29 липня 2025 року
м. Київ
Справа № 917/212/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю.Л. - головуючого, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради
на рішення Господарського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року (суддя Безрук Т.М.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2025 року (у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., судді: Гребенюк Н.В., Тихий П.В.)
у справі №917/212/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут»
до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства «Полтаваобленерго»,
про стягнення грошових коштів,
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року у справі №917/212/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2025 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - ТОВ «Полтаваенергозбут», позивач) про стягнення з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради (далі - ЖЕО №2, відповідач) 53 820,23 грн (52 432,80 грн основного боргу за спожиту активну електричну енергію і 1 387,43 грн трьох процентів річних) задоволено в частині стягнення 32 032,56 грн заборгованості та 1 387,43 грн річних. Провадження в частині стягнення 841,68 грн заборгованості закрито.
21 липня 2024 року відповідач через систему «Електронний суд» звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 917/212/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Також заявник касаційної скарги просить поновити йому строк на касаційне оскарження і зупинити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2025 року для розгляду касаційної скарги ЖЕО №2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2025 року у справі №917/212/23 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Колос І.Б., Булгакова І.В.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28 липня 2025 року №32.2-01/1666 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №917/212/23 у зв'язку з відпусткою судді Булгакової І.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2025 року касаційну скаргу ЖЕО №2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2025 року у справі №917/212/23 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Бенедисюк І. М., Колос І.Б.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ЖЕО №2, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Норма пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачає, що право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках. Подібна норма міститься у частині першій статті 17 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернувся до суду із цим позовом у лютому 2023 року. Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року був визначений у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову в цій справі є стягнення 53 820,23 грн вартості спожитої електроенергії і трьох процентів річних, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 х 100 = 268 400 грн).
Отже, за загальним правилом, встановленим пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
Разом із тим підпункти а), б), в) та г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають певні випадки за наявності яких рішення суду у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути оскаржено в касаційному порядку. При цьому, особа, яка подає касаційну скаргу повинна обґрунтувати та довести наявність такого випадку.
Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, ЖЕО №2 посилається на підпункт в) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та стверджує, що справа № 917/212/23 має для нього виняткове значення, оскільки існують непоодинокі випадки, коли будинки передані на утримання ОССБ, але останні не укладають договори про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи АТ «Полтаваобленерго». Як наслідок, оператор системи, незважаючи на повідомлення відповідача, відмовляється розривати наявний із відповідачем договір, а ТОВ «Полтаваенергозбут» звертається саме до ЖЕО №2 з вимогами про стягнення заборгованості за спожиту ОСББ електроенергію.
З огляду на викладене заявник касаційної скарги вважає, що існує необхідність у формуванні висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Стосовно «виняткового значення» справи для скаржника, то оцінку такої «винятковості» суд може зробити виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Доводи ж відповідача, наведені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку про те, що справа № 917/212/23 має виняткове значення для нього, оскільки зводяться до надання судами попередніх інстанцій неналежної та неправильної оцінки доказів у справі, а також заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного викладення обставин справи і в цілому до заперечення результату розгляду справи.
При цьому, незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення для учасника справи, оскільки такою може бути оцінка сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
Отже, касаційна скарга ЖЕО №2 не містить належного обґрунтування наявності умов, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. З огляду на зазначене підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
З урахуванням наведеного Верховних Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ЖЕО №2 на рішення Господарського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2025 року у справі № 917/212/23, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, клопотання скаржника про поновлення строку подання касаційної скарги та про зупинення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року суд залишає без розгляду.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 06 березня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2025 року у справі №917/212/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. М. Бенедисюк
І. Б. Колос