22 липня 2025 року місто Київ.
Справа № 756/12278/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7476/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді: Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Фогеля Володимира Володимировича на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року (у складі судді Тихої О.О., дата складення повного тексту рішення відсутня)
у справі за позовом Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з вищевказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором №1185/44-06/2023 від 18.12.2023 «Про навчання у закладі вищої освіти»; за Договором № 850/44-07/2023 від 18.12.2023 «Про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців» в розмірі 9 500,00 грн.; 3% річних - 461,69 грн.; інфляційні втрати - 887,57 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що Наказом № 165/33-09 від 20.10.2023 ОСОБА_1 зараховано на 2 курс очної денної форми здобування освіти за спеціальністю «Соціологія» за кошти фізичних та/або юридичних осіб.
18.12.2023 між Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького та ОСОБА_1 був укладений договір №1185/44-06/2023 «Про навчання у закладі вищої освіти», відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання щодо зарахування відповідача на другий курс після виконання вимог умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладення договору, щодо здійснення підготовки за денною формою здобуття освіти з освітньою програмою «Соціологія» за спеціальністю «054 Соціологія» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр та забезпечення створення належних умов для дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства. Освітня програма акредитована до 23.07.2025. Обсяг освітньої програми - 180 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи. Згідно п.12 договору фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб.
18.12.2023 між Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького та ОСОБА_1 був укладено договір № 850/44-07/2023 «Про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців», який є невід'ємним додатком до Договору про навчання у закладі вищої освіти №1185/44-06/2023.
Згідно з п.2 розділу 3 Договору № 850/44-07/2023 передбачена оплата за надання платної освітньої послуги та порядок розрахунків: 1) 2023-2024 навчальний рік - 19 000,00 грн.; 2) 2024-2025 навчальний рік - 19 000,00 грн.; 3) 2025-2026 навчальний рік - 19 000, грн. Загальна вартість становить 57 000,00 грн.
27.08.2024 ОСОБА_1 відраховано з Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького за не виконання умов укладених договорів у зв'язку з наявністю заборгованості за навчання у розмірі 9 500,00 грн. та невиконання індивідуального плану навчання.
Згідно бухгалтерської довідки № 01-15/1544 від 09.09.2024 за ОСОБА_1 рахується дебіторська заборгованість у розмірі 9 500,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за вказаними договорами, позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у сумі 461,69 грн. та інфляційні втрати - 887,57 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького суму заборгованість за Договором №1185/44-06/2023 від 18 грудня 2023 року «Про навчання у закладі вищої освіти»; за Договором № 850/44-07/2023 від 18 грудня 2023 року «Про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців» в розмірі 9 500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок; 3% річних у розмірі 461 (чотириста шістдесят одна) гривня 69 копійок; інфляційні втрати в розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) гривень 57 копійок; витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, адвокат Фогель В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 29 січня 2025 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вирішити питання стягнення судового збору.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що а ні від позивача, а ні від суду першої інстанції, сторона відповідача не отримували копію позовної заяви.
Вказує, що суд першої інстанції неправомірно прийняв до розгляду заяву «про уточнення позовних вимог» у справі № 363/5269/21.
Зазначає, що відповідач Договори, на які посилається позивач, не підписував, про що планується звернення до поліції. ОСОБА_1 лише надіслав документи особі, який був працівником даного закладу та сплатив кошти в розмірі 9 500 грн, розраховуючи після цього отримати студентський квиток або посвідчення та розпочати навчання, однак цього не відбулося. Звертає увагу, що підпис на договорах та на скрін-копіях паспорту відповідача сильно відрізняються.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 5 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою.
24 травня 2025 року від Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскаржуваного рішення.
Вирішуючи питання прийняття відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з такого.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 2 частини третьої статті 2 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13, частина четверта статті 12 ЦПК України).
Статтею 126ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу (частина перша статті 359 ЦПК України).
Згідно і частиною третьою цієї статті Кодексу, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як зазначено в статті 361 ЦПК України разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи, крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет.
Згідно з п. 2 ч. 6 цієї статті Кодексу, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З матеріалів справи убачається, що апеляційна скарга подана ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції в електронній формі, до неї додано докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України. Так, відповідно до квитанції № 2571298 до електронного суду відповідача апеляційна скарга та копії до неї Мелітопольському державному педагогічному університету імені Богдана Хмельницького доставлені 29 січня 2025 року (а.с. 88).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 5 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, визначено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу тривалістю 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала про відкриття апеляційного провадження доставлена позивачу до його електронного кабінету 12 березня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с. 114).
Враховуючи положення частини шостої статті 272 ЦПК України, з огляду на час доставки ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького строк на подання ним відзиву на апеляційну скаргу закінчився 17 березня 2025 року.
Відзив на апеляційну скаргу подано позивачем лише 24 травня 2025 року, тобто з пропуском строку, визначеного судом для вчинення цієї процесуальної дії.
Відзив на апеляційну скаргу не містить заяви (клопотання) про продовження цього строку, а колегія суддів не убачає підстав для його продовження з власної ініціативи, адже не встановлено об'єктивних перешкод для подання відзиву у встановлений судом строк.
Враховуючи наведене, відзив на апеляційну Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького необхідно залишити без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача - Предместніков О.Г. заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник відповідача - Фогель В.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на перебування адвоката на лікарняному. Вказане клопотання, згідно звіту про реєстрацію вхідного документа, надійшло з підсистеми «Електронний суд» 22 липня 2025 року о 09 годині 45 хвилин, зареєстровано в АСДС о 10 годині 20 хвилині. Аналогічне клопотання було надіслано на електронну пошту Київського апеляційного суду о 9 годині 45 хвилин. Зазначені клопотання передано офісу судді о 10 годині 30 хвилин. Тоді як розгляд справи було призначено на 22 липня 2025 року на 10 годину 00 хвилин.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності позивача та його представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частинами першою та другою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності позивача, при цьому позивача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судових засідань.
За правилом частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Так, повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст. 128 - 130 ЦПК України.
Частинами 1 - 4 ст. 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Згідно із ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд справи судом першої інстанції призначено у спрощене позовне провадження. Між тим доказів належного вручення копії ухвали та копії позовної заяви, у відповідності до ст. 272 ЦПК України, матеріали справи не містять. 21 листопада 2024 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшла заява представника відповідача, якою просив надати на ознайомлення матеріали справи. Однак жодних розписок, повідомлення про надання доступу до справи у системі «Електронного суду» чи доказів ознайомлення представника відповідача зі справою матеріали прави не містять.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув, розглянувши справу за відсутності повідомлення про розгляд справи відповідача, про що ним вказується в апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Таким чином, апеляційним судом встановлено обставини, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції в зв'язку із порушенням норм процесуального права, рішення суду не може вважатись законним і обґрунтованим, не може залишатись в силі та підлягає скасуванню.
Розглядаючи позов Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, апеляційний суд враховує таке.
Як встановлено судом, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, код ЄДРПОУ 02125237, є вищим навчальним закладом освіти, має ліцензію на право провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти, що підтверджується копією Статуту від 10.05.2017 року та Відомостями щодо права провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти, орган ліцензування Міністерство освіти і науки України.
Наказом № 165/33-09 від 20.10.2023 ОСОБА_1 зараховано на 2 курс очної денної форми здобування освіти за спеціальністю «Соціологія» за кошти фізичних та/або юридичних осіб.
18.12.2023 між Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького та ОСОБА_1 був укладений договір №1185/44-06/2023 «Про навчання у закладі вищої освіти», відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання щодо зарахування відповідача на другий курс після виконання вимог умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладення договору, щодо здійснення підготовки за денною формою здобуття освіти з освітньою програмою «Соціологія» за спеціальністю «054 Соціологія» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр та забезпечення створення належних умов для дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства. Освітня програма акредитована до 23.07.2025. Обсяг освітньої програми - 180 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.
Згідно п.12 договору фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб.
Пунктом 14 вказаного Договору передбачено, що здобувач може бути відрахований із закладу з підстав, визначених ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», в тому числі за порушення умов договору.
18.12.2023 між Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького та ОСОБА_1 був укладений договір № 850/44-07/2023 «Про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців», який є невід'ємним додатком до Договору про навчання у закладі вищої освіти №1185/44-06/2023.
Згідно п.2 розділу 3 Договору № 850/44-07/2023 передбачена оплата за надання платної освітньої послуги та порядок розрахунків: 1) 2023-2024 навчальний рік - 19 000,00 грн.; 2) 2024-2025 навчальний рік - 19 000,00 грн.; 3) 2025-2026 навчальний рік - 19 000, грн. Загальна вартість становить 57 000,00 грн.
27.08.2024 Наказом № 94/32-09 ОСОБА_1 відраховано з Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького у зв'язку з невиконанням індивідуального плану та порушення умов договору.
Згідно бухгалтерської довідки № 01-15/1544 від 09.09.2024 за період з 02.02.2024 по 30.06.2024 у ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 9 500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст.ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.3 ст.635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Договір від 18.12.2023 №1185/44-06/2023 «Про навчання у закладі вищої освіти» укладений між Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького та ОСОБА_1 підписаний ОСОБА_1 та представником закладу, є дійним та неоспореним.
Посилаючись на не підписання Договорів, сторона відповідача не навела доказів його оспорення, як і не було надано доказів не надання послуг, передбачених вказаними договорами. Відповідно до матеріалів справи 20 грудня 2023 року відповідачем було сплачено 9 500 грн за перший семестр навчального року 2023-2024 року.
Відтак, оскільки презумпцію правомірності правочину відповідачем не спростовано, апеляційний суд відхиляє вищенаведені доводи апеляційної скарги.
Стаття 629 ЦК України, визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Відповідач, не погоджуючись з вимогами позовної заяви, доказів того, що на договорі не його підпис, а також доказів сплати коштів за послуги, передбачені Договором № 850/44-07/2023 року, не надав. Обставин, які б звільняли його від зобов'язань за Договором, не наведено. Посилання на невидачу студентського квитка, як доказ невиконання стороною позивача договору, судом відхиляється, оскільки видача квитка або пропуску не була передбачена Договором про навчання. Заяв про дострокове припинення договору/навчання відповідачем позивачу також не подавалось.
За вищенаведеного, апеляційним судом встановлено порушення прав позивача та умов договору з боку відповідача. Позов є доведеним та обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
У апеляційній скарзі представник відповідача заявив про подальше доповнення апеляційної скарги після отримання копії позовної заяви з додатками. 20 травня 2025 року разом з судовою повісткою представнику відповідача до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» було доставлено копію позовної заяви. Однак жодних доповнень до апеляційної скарги до Київського апеляційного суду не надходило.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для його скасування, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову в позові.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фогеля Володимира Володимировича задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року скасувати, ухваливши нове, яким позов Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького заборгованість у розмірі 9 500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок; 3% річних у розмірі 461 (чотириста шістдесят одна) гривня 69 копійок; інфляційні втрати в розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) гривень 57 копійок; витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повна постанова складена 24 липня 2025 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова