Справа № 214/6361/24
2/214/860/25
Іменем України
29 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/6361/24 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представники:
від позивача - Руденко К.В.,
від відповідача - адвокат Ніколенко М.Є.,
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі скорочено - ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС») звернувся до суду з позовною заявою шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 19.07.2024, в якій просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за договором №3837556 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.07.2023 станом на 24.04.2024 у загальному розмірі 153 064 грн. 57 коп., що включає: заборгованість за кредитом - 24 499 грн. 99 коп., заборгованість по нарахованим процентам відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом за період з 21.07.2023 до 24.04.2024 включно - 128 564 грн. 58 коп.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та 5 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що у Розділі 6 «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», викладений алгоритм дії фізичних осіб з якими укладається Кредитний договір в електронній формі. Кредитний договір з клієнтом (споживачем) укладається в електронній формі за допомогою ITC товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Credit7». З метою укладення кредитного договору сторонами здійснюються ряд передбачених дій. Без здійснення таких дій позичальником кредитний договір не був би укладеним сторонами, отже цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідає внутрішній волі позичальника.
21.07.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі скорочено - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено договір №3837556 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили такі умови кредитування: тип кредиту - кредит, сума кредиту - 24 500 грн. 00 коп., строк кредиту - 352 дні; кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яку ОСОБА_1 вказано особисто під час укладення договору. Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору (730% річних). Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 24 500 грн. 00 коп. шляхом зарахування 21.07.2023 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ "Універсальні платіжні рішення" (детальна інформація викладена в розділі 4. «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту відповідача»). Відповідно до реквізитів договору №3837556 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.07.2023, укладеного між сторонами, відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М532» 21.07.2023 о 17.27.43 год. Таким чином, ОСОБА_1 має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» всі зобов'язання, які були покладені на нього відповідно до істотних умов договору, виконало в повному обсязі, а саме, видало кредит у розмірі, встановленому договором шляхом перерахування кредитних коштів на банківський рахунок, вказаний позичальником при укладенні договору. Зі свого боку, ОСОБА_1 підтвердила виникнення у неї зобов'язань перед кредитором відповідно до умов договору шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця. У подальшому, позичальник всупереч умовам кредитного договору, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила виконання зобов'язань та в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала у повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на 24.04.2024 склав 153 064 грн. 57 коп. та включав: заборгованість за кредитом - 24 499 грн. 99 коп., заборгованість по нарахованим процентам відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом за період з 21.07.2023 до 24.04.2024 включно - 128 564 грн. 58 коп. Нарахування штрафів та пені кредитором не здійснювалось, а проценти за користування кредитом нараховані за період дії кредитного договору, тобто в межах строку кредитування. Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
У подальшому, 24.04.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» було укладено договір факторингу №24/04/2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №3837556 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.07.2023, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки первісного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ані на рахунки дійсного кредитора ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Ухвалою суду від 07.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Частково не погоджуючись з пред'явленими вимогами, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ніколенко М.Є. подав відзив на позов. Свої заперечення по суті позовних вимог представник мотивував безпідставністю стягнення суми заборгованості, відсотків з відповідача на користь позивача за кредитним договором, а відтак заявлені вимоги вважав такими, що не відповідають дійсності, не ґрунтуються на реальних обставинах справи та нормах чинного законодавства. Так, представник відповідача вважав, що розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором здійснений з порушенням вимог діючого законодавства та всупереч висновкам Верховного Суду в частині нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Оскільки за індивідуальною частиною договору про надання кредиту №3837556 від 21.07.2023 проценти за користування кредитними коштами повинні бути нараховані до моменту подачі позовної заяви до суду, тобто з 21.07.2023 до 22.07.2023 (1 день), розмір заборгованості по відсоткам має складати 343 грн. 00 коп. (з розрахунку: 25000,00/100 х 1,4 % х 1 день (період з 21.07.2023 по 22.07.2023), а ніяк не може бути 128 564 грн. 58 коп. З урахуванням даного розрахунку заборгованість має складати 25 000 грн. 00 коп. (заборгованості за тілом кредиту) + 343 грн. 00 коп. (заборгованості за відсотками) = 25 343 грн. 00 коп., але ніяк не 153 064 грн. 57 коп. Крім того, представник вважав, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 25 000 грн. 00 коп. за індивідуальною частиною договору про надання кредиту №3837556 від 21.07.2023, як і не надано доказів, що суми позики або фінансового кредиту були зараховані на поточний рахунок позичальника та не доведено позивачем факт укладання договору з відповідачем та виникнення між ними зобов'язальних правовідносин. Розрахунки заборгованості підготовлені позивачем не правильно, крім того, в наданому розрахунку не міститься підписів, печаток з даними кредиторів, вказані розрахунки не містять інформації про нарахування заборгованості, не вказана відсоткова ставка, за якою здійснюється нарахування. Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі. Загалом, на переконання представника відповідача, у даному випадку відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 кредитором було дотримано вимоги, передбачені ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими кредитор. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору. Відтак, представник вважав, що позивач у позовній заяві не обґрунтував належним чином позовні вимоги про стягнення суми заборгованості, відсотків у розмірі 153 064 грн. 57 коп., а тому вважав, що позовні вимоги ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, а саме, шляхом стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 25 343 грн. 00 коп. за спірним договором. Саме таку суму боргу відповідач визнала та не заперечувала проти задоволення вимог у вказаному розмірі.
При ухваленні рішення представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ніколенко М.Є. просив вирішити питання розподілу судових витрат шляхом стягнення з ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн. 00 коп. Питання відшкодування понесених стороною позивача судових витрат просив вирішити частково, пропорційно задоволеним вимогам.
Згідно з клопотанням представника позивача ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» Руденка К.В., поданим через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», останній просив справу розглянути за його відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягав. Правом на подання відповіді на відзив представник позивача не скористався, клопотань про надання додаткового строку не заявляв.
Представник відповідача - адвокат Ніколенко М.Є. у відзиві заявляв про розгляд справи за його участю із призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження, однак у жодне із призначених у справі судових засідань не з'явився, обмежившись поданням відзиву.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, подання відповідачем відзиву, обсяг наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Зважаючи на достатність обсягу наявних у справі доказів для ухвалення рішення та відсутність заяв з боку представника позивача про підтримання попередньо поданого клопотання в порядку ст.84 ЦПК України, позицію відповідача, яка кінцево фактично визнала факт отримання кредитних коштів та розмір боргу в сумі 25 343 грн. 00 коп., суд не вбачає доцільності у витребуванні заявлених позивачем доказів, а відтак подане ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» клопотання про витребування доказів слід залишити без задоволення.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, врахувавши доводи позивача та заперечення відповідача, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21.07.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №3837556 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п.1.2 договору).
Приписами п.1.1 договору передбачено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС товариства.
За взаємною згодою, сторони погодили такі умови кредитування: тип кредиту - кредит, сума кредиту - 24 500 грн. 00 коп. (п.1.2 договору), строк кредитування - 352 дні; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 16 днів (п.1.3 договору). Детальні умови повернення кредиту та сплати процентів визначені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені у договорі.
Як слідує з п.2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 вказано під час укладення договору.
Відповідно до п.1.4 договору, сторони узгодили, що за користування кредитом нараховуються проценти за фіксованою ставкою на таких умовах:
- п.1.4.1) стандартна процента ставка становить 2% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору;
- п.1.4.2) знижена процентна ставка становить 1,4% в день та застосовується на таких умовах: якщо Клієнт до 06.08.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки;
- п.1.4.3) розмір процентів за користування кредитними коштами протягом строку дії договору, може бути змінений у бік зменшення для клієнта у випадку та на умовах визначених в пп.1.4.2 договору, зокрема, у випадку отримання клієнтом знижки на стандартну процентну ставку. Якщо клієнт не отримав індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку відповідно до програми лояльності, цей підпункт договору до клієнта не застосовується.
Як визначено п.4.1 договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3 договору.
Цього ж дня ОСОБА_1 була ознайомлена з таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також паспортом споживчого кредиту, який містить деталізовану інформацію про умови кредитування, загальну вартість кредиту у разі застосування зниженої процентної ставки та стандартної процентної ставки.
Укладення договору оформлено відповідачем у встановлений товариством спосіб шляхом заповнення всіх полів заявки на отримання позики на офіційному сайті позивача, після ознайомлення з умовами типового договору, ідентифікації відповідача та використання нею електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «М532». При укладенні договору позичальник здійснила у відповідній послідовності усі дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору.
У п.9.7 кредитного договору зазначено, що цей договір та Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомилася з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст.628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст договору №3837556 про споживчий кредит від 21.07.2023, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір дійсно укладений сторонами правочину - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником за допомогою веб-сайту у мережі Інтернет, тобто в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надала, як і не спростувала факт укладення договору.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , її персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача ОСОБА_1 - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Суд вважає, що укладення договору в електронній формі між сторонами підтверджується також візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 та комбінацію літер та цифр, що розташовані наприкінці договору (у п.10 Реквізити та підписи сторін) та являють собою електронний підпис відповідача. Отже, договір був укладений в електронній формі, а кожний примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом, є оригіналом такого документа. Відтак, початково наведені доводи представника відповідача щодо недоведеності факту укладення договору водночас з іншими доводами щодо часткового визнання боргу є дистракторними та оцінюються судом критично.
Жодних умов, які законом визнаються несправедливими до договору внесено не було. Застережень або зауважень з боку позичальника щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору, під час його підписання, не було подано. Узгоджені сторонами правочину умови не суперечать положенням ч.5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).
Судовим розглядом також встановлено, що свої зобов'язання за договором №3837556 про споживчий кредит від 21.07.2023 кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі - 24 500 грн. 00 коп. шляхом перерахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 (вказану нею особисто при укладенні договору), що підтверджується довідкою за вих. №2152-2604 від 26.04.2024 платіжного партнера ТОВ «Універсальні платіжні рішення» - товариства, що на договірних засадах надавало ТОВ «ЛІНЕУРА» інформаційно-логічну взаємодію та приймання платежів, надання послуг з переказу коштів (переказ на картку).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.
При цьому, заперечуючи проти позову, відповідач не надала будь-яких доказів, зокрема, виписки по її особовому рахунку, доступ до якої вона має як клієнт банка-емітенту банківської карти, чи довідки про відсутність у неї банківської картки № НОМЕР_1 на момент здійснення перерахування коштів або ж втрату картки з володіння в результаті протиправних дій третіх осіб. Посилання сторони відповідача на недоведеність перерахування на користь ОСОБА_1 кредитних коштів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не може бути покладене в основу доказування. До того ж згідно з кінцево визначеною позицією, викладеною у відзиві, відповідач у повному обсязі визнала заборгованість за тілом кредиту, тобто тим самим визнала факт отримання кредитних коштів.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст.624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
Як визначено у ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» всі зобов'язання, які були покладені на нього відповідно до істотних умов договору, виконало в повному обсязі, а саме, видало кредит у розмірі 24 500 грн. 00 коп., встановленому договором №3837556 про споживчий кредит від 21.07.2023. Зі свого боку, ОСОБА_1 підтвердила виникнення у неї зобов'язань перед кредитором відповідно до умов договору шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, не скористалася правом протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин.
Однак, позичальник ОСОБА_1 всупереч умовам кредитного договору, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила виконання зобов'язань та в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала у повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Як слідує з розрахунку заборгованості станом на 24.04.2024, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 24.04.2024 складає 153 064 грн. 57 коп. та включає: заборгованість за кредитом - 24 499 грн. 99 коп., заборгованість по нарахованим процентам відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом за період з 21.07.2023 до 24.04.2024 включно - 128 564 грн. 58 коп. У межах вказаного періоду ОСОБА_1 здійснила такі платежі: 04.08.2023 на погашення тіла кредиту - 0 грн. 01 коп., на погашення процентів - 4 802 грн. 00 коп., та востаннє 18.04.2024 у сумі 500 грн. 00 коп., що були зараховані на погашення процентів за користування кредитом, загалом сплативши 5 302 грн. 01 коп. Наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості по кредиту відповідачем не спростований, проценти товариством розраховано у повній відповідності до умов укладеного кредитного договору, а саме, із застосуванням зниженої процентної ставки 1,4% в день до 06.08.2023 включно (відповідно до п.1.4.2 договору), та із застосуванням стандартної процентної ставки 2% за кожен день користування кредитом в межах всього строку кредиту (загальний строк - 352 дні, тобто до 07.07.2024), вказаного в п.1.3 цього договору (відповідно до п.1.4.1 договору), а також з урахуванням усіх здійснених відповідачем платежів. Загальний розмір нарахованих товариством процентів відповідає розміру заборгованості по процентам, зазначеному у розрахунку, проведеному ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Відтак, посилання представника відповідача на нарахування процентів поза межами строку дії договору є безпідставними та надуманими і суперечать дійсним обставинам справи, а наведений контррозрахунок суд вважає невірним.
У свою чергу, аргументи представника відповідача про те, що нараховані проценти за користування кредитом виходять за межі встановлені законом, є безпідставними, адже підписавши кредитний договір, сторони дійшли згоди щодо істотних умов цього договору, з яким ознайомилася та погодилася відповідач й умовами кредитного договору передбачено нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору. Відповідачем в свою чергу не заявлено у даній справі зустрічних позовних вимог про визнання недійсними умов кредитного договору в частині визначення розміру процентів, тому підстав вважати їх недійсними суд не вбачає. Правові підстави для зменшення розміру процентів також відсутні, оскільки «проценти за користування кредитом» є платою за користування кредитом, узгодженою сторонами за принципом свободи договору, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям "основна сума заборгованості із зобов'язань за кредитом" і не підлягають зменшенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
У ході судового розгляду також встановлено, що 24.04.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 24/04/24 за плату відступило, а ТОВ «ФК УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №3837556 про споживчий кредит від 21.07.2023 у загальному розмірі вимог 153 064 грн. 57 коп., що включали: заборгованість за кредитом - 24 499 грн. 99 коп., заборгованість по нарахованим процентам відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом за період з 21.07.2023 до 24.04.2024 включно - 128 564 грн. 58 коп. Факт відступлення прав вимоги підтверджується копією договору факторингу, актом прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2 до договору), платіжною інструкцією до договору факторингу та витягом з реєстру боржників від 24.04.2024 (додаток №1 до договору факторингу), де вимоги до ОСОБА_1 включені за порядковим №3238.
Суд зауважує, що належне підтвердження відступлення права вимоги включає в себе наявність договору про відступлення права вимоги, який має бути укладений у письмовій формі та містити істотні умови, а також докази передачі права вимоги, такі як акти, накладні, або інші документи, що підтверджують факт передачі. За обсягом наданих позивачем доказів, суд вважає доведеним факт відступлення прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Щодо реєстру боржників суд вважає за необхідне також зазначити, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, скільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечитиме положенням Закону України “Про захист персональних даних».
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» є фінансовими установами, які надають фінансові послуги, що підтверджується відповідними свідоцтвами та виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Враховуючи, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого судом не встановлено, та з огляду на правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення до суду.
Зважаючи на те, що відповідач не здійснила погашення заборгованості по кредиту ні перед попереднім кредитором, ні перед дійсним, та не повернула кредит протягом строку, обумовленого сторонами при укладенні договору, тим самим допустила істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов'язань, доведеність заявлених вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованості за договором №3837556 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.07.2023 станом на 24.04.2024 у загальному розмірі 153 064 грн. 57 коп., що включає: заборгованість за кредитом - 24 499 грн. 99 коп., заборгованість по нарахованим процентам відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом за період з 21.07.2023 до 24.04.2024 включно - 128 564 грн. 58 коп.
Доводи представника відповідача щодо визнання відповідачем боргу за тілом кредиту у сумі саме 25 000 грн. 00 коп., а не 24 500 грн., суд оцінює критично, оскільки вони є помилковими та йдуть у розріз із наявними у справі доказами, у тому числі й зважаючи на неоднозначність позиції відповідача, викладеної у відзиві. Позаяк, такі розбіжності у позиції відповідача не спростовують висновків суду та не дають підстав дійти висновку про ухвалення іншого рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, суд виходить із задоволення заявлених вимог у повному обсязі, а тому понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. (сплаченого із застосуванням коефіцієнту 0,8 за подання позову в електронній формі) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, суд зауважує, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, доведеним, співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг. Клопотань про їх зменшення або незгоду з інших підстав відповідач та її представник не подавали.
Зважаючи на ухвалення рішення на користь позивача, правові підстави для відшкодування понесених відповідачем судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за договором №3837556 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.07.2023 станом на 24.04.2024 у загальному розмірі 153 064 грн. 57 коп., що включає: заборгованість за кредитом - 24 499 грн. 99 коп., заборгованість по нарахованим процентам відповідно до п.1.4 кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом за період з 21.07.2023 до 24.04.2024 включно - 128 564 грн. 58 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 5 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного рішення шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення у справі складено та підписано без проголошення 29.07.2025.
Суддя О.І. Євтушенко