22 липня 2025 року місто Київ.
Справа № 755/17362/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10549/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справуза апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року (у складі судді Фролової І. В., повне рішення складено 21.01.2025 року)
у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії за життя спадкодавця ОСОБА_3 у розмірі 117297 грн. 51 коп., які належать ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 грудня 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3218.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивача - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, яка складається з нарахованої, але не виплаченої пенсії в сумі 117 297, 51 грн.
08 грудня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчаком С.М., ОСОБА_2 (Позивач) було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за № 3218 (спадкова справа № 29/2022). Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з недоотриманої пенсії в розмірі 117 297,51 грн. 12 грудня 2022 року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район) з заявою про виплату недоотриманої пенсії матері, що підтверджується розпискою-повідомленням від 12.12.2022 зареєстрованої за № 15456. Станом на дату подання позову, жодної відповіді від Відповідача щодо виплати недоотриманої пенсії не надано, так само як і не здійснено будь-яких виплат на користь Позивача.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник позивача 15 квітня 2025 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що нотаріусом, як особою, яка веде спадкову справу, при видачі Свідоцтва про право на спадщину, перевірено факт неотримання (недоотримання) померлою ОСОБА_3 пенсії у розмірі 117 297,51 грн., який підтверджується, довідкою, виданою територіальним відділенням Відповідача в Харківській області.
Звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві прийняло від Позивача весь пакет документів, необхідний для виплати пенсії, в тому числі заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк). Відповідач, при розгляді справи, не заперечував факт наявності недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , яка увійшла до складу спадкової маси.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується звітами про доставку судової повістки в електронні кабінети системи «Електронний суд», причину неявки суду не повідомили.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
За правилом ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення районного суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати Позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , видане 15.07.2022 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
08 грудня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчаком С.М., ОСОБА_2 (Позивач) було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за № 3218 (спадкова справа № 29/2022). Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з недоотриманої пенсії в розмірі 117 297,51 грн.
12 грудня 2022 року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район) з заявою про виплату недоотриманої пенсії матері, що підтверджується розпискою-повідомленням від 12.12.2022 зареєстрованої за № 15456.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду жодного доказу, що померла ОСОБА_3 не отримувала пенсію за життя.
З таким висновком суду першої інстанції судова колегія не погоджується з огляду на таке.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Стаття 1216 ЦК України передбачає те, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1227 ЦК України сума заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженнях здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується -по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно із ч. 1-3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 ЦК України).
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Матеріалами справи доведено, що позивач в установленому законом порядку звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, після чого йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом у вигляді недоотриманої пенсії у сумі 117 297,51 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно із ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 23.02.2022 року у справі № 428/10113/20, положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
Враховуючи вказані норми, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки останній успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень ст. 1227 ЦК України, у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.
Свідоцтво про право на спадщину за законом від 08.12.2022 року, що видано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. та зареєстровано в реєстрі за №3218 не оспорено та є чинним.
Враховуючи вищевикладене, сума коштів, вказана у свідоцтві від 08.12.2022 року у розмірі 117 297,51 грн. підлягає стягненню на користь позивача, оскільки у матеріалах справи відсутні докази сплати на рахунок позивача зазначеної суми коштів.
При цьому, суд враховує, що розмір недоотриманої пенсії підтверджено інформацією від Відділу з питань виплати пенсії №17 Управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 31.08.2022 року за №2000-050-8/55208, про що вказано у свідоцтві про право на спадщину за законом.
Відтак, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про недоведеність позивачем вимог.
З огляду на викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, відповідно до ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, друга статті 141 ЦПК України).
Відповідно до квитанції позивач сплатив судовий збір за подачу позову 1211,20 грн. за подачу апеляційної скарги 1816,80 грн., які відповідно до ст. 141 ЦПК України має відшкодувати відповідач.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 січня 2025року - скасувати, ухваливши нове, яким позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_2 недоотриману пенсію померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у розмірі 117 297 грн 51 коп. (сто сімнадцять тисяч двісті дев'яносто сім грн. п'ятдесят одну коп.), право власності на яку належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 8 грудня 2022 року, яке видано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. та зареєстровано в реєстрі за №3218, та 3028 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16)
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова