Справа № 214/4469/25
2/214/3399/25
Іменем України
28 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганським районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Сіденка С. І.,
за участю секретаря судового засідання Розстальної К. В.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,,
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до повноліття дитини, посилаючись на обов'язок відповідача по утриманню дитини. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач у добровільному порядку не виділяє належних коштів на утримання дитини, хоча працездатний та має можливість надавати допомогу, тому просить суд задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання учасники процесу не з'явились, до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності: позивач на вимогах наполягає, відповідач вимоги визнає.
Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, надані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, сторони по справі є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частинами 1-2 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналогічні обставини викладені в пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Згідно частини першої статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки відповідач є працездатною особою, має стабільний заробіток, що ним не спростовано та не доведено неможливість сплати аліментів на утримання сина, законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну підтримку сину, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, з урахуванням визнання відповідачем позову, суд вважає, що з відповідача на користь позивача на утримання сина слід стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки доходу (заробітку), що буде відповідати інтересам сторін та дитини.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Датою подачі позову є 28 травня 2024 року.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в сумі 1211,20 грн.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 278-279, 430 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, на користь матері ОСОБА_1 , починаючи стягнення з 19 травня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя С.І. Сіденко