені вище недоліки при винесенні оскаржуваної постанови позбавляють суд можливості перевірити законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що він повідомляв про неможливість прибути на розгляд справи відносно нього.
Так, позивача належним чином повідомили про час та місце слухання справи, про що є його власноручний підпис у протоколі № 2794/М/2024 від 20.12.2024. Позивач надав пояснення, що він відмовляється від проходження ВЛК.
Своє право на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення реалізував на власний розсуд, клопотань про перенесення розгляду справи у встановленому порядку не заявляв.
Надану позивачем заяву від 21.12.2024, в якій він повідомляє ІНФОРМАЦІЯ_5 , що не може прибути за станом здоров'я 21.12.2024, суд не приймає до уваги, оскільки указана заява згідно із фіскальним чеком від 21.12.2024 направлена 21.12.2024 об 11:02, тобто вже після розгляду відносно нього справи, що не може рахуватися як належне користування своїми правами.
Указане повідомлення вручено відповідачу лише 24.12.2024.
Отже, ураховуючи, що позивач свідомо скерував заяву від 21.12.2024 вже після розгляду справи відносно нього.
Суд також зазначає, що позивачем взагалі не заявлено вимог до ІНФОРМАЦІЯ_7 та які права позивача ним порушені.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За таких обставин, у задоволенні позову до ІНФОРМАЦІЯ_7 слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно квитанції від 04.02.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 605,60 грн. до обох відповідачів, тому з 1-го відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 151,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (50% судового збору згідно із вимогами до цього відповідача).
Оскаржувану постанову позивач отримав 28.01.2025, тому процесуальні строки підлягають поновленню з причин поважності їх пропущення.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 2794/М/2024 від 21 грудня 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 151,40 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 30.07.2025.
Суддя: О.С. Стеценко