61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
29.07.2025 Справа №905/595/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши справу
за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Дружківка, Донецька область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів», м. Слов'янськ, Донецька область,
про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 345887,77грн,
без виклику учасників
Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Дружківка, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів», м. Слов'янськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 345887,77грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про поставку теплової енергії №37 від 01.10.2013 в частині повної оплати вартості поставленої теплової енергії до орендованого відповідачем приміщення, розташованого за адресою: м.Слов'янськ, вул. Корольова, 28, у період листопад 2021-березень 2022, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 345887,77грн.
Рух справи.
Ухвалою від 11.06.2025 суд відкрив провадження у справі №905/595/25. Відповідно до цієї ухвали розгляд справи суд здійснив за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України. Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач не висловив. Позивач в клопотанні від 26.06.2025 розгляд справи просив здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Клопотань про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) відповідачем не заявлено.
Повідомлення сторін про судове провадження у справі №905/595/25 суд здійснив шляхом направлення ухвали від 11.06.2025 про відкриття провадження у справі до електронних кабінетів сторін в системі «Електронний суд».
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк не скористався, клопотань про продовження строку на подання відзиву не заявив.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
Враховуючи ненадання відповідачем відзиву, суд згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
01.10.2013 між відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів» (споживач), та позивачем, Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (теплопостачальна організація), укладено договір про поставку теплової енергії №37, відповідно до умов якого теплопостачальна організація зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (п.1.1).
Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону.
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами (п.2.3 договору).
На початок опалювального сезону постачання теплоносія здійснюється після того, як споживач надасть акт про готовність системи опалення до прийняття теплоносія за підписом представника теплопостачальної організації (п. 2.4 договору).
Споживач теплової енергії зобов'язується крім іншого виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (пп.3.2.3 п.3.2 договору).
Згідно з п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться: споживачам, що мають прилади обліку, за приладами обліку.
Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку №1 до договору (п.5.4 договору).
За умовами п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться на підставі пред'явлених рахунків (2 прим.) відповідно до встановлених тарифів, надісланих рекомендованим листом або врученим під особистий підпис представниками споживача з обов'язковим поверненням другого екземпляра рахунка (акта виконаних робіт) з підписом та печаткою підприємства/ФОП.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою НКРЕ №1838 від 14.12.2010 та складають: теплова енергія 1Гкал - 283,79грн (без ПДВ). У залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв тариф може змінюватися без узгодження із споживачем але у відповідності до чинного законодавства. Загальна сума договору складається з сум вартості місячних поставок теплової енергії за весь строк дії договору (п.6.2 договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3 договору).
Відповідно до п. 6.4 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов'язаний сплачувати не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим (п.6.6 договору).
В платіжному документі споживача вказується період, за який сплачується послуга за спожиту теплову енергію. При наявності заборгованості у споживача за послуги теплопостачання організація зараховує оплату, що надійшла, у рахунок погашення заборгованості, незалежно від призначення платежу, зазначеного у платіжному документі (крім бюджетних установ) (п. 6.7 договору).
Згідно з п. 6.8 договору споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки щомісяця.
Договір набуває чинності з дня фактичного надання послуг, який підтверджується актом між представниками теплопостачальної організації та балансоутримувачем будівлі, в якому розташований споживач, та діє до 31.12.2017 (п.10.1 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмо заявлено однією із сторін (п.10.4 договору).
Доказів направлення сторонами заяв про припинення договору матеріали справи не містять.
До договору сторонами підписано додатки, які є невід'ємною його частиною, а саме: №1 Планові обсяги постачання теплової енергії на потреби опалення споживачу, №2 Схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача, №3 Умови припинення подачі теплової енергії, №4 Реєстр споживачів теплової енергії, відповідно до якого платник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів», найменування споживача - гуртожиток (адреса споживача: м. Слов'янськ, вулиця Корольова, б. 28, опалювальна площа - 3912,6 м2 (додаток №4 з урахуванням змін щодо площі внесених додатковою угодою від 05.12.2018 до договору), № 5 Розрахунок планової річної вартості послуг опалення (в редакції додаткової угоди від 05.12.2018 до договору).
У період з листопада 2021 по березень 2022 позивачем у зв'язку з початком опалювального сезону на підставі розпорядження керівника слов'янської міської військово-цивільної адміністрації від 05.10.2021 №91 «Про початок опалювального періоду 2021/2022 років» згідно з актом про підключення об'єкта до системи централізованого опалення від 01.11.2021 (у зв'язку з початком опалювального сезону 2021/2022) о 10 год 00 хв 01.11.2021 здійснено підключення нежитлового приміщення до мережі (системи) теплопостачання за адресою: м. Слов'янськ, вулиця Корольова, б. 28.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів», на підставі договору оренди №7/0, є орендарем гуртожитка, загальною площею 3912,6 м2, що знаходиться за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Корольова, 28.
У виконання вимог договору №37 від 01.10.2013 у опалювальний період 2021-2022 років позивач здійснив відпуск теплової енергії для опалення орендованого відповідачем приміщення гуртожитку на загальну суму 455890,58грн, на підтвердження чого склав та підписав зі свого боку акти приймання-передачі теплової енергії: №1121_37 за листопад 2021 на суму 57903,12грн з ПДВ, №1221_37 за грудень 2021 на суму 109707,12грн з ПДВ, №122_37 за січень 2022 на суму 110517,76грн з ПДВ, №222_37 за лютий 2022 на суму 83187,48грн з ПДВ, №322_37 за березень 2022 на суму 94575,10грн з ПДВ.
За твердженням позивача відповідні нарахування здійснювались по будівлі гуртожитку за показниками приладу обліку. До матеріалів справи додано акти зняття показань вузла комерційного обліку теплової енергії.
Заперечень щодо обставин відпуску теплової енергії відповідач не заявив.
За результатом відпуску теплової енергії та складання актів приймання-передачі теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки: №1121_37 за листопад 2021 на суму 57903,12грн з ПДВ, №1221_37 за грудень 2021 на суму 109707,12грн з ПДВ, №122_37 за січень 2022 на суму 110517,76грн з ПДВ, №222_37 за лютий 2022 на суму 83187,48грн з ПДВ, №322_37 за березень 2022 на суму 94575,10грн з ПДВ.
Рахунки за листопад 2021, грудень 2021 та січень 2022 відповідач отримав 20.12.2021, 17.01.2022 та 19.02.2022 відповідно, про що свідчить підпис представника відповідача на вказаних рахунках.
Відповідач здійснив часткову оплату за спожиту теплову енергію на загальну суму 110002,81грн, з яких: за рахунком №1121_37 за листопад 2021 у сумі 57903,12грн, та частково у сумі 52099,69грн за рахунком №1221_37 за грудень 2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. Решту оплати за спожиту теплову енергію у сумі 345887,77грн відповідач не здійснив. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №443 від 19.08.2021 про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію за період з грудня 2021 по березень 2022, яка станом на 19.08.2024 складає 345887,77грн, у відповідь на яку відповідач листом від 28.08.2024 №3-5/136 повідомив, що за даними бухгалтерського обліку відповідача його заборгованість за договором №37 від 01.10.2013 станом на 22.08.2024 становить 168125,19грн, враховуючи, що останнім місяцем, в якому позивачем були надані послуги постачання теплової енергії відповідачу та за який проведені нарахування є січень 2022, за інші періоди споживачу не було надано актів приймання-передачі послуг постачання теплової енергії та не виставлено рахунків для оплати.
Позивач зазначає, що акти та рахунки за період з лютого по березень 2022 спрямовані відповідачу на юридичну адресу, на підтвердження чого надав до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, що містить штамп АТ «Укрпошта», та накладну про відправлення поштової кореспонденції 11.09.2024.
Доказів отримання відповідачем актів та рахунків за лютий та березень 2022 засобами поштового зв'язку матеріали справи не містять, як і доказів їх підписання з боку відповідача.
Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №219 від 03.03.2025 з проханням сплатити заборгованість у розмірі 345887,77грн. Відповіді на претензію відповідач не надав.
Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.
Згідно зі статутом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», затвердженим розпорядженням голови облдержадміністрації від 18.01.2001 №30 в редакції розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 28.08.2020 №941/5-20, позивач є юридичною особою публічного права (п. 2.1); метою діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у вигляді пари та гарячої води споживачам у порядку, встановленому законодавством (п.4.1).
Як визначено ст.1 Закону України «Про теплопостачання» виробництвом теплової енергії є господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; постачанням теплової енергії (теплопостачанням) є господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води тощо, також є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
В розумінні наведених в ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» термінів позивач є виконавцем комунальних послуг.
За приписами ст.12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вказано в ч.2 ст.12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, cплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно зі ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період; порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством (ч.3.ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Матеріалами справи встановлено, що відпуск теплової енергії відповідачу для опалення приміщення гуртожитку загальною площею 3912,6м2, розташованого за адресою: м.Слов'янськ, вул. Корольова, 28, у період листопад 2021 - березень 2022 підтверджується розпорядженням керівника слов'янської міської військово-цивільної адміністрації від 05.10.2021 №91 «Про початок опалювального періоду 2021/2022 років» та актом про підключення об'єкта до системи централізованого опалення від 01.11.2021 (у зв'язку з початком опалювального сезону 2021/2022).
За наслідком надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії за договором №37 від 01.10.2013 позивачем складено та підписано акти приймання-передачі теплової енергії №1121_37 за листопад 2021 на суму 57903,12грн з ПДВ, №1221_37 за грудень 2021 на суму 109707,12грн з ПДВ, №122_37 за січень 2022 на суму 110517,76грн з ПДВ, №222_37 за лютий 2022 на суму 83187,48грн з ПДВ, №322_37 за березень 2022 на суму 94575,10грн з ПДВ, всього на загальну суму 455890,58грн.
Вартість поставленої теплової енергії визначено з урахуванням умов п.6.2 договору №37 від 01.10.2013 та виходячи з тарифів на теплову енергію для споживачів без індивідуальних теплових пунктів, що постачається Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго». Відповідно до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.07.2020 №805/5-20 тариф встановлений на рівні 1608,42грн за 1Гкал (без ПДВ).
Позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки на загальну суму 455890,58грн.
Відповідач здійснив часткову оплату за спожиту теплову енергію на загальну суму 110002,81грн, з яких: за рахунком №1121_37 за листопад 2021 у сумі 57903,12грн, та частково у сумі 52099,69грн за рахунком №1221_37 за грудень 2021.
Встановлюючи обставини отримання акту та рахунку за січень 2022, суд бере до уваги твердження відповідача, викладені у листі від 28.08.2024 №3-5/136, щодо підтвердження обставин надання позивачем послуг з постачання теплової енергії відповідачу у січні 2022, за який проведені нарахування, а також підтвердження відповідачем наявності у нього заборгованості за договором №37 від 01.10.2013 у розмірі 168125,19грн, яка виникла у зв'язку з неповною сплатою за спожиту теплову енергію у грудні 2021 (57607,43грн з урахуванням часткових оплат) та січні 2022 (110517,76грн).
Поряд з тим акти та рахунки за період з лютого по березень 2022 позивач спрямував на юридичну адресу відповідача, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист, що містить штамп АТ «Укрпошта», та накладною про відправлення поштової кореспонденції 11.09.2024.
Акти відповідачем не підписані. Обґрунтованої відмови від підписання актів матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Відповідачем не надано спростувань факту споживання теплової енергії за спірний період в обсягах, які визначені позивачем, як і не надано доказів оскарження вказаних у рахунку обсягів спожитої теплової енергії чи доказів звернення щодо отримання роз'яснень стосовно виставлених рахунку та обсягів поставленої теплової енергії в спірний період.
Заперечень щодо здійснених позивачем розрахунків вартості поставленої теплової енергії відповідач не наводить.
Згідно з ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у ст.129 Конституції України та ст.ст. 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про доведеність обставин відправлення актів та рахунків за період лютий-березень 2022 відповідачу та отримання їх відповідачем.
Відсутність мотивованої відмови відповідача від підписання актів за договором зумовлює висновок суду про їх прийняття.
Як встановлено судом за умовами п.6.6 договору №37 від 01.10.2013 кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов'язаний сплачувати не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим (п.6.6 договору).
Виходячи з погоджених сторонами умов договору, остаточний розрахунок за спожиту у грудні 2021, січні - березні 2022 теплову енергію повинен бути здійснений не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, суд дійшов висновку, що строк оплати за спожиту теплову енергію є таким, що настав. Відповідач не здійснив повного розрахунку за поставлену позивачем у період грудень 2021 - березень 2022 теплову енергію на загальну суму 345887,77грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 345887,77грн.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства є змагальність.
Згідно з ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на доведення матеріалами справи обставин відпуску позивачем теплової енергії у грудні 2021 - березні 2022 для опалення відповідачем нежитлового приміщення гуртожитку, розташованого за адресою: м. Слов'янськ, вул. Корольова, 28, на підставі укладеного сторонами договору про поставку теплової енергії №37 від 01.10.2013, враховуючи відсутність доказів сплати вартості наданих послуг з постачання теплової енергії у сумі 345887,77грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, отже, позов підлягає задоволенню.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір у сумі 4150,65грн, з огляду на задоволення позовних вимог, покладається на відповідача. Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами заявлено не було.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 210, 233, 236-237, 239-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання Слов'янський завод високовольтних ізоляторів» (84105, Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Краматорська, б.79, код ЄДРПОУ 36368912) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84207, Донецька область, м. Дружківка, вулиця Космонавтів, б.39, код ЄДРПОУ 03337119) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 345887,77грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 4150,65грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення суд склав та підписав 29.07.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суд підписав без його проголошення.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було підписано лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова