29 липня 2025 року
м. Київ
Справа № 910/213/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. - головуючого, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Троїцька»
на рішення Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2025 року (суддя Грєхова О.А.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року (у складі колегії суддів: головуючий суддя Демидова А.М., судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)
у справі №910/213/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Троїцька»
про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 388 547,28 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2025 року у справі №910/213/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року, позов Приватного акціонерного товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - АК «Київводоканал», позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Троїцька» (далі - ТОВФ «Троїцька», відповідач) 388 547,28 грн за скид стічних вод задоволено повністю.
21 липня 2024 року відповідач через систему «Електронний суд» звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі №910/213/25 скасувати повністю, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також у касаційній скарзі представник відповідача просить здійснювати розгляд справи у її присутності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2025 року для розгляду касаційної скарги ТОВФ «Троїцька» на рішення Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі №910/213/25 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28 липня 2025 року № 32.2-01/1668 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/213/25 у зв'язку з відпусткою судді Булгакової І.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2025 року касаційну скаргу ТОВФ «Троїцька» на рішення Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі №910/213/25 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Колос І.Б., Бенедисюк І. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВФ «Троїцька», Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Норма пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачає, що право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках. Подібна норма міститься у частині першій статті 17 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позивач звернувся до суду із цим позовом у січні 2025 року. Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову в цій справі є стягнення 388 547,28 грн вартості послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 х 500 = 1 514 000 грн).
Отже, за загальним правилом, встановленим пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
Разом із тим підпункти а), б), в) та г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають певні випадки за наявності яких рішення суду у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути оскаржено в касаційному порядку. При цьому, особа, яка подає касаційну скаргу повинна обґрунтувати та довести наявність такого випадку.
Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі ТОВФ «Троїцька» у тексті касаційної скарги, посилаючись на приписи частини третьої статті 287 ГПК України, виділив жирним шрифтом підпункти а) та в) пункту 2 наведеної норми, проте конкретно не вказує на підставі якого саме із наведених підпунктів (окремо чи разом) Верховний Суд має відкрити касаційне провадження у цій справі.
У касаційній скарзі ТОВФ «Троїцька», зокрема, зазначає про наявності рішення Антимонопольного комітету України щодо позивача та Київської міської ради про зловживання домінуючим (монопольним) становищем на ринку, а також про наявність значної кількості судових справ, де позивач системно збагачується через неподовження чи невидачу споживачам Умов на скид стічних вод з подальшим застосуванням, в тому числі і через суди, оперативно-господарських санкцій до споживачів за формальною ознакою - відсутність у певний період у них Умов на скид стічних вод, внаслідок чого у правозастосовній практиці виник відвертий правовий парадокс - коли неправомірна поведінка - зловживання монопольним становищем позивача - стала підставою для покладення на його контрагентів - споживачів додаткових витрат у вигляді накладення оперативно-господарських санкцій. Водночас, порушення законодавства (в тому числі - і антимонопольного) не може створювати для особи додаткових можливостей (зокрема - для стягнення додаткових коштів на її користь через зловживання такою особою монопольним становищем) і такі дії є такими, що порушують правовий порядок в Україні та принципи цивільного та господарського законодавства України до яких належить свобода договору, свобода підприємницької діяльності, судовий захист цивільних прав, справедливість, добросовісність та розумність.
Разом із тим, питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики та про яке йдеться у підпункті а) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, означає наявність правової проблеми, яка впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення такої проблеми. Водночас, формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.
Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини як відсутність сталої судової практики, невизначеність правових питань на нормативному рівні, необхідність застосування аналогії закону чи права, вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
Проте, ТОВФ «Троїцька», вказуючи на існування великої кількості справ, аналогічних до справи №910/213/25, на підтвердження зазначеного не вказав жодної, отже не обґрунтував та не навів прикладів існування зазначених якісних та кількісних показників щодо наявності виключної правової проблеми, вирішення якої має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Оцінка наявності виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу проводиться судом на підставі дослідження мотивів, зазначених таким учасником у касаційній скарзі. Особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати та довести у касаційній скарзі наявність виняткового значення справи для неї. Проте, ТОВФ «Троїцька» такого обґрунтування не наводить.
При цьому, незгода скаржника з оскаржуваним судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення для учасника справи, оскільки такою може бути оцінка сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
Отже, касаційна скарга ТОВФ «Троїцька» не містить належного обґрунтування наявності умов, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, з огляду на що підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
З урахуванням наведеного Верховних Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВФ «Троїцька» на рішення Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене клопотання скаржника про розгляд справи за участю представника відповідача суд залишає без розгляду.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Троїцька» на рішення Господарського суду міста Києва від 07 квітня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі №910/213/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. М. Бенедисюк
І. Б. Колос